Ухвала

від 20.01.2022 по справі 380/9850/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9850/21

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20 січня 2022 року

11 год. 20 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н.І., представника позивача Цапа П. М., представника відповідачів Смутняка О. В., представника третьої особи Філіповича С. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Львівської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, державного кадастрового реєстратора Відділу у Хотинському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Перепелюка Івана Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ :

Львівська міська рада (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - відповідач-1), державного кадастрового реєстратора Відділу у Хотинському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - відповідач-2), у якій просить:

- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Відділу у Хотинському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області при здійсненні 10.08.2020 державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0855 га з кадастровим номером 4610137500:08:002:0708;

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0855 га з кадастровим номером 4610137500:08:002:0708;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області виключити з Державного земельного кадастру запис про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0855 га з кадастровим номером 4610137500:08:002:0708.

Підставою для звернення до суду визначено порушення відповідачами, на думку позивача, норм Земельного кодексу України та Закону України Про Державний земельний кадастр при проведенні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:002:0708.

Ухвалою від 22.06.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою від 16.07.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ).

Ухвалою від 07.09.2021 судове засідання у справі призначено в режимі відеоконференції.

Від третьої особи надійшли пояснення (вх. № 64673 від 06.09.2021), у якому просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Клопотання обґрунтоване тим, що спір, що розглядається не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалося реалізації та набуття третьою особою права власності на земельну ділянку.

У судовому засіданні представник третьої особи клопотання про закриття провадження підтримав, з підстав викладених у поясненнях.

Представник позивача проти клопотання заперечив, з підстав викладених у додаткових поясненнях (вх. № 88461 від 29.11.2021). Вказав, що Львівська міська рада звернулась із даним позовом як власник комунальної землі. Також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України Про державний земельний кадастр рішення, дії або бездіяльність державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду, в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Представник відповідачів клопотання про закриття провадження у справі підтримав.

При вирішенні поданої заяви суд виходить з такого.

В силу дії статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 1 статті 5 КАС України гарантовано, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частин 1, 3 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Таким чином, однією із відмінних ознак адміністративних справ є наявність публічно-правового спору між конкретним позивачем та конкретним відповідачем з метою судового захисту прав, свобод чи інтересів такого позивача від порушень з боку такого відповідача як суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю суб`єктів владних повноважень у сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону. Однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - суб`єкт владних повноважень.

Водночас юрисдикція адміністративних судів поширюється не на всі публічно-правові спори, а лише на ті спори, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і для яких законом не встановлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

З матеріалів справи встановлено, що третьою особою 10.01.2020 замовлено у КП Картограф проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням № РВ-7301241442020 від 06.08.2020 державним кадастровим реєстратором Відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадстру з підстав невідповідності поданих документів законодавству, а саме: привести у відповідність перелік обмежень земельної ділянки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 та внесеними змінами від 06.06.2020 № 134 тієї ж Постанови.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7905670562020 від 10.08.2020 земельна ділянка у АДРЕСА_1 зареєстрована у Державному земельному кадастрі за № 4610137500:08:002:0708 за цільовим призначенням 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) . Інформація про зареєстроване право власності в Державному земельному кадастрі відсутня.

До матеріалів справи також долучено копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 282437402 від 02.11.2021, зі змісту якої слідує, що на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:08:002:0708 не зареєстровано право комунальної власності, як стверджує позивач.

У межах цієї справи позивач оскаржує, зокрема, дії державного кадастрового реєстратора Відділу у Хотинському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області при здійсненні 10.08.2020 державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0855 га з кадастровим номером 4610137500:08:002:0708 . При цьому стверджує, що вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності. Також вказав, що звернувся до суду не на виконання наданих йому владних управлінських повноважень, а як власник земельної ділянки. Зазначає, що оскільки земельна ділянка щодо якої виник спір розташована на території Львівської міської територіальної громади, то така ділянка перебуває у комунальній власності громади.

Разом з тим доказів перебування у комунальній власності земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:002:0708 позивачем не надано.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо права власності на земельну ділянку.

Судом також встановлено, що третя особа, ОСОБА_1 , є користувачем земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,100 га, що підтверджується довідкою Споживчого кооперативу Геофізик від 24.01.2019.

Вважаючи себе власником земельної ділянки, Львівська міська рада оспорює наявність/відсутність в третьої особи права користування земельною ділянкою площею 0,0855 га з кадастровим номером 4610137500:08:002:0708 за адресою: АДРЕСА_1 та статусу цієї земельної ділянки як вільної від речового права користування.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що розглядуваний спір хоча й зумовлений владними функціями відповідача як суб`єкта владних повноважень, однак має за мету захист цивільного права позивача, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто захист цивільного приватного права є домінуючим у вказаному спорі, а правовідносини після вирішення питання про передачу земельної ділянки у власність перейшли з публічно-правової до приватноправової площини.

Таким чином, спір між сторонами у справі не є публічно-правовим.

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі № К/9901/5888/18 (363/2449/14-а) (провадження № 11-98апп), від 08.05.2018 у справі № 341/551/16-ц (провадження № 14-109цс18), від 06.11.2019 у справі № 620/3487/18 (провадження № 11-418апп19) та від 06.02.2018 у справі № К/9901/2561/18 (804/7342/14). У зазначених судових рішеннях Верховний Суд дійшов висновку, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання права.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільно-правовий характер спірних відносин виключає компетенцію адміністративного суду щодо можливості його розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутим у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на такі справи. Водночас така справа має розглядатися місцевим загальним судом в порядку, що визначений Цивільним процесуальним кодексом України.

Крім цього, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовується судами як джерело права, у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>» . З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та встановлених фактичних обставин справи з приводу порушеного права позивача на земельну ділянку, з урахуванням висновків Верховного Суду в аналогічних категоріях справ, суд дійшов висновку, що спір у цій справі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки розгляд такого належить до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Оскільки суд дійшов висновку що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Водночас згідно з вимогами ч. 1 ст. 239 КАС України суд роз`яснює позивачеві про віднесення цієї категорії справ до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження в адміністративній справі № 380/9850/21 за позовом Львівської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, державного кадастрового реєстратора Відділу у Хотинському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Перепелюка Івана Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки та зобов`язання вчинити дії закрити.

2. Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства. Повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає з моменту її проголошення.

Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дати складення повного тексту ухвали через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.01.2022.

Суддя Р.П. Качур