Рішення

від 20.01.2022 по справі 440/11898/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/11898/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю: секретаря судового засідання - Ель Яагубі О.В.,

представника позивача - Колоди Л.В., представників відповідача - Головка Л.С., Сулим Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "ТІКО ЛТД КО" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "ТІКО ЛТД КО" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2, 21 припису № 43 від 14.06.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що не погоджується із пунктами 1, 2, 21 припису № 43 від 14.06.2021 року, оскільки адміністративно виробнича будівля за адресою: м. Горішні Плавні, вул. Строни, 3, обладнана системою протипожежного захисту з 1985 року. Крім того, приміщення оснащене вентиляційним обладнанням, витяжною вентиляцією та системами місцевих відсмоктувань для приміщень різних видів. Всі системи знаходяться в робочому стані та виконані відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014. Також зазначав, що в ході перевірки відповідачем не було встановлено, що об`єкт перевірки належить до потенційного небезпечних, а його діяльність впливає на навколишнє середовище.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/11898/21, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначав, що акт приймання в експлуатацію систем автоматизації та технічний звіт, на які посилався позивач, стосуються лише влаштування насосів зовнішнього (зовні будівлі) пожежегасіння, тобто насосів - підвищувачів тиску у зовнішніх гідрантах, зовнішніх пожежних кранах, які не мають жодного відношення до відсутніх внутрішніх систем протипожежного захисту. Також зазначав, що метою проведення ідентифікації згідно Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затвердженої наказом МНС України від 23.02.2006 року № 98 є визначення питання про те, чи відноситься об`єкт до потенційно небезпечних об`єктів на підставі проведення аналізу структури об`єктів господарської діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій. Звертав увагу суду, що відповідно до даних з ЄДРПОУ позивача серед видів економічної діяльності позивача є види діяльності за КВЕД: 14.13. - виробництво іншого верхнього одягу; 14.14 - виробництво спіднього одягу, тоді як згідно Переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об`єктам, одним із джерел небезпеки визначено обладнання основних виробництв легкої, текстильної промисловості.

У підготовчому засіданні 01.12.2021 протокольною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, а представники відповідача їх заперечували з підстав, зазначених в заявах по суті справи.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

26 листопада 2020 року Державною службою України з надзвичайних ситуацій виданий наказ № 633 "Про затвердження плану перевірок", яким затверджений план заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки ДСНС на 2021 рік, та включено, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "ТІКО ЛТД КО" до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік в червні 2021 року.

18 січня 2021 року Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області виданий наказ № 10 "Про здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки протягом лютого - грудня 2021 року", яким вирішено провести планові зоходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "ТІКО ЛТД КО" в червні 2021 року.

14.06.2021 Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області проведено планову перевірку дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "ТІКО ЛТД КО" за адресою: вул. Строни, 3, м. Горішні Павні, за результатами якої складено акт №57.

Перевіркою встановлено та зафіксовано у акті перевірки від 14.06.2021 №57, серед іншого, порушення вимог пожежної безпеки, що мали місце в приміщенні адміністартивно - виробничої будівлі, а саме:

- адміністративно - виробнича будівля не обладнана системою протипожежного захисту, а саме: системою пожежної сигналізації, автоматичною системою пожежегасіння, та системою керування евакуюванням людей в частині систем оповіщення про пожежу та покажчиками напрямку евакуювання, чим порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417, ДБН В.2.5-56:2014, пункти 4.1, 4.8.1.2, 13.1.2, 14.2 додатку А таблиці А.1; пункт 7.1.2 додатку А таблиці А.2; пункти 3, 19, 20 додатку Б таблиці Б.1;

- адміністративно - виробнича будівля не обладнана системою проти димного захисту, а саме, системою видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згорання, чим порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417, пункти 10.2.4, 10.2.5 ДБН В.2.5-56:2014;

- не проведено ідентифікацію для встановлення факту наявності або відсутності джерел та чинників небезпеки, які здатні за негативних обставин (аварій, стихійних лих тощо) ініціювати виникнення надзвичайної ситуації, а також для оцінки максимального рівня можливих надзвичайних ситуацій, чим порушено пункти 6, 9 наказу МНС № 98 від 23.02.2006 року "Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних обєктів".

14.06.2021 ГУДСНС у Полтавській області видано припис Товариству з обмеженою відповідальністю компанія "ТІКО ЛТД КО" про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 43.

Не погодившись з пунктами 1, 2 та 21 цього припису, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

За змістом пунктів 1, 11 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (надалі - ППБУ) будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Так, згідно пунктів 4.1, 4.8.1.2, 13.1.2, 14.2 додатку А таблиці А.1, пункт 7.1.2 додатку А таблиці А.2 ДБН В.2.5-56:2014 до Переліку однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, І типу передавання тривожних сигналів належать, зокрема: - одноповерхові будинки адміністративно - офісного призначення загальною площею понад 300 кв.м., а висотою 2 поверхи до 26, 5 м; - одноповерхові приміщення при загальній площі більше 3500 кв.м.; двоповерхові будинки виробничі за наявності приміщення площею 500 кв.м. та більше; будинки складів категорії В за наявності приміщення площею 1000 кв.м.; - виробничі приміщення наземні категорії В.

Згідно пунктів 3, 19, 20 додатку Б таблиці Б.1 ДБН В.2.5-56:2014 до Переліку будинків та приміщень, що підлягають обладнанню системами оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей належать, зокрема: - підприємства торгівлі, виробничі та складські будинки, будинки адміністративні та побутові промислових підприємств.

Згідно пунктів 10.2.4, 10.2.5 ДБН В.2.5-56:2014 передбачено видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згоряння.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд враховує, що між сторонами відсутній спір з приводу правомірності підстав та порядку проведення заходу державного нагляду (контролю), за результатами якого виданий обов`язковий до виконання припис.

Натомість, позивач наполягає на відсутності у нього обов`язку зі встановлення на об`єкті системи пожежної сигналізації, автоматичної системи пожежегасіння, системи керування евакуюванням людей в частині систем оповіщення про пожежу та покажчиками напрямку евакуювання, системи видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згорання, а також заперечує обов`язок проведення ідентифікації для встановлення факту наявності або відсутності джерел та чинників небезпеки.

Оцінюючи наведені доводи позивача, суд виходить з того, що матеріали справи не містять доказів відповідності об`єкта, що використовує позивач для ведення підприємницької діяльності, вимогам пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417, пунктам 4.1, 4.8.1.2, 13.1.2, 14.2 додатку А таблиці А.1; пункт 7.1.2 додатку А таблиці А.2; пункти 3, 19, 20 додатку Б таблиці Б.1; пунктам 10.2.4, 10.2.5ДБН В.2.5-56:2014.

Доводи позивача про те, що адміністративно - виробнича будівля за адресою: м. Горішні Плавні, вул. Строни, 3, обладнана системою протипожежного захисту з 1985 року суд відхиляє, оскільки наявність робочого проекту, розробленого у 1982 році, який передбачав влаштування пожежної сигналізації та систем промислової вентиляції не підтверджує безпосереднє встановлення відповідних систем протипожежного захисту, а також що вони на даний час є діючими.

Крім того, наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23.02.2006 № 98 затверджено Методику ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів (далі - Методика), в п.2 якої визначено, що дія цієї Методики розповсюджується на осіб, які повинні зареєструвати небезпечні об`єкти, у тому числі осіб, відповідальних за об`єкти, визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади як такі, що несуть загрозу виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) та підлягають ідентифікації. Пунктом 6 Методики передбачено, що ідентифікація передбачає аналіз структури об`єктів господарської діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначення рівнів можливих НС.

Також зазначеною Методикою визначено порядок проведення ідентифікації об`єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки, відповідно до п. 9 якого, ідентифікацію проводять відповідальні особи об`єктів господарської діяльності.

Отже, обов`язок ідентифікації об`єкта господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки також покладається на суб`єкта господарювання.

Відповідно до даних з ЄДРПОУ позивача серед видів економічної діяльності позивача є види діяльності за КВЕД: 14.13. - виробництво іншого верхнього одягу; 14.14 - виробництво спіднього одягу, тоді як згідно Переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об`єктам, одним із джерел небезпеки визначено обладнання основних виробництв легкої, текстильної промисловості.

Таким чином, відповідачем правомірно визначено позивачу обов`язок ідентифікації для встановлення факту наявності або відсутності джерел та чинників небезпеки, які здатні за негативних обставин (аварій, стихійних лих тощо) ініціювати виникнення надзвичайної ситуації, а також для оцінки максимального рівня можливих надзвичайних ситуацій.

Матеріали справи у їх сукупності не містять належних і допустимих доказів, що свідчили б про невідповідність висновків відповідача вимогам чинного законодавства та обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "ТІКО ЛТД КО".

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, як визначено частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, обов`язок з доведення правомірності оспорюваних положень припису загалом покладено на відповідача - як на суб`єкта владних повноважень, посадовою особою якого цей припис внесено.

Водночас, виходячи з принципу змагальності сторін, позивач, у разі заперечення викладених у приписі порушень, мав довести безпідставність висновків контролюючого органу в цій частині.

Належних і допустимих доказів, що свідчили б про неправомірність висновків відповідача, які слугували підставою для внесення припису у спірній частині, позивачем не надано.

Натомість факт недотримання позивачем вимог законодавства з питань пожежної безпеки підтверджено матеріалами планового заходу державного нагляду (контролю), які підписані представником позивача без зауважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість спірних пунктів припису ГУДСНС у Полтавській області.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "ТІКО ЛТД КО" повністю.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "ТІКО ЛТД КО" (вул. Строни, 3, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800; код ЄДРПОУ 30405728) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. Маршала Бірюзова, 26/1, м. Полтава, 36007; код ЄДРПОУ 38610079) визнання протиправним та скасування припису повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31 січня 2022 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко