Рішення

від 09.02.2022 по справі 340/8379/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/8379/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алека Транс" до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ "Алека Транс" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №311062 від 13.10.2021 року в розмірі 17000 грн., накладеного Центральним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті на ТОВ "Алека Транс".

Позов мотивовано тим, що товариство будучи автоперевізником здійснювало перевезення сипучого вантажу згідно ТТН від 13.08.2021 року згідно якої вага товару 39840 кг, який було зважено працівниками Укртрансбезпеки, проте жодного документа вручено не було. 29.10.2021 року товариство отримало постанову Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №311062 від 13.10.2021 року про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень без оформлення відповідного дозволу. ТОВ ''Алека Транс'' зазначає, що оскільки на адресу товариства не надходив акт перевірки та неможливість керівника прийняти участь при розгляд справи про притягнення до відповідальності директора, тому товариство було позбавлено можливості надати докази на спростування висновків, викладених в акті перевірки. Крім того, у позові зазначено про те, що позивачем здійснювалось перевезення вантажу ''насипом пшениця врожаю 2021 року'' загальна маса якого не перевищувала гранично допустиму 40 тони. Також зазначає про відсутність Методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів в русі, наслідком чого позивач вважає, що результати вимірювання, здійсненні відповідачем, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей.

Представник Центрального міжрегіонального управління Укратрансбезпеки у складі Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі відповідач) подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити. Свої доводи обґрунтовував тим, що у ході рейдової перевірки 14.08.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки перевірено належний товариству транспортний засіб та встановлено факт здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень та без оформлення необхідного дозволу. За результатами перевірки складений акт. Про час та місце розгляду справ про порушення автотранспортного законодавства позивачу завчасно направлено повідомлення.

ТОВ "Алека Транс" надало відповідь на відзив у якій зазначено про те, що відзив на позов не спростовує доводи позову.

Ухвалою суду від 04.11.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Алека Транс" про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 08.11.2021 року відкрито провадження у справі за цим позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши доводи наведені сторонами у заявах по суті справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Алека Транс" з 07.06.2018 року зареєстрована як юридична особа, що підтверджується Випискою з Єдиного державного державного реєстру юридичних осіб, та фізичних осіб - підприємців, основний вид діяльності 49.41 - вантажний автомобільний транспорт (а.с.5-6).

Посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на автодорозі а/д-05 км 452 + 811 м під час рейдової перевірки перевірено транспортний засіб марки ДАФ НОМЕР_1 , який було зважено вимірювальним приладом, що підтверджується чеком про результати зважування Пункт зважування ''Дачне'' в якому зазначено результати зважування в розрізі осей 1 - 6,75; 2 - 8,55; 3 - 8,42+8,14+8,05, сума 24,61 (норма 22,44) (а.с.51).

За результатом зважування посадовими особами складено акт №0057699 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 14.08.2021 року та довідку від 14.08.2021 року, в яких зафіксоване перевищення навантаження на третю вісь при нормі 22 зафіксовані показники 24,44 та розрахунок плати за проїзд від 14.08.2021 (а.с.47-49).

Також, за наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №306783 від 14.08.2021 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановленої законодавством вагової норми понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.46).

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який був призначений на 13.10.2021 року, направлено позивачу поштою 28.09.2021 року, що підтверджується копію фіскального чеку від 28.09.2021 року та отримано товариством 30.09.2021 року (а.с.54-55).

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, заступник начальника Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки виніс постанову №311062 від 13.10.2021 року, якою на підставі частини 1 абзацу 15 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ТОВ "Алека Транс" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. (надалі спірне рішення, а.с.44).

Отже правомірність винесення спірної постанови є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Пунктами 21, 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Позивач зазначає про порушення під час здійснення габаритно-вагового контролю щодо автомобіля позивача, які полягали у тому, що ні водію, ні позивачу не направлено акт перевірки.

Суд відхиляє зазначені доводи позивача, з огляду на те, що Порядком №1567 не визнано обов`язку транспортної інспекції складати/виготовлювати копію акту. Також відсутній такий обов`язок і стосовно направлення на адресу юридичної особи, яка здійснювала перевезення вантажу.

Крім того, в акті перевірки від 14.08.2021 року у графі "водій транспортного засобу" містить відмітка про відмову водія ОСОБА_1 від підпису (а.с.46).

Доводи позивача про недостовірність результатів зважування, судом відхиляються через їх безпідставність та не доведеність, з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Згідно визначень, наведених у пункту 2-4, 6-7 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами;

"Вимірювання" (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Місце здійснення габаритно-вагового контролю-спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно із пунктом 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

За результатом зважування чек із відповідними даними зважування генерується автоматично, а відтак після зважування водій транспортного засобу був обізнаний з встановленням перевищенням вагових норм.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 7 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Частиною 10 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується; контроль за виконанням автомобільними перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень; контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію; контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення; контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та правил перевезення небезпечних вантажів; контроль внесення перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України; перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідач надав суду копію свідоцтва про повірку законодавчо-регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/4127, чинного до 26.05.2022 року (а.с.53).

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Судом установлено, що спірною постановою до позивача, як до автомобільного перевізника, застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Цією нормою передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" наведені такі визначення:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження;

- дозвіл узгодження умов та режимів перевезень - додатковий дозвіл, що видається уповноваженими органами на проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу.

Діючі нормативно-правові акти не передбачають окремі порядки зважування наливних та насипних вантажів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною 3 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" установлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Як передбачено частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (надалі - Правила №30), які встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Пунктом 3 Правил №30 визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок №879), а також ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

За визначеннями, наведеними у пункті 2 Порядку №879:

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;

- документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;

- дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Згідно з пунктами 3, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 року №1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (надалі - Порядок №1007/1207).

Пунктом 2 Порядку №1007/1207 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух", "Про автомобільні дороги", "Про міліцію", Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1007/1207 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю зокрема: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила №363), які визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Позивач у ході судового розгляду справи не спростував факт перевищення вагових параметрів, зафіксованих у чеці зважування і актах та довідці від 14.08.2021 року, оскільки наявність ТТН із зазначенням загальної ваги вантажу не спростовує результат зважування вантажу. Так, у чеці та наведених документах зазначено, що перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом із строенною віссю, навантаження на вісь становило 24,61 т. при нормі 22 т.

Зважаючи на те, що параметри цього великовагового транспортного составу (контейнеровозу) перевищили нормативно допустимі вагові параметри більш 2%, то відповідно до ч.4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", п.4 Правил №30, обов`язковим документом для руху такого транспортного составу автомобільними дорогами мав бути відповідний дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції перевізнику після внесення ним плати за проїзд у розмірі, визначеному за ставками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування".

Доказів наявності у позивача як у автомобільного перевізника такого дозволу при перевезенні 14.08.2021 року вантажу автомобілем позивача, суду не надано.

Отже у ході розгляду справи доведено факт вчинення позивачем як автомобільним перевізником господарського правопорушення, передбаченого абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, згідно пункту 2.3 - 2.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 та зареєстровим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 (надалі Правила перевезень вантажів) за фізичним станом вантажі можуть бути твердими, рідкими і газоподібними.

За наявністю тари вантажі підрозділяються на ті, для яких тара потрібна і для яких вона не потрібна.

За способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними.

Такі вантажі як швидкопсувні, небезпечні, антисанітарні та живі - мають свої специфічні властивості.

В залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні).

Позивачем здійснювалось перевезення сипучого вантажу, а тому водій мав організовувати рух автомобільного транспорту (розміщення вантажу, швидкість руху тощо), недопускаючи зсуву вантажу на одну вісь.

Суд зауважує, що саме перевищення вагових параметрів на одну вісь (будь-яку) під час руху автомобіля (в динаміці) спричиняє руйнування дорожнього покриття дороги, саме за це встановлена відповідальність. Суд зауважує, що в контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Крім того, законодавець врегулював питання переміщення вантажу (також і в разі гальмування) як то похибка у 2%, а також обов`язок перевізника вживати дій щодо закріплення вантажу під час перевезень. При цьому матеріалами справи підтверджено факт недотримання відповідачем габаритно - вагових норм на другу вісь, яке становить 11,86%.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019 року.

У постанові Верховний Суд від 22 грудня 2021 року у справі № 420/3371/21 зазначив таке, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ст.ст. 216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Позивачем у ході судового розгляду не спростовано виявлений факт перевезення 14.08.2021 року ним як автомобільним перевізником вантажів транспортом з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Також позивачем не доведено, що при перевезенні вантажу ним як автомобільним перевізником отримано дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищували нормативні, або те, що він звертався до уповноваженого підрозділу Національної поліції за отриманням такого дозволу, що виключало б його відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

З приводу неможливості позивача з`явитись на розгляд справи, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Повідомлення про розгляд справи ним отримано 30.09.2021 року. Заяви про перенесення розгляду справи у зв`язку з неможливість з`явитись, позивачем не надано. Крім того, не з`явлення на розгляд справи суб`єкта господарювання, належно повідомленого про дату розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду справи.

Посилання позивача на неможливість надати на розгляд ТТН №163/1 від 13.08.2021 року є неактуальним, з огляду на те, що копія цієї ТТН була наявна у відповідача під час розгляду справи (а.с.52).

Аналізуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому расі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.

Відповідачем доведено правомірність спірної постанови №311062 від 13.10.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, натомість позивачем не спростовано факт вчинення ним порушення законодавства про автомобільний транспорт. Тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позовних вимог, підстави для присудження йому понесених судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Алека Транс" (вул. Садова, буд.6, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641; код ЄДРПОУ 42203180) до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті (вул. Генерала Родимцева, буд.102, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25004; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук