Ухвала

від 01.02.2022 по справі 761/19527/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1092/2022 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер справи: 761/19527/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

представника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах власників майна ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , яке погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , і накладено арешт на майно, а саме на 24 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221810100:33:045:0151, 3221810100:33:045:0152, 3221810100:33:045:0153, 3221810100:33:045:0154, 3221810100:33:045:0155, 3221810100:33:045:0156, 3221810100:33:045:0157, 3221810100:33:045:0158, 3221810100:33:045:0159, 3221810100:33:045:0160, 3221810100:33:045:0161, 3221810100:33:045:0162, 3221810100:33:045:0163, 3221810100:33:045:0164, 3221810100:33:045:0165, 3221810100:33:045:0166, 3221810100:33:045:0168, 3221810100:33:045:0170, 3221810100:33:045:0171, 3221810100:33:045:0172, 3221810100:33:045:0173, 3221810100:33:045:0174, 3221810100:33:045:0190, 3221810100:33:045:0167, які виділено в натурі із земель ПАТ «Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_6 подав в інтересах власників майна ОСОБА_7 і ОСОБА_8 апеляційні скарги, в яких ставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить її скасувати в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 та 3221810100:33:045:0159 і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого про арешт майна у вищезазначеній частині.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання був здійснений без виклику власників майна чи їх представників, а оскаржувану ухвалу слідчого судді було отримано лише 28 грудня 2021 року.

Стосовно ухвали слідчого судді, то автор апеляцій вважає її незаконною та необґрунтованою. Зокрема, представник зазначає, що ОСОБА_7 23 липня 2015 року отримала свідоцтво про право на спадщину № 2-1177, відповідно до якого останньою була успадкована земельна ділянка, площею 0,0945 га, з кадастровим номером 3221810100:33:045:0172, а ОСОБА_8 16 серпня 2012 року уклала з ОСОБА_11 договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0999 га, з кадастровим номером 3221810100:33:045:0159, відповідно до якого ОСОБА_8 отримала вказану земельну ділянку та сплатила за неї обговорену грошову суму. На думку апелянта, власники майна правомірно набули право власності на вказані земельні ділянки та у цьому кримінальному провадженні мають статус третьої особи.

Також автор апеляції стверджує, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не було повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, представник запевняє, що в матеріалах, які додані до клопотання, відсутня постанова про визнання зазначених земельних ділянок речовими доказами.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був завчасно проінформований. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути цю справу у відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника власників майна, який підтримав апеляційні скарги і просив їх задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що представником ОСОБА_6 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2017 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням СБУкраїни здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22015000000000427, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 грудня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Органи досудового розслідування вважають встановленим, що в період з вересня 2011 року по грудень 2012 року службові особи Вишгородської міської ради вступили у злочинну змову із службовими особами відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та іншими невстановленими особами з метою відчуження земельних ділянок, розташованих на землях міста Вишгорода Київської області, які знаходяться на балансі ПАТ «Укргідроенерго» та входять до контрольованої зони гідротехнічних споруд Філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПАТ«Укргідроенерго».

В подальшому вказані службові особи, реалізуючи свій злочинний умисел, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, діючи на користь третіх осіб, прийняли низку рішень, а саме № 27/7 від 28жовтня 2011 року, № 10/22 від 28лютого 2012 року, № 11/17 від 27 квітня 2012 року, № 12/20 від 27 червня 2012 року, № 12/35 від 27 червня 2012 року, № 13/13 від 17 липня 2012 року, № 15/21 від 07 вересня 2012 року, про надання дозволу фізичним особам громадянам України на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

В результаті прийняття цих рішень було оформлено і виділено в натурі шляхом присвоєння кадастрових номерів 3221810100:33:045:0151, 3221810100:33:045:0152, 3221810100:33:045:0153, 3221810100:33:045:0154, 3221810100:33:045:0155, 3221810100:33:045:0156, 3221810100:33:045:0157, 3221810100:33:045:0158, 3221810100:33:045:0159, 3221810100:33:045:0160, 3221810100:33:045:0161, 3221810100:33:045:0162, 3221810100:33:045:0163, 3221810100:33:045:0164, 3221810100:33:045:0165, 3221810100:33:045:0166, 3221810100:33:045:0168, 3221810100:33:045:0170, 3221810100:33:045:0171, 3221810100:33:045:0172, 3221810100:33:045:0173, 3221810100:33:045:0174, 3221810100:33:045:0190 двадцяти трьом земельним ділянкам із цільовим призначенням «02.01. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», розміром по 0,1 га, та присвоєння кадастрового номеру 3221810100:33:045:0167 одній земельній ділянці з цільовим призначенням «03.12 для будівництва і обслуговування будівель закладів комунального обслуговування», розміром 0,1 га.

Надалі рішеннями Вишгородської міської ради № 11/21 від 27 квітня 2012 року, №13/14 від 17 липня 2012 року, № 15/20 від 07 вересня 2012 року, № 16/27 від 26 жовтня 2012 року, № 26/55 від 29 жовтня 2012 року були затверджені проекти землеустроїв щодо відведення вищевказаних земельних ділянок та передано їх у власність 24 громадянам України.

Листом Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБ України від 28 квітня 2017 року № 8/2/2-4629 встановлено, що кадастрові справи ПВ-12638 від 02 квітня 2012 року, ПВ-12636 від 02 квітня 2012 року, ПВ-13278 від 17 серпня 2012 року, ПВ-12886 від 23 травня 2012 року, ПВ-13341 від 31 серпня 2012 року, ПВ-13448 від 25 вересня 2012 року, ПВ-12637 від 02 квітня 2012 року, ПВ-13279 від 17 серпня 2012 року, які містять документи стосовно розроблення проектів землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок, розташованих на тілі лівобережної захисної греблі Київської ГЕС, зберігаються у відділі у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області за адресою: Київська область, місто Вишгород, площа Шевченка, буд. 1. Крім того, за наявними даними заяви на розроблення проектів із землеустрою по вказаним ділянкам заповнені від імені 24-х осіб рукописним способом кількома особами, підписи на них підроблені, на окремих із заяв підписи взагалі відсутні, а в кількох заявах від імені фізичних осіб внесені помилкові дані стосовно прізвищ та імен заявників, що може свідчити, як стверджують органи досудового розслідування, про фіктивність вказаних документів.

Крім того, із заяви ПАТ «Укргідроенерго» № 5-3-2/7921 від 23 грудня 2016 року про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що, згідно з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», землі енергетики це земельні ділянки, які надані в установленому порядку для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств, об`єктів альтернативної енергетики, об`єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об`єктів, необхідних для експлуатації об`єктів енергетики, в тому числі баз і пунктів. Об`єктом енергетики є електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об`єднаної енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа, споруда альтернативної енергетики тощо. Таким чином, гідроелектростанція є електричною станцією, яка із використанням гідротехнічних споруд (в тому числі гребель, які створюють напірний фронт води) здійснює виробництво електричної енергії.

Земельні ділянки під об`єкти Київської-Комсомольської гідроелектростанції, правонаступником якої є ПАТ «Укргідроенерго», були надані (відведені) у постійне користування згідно з відповідними розпорядженнями Ради Міністрів УРСР, зокрема, Постанови Ради Міністрів Української РСР «Про відведення земель під об`єкти Київської-Комсомольської гідроелектростанції» від 30 липня 1966 року № 588.

Відповідно до цієї Постанови Ради Міністрів УРСР, під основні споруди гідровузла було відведено 993,8 га, а під захисні споруди на водоймищі було відведено 6229,3 га.

Згідно з п. 2 Розділу VII ЗУ «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI, земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру.

Крім цього, допитані як свідки геодезист та інженер гідротехнічного цеху філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго» відповідно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надали показання, що ведення будь-якої діяльності, не пов`язаної із експлуатацією гідротехнічних споруд, в межах контрольованої зони гідротехнічних споруд заборонена. Виділення 23 земельних ділянки із цільовим призначенням «02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», розміром по 0,1 га, та 1 земельної ділянки з цільовим призначенням «03.12 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування», розміром 0,1 га, може призвести до порушення надійної роботи гідротехнічних споруд. Зазначене може послужити результатом затоплення території нижнього б`єфу земляної греблі, внаслідок чого може відбутися прорив греблі з виходом неконтрольованого потоку води.

Таким чином, як стверджують органи досудового розслідування, в результаті зловживання вищевказаними службовими особами своїм службовим становищем за наведених обставин незаконно, а саме всупереч положенням Земельного кодексу України і Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», було виділено в натурі 2,5 га земель ПАТ «Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, що спричинило тяжкі наслідки.

28 червня 2017 року (клопотання датоване 22 травня 2017 року) старший слідчий в ОВС 2-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на 24 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221810100:33:045:0151, 3221810100:33:045:0152, 3221810100:33:045:0153, 3221810100:33:045:0154, 3221810100:33:045:0155, 3221810100:33:045:0156, 3221810100:33:045:0157, 3221810100:33:045:0158, 3221810100:33:045:0159, 3221810100:33:045:0160, 3221810100:33:045:0161, 3221810100:33:045:0162, 3221810100:33:045:0163, 3221810100:33:045:0164, 3221810100:33:045:0165, 3221810100:33:045:0166, 3221810100:33:045:0168, 3221810100:33:045:0170, 3221810100:33:045:0171, 3221810100:33:045:0172, 3221810100:33:045:0173, 3221810100:33:045:0174, 3221810100:33:045:0190, 3221810100:33:045:0167, які виділено в натурі із земель ПАТ «Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області.

Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечити у кримінальному провадженні можливу конфіскацію майна як вид покарання та застосування спеціальної конфіскації.

09 червня 2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зазначене клопотання старшого слідчого про арешт майна було задоволено.

Оскільки наведена ухвала слідчого судді оскаржена представником ОСОБА_6 в інтересах власників майна ОСОБА_7 і ОСОБА_8 тільки в частині арешту належних останнім земельних ділянок із кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 та 3221810100:33:045:0159, які виділено в натурі із земель ПАТ«Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах його апеляційних скарг, а стосовно інших земельних ділянок, на які теж накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інші земельні ділянки колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи вказане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22015000000000427, в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 та 3221810100:33:045:0159, які виділено в натурі із земель ПАТ «Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, які додані до клопотання, і прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 та 3221810100:33:045:0159, які виділено в натурі із земель ПАТ «Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області, з огляду на те, що санкції статей КК України, за якими здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, передбачають: - ч. 5 ст. 191 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна; - ч. 2 ст. 364 КК України спеціальну конфіскацію.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступні обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Вищевикладених вимог закону слідчий суддя та старший слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 і 3221810100:33:045:0159, які виділено в натурі із земель ПАТ «Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області та власниками яких є відповідно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації, старший слідчий та прокурор повинні були зібрати і надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження існування правових підстав для арешту вказаних земельних ділянок саме з вказаною у клопотанні метою.

Між тим, жодних даних про те, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 та 3221810100:33:045:0159, які виділено в натурі із земель ПАТ«Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області, може бути накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або з метою забезпечення спеціальної конфіскації в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься.

Так, в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, що ОСОБА_7 або ОСОБА_8 , як власники земельних ділянок з кадастровими номерами відповідно 3221810100:33:045:0172 та 3221810100:33:045:0159, є підозрюваними, обвинуваченими чи засудженими у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим арешт на зазначені земельні ділянки не може бути накладено з метою конфіскації майна як виду покарання, оскільки, у відповідності до ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт з такою метою може бути накладено лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Не може бути накладено арешт на вказані земельні ділянки і з метою забезпечення спеціальної конфіскації, виходячи з того, що, відповідно до вимог ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності забезпечення спеціальної конфіскації арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації. При цьому арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, передбачених пунктами 1 4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Жоден із наведених критеріїв можливості накладення арешту на зазначені земельні ділянки з метою забезпечення спеціальної конфіскації в матеріалах провадження не приведений, а тому відсутні і правові підстави для арешту з цією метою земельних ділянок з кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 та 3221810100:33:045:0159, які виділено в натурі із земель ПАТ «Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області.

До того ж, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 стала власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:33:045:0172 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23 липня 2015 року № 2-1177, а ОСОБА_8 придбала у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:33:045:0159 на підставі договору купівлі-продажу від 16 серпня 2012 року, посвідченому приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_14 та зареєстрованому в реєстрі за № 1296, тобто вони є добросовісними набувачами і не мають жодного відношення до цього кримінального провадження.

У відповідності до абзацу 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 та 3221810100:33:045:0159, власниками яких є відповідно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , не визнавались органами досудового розслідування речовими доказами у кримінальному провадженні та в клопотанні старшого слідчого питання про накладення на них арешту з метою забезпечення збереження речових доказів не ставилося.

Отже, жодних правових підстав для арешту земельних ділянок з кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 і 3221810100:33:045:0159, які виділено в натурі із земель ПАТ «Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області, колегією суддів не встановлено, а тому арешт на вказані земельні ділянки слідчий суддя наклав безпідставно.

Враховуючи вищевикладені обставини, які свідчать про однобічність, неповноту та необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 і 3221810100:33:045:0159, які виділено в натурі із земель ПАТ «Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області, підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована, а апеляційні скарги представника ОСОБА_6 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого у вищезазначеній частині як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах власників майна ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 та 3221810100:33:045:0159, які виділено в натурі із земель ПАТ «Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погодженого із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:33:045:0172 та 3221810100:33:045:0159, які виділено в натурі із земель ПАТ «Укргідроенерго», з гідротехнічними спорудами в межах контрольованої зони, які знаходяться в межах міста Вишгорода Київської області, відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4