Ухвала

від 04.06.2021 по справі 758/7618/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7618/21

У Х В А Л А

04 червня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №42021101070000009 від 21.01.2021 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення покарання у вигляді конфіскації майна.

В обґрунтування клопотання його автор зазначив, що вказане кримінальне провадження розслідується СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві за підозрою ОСОБА_4 та інших осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі КК).

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , діючи у складі організованої ОСОБА_5 злочинної групи, в період з листопада 2020 по грудень 2020, обіймаючи посаду начальника групи централізованого господарського обслуговування закладів освіти, зловживаючи своїм службовим становищем, спільно з іншими особами під час виконання будівельних робіт, згідно укладених Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією з підрядними підприємствами договорів, шляхом завищення обсягів та вартості виконаних робіт, привласнили кошти територіальної громади міста Києва, спричинивши збитки на загальну суму 836 281,75 грн, що становить особливо великий розмір.

21.05.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

З`ясовано, що у приватній власності підозрюваного перебуває: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки з кадастровими номерами: 6120881500:02:001:0512, 6120881500:02:001:0511, 3221055100:04:007:0367.

Оскільки санкція статті КК України, за якою оголошено підозру, передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, необхідно накласти арешт на вказане майно, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), оскільки воно може бути відчужене підозрюваним. При цьому, просить розглядати клопотання без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя прийшов до переконання щодо розгляду даного клопотання без повідомлення власника майна, оскільки це необхідно для забезпечення арешту майна.

Дослідивши доводи та матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК).

Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК).

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Згідно приписівч.5ст.170КПК зметою забезпеченняконфіскації майнаяк видупокарання арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК передбачено можливість застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником (підозрюваним). З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити цей актив на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.06.2021 підозрюваному на праві власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки з кадастровими номерами: 6120881500:02:001:0512, 6120881500:02:001:0511, 3221055100:04:007:0367.

Оскільки санкцією передбачена конфіскація майна, та достатніми є підстави вважати, що суд може призначити таке покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна.

Слідчий суддя зазначає, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону розпоряджатися майном та відчужувати його (тобто, не забороняє користування), а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчої судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч.1 ст. 174 КПК.

Арешт майна, про який просить сторона обвинувачення, не обмежує права підозрюваного та інших осіб користуватися майном. З урахуванням цих обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення конфіскації як виду покарання, є пропорційним втручанням у права підозрюваного та інших осіб, та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170-173, 309 КПК,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021101070000009 від 21.01.2021 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти з метою забезпечення конфіскації майна арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,із забороною розпоряджатися ним будь-яким чином, у тому числі здійснювати його відчуження у будь-який спосіб та вчиняти з ним будь-які правочини, а саме на:

домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельна ділянка з кадастровими номером 6120881500:02:001:0512;

земельна ділянка з кадастровими номером 6120881500:02:001:0511;

земельна ділянка з кадастровими номером 3221055100:04:007:0367.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1