Рішення

від 17.01.2022 по справі 380/16213/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/16213/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Максимович А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України код ЄДРПОУ 00032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул.Богомольця, 10 (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України від 12.07.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням третьої групи інвалідності, затверджене державним секретарем Міністерства внутрішніх справ України;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти відповідно до норм Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за заявою (рапортом) від 25.06.2019 у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, виходячи із 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, що становить 288150,00 грн.

Ухвалою від 28.09.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі, а також залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - третя особа).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у пункті 14 Порядку № 850 не передбачено такої підстави для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги як не запрошення до складу комісії при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представників закладів охорони здоров`я МВС. Позивач при подачі документів дотримався вимог пункту 7 Порядку №850, а тому прийняття відповідачем оскарженого рішення з посиланням на відсутність документів, не визначених Порядком № 850, не відповідає вимогам законодавства.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судове засідання позивач не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надходило.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом начальника УДСО від 22.04.2014 № 104о/с позивача звільнено з посади водія спеціальної групи затримання Червоноградського міського відділення УДСО при ГУМВС України у Львівській області.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу від 17.04.2014 № 258 військово-лікарської комісії ГУМВС України у Львівській області встановлено, що захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №311281 від 25.06.2019 позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011003 від 25.06.2019 позивачу встановлено 45% втрати працездатності. Крім цього, комісія встановила, що причиною втрати професійної працездатності є захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

25.06.2019 позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності, яка пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Ліквідаційна комісія Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області 19.08.2019 склала висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ, в якому вказано, що відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, позивач право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з подією, що сталася: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Сума призначеної одноразової грошової допомоги складає 288150,00 грн. Раніше виплачена сума 0,00 грн.

Листом від 13.09.2019 №15/2-3583 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повідомив, що вказані документи повернуто без розгляду та прийняття рішення. Крім цього, зазначено, що одноразова грошова допомога колишнім працівникам Державної служби охорони повинна здійснюватися Департаментом поліції охорони Національної поліції України, як правонаступником з дотриманням визначеного законодавством порядку фінансування, за рахунок власних джерел надходження.

Листом від 30.10.2019 № 12/3-30 УДСО повернуло позивачу документи для призначення одноразової грошової допомоги .

Вважаючи бездіяльність МВС України щодо неприйняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся з позовом до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі №380/1170/20 позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» ; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та прийняти відповідне рішення. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності відмовлено.

На виконання вказаного рішення суду відповідач розглянув матеріли про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, за результатами чого склав висновок від 12.07.2021, яким відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням третьої групи інвалідності за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. Підставою для відмови позивачу у призначенні такої допомоги вказано те, що при проведенні позивачу медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися; інформацію про раніше виплачені суми або їх відсутність до надісланих матеріалів не додано; матеріали не містять інформації про наявність чи відсутність первинного встановлення заявникові ступеня втрати професійної працездатності без установлення інвалідності. Також у вказаному висновку зазначено, що виплата одноразової грошової допомоги позивачу, за умови відповідності матеріалів вимогам законодавства, повинна бути здійснена за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України.

Вважаючи дії та висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням третьої групи інвалідності протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

07.11.2015 набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII.

До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII (далі - Закон України №565-XII) та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Відповідно до статті 23 Закону України № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вимог зазначеної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).

Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку №850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку №850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Згідно з пунктом 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №580-VIII (набрав чинності 07.11.2015) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» .

Разом з тим, за змістом пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Закону України «Про міліцію» , зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України № 580-VIII.

Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» , відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» , виходячи з положень якого обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено у цій справі саме на МВС України.

Як встановив суд, згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №311281 від 25.06.2019 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

На підставі акта огляду МСЕК позивачу видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011003 від 25.06.2019, відповідно до якої позивачу встановлено 45% втрати працездатності.

Суд зазначає, що вичерпний перелік випадків, за яких позивачу може бути відмовлено у призначенні і виплаті спірної грошової допомоги, наведено у пункті 14 Порядку №850, за змістом якого призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що незалучення при проведенні позивачу медико-соціальної експертизи представників закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком № 850, оскільки це у відповідності до пункту 14 Порядку №850 не є підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

З цих же мотивів суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у надісланих матеріалах інформації про раніше виплачені суми або їх відсутність, а також інформації про наявність чи відсутність первинного встановлення заявникові ступеня втрати професійної працездатності без установлення інвалідності.

Більше того, суд зауважує, що у висновку Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області 19.08.2019 про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності вказано, що раніше виплачена сума - 0,00 грн, що свідчить про безпідставність посилання на відсутність інформації про раніше виплачені суми.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що висновок Міністерства внутрішніх справ України від 12.07.2021 за результатами розгляду матеріалів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас суд вказує на те, що вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, не має самостійного характеру та охоплюється попередньою позовною вимогою.

Обираючи спосіб захисту прав позивача, суд враховує те, що зобов`язання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі №380/1170/20 відповідача повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та прийняти відповідне рішення не призвело до відновлення порушених прав позивача. З огляду на що, суд вважає, що з метою повного та ефективного захисту прав позивача необхідним є зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

У позовній заяві позивач також просив встановити наступний спосіб та строки виконання цього рішення суду:

- Управлінню Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області впродовж трьох робочих днів після отримання оригіналу заяви/рапорта від 25.06.2019 ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги з додатками до УДСО при ГУМВС України у Львівській області з додатками скерувати такі разом із висновком про призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України;

- Міністерству внутрішніх справ України впродовж семи робочих днів після - надходження документів Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про призначення одноразової трипової допомоги ОСОБА_1 прийняти рішення на виконання частини четвертої резолютивної частини цього рішення суду.

З приводу зазначеного суд вказує таке.

Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129), суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України.

Так, статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Згідно із частинами першою, другою вказаної статті у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому рішення суду можуть виконуватися у добровільному або примусовому порядку. Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Суд зазначає, що позивач не довів, що обраний судом спосіб захисту його прав не призведе до реального поновлення порушених прав, а тому суд відхиляє посилання позивача щодо встановлення вказаного ним способу і строків виконання цього рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений згідно з квитанцією від 07.09.2021 № 43700.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Міністерства внутрішніх справ України від 12.07.2021 за результатами розгляду матеріалів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул.Богомольця, 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення суду складене 24 січня 2022 року.

Суддя Мричко Н.І.