Ухвала

від 07.02.2022 по справі 120/1407/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

07 лютого 2022 р. Справа № 120/1407/22-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Так, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем визначено двох відповідачів: Міністерство соціальної політики України та Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації.

У позовних вимог (прохальна частина позову) позивач просить суд визнати протиправною відмову Міністерства соціальної політики України та Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та стягнути на користь позивача з Міністерства соціальної політики України та Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі 10246.00 грн.

Із цього слідує, що позивачем заявлено ідентичні вимоги до двох відповідачів одночасно. Втім, таке формулювання змісту позовних вимог суперечить п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки щодо кожного з відповідачів мають бути сформовані окремі позовні вимоги з їх власним обґрунтуванням.

В даному випадку суд звертає увагу позивача на те, що оцінку характеру спірних правовідносин пов`язаних із виплатою одноразової грошової допомоги до 5 травня, колу осіб, які є безпосередніми учасниками цих відносин та належному способу захисту порушених прав уже надав Верховний Суд у рішенні від 29.09.2020 при розгляді зразкової справи №440/2722/20.

Так, Верховний Суд у даному рішенні зазначив, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.

Дійсно, згідно постанови КМ України від 08.04.2021 за № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" у 2021 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законом України Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад відповідно до вимог пункту 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України.

У той же час відповідно до Положення про Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації від 03.12.2015 №739 (у редакції від 12.02.2018 №109) Департамент, відповідно визначених повноважень, у сфері реалізації державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян, забезпечує організацію виплату разової грошової допомоги до 05 травня відповідно до законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Про жертви нацистських переслідувань , а не здійснює нарахування та виплату.

Поряд із тим, з долученої до позовної заяви копії відповіді Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації від 05.01.2022 №04.1-14-50 слідує, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня проводилась позивачу Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради.

Отже, повертаючись до вищезазначеного рішення у зразковій справі №440/2722/20, слід констатувати, що Верховний Суд чітко вказав, що відповідальним органом, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати допомоги, є той орган що здійснював попередні виплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином при розгляді цієї справи суд зобов`язаний враховувати саме означені висновки Верховного Суду як щодо суб`єктного складу осіб, які мають відповідати за позовом (визначити належного відповідача) так і щодо визначеного способу захисту порушеного права.

Підводячи підсумок вищевикладеному та виходячи із меж обставин цієї справи слідує, що відповідальним органом (належним відповідачем) у цій справі має бути не Міністерство соціальної політики України чи Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації, а саме безпосередньо Департамент соціальної політики Вінницької міської ради, який і здійснив позивачу нарахування та виплату спірної допомоги у меншому розмірі.

Отже, оскільки виклад обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги не узгоджується із суб`єктним складом осіб, які мають відповідати за такими вимогами та змістом заявлених до них вимог, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та надати йому час для усунення виявлених недоліків у спосіб викладення позовної заяви у новій редакції з урахуванням наведених вище мотивів та вимог, які викладені судом.

При цьому звертаючи увагу позивача на необхідність визначити належного відповідача/відповідачів за цим позовом суд не має на меті переконати у хибності звернення ОСОБА_1 з позовом до Мінсоцполітики чи Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації (оскільки в цьому випадку суд не може перічити власному баченню позивача, навіть якщо воно є хибним). Наведені міркування суду у цій площині потрібно розуміти як намагання зорієнтувати позивача на стадії прийняття позовної заяви до розгляду на те, які юридично значимі факти потрібно буде з`ясувати суду для правильного вирішення спору і застосування ефективного способу захисту порушеного права у вимірі обставин саме цієї справи та спірних правовідносин, що сприятиме оперативному вирішенню справи без невиправданих зволікань.

Відповідно до ч. 1, 2 суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович