Рішення

від 24.01.2022 по справі 500/4025/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4025/21

24 січня 2022 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Галінська А.В.

представника позивача Дубовий А.М.

представника відповідача Кущик А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Фермер" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00032020701 від 22.06.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський фермер" (надалі, позивач, підприємство) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області №00032020701 від 22.06.2021 про сплату 1779154,00 грн. податку на прибуток підприємств.

Позов обґрунтований тим що оформлені підприємством видаткові накладні містять усі необхідні реквізити та відомості, а також в повній мірі відображають зміст господарських операцій із зазначеними в Акті контрагентами. Позивач просить врахувати, що реалізація м`ясної продукції на підприємстві, здійснювалась на підставі усного договору та підтверджується належно оформленими видатковими накладними, складеними згідно із ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та банківськими виписками з рахунку, які підтверджують оплату фізичними особами придбаного ними товару, та які, надавалися підприємством до перевірки. Вказав, що як наслідок здійснених операцій, по бухгалтерському обліку підприємства чітко прослідковується рух відповідного активу та зміни в майновому стані. Вважає, що грошові кошти, отримані в результаті реалізації продукції з урахуванням правил бухгалтерського обліку та вимог податкового законодавства, правомірно були віднесені підприємством до Доходів від реалізації продукції . Відтак, на переконання позивача в діях підприємства не вбачається жодного порушення П(С)БО 15 Доходи , ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України. Звернув увагу суду на тому, що позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування, зокрема і об`єктів оподаткування податком на прибуток, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, які складені та ведуться відповідно до вимог чинного законодавства. Тому, вважає, що висновок відповідача, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 1666190,00 грн. є необґрунтованим, та безпідставним, а прийняте, за результатами перевірки, податкове повідомлення-рішення №00032020701 від 22.06.2021 є протиправним.

Ухвалою суду від 15.07.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, у такий спосіб: 1) сплатити судовий збір у розмірі 22700,00 грн. та подати до суду докази такої сплати. У вказаний судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.08.2021 о 11:00 год.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що на дату складання Акта перевірки ТОВ «Подільський Фермер» не надано доказів наявності контактних даних частини контрагентів позивача, наведених в реєстрі до акта перевірки. Крім того, вказав, що до перевірки не представлено жодного реєстру, по яких здійснюється передача АТ «Альфа-Банк» , даних стосовно оплати фізичними особами за товари через ПТКС. Так, зазначив, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Подільський Фермер» не поставляв продукцію фізичним особам, але оскільки факт реалізації товару підтверджено даними бухгалтерського обліку, то відображення реалізації товару у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації її невстановленим особам, а не зазначеним контрагентам. Просить врахувати що у зв`язку із невиконанням в повному обсязі сторонами правочинів у момент вчинення, не укладання письмових угод з контрагентами з відстроченням оплат, недостатність персональних даних, наведених в первинних документах, для ідентифікації осіб, що здійснили участь в операції з придбання ТМЦ та з оплати вартості поставлені ТМЦ, неможливістю фізичного здійснення внесення готівкових коштів з врахуванням часу здійснення операції з переказу готівкових коштів через ПТКС, територіальним місцезнаходженням даного ПТКС і відсутністю реєстрації фізичних осіб на території Тернопільської області, перевіркою не підтверджено здійснені оплати фізичними особами за поставлені ТМЦ через ПТКС №11, що розташований за адресою м.Тернопіль, вул.Медова,18 на загальну суму 9256610 грн. Вважає, що готівкові кошти отримані Товариством на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 9256610 грн. не пов`язані з постачанням ТМЦ, при цьому дані обліку свідчать про відсутність зобов`язань ТОВ «Подільський Фермер» перед контрагентами щодо їх погашення, отже отримані ТОВ «Подільський Фермер» кошти в розмірі 9256610,00 грн. відповідно до П(С)БО 15 "Доходи", є іншими доходами які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства. На думку представника відповідача, ТОВ «Подільський Фермер» оформлено первинні бухгалтерські документи та відображено в податковому і бухгалтерському обліку фінансові господарські операції із вказаними фізичними особами з метою заниження об`єкта оподаткування та несплати податків, у зв`язку з чим вказані дії призвели до втрати дохідної частини Державного бюджету України. Відтак вважає, що в порушення П(С)БО 15 "Доходи", ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1, п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу №2755- VI від 04.10.2010р. (із змінами та доповненнями), ТОВ «Подільський фермер» занижено показник рядка 01 "Дохід від будь - якої діяльності" декларацій з податку на прибуток за перевірений період всього на загальну суму 9256610 грн. вт.ч. за 2019рік - 2510309 грн., за І кв.2020р.-423423 грн., II кв.2020р. - 1205 991грн., III кв.2020р.-3463107 грн., ІУкв.2020р. - 1 653780грн. Крім цього, звернув увагу суду на тому, перевіркою повноти задекларованих показників у рядку 02 Декларації „Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національний положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 03.01.2019р. по 31.12.2020р. у загальній сумі 821776грн. встановлено їх заниження всього на загальну суму 9256610грн. в т.ч. за 2019рік -2510309грн., за І кв.2020р. - 423423грн., II кв.2020р. - 1205991грн., III кв.2020р. - 3463107грн., ІУ кв.2020р. - 1653780грн. за рахунок заниження інших операційних доходів, внаслідок порушення наведеного у підпункті 3.1.1.1 розділу III акта перевірки. У задоволенні позову просив відмовити повністю.

Ухвалу суду від 22.09.2021 підготовче засідання відкладено до 05.10.2021 о 12:00 год.

05.10.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні відкладено підготовче засідання до 29.10.2021 о 11:30 год.

29.10.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 10.11.2021 о 11:00 год.

10.11.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 02.12.2021 о 12:00 год.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що підприємство здійснювало продаж продукції частково власного виробництва, в місці отримання товару, де розрахунки у готівковій формі не здійснювались, а саме зі складів, що знаходяться за адресою, зазначеною відповідачем, а тому підприємство, відповідно до закону, не мало обов`язку забезпечувати наявність реєстратора розрахункових операцій. Позивач вважає, що твердження відповідача про відсутність реєстратора розрахункових операцій в якості аргументу для висновку про порушення ТОВ «Подільський Фермер» вимог П(С)БО 15 «Доходи» , ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1, п. 134.1 ст. 134 ПК України є таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» . Також, на думку позивача, результати проведених господарських операцій з реалізації м`яса та м`ясних продуктів підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а саме видатковими накладними, що надавалися відповідачу до перевірки, та достовірно відображені в бухгалтерському обліку, на підставі якого сформовано відповідні показники до оподаткування. Звернув увагу суду на тому, що відсутність реєстратора розрахункових операцій не може вважатися підставою для висновку про заниження показника в рядку 01 декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку", оскільки застосування реєстраторів розрахункових операцій Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, що діяла з 03.01.2019 по 31.12.2020, не передбачено, тому, обов`язки, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, виконані позивачем в повному обсязі. Просить врахувати те, що згідно пояснень підприємства від 02.06.2021 року № 6, копія яких знаходиться в матеріалах справи продаж товару фізичним особам здійснювався на основі договору роздрібної купівлі-продажу. Також вважає, що контрагент розрахувався з підприємством, а підприємство отримало кошти за проданий товар, тобто сторони договору зазнали реальних змін майнового характеру, що підтверджується належно оформленими видатковими накладними та виписками з рахунків АТ "Альфа-Банк", які складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент - виникнення правовідносин законодавства, і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Вказав, що зауваження Відповідача з приводу відсутності товарно-транспортних накладних є безпідставними, оскільки в силу фактичних обставин справи, відвантаження товару здійснювалось зі складів підприємства транспортом покупця. Окрім того, товарно- транспортна накладна не є підтвердженням здійснення операції з купівлі-продажу товарно- матеріальних цінностей. Зазначив, що при проведенні господарських операцій та складанні первинних документів, законом не передбачено необхідності здійснення продавцем жодної іншої додаткової ідентифікації покупця чи зазначення інших додаткових даних, як-от РНОКПП особи, як і не визначено обов`язку продавця реалізовувати товар покупцю лише за умови пред`явлення останнім документів, що ідентифікують його як платника податку. Разом з тим вважає, що дані про осіб є достатніми для ідентифікації контрагента, як покупця продукції. Також, звернув увагу суду на тому, що жодного порушення податкового законодавства чи правил бухгалтерського обліку, в погоджених сторонами формі та строках оплати не вбачається; реалізований підприємством товар був оплачений контрагентами у погоджені сторонами строки, що підтверджує виконання умов публічного договору та належне здійснення господарської операції. На думку позивача, у спірному випадку відсутній факт дроблення коштів з метою уникнення фінансового моніторингу, оскільки грошові кошти вносились на рахунок підприємства від різних покупців на підставі видаткових накладних, в яких зазначалась сума, яка підлягала сплаті за реалізований товар та отриманого коду. З приводу зарахування зазначених коштів безпосередньо на рахунок підприємства в короткий проміжок часу, позивач вважає, що підприємство не може нести відповідальності за особливості роботи системи АТ «Альфа Банк» . На думку позивача, дані кошти зараховувались у строки, визначені статтею 30 Закону України «Про платіжні системи та платіжні доручення в Україні» . Просить врахувати, що розрахунковим документом є Реєстр, який передавався Підприємством в AT «Альфа-Банк» для отримання коду для оплати товару; в свою чергу, підприємство повідомляло покупців про необхідність оплати шляхом телефонного дзвінка; оплата товару відбувалась згідно досягнутих між Сторонами домовленостей та підтверджується виписками з рахунків. За наведених обставин, позивав вважає, що здійснена господарська операція підтверджується первинними документами, фактичними рухом активу та зміною майнового стану підприємства, а підприємство веде облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування, зокрема і об`єктів оподаткування податком на прибуток, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, які складені та ведуться відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, на переконання позивача, оскільки в діях позивача не вбачається жодного порушення П(С)БО 15 "Доходи", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України , просить задовольнити даний адміністративний позов, визнавши протиправним та скасувавши спірне податкове повідомлення - рішення.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив такі ж доводи і міркування, що і у відзиві на позовну заяву.

02.12.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.12.2021 о 14:30 год.

10.12.2021 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 10.01.2022 о 11:00 год.

10.01.2022 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 24.01.2022 о 11:00 год.

24.01.2022 у відкритому судовому представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

На підставі направлень від 25.03.2021 року №871, №872, №873, виданих Головним управлінням ДПС у Тернопільській області робочій групі: Мирній О.В. - головному державному ревізору-інспектору відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області, Захарків В.І. - головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області, Капустяних Т.С. - головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок податкових агентів управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області, відповідно до підпункту 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755 - IV (із змінами та доповненнями) та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 17.03.2021р. №343-п, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський фермер» ), код ЄДРПОУ 42732776, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.01.2019 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 03.01.2019 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.01.2019 по 31.12.2020, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Перевірка проводилась з 30.03.2021 по 19.04.2021. Термін проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 13.04.2021р. на підставі наказу Головного управління ДПС у Тернопільській обл. від 12.04.2021 року №486-п, який вручено 12.04.2021 головному бухгалтеру ТОВ «Подільський фермер» Іванчук О.А.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №1645/19-00/07-01/42732776 від 26.04.2021 "Про результати документальної планової перевірки ТОВ "Подільський фермер" (надалі, Акт), яким встановлено порушення П(С)БО 15 «Доходи» , ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» №996-XIV від 16.07,1999 (із змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1, п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу №2755-VI від 04.10.2010 (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток за перевірений період, всього на загальну суму 1666190грн. в т.ч. за 2019р. - 451856грн, за 1кв. 2020р.- 76216грн, ІІ кв. 2020р.- 217078грн, ІІІ 2020р. - 623359грн. та ІУкв. 2020р. - 297681грн.

22.06.2021 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00032020701, яким встановлено порушення П(С)БО 15 "Доходи", ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-ХІУ від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України №2755-УІ від 04.10.2010 (із змінами та доповненнями), та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства 11021000 на суму 1779154,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами підпунктів 62.1.2, 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У відповідності до п. 85.2. ст. 85 ПК України, - платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно правової позиції, що міститься у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 33770792) акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відповідно до вимог частини восьмої статті 19 Господарського кодексу України, усі суб`єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов`язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Також, відповідно до змісту правового регулювання статті 44 Податкового кодексу України саме на платника податків покладається обов`язок щодо забезпечення зберігання документів, пов`язаних із обліком доходів, витрат та визначенням об`єктів оподаткування, податкових зобов`язань.

Наведене обумовлено, в першу чергу тим, що обов`язок підтвердження правомірності, обґрунтованості, повноти формування даних бухгалтерського і податкового обліку належними документами первинної фінансово-бухгалтерської звітності покладається саме на суб`єкта господарювання. Контролюючий орган, здійснюючи заходи податкового контролю, аналізує, досліджує, співставляє дані, що містяться не лише в документах фінансової звітності, а й первинних документах.

Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь які документи (у тому числі договори накладні, доручення, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Крім цього, відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Поряд з цим, згідно зі ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 7 Розділу II Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868 (далі - НП (С) БО 1), у балансі відображаються активи, зобов`язання та власний капітал підприємства. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу і відповідних форм фінансової звітності підприємства. Особливості складання окремого балансу спільної діяльності визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності. При складанні балансу та відповідних форм фінансової звітності підприємств з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм окремої фінансової звітності інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов`язання у рівній сумі) не наводиться.

Пунктами 5 та 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - НП (С) БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є, у тому числі, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п. 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16.07.1996 №996 (із змінами та доповненнями), первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як слідує з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що за період з 03.01.2019 по 31.12.2020 ТОВ «Подільський Фермер» задекларовано в рядку 01 декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" у сумі 80490462 гривень. На формування цих показників мало вплив здійснення операцій із реалізації м`яса, м`ясних продуктів, ковбасних виробів та інших продуктів харчування.

Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «Подільський Фермер» показників у рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 03.01.2019 по 31.12.2020 встановлено їх заниження всього на загальну суму 9256 610 грн. в т.ч. за 2019 рік - 2510 309 грн., за І кв.2020р. - 423423 грн., за II кв.2020р. - 1 205 991 грн., за Ill кв.2020р. - 3463107 грн., за ІУкв.2020р. - 1 653 780 грн.

В ході проведення перевірки ТОВ «Подільський Фермер» встановлено реалізацію продуктів харчування у значних обсягах, а саме, м`яса, м`ясопродуктів, ковбасних виробів та ін. продуктів харчування фізичним особам.

З Акту перевірки вбачається, що реалізація продукції здійснювалася зі складу, який знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Гайова, 31 та зі складу за адресою м. Тернопіль, вул.Подільська,38 (з29.10.2020); Реєстратор розрахункових операцій в касі ТОВ "Подільський фермер" відсутній.

Так, в Акті за результатами проведеної перевірки зазначено, що перевіркою не встановлено укладання письмових договорів на поставку продукції між ТОВ «Подільський Фермер» та фізичними особами, а також не встановлено наявність товаросупровідних документів щодо постачання продукції, в тому числі, будь-яких документів на транспортування продукції .

Як про це зазначає контролюючий орган, факт реалізації ТМЦ ТОВ «Подільський Фермер» оформлено видатковими накладними, відповідно до яких в полі отримувача зазначено лише прізвище, ім`я, по батькові (далі ПІБ) та підпис фізичної особи. Інші дані, які б дали можливість ідентифікувати особу покупця, відсутні.

З метою здійснення зустрічних звірок, щодо підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з фізичними особами за поставлені ТМЦ, для з`ясування повноти їх відображення в обліку в ході проведення перевірки контролюючим органом надано запит ТОВ «Подільський Фермер» від 08.04.2021 щодо надання даних для ідентифікації фізичних осіб покупців. Однак станом на дату завершення перевірки персональних даних фізичних осіб - покупців великих партій товару від ТОВ «Подільський Фермер» контролюючому органу не надано, що унеможливило здійснення зустрічних звірок.

Крім цього, відповідачем було надіслано запит до ДПС України, у відповіді на який ДПС України зазначено, що основним ідентифікатором платника податків є його реєстраційний номер облікової картки платника податків, як наслідок - без зазначення РНОКПП неможливо ідентифікувати платників.

Зі змісту Акту вбачається, що стосовно вказаного вище питання керівником ТОВ «Подільський фермер» ОСОБА_1 надані письмові пояснення, згідно яких прізвище, ім`я , по батькові фізичних осіб, в видаткових накладних, фіксувались лише зі слів покупців та без їх ідентифікації.

В ході розгляду даної справи доказів ідентифікації фізичних осіб, зокрема шляхом зазначення РНОКПП таких фізичних осіб, судом не здобуто та учасниками справи суду не надано.

Так, відповідно до даних обліку взаємовідносини між ТОВ «Подільський Фермер» та фізичними особами обліковувались на субрахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» .

Судом встановлено, що реалізація продукції великими партіями фізичним особам здійснювалась без оплати за отриманий товар в момент його передачі, та відбувалась не одночасно з їх наданням покупцеві, тобто з`явився розрив у часі між отриманням товару та його оплатою, внаслідок чого виникала дебіторська заборгованість покупця за отримані, але ще не оплачені товари. Дана дебіторська заборгованість ТОВ «Подільський Фермер» прослідковується на субрахунку 361.

Суд зазначає, що така заборгованість згідно даних обліку існує протягом певного часу між отриманням товарів та їх оплатою, а саме протягом декількох днів після отримання продукції, а в окремих випадках протягом місяця.

Відповідно до письмового пояснення керівника ТОВ «Подільський Фермер» ОСОБА_1 , продаж товару фізичним особам здійснювався на умовах публічного договору та відповідно до ст.206 ЦКУ укладався усно.

Відповідно до ст.206 Цивільного кодексу України, правочини, які можуть вчинятись усно, це правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державної реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Суд враховує також те, що відповідно до частини ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів від нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено іншого строку оплати товару. Однак, факту сплати за товар у відповідності до вимог ст. 692 ЦК України, судом не встановлено.

При цьому, суд вважає, що зазначені у наведених видаткових накладних (згідно додатку В до акта перевірки) відомості щодо особи отримувача в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1996 №996 (із змінами та доповненнями) не достатні для конкретної ідентифікації особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз норми ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» №996 від 16.07.1996 (із змінами та доповненнями), дає підстави вважати, що цей недолік перешкоджає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з отримання ТМЦ та не може бути підставою для невизнання господарської операції реальною.

Суд вважає, що оскільки передача ТМЦ здійснена без отримання оплати, що не відповідає умовам укладання усного правочину відповідно до статті 206 ЦК України, то ж, як наслідок, угоди з постачання ТМЦ, що не виконуються сторонами в момент їх вчинення потребують письмового оформлення з ідентифікацією осіб покупців.

Крім цього, суд враховує те, що відповідно до п. 119, 120, 122, 125 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, (затверджено Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2018 року N103) банк (філія, відділення) за операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формує та надає клієнту відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп) у вигляді паперового або електронного документа відповідно до умов договору. Банк (філія, відділення) має право налаштовувати термінали самообслуговування таким чином, щоб клієнт перед здійсненням касової операції мав змогу обирати на екрані термінала шляхи отримання квитанції в електронному вигляді, яка є підтвердженням касової операції, смс повідомлення, електронна пошта клієнта та/або інші шляхи дистанційного каналу обслуговування, які передбачені технологією налаштування термінала самообслуговування та Положенням про організацію роботи щодо здійснення касових операцій. Банк (філія, відділення) забезпечує формування касових документів, що створюються платіжним пристроєм із застосуванням електронного платіжного засобу, які мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) назва платіжної системи, якщо операція здійснювалася з її використанням; 2) ідентифікатор банку (філії, відділення) або інші реквізити, за допомогою яких є можливість його ідентифікувати; 3) номер платіжного пристрою; 4) дату та час здійснення операції; 5) суму та валюту операції; 6) вид операції; 7) реквізити електронного платіжного засобу, які передбачені правилами безпеки платіжної системи; 8) код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі; 9) суму комісійної винагороди. Реквізити касових документів, що формуються банком (філією, відділенням) із застосуванням платіжних пристроїв за результатами касових операцій, заповнюються як клієнтами, так і в автоматичному режимі платіжного пристрою, які використовують бази даних автоматизованої системи.

Згідно з абз.1 п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брата участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарській операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера, або особи, яка забезпечує введення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної із відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності повинно бути обмежено.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні» .

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам не підвереджується, не є безумовним підтвердженням здійснення господарської операції.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 №21-421а11.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що надані для перевірки документи (виписки з особових рахунків клієнта банку) кошти від фізичних осіб надходили на розрахунковий рахунок ТОВ «Подільський Фермер» через програмно-технічний комплекс самообслуговування (надалі, ПТКС).

З представлених банківських виписок АТ «Альфа-Банк» по рахунку № НОМЕР_1 , які надані під час перевірки, на рахунок ТОВ «Подільський Фермер» готівкові кошти, відповідно до призначення платежу, із зазначенням ПІБ фізичних осіб зараховувалися систематично протягом періоду, охопленого перевіркою, через програмно-технічний комплекс самообслуговування (далі ПТКС-11) який знаходиться за адресою : м.Тернопіль, вул.Медова,18.

За результатами аналізу руху коштів за рахунком № НОМЕР_1 , виявлено, що у періоді перевірки було здійснено зарахування грошових коштів з призначенням платежу із зазначенням ПІБ фізичних осіб у якості сплати за товари через ПТКС-11 з єдиного транзитного рахунку НОМЕР_2 на загальну суму 9256610 грн.

Також, суд зазначає, що більшість фінансових операцій із зарахуванням коштів на банківський рахунок здійснювалась на ідентичні суми, що одноразово не перевищували 10000 грн. у 2019 році та 30000 грн. у 2020 році.

Дані кошти зараховувалися періодично в один день, протягом хвилини, в окремих випадках щосекунди з одного ПТКС-11, до десяти зарахувань одночасно. Так, 31.08.2020 через ПТКС №2400011, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул.Медова,18 у проміжок часу з 11:43:03 до 11:43:15 було здійснено 28 фінансових операцій з переказу готівкових котів через ПТКС від кола фізичних осіб на загальну суму 834400 грн.

За таких обставин та відповідно до представлених до перевірки банківських документів, час зазначений в банківській виписці це єдиний об`єктивний час операції із внесенням готівкових коштів до ПТКС, який, на думку суду, унеможливлює фізично здійснити внесення готівкових коштів протягом короткого відліку часу від значної кількості осіб.

Крім цього, суд зазначає, що на дату проведення перевірки у ТОВ «Подільський Фермер» відсутні рахунки - фактури та будь-які інші документи, які засвідчують доведення до покупця інформації, щодо необхідності здійснити оплату на банківський рахунок Товариства за вже реалізовані товари вищезазначеним фізичним особам, про що судом не здобуто належних доказів та відповідних доказів учасників справи суду не представлено.

Відповідно до письмового пояснення керівника ТОВ «Подільський Фермер» Лівандовської О.В. від 15.04.2021 №4, ТОВ «Подільський Фермер» формує та подає до банку розрахунковий документ (Реєстр) на оплату продукції, після чого банк опрацьовує даний реєстр і надає код платежу посадовим особам Товариства, згідно якого фізичні особи повинні здійснити оплату за отриману продукцію. Даний код платежу є єдиним для всіх платників фізичних осіб, які включені до одноразового реєстру, після чого, посадові особи Товариства, повідомляють його не ідентифікованим фізичним особам покупцям та повідомляють термін в який необхідно здійснити оплату за отриману раніше продукцію, оскільки даний код має обмеження в часі, щодо його оплати. Проте, в поясненні не наведено інформації, яким чином відбувається інформування даних осіб без наявної у ТОВ «Подільський Фермер» інформації щодо їх ідентифікації та контактів.

З наведеного мотиву, суд приймає до уваги доводи сторони відповідача стосовно того, що дані фізичні особи, які відповідно до ДРФО не зареєстровані на території Тернопільської області, одночасно здійснити оплату в один і той же час в одному ПТКС-11 за адресою м. Тернопіль, вул.Медова,18 не можуть.

Разом з тим, ТОВ «Подільський Фермер» не надано доказів наявності контактних даних з ПІБ, наведеними в реєстрі до акта перевірки, як і судом таких доказів не здобуто.

Суд звертає увагу на том, що до перевірки не представлено жодного реєстру по яких здійснюється передача АТ «Альфа-Банк» , даних стосовно оплати фізичними особами за товари через ПТКС.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не поставляв продукцію вищезазначеним фізичним особам, але оскільки факт реалізації товару підтверджено даними бухгалтерського обліку, то відображення реалізації товару у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації її невстановленим особам, а не зазначеним контрагентам.

Поряд з цим, суд вважає, що готівкові кошти отримані Товариством на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 9256610 грн. не пов`язані з постачанням ТМЦ, при цьому дані обліку свідчать про відсутність зобов`язань ТОВ «Подільський Фермер» перед контрагентами щодо їх погашення.

Отже, на переконання суду, отримані позивачем кошти в розмірі 9256610 грн. відповідно до П(С)БО 15 "Доходи", є іншими доходами які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

У спірному випадку, на думку суду, позивач не забезпечив документальне підтвердження операцій на підставі яких здійснює податковий облік та допустив порушення бухгалтерського обліку, що полягає в помилковому відображені на рахунках бухгалтерського обліку, та в регістрах господарських операцій щодо коштів, що надійшли на рахунок платника в розмірі 9256610грн.

Разом з тим, суд вважає, що невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій платника податків, і на переконання суду, є порушенням обов`язків закріплених за платником податків і спрямовані на заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Згідно частини першою ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

24.01.2022 у відкритому судовому засіданні свідком ОСОБА_2 надані пояснення, яка зазначила, що в ході проведення перевірки ТОВ Подільський фермер встановлено, реалізацію продуктів харчування у значних обсягах, а саме м`яса, м`ясопродуктів, ковбасних виробів та інших продуктів харчування фізичним особам. Також, вказала про те, перевіркою не встановлено укладання письмових договорів на поставку продукції між ТОВ Подільський фермер та фізичними особами, а також не встановлено наявність товаро супровідних документів щодо постачання продукції.

Вирішуючи спір по суті, суд також враховує те, що встановлене контролюючим органом порушення у спірному випадку вплинуло на правильність відображення показників у рядку 02 Декларації "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національний положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 03.01.2019р. по 31.12.2020 у загальній сумі 821776грн. встановлено їх заниження всього на загальну суму 9256610грн. в т.ч. за 2019рік-2510309грн., за І кв.2020р. - 423423грн., II кв.2020р. - 1205991грн., III кв.2020р. - 3 463107грн., ІУкв.2020р. - 1 653 780грн. за рахунок заниження інших операційних доходів.

Стосовно інших доводів наведених позивачем у позовній заяві та у відповіді на відзив, то суд критично оцінює такі з огляду на їх надуманість, та зазначає, що згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частин першої та другої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити. При цьому, судові витрати сторони позивача, у відповідності до ст. 139 КАС України, позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 03 лютого 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Фермер" (місцезнаходження: вул. Подільська, 38, м. Тернопіль,46400 код ЄДРПОУ 42732776);

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ:43142763).

Головуюча суддя Дерех Н.В.