Ухвала

від 04.02.2022 по справі 340/890/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

04 лютого 2022 року Справа № 340/890/22

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство Велика мрія" до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області від 20.04.2021 №2580634/43475951;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 12.04.2021 № 4 датою її направлення - 14.04.2021.

Згідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу;4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву, відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви було долучено копію платіжного доручення № 350 від 03.12.2021 про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн..

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 даного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Так, з 01.01.2022 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", згідно з яким розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 становить 2481 грн. (ст.7).

Отже, за подання даної позовної заяви ставка судового збору становить 2481 грн., тому позивачу необхідно подати до суду документ про сплату судового збору в сумі 211 грн..

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наведені норми права встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. За умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України також встановлено скорочений строк звернення до суду.

Зокрема, відповідно ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2019 у справі №640/20569/18, від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18.

Позивачем оскаржено до суду рішень комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області від 20.04.2021 №2580634/43475951 (вимога щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну є похідною). При цьому, позивачем також надано докази адміністративного оскарження спірного рішення, за результати розгляду якого податковим органом 11.05.2021 прийнято рішення №20455/43475951/2 про залишення скарги без задоволення.

Водночас, з даним позовом позивач звернувся до суду 02.02.2022, що підтверджується штампом реєстрації вхідної документації, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.

Разом з позовом позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, яка вмотивована тим, що товариство пропустило строк звернення до суду виконуючи вимоги податкового органу щодо таблиці даних платника податку на додану вартість.

Наведені позивачем обставини не розцінюються як поважні підстави пропуску строку звернення до суду, оскільки вчинення вищевказаних дій не впливало на право позивача звернутись до суду з цим позовом та залежало виключно від його волевиявлення.

Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, ч. 1 ст. 123 КАС України також встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, із зазначенням інших підстав для поновлення цього строку та з наданням належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).

Відтак, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- документа про сплату судового збору в сумі 211 грн.;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення цього строку та з наданням належних, допустимих, достатніх доказів на їх підтвердження.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько