Рішення

від 11.01.2022 по справі 440/17200/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/17200/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лазебної А.В.

та представників сторін:

від позивача - Ковтун О.П.,

від відповідача - Бондаренко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Полтаваспецбудмеханізація" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Полтавська область про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Приватне підприємство "Полтаваспецбудмеханізація" (далі - ПП "Полтаваспецбудмеханізація", позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека, співвідповідач), у якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову від 22.11.2021 №189940 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". За твердженням позивача, результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу Scania д.н.з. НОМЕР_1 разом з причепом Bodex д.н.з. НОМЕР_2 свідчать про відсутність загального перевищення нормативних вагових параметрів. Звертав увагу на те, що у спірних відносинах мало місце перевезення солі, що є сипучим вантажем, який може переміщуватись по всім осям транспортного засобу під час руху.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 40-45/. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що спірна постанова відповідає вимогам чинного законодавства, є правомірною та обґрунтованою. Зазначила, що 20.10.2021 при проведенні рейдової перевірки інспекторами Укртрансбезпеки перевірено транспортний засіб, що належить ПП "Полтаваспецбудмеханізація". У ході проведення перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль, за результатами якого установлено перевищення навантаження на строєну вісь (при нормі 22 т вага становила 24,5 т), про що складено довідку №050840 та акт №0053807. На цій підставі, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 17000,00 грн.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

Цією ухвалою суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Полтавська область

У судовому засіданні 11.01.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, а представник відповідача - заперечувала проти позовних вимог.

11.01.2022, після виходу суду з нарадчої кімнати, проголошено скорочене рішення, повний текст якого складено у перший робочий день після завершення періоду тимчасової непрацездатності судді.

Обставини справи

20.10.2021, на підставі направлення на рейдову перевірку від 18.10.2021 №014605 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок /а.с. 49-51/, посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Scania G400 д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ПП "Полтаваспецбудмеханізація", на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом.

У ході перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль, за результатами якого виявлено факт перевищення нормативно допустимого навантаження на строєну вісь, про що складено акт від 20.10.2021 №0053807 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку від 20.10.2021 №050840 про результати здійснення габаритно-вагового контролю /а.с. 56-57/.

За результатами перевірки складено акт від 20.10.2021 №284888, у якому зафіксовано порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині надання послуг з перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень /а.с. 47/.

У акт перевірки внесено запис про те, що водій ОСОБА_1 з актом перевірки ознайомився, підписав акт перевірки без зауважень та заперечень /а.с. 47/.

Листом Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Полтавська область від 11.11.2021 вих.№95111/3.1/24-21 позивача повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призначена до розгляду на 22.11.2021 /а.с. 48/.

22.11.2021, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, заступником Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Полтавська область Чепуренком М.І. прийнято постанову №189940 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на позивача накладено штраф на підставі абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000,00 грн /а.с. 46/.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

У силу статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною четвертою статті 48 Закону №2344-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, відповідно до пунктів 3, 4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За визначенням, наведеним у підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

А підпунктом 4 цього пункту визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Оцінка судом обставин справи

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У спірних відносинах до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за здійснення перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% без відповідного дозволу.

Як слідує зі змісту акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів /а.с. 57/ та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю /а.с. 56/, в результаті здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Scania G400 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки BODEX д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , встановлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме: навантаження на строєну вісь ТЗ - 24,5 т, при допустимих 22 т.

Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2%, що дає підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону №2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.

Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №803/1540/16 та від 22.12.2021 у справі №420/3371/21.

Наведені обставини позивач визнав та не заперечував.

Натомість представник позивача звертав увагу на те, що на момент виникнення спірних відносин спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології не затверджено відповідну методику, якою мають керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Оцінюючи цей довід представника позивача, суд виходить з такого.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 у справі №420/3371/21, оцінюючи аналогічні доводи особи, зазначив, що оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України №3353-ХІІ, статті 33 Закону №2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме - скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 пункту 19 Порядку №879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних відносинах.

За наведених обставин твердження позивача про відсутність методики здійснення габаритно-вагового контролю не впливають на правомірність спірної постанови.

У контексті наведеного суд відхиляє посилання представника позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.04.2018 у справі №816/2329-13-а, від 16.01.2018 у справі №826/442/13-а, від 12.06.2018 у справі №821/597/17, оскільки, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду. Так, у спірних відносинах належить виходити з висновків Верховного Суду, що викладені у згаданій вище постанові від 22.12.2021 у справі №420/3371/21.

Посилання позивача на ненадання ПП "Полтаваспецбудмеханізація" акта перевірки суд визнає безпідставними, оскільки вручення такого акта суб`єкту господарювання Порядком №1567 не передбачено, що водночас не позбавляло позивача права ознайомитись з таким актом у ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Окрім того, суд враховує, що зі змістом акта перевірки від 20.10.2021 №284888 ознайомлено водія транспортного засобу ОСОБА_1 , що підтверджено підписом останнього /а.с. 47/.

Щодо доводів позивача стосовно того, що предметом перевезення являвся сипучий вантаж (сіль), який є рухомим подільним вантажем, а тому його маса є несталою в різних точках автомобіля, суд вважає за доцільне зазначити таке.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014 №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (надалі також - Правила перевезення) на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.

Так, відповідно до підпунктів 8.14-8.15 Глави 8 Правил перевезення навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно із пунктом 12.1 Глави 12 Правил перевезення при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 вказаних Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Згідно із пунктом 8.20 Глави 8 зазначених правил водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому суд вважає, що доводи позивача щодо сипучості вантажу і, як наслідок, неможливості забезпечення його сталості в різних точках автомобіля, є безпідставними.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зауважує, що обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника, яким у спірних відносинах є позивач.

При цьому наведеними вище положеннями чинного законодавства встановлено обмеження гранично допустимих нормативних вагових параметрів транспортного засобу як в частині визначення повної маси транспортного засобу (40 т), так і щодо навантаження на окремі осі (зокрема, в частині визначення навантаження на строєну вісь - 22 т).

У цій справі фактичне перевищення вагових параметрів на строєну вісь на понад 10% підтверджено талоном зважування та зафіксовано в акті від 20.10.2021 №0053807 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці від 20.10.2021 №050840 про результати здійснення габаритно-вагового контролю /а.с. 56-58/.

А тому, посилання представника позивача на загальну масу транспортного засобу, що становила 39,21 т (при нормативно допустимій вазі 40т), не спростовують висновків рейдової перевірки про перевищення навантаження на одиничну вісь.

Отже, беручи до уваги, що позивач в спірному випадку виступає як перевізник, який здійснив 20.1.02021 перевезення вантажів автомобілем, та під час перевірки виявлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме: навантаження на строєну вісь ТЗ - 24,5 т при допустимих 22 т, на переконання суду, у відповідача були правові підстави для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу.

Суд зауважує, що під час розгляду питання про застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій за перевищення вагових параметрів вантажу має враховуватись мета цього виду відповідальності, а саме - підтримання доріг загального користування та дорожнього покриття у належному стані. Запровадження законодавцем вагово-габаритних нормативів покликане спонукати перевізників до здійснення контролю за їх дотриманням, а встановлення відповідальності за перевищення таких нормативів у вигляді застосування штрафних санкцій та стягнення плати за проїзд є компенсаційним засобом за шкоду, завдану дорожньому покриттю.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У цій справі відповідач довів належними та допустимими доказами факт вчинення відповідачем порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без отримання спеціального дозволу та правомірність застосування до ПП "Полтаваспецбудмеханізація" адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Натомість позивачем не спростовані доводи контролюючого органу про вчинення ним правопорушення та не надано суду доказів на підтвердження протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Полтаваспецбудмеханізація".

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 08.12.2021 №771 /а.с. 19/.

Крім того, представник позивача заявляв до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, докази понесення яких у матеріалах справи відсутні.

Відповідач доказів понесення судових витрат під час розгляду цієї справи суду не надав.

З урахуванням наведеного, зважаючи на ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

З підстав відмови у задоволенні позову суд також не розглядає клопотання представника відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Полтаваспецбудмеханізація" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Полтавська область про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені частиною восьмою статті 18, частинами сьомою, восьмою статті 44, статтями 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 24 січня 2022 року.

Суддя О.О. Кукоба