Ухвала

від 31.01.2022 по справі 758/7618/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/663/2022 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 7587/7618/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено з метою забезпечення конфіскації майна арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із забороною розпоряджатися ним будь-яким чином, у тому числі здійснювати його відчуження у будь-який спосіб та вчиняти з ним будь-які правочини, а саме на:

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6120881500:02:001:0512;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6120881500:02:001:0511;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221055100:04:007:0367.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати арешт на майно, накладений ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 04.06.2021 року.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення станом на дату звернення з апеляційною скаргою не отримував. Про існування ухвали представнику стало відомо з відкритих даних, які містяться мережі Інтернет 28.12.2021 року, а саме з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів господарювання.

Як вважає сторона захисту, оскаржувана ухвала є незаконною, та такою, що порушує законні права та інтереси власника майна, оскільки прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини кримінального провадження, які мають значення для правильного вирішення справи.

В судове засідання у справі прокурор та представник власника майна не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Прокурор у поданому клопотанні заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника власника майна, а розгляд апеляційної скарги просив здійснювати без його участі.

Представник власника майна неодноразово подавав клопотання про відкладення апеляційного розгляду, разом з тим, жодного разу не долучив до останніх документи на підтвердження поважності причин своєї неявки.

Враховуючи вищевказане, з метою забезпечення розгляду апеляційної скарги у розумний строк, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора та представника власника майна, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів провадження, розгляд клопотання прокурора було здійснено без участі власника майна або його представника, а копію оскаржуваного судового рішення станом на дату звернення з апеляційною скаргою останніми отримано не було. Про існування ухвали представнику стало відомо з відкритих даних, які містяться мережі Інтернет 28.12.2021 року, а саме з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів господарювання. Враховуючи, що апеляційну скаргу було подано 28.12.2021 року, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущено, у зв`язку з чим такий строк поновленню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Подільським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021101070000009 від 21.01.2021 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Зокрема, прокурор у клопотанні зазначив, що ОСОБА_6 , діючи в складі організованої ОСОБА_9 злочинної групи, в період з листопада 2020 року по грудень 2020 року, обіймаючи посаду начальника групи центрального господарського обслуговування закладів освіти, зловживаючи своїм службовим становищем, спільно з іншими особами під час виконання будівельних робіт, згідно укладених Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією з підрядними підприємствами договорів, шляхом завищення обсягів та вартості виконаних робіт, привласнили кошти територіальної громади міста Києва, спричинивши збитки на загальну суму 836281, 75 грн., що становить особливо великий розмір.

21.05.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Зазначено, що у приватній власності підозрюваного перебуває: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки з кадастровими номерами: 6120881500:02:001:0512, 6120881500:02:001:0511, 3221055100:04:007:0367.

03.06.2021 року прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено з метою забезпечення конфіскації майна арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із забороною розпоряджатися ним будь-яким чином, у тому числі здійснювати його відчуження у будь-який спосіб та вчиняти з ним будь-які правочини, а саме на:

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6120881500:02:001:0512;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6120881500:02:001:0511;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221055100:04:007:0367.

Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно ОСОБА_6 слідчий суддя виходив з наявності передбачених законом підстав для задоволення такого клопотання про накладення арешту на майно з метою забезпечення його конфіскації, як виду покарання.

З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення, а у випадку застосування такого запобіжного заходу відносно юридичної особи, то застосування арешту майна з даних підстав вважатиметься законним, якщо відносно вказаної юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.

Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання та з`ясувавши обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна прийшов до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 , а саме на:

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6120881500:02:001:0512;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6120881500:02:001:0511;

земельна ділянка з кадастровим номером 3221055100:04:007:0367, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При цьому, під час розгляду клопотання прокурора слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке прокурор просить накласти арешт відповідає критеріям п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої останньому підозри.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозри ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлені волі з конфіскацією майна, слідчий суддя дійшов правильного висновку про накладення арешту на майно підозрюваного, з метою забезпечення у майбутньому виконання можливого рішення суду в частині конфіскації майна.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали провадження, додані до клопотання прокурора, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно ОСОБА_6 , діяв у спосіб та у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності, оскільки незастосування арешту на вищевказані об`єкти майна може призвести до подальшого незаконного його відчуження та у подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині забезпечення виконання рішення суду щодо конфіскації майна, у зв`язку з чим, посилання апелянта на незаконність ухвали слідчого судді слід визнати безпідставними.

Таким чином, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26.04.2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено з метою забезпечення конфіскації майна арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із забороною розпоряджатися ним будь-яким чином, у тому числі здійснювати його відчуження у будь-який спосіб та вчиняти з ним будь-які правочини, а саме на:

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6120881500:02:001:0512;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6120881500:02:001:0511;

земельна ділянка з кадастровим номером 3221055100:04:007:0367, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4