Постанова

від 14.11.2022 по справі 380/16213/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/16213/21 пров. № А/857/12666/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Большакової О.О., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року (головуючий суддя: Мричко Н.І., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 , 23.09.2021 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України від 12.07.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням третьої групи інвалідності, затверджене державним секретарем Міністерства внутрішніх справ України;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти відповідно до норм Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за заявою (рапортом) від 25.06.2019 у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, виходячи із 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, що становить 288150,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у пункті 14 Порядку № 850 не передбачено такої підстави для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги як не запрошення до складу комісії при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представників закладів охорони здоров`я МВС. Позивач при подачі документів дотримався вимог пункту 7 Порядку № 850, а тому прийняття відповідачем оскарженого рішення з посиланням на відсутність документів, не визначених Порядком № 850, не відповідає вимогам законодавства.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок Міністерства внутрішніх справ України від 12.07.2021 за результатами розгляду матеріалів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Міністерство внутрішніх справ України та оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на неможливість призначення спірної грошової допомоги і проведення її виплати, оскільки відсутні видатки на забезпечення діяльності Державної служби охорони у Державному бюджеті України для Міністерства внутрішніх справ, а також на те, що покриття витрат на виплату одноразової допомоги колишнім працівникам Державної служби охорони має здійснюватися поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень. Вказує, що МВС України не є уповноваженим органом на прийняття відповідних рішень стосовно позивача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи те, що від учасників справи не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом УДСО ГУ МВС у Львівській області від 22.04.2014 № 104о/с ОСОБА_1 звільнено з посади водія спеціальної групи затримання Червоноградського міського відділення УДСО при ГУМВС України у Львівській області.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу від 17.04.2014 № 258 військово-лікарської комісії ГУМВС України у Львівській області встановлено, що захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 311281 від 25.06.2019 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011003 від 25.06.2019 ОСОБА_1 встановлено 45% втрати працездатності. Крім цього, комісія встановила, що причиною втрати професійної працездатності є захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач 25.06.2019 звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності, яка пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Ліквідаційна комісія Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області 19.08.2019 склала висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ, в якому вказано, що відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з подією, що сталася: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Сума призначеної одноразової грошової допомоги складає 288150,00 грн. Раніше виплачена сума 0,00 грн.

Листом від 13.09.2019 № 15/2-3583 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повідомив, що вказані документи повернуто без розгляду та прийняття рішення. Крім цього, зазначено, що одноразова грошова допомога колишнім працівникам Державної служби охорони повинна здійснюватися Департаментом поліції охорони Національної поліції України, як правонаступником з дотриманням визначеного законодавством порядку фінансування, за рахунок власних джерел надходження.

Листом від 30.10.2019 № 12/3-30 УДСО повернуло позивачу документи для призначення одноразової грошової допомоги.

Вважаючи бездіяльність МВС України щодо неприйняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся з позовом до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі № 380/1170/20, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та прийняти відповідне рішення.

На виконання цього рішення суду, відповідач розглянув матеріли про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, за результатами чого склав висновок від 12.07.2021, яким відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням третьої групи інвалідності за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Підставою для відмови позивачу у призначенні такої допомоги вказано те, що при проведенні позивачу медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися; інформацію про раніше виплачені суми або їх відсутність до надісланих матеріалів не додано; матеріали не містять інформації про наявність чи відсутність первинного встановлення заявникові ступеня втрати професійної працездатності без установлення інвалідності. Також у вказаному висновку зазначено, що виплата одноразової грошової допомоги позивачу, за умови відповідності матеріалів вимогам законодавства, повинна бути здійснена за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України.

Вважаючи дії та висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням третьої групи інвалідності протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі №380/1170/20 відповідача повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та прийняти відповідне рішення не призвело до відновлення порушених прав позивача, а тому дійшов висновку, що з метою повного та ефективного захисту прав позивача необхідним є зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» № 580-VIII, тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст. 23 Закону України «Про міліцію» № 565-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21 жовтня 2015 № 850 (далі Порядок № 850, тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», Закон України «Про міліцію» визнано таким, що втратив чинність.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII, виходячи з положень якого, обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 18.10.2018 у справі № 369/13187/17 та від 28.03.2019 у справі № 296/10138/16-а.

Так, відповідно до п. 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до п. 7 Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції (п. 8 Порядку № 850).

У свою чергу, згідно з п. 9 Порядку № 850, Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС (п. 10 Порядку № 850).

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або уповноваженою установою МВС, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку (п. 11 Порядку № 850).

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що передумовою отримання особою одноразової грошової допомоги, є звернення до уповноваженого органу, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо виплати грошової допомоги, який направляється МВС для прийняття відповідного рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.

Надаючи правову оцінку діям Міністерства внутрішніх справ України, щодо розгляду документів позивача стосовно призначення одноразової грошової допомоги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем затверджено висновок від 12.07.2021 про відмову у призначені та виплаті одноразової допомоги ОСОБА_1 . Підставою для відмови позивачу у призначенні спірної допомоги вказано те, що: при проведенні позивачу медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися; інформацію про раніше виплачені суми або їх відсутність до надісланих матеріалів не додано; матеріали не містять інформації про наявність чи відсутність первинного встановлення заявникові ступеня втрати професійної працездатності без установлення інвалідності. Також у вказаному висновку зазначено, що виплата одноразової грошової допомоги позивачу, за умови відповідності матеріалів вимогам законодавства, повинна бути здійснена за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до пункту 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що вищенаведені підстави є вичерпними і не підлягають розширеному тлумаченню.

Щодо покликання відповідача в апеляційній скарзі, як на підставу для неможливості призначення спірної грошової допомоги і проведення її виплати, на відсутність видатків на забезпечення діяльності Державної служби охорони у Державному бюджеті України для Міністерства внутрішніх справ, а також на те, що покриття витрат на виплату одноразової допомоги колишнім працівникам Державної служби охорони має здійснюватися поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними.

Оскільки, вказані відповідачем підстави, для неможливості виплати позивачу спірної грошової допомоги, не передбачені пунктом 14 Порядку № 850, який, як зазначено вище судом апеляційної інстанції, встановлює вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні такої допомоги.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, відповідач не навів обґрунтовані підстави відмови у виплаті такої, з посиланням на пункту 14 Порядку № 850.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 311281 від 25.06.2019, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011003 від 25.06.2019 ОСОБА_1 встановлено 45% втрати працездатності. Крім цього, комісія встановила, що причиною втрати професійної працездатності є захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому необхідно визнати неправомірним та скасувати висновок МВС України від 12.07.2021 за результатами розгляду матеріалів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що обираючи спосіб захисту прав позивача, суд першої інстанції помилково зобов`язав відповідача прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, покликаючись на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі № 380/1170/20 відповідача зобов`язано повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, яке не призвело до відновлення порушених прав позивача.

Оскільки, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі № 380/1170/20 лише зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення відповідно до пункту 9 Порядку № 850, так як документи про призначення спірної допомоги повернуто без розгляду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що органом, уповноваженим на прийняття рішення стосовно призначення позивачу спірної грошової допомоги є саме МВС України, до компетенції якого і входить розгляд документів, поданих ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, суд не може перебирати на себе вирішення цього питання.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції в частині призначення та виплати позивачу спірної грошової допомоги є передчасними та вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, яке мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку № 850, із врахуванням висновків цього судового рішення, а відтак, рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає відповідній зміні.

Аналогічні правові висновку щодо застосування вищенаведених правових норм та способу захисту порушених прав позивача у цій категорії справі викладено у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 у справі № 810/637/18.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку по суті спору, проте передчасно зобов`язав відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням інвалідності ІІІ групи, а тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції у цій частині та викласти третій абзац резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року в іншій редакції.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 380/16213/21 змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини цього рішення в наступній редакції:

«Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або частковою втратою працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», із прийняттям відповідного рішення з урахуванням висновків суду».

В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 380/16213/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. О. Большакова В. В. Ніколін