Постанова

від 02.02.2022 по справі 367/5854/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 367/5854/21

провадження номер: 22-ц/824/289/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Мельника Я.С., Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря - Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт Білдінг - адвоката Данилової Катерини Артурівни на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 серпня 2021 року у складі судді Саранюк Л.П., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт Білдінг до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним правочинів, скасування записів та витребування майна із незаконного чужого володіння,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю Стандарт Білдінг (далі - ТОВ Стандарт Білдінг ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило:

визнати недійсною додаткову угоду № 170 від 23 серпня 2019 року до договору про спільну діяльність по будівництву багатоквартирних будинків від 07 червня 2017 року, укладену між ТОВ Стандарт Білдінг та ОСОБА_2 ;

визнати недійсним договір про відступлення права вимоги боргу в сумі 275 900 грн 00 коп. від 23 серпня 2019 року, укладений між ТОВ Стандарт Білдінг , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

скасувати в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень реєстраційний запис № 34993737 від 02 січня 2020 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер рішення 50604969 від 10 січня 2020 року, прийняте державним реєстратором Озерської сільської ради Бородянського району Київської області Огребчуком Р.В., реєстраційний номер об`єкта; 2004888732109);

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

09 серпня 2021 року ТОВ Стандарт Білдінг подало до суду заяву про забезпечення вказаного вище позову шляхом: накладення арешту на нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 888732109, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ; заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного Реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2004888732109, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що предметом спору у даній справі є правовий режим права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Заявник вказував, що з огляду на те, що зазначений об`єкт нерухомості відчужений без відома та будь-якої волі позивача, то останній має всі підстави побоюватись, що ОСОБА_2 може на власний розсуд розпорядитись цим майном, шляхом його відчуження на користь третіх осіб. За вказаних обставин позивач вважав, що неприйняття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, внаслідок чого позивач позбавиться власного майна. Зазначав, що заходи забезпечення позову відповідають предмету позову, такі заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням та забезпечить ефективний доступ позивача до суду, що включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 серпня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ Стандарт Білдінг про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ТОВ Стандарт Білдінг - адвокат Данилова К.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що забезпечення позову у вказаний заявником спосіб є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки суд не врахував, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. У заяві про забезпечення позову вказано вид забезпечення позову, зазначено усю необхідну інформацію про предмет забезпечення, а спосіб забезпечення позову, який обраний заявником, є співмірним із позовними вимогами, оскільки між сторонами існує реальний спір щодо права власності на квартиру. Суд першої інстанції не надав оцінку обставинам по справі та неправильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та законодавство, яке їх регулює, що в свою чергу призвело до необґрунтованого висновку про неспівмірність заходів забезпечення заявленим вимогам.

Також вказує, що суд дійшов помилкового висновку про те, що наведені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Суд не врахував, що заява про забезпечення позову містить обґрунтовані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Зокрема, у позовній заяві та заяві про забезпечення позову зазначено, що позивач ніколи не відчужував на користь ОСОБА_2 спірне нерухоме майно. Оскільки ОСОБА_2 набуто право власності на квартиру без відома позивача, як дійсного власника цього нерухомого майна, то позивач має всі підстави вважати, що ОСОБА_2 до вирішення справи по суті може здійснити відчуження спірного майна, що отримане ним неправомірно, на користь третіх осіб або спірне майно може вибути з його володіння шляхом укладання інших спірних правочинів. Вказує, що обраний заявником спосіб забезпечення позову є співмірним із позовними вимогами, оскільки між сторонами існує реальний спір щодо права власності на квартиру.

Звертає увагу, що забезпечення позову у вказаний в заяві спосіб, не порушуватиме прав відповідачів, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові. Накладення арешту на майно, щодо якого між сторонами виник спір, не перешкоджає господарській діяльності особи, яка здійснює таку діяльність і такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_2 , оскільки спірне майно перебуває в його власності та користуванні.

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що вимоги заяви про забезпечення позову та доводи апеляційної скарги, є недоведеними та необґрунтованими. Вказує, що позов є штучно створеним, оскільки ТОВ Стандарт Білдінг зловживає процесуальною можливість на його подання, та між сторонами не існує реального спору. Зазначає, що спірна квартира була придбана ним не безпосередньо у юридичної особи у ТОВ Стандарт Білдінг , а в результаті спільної діяльності, де ТОВ Стандарт Білдінг виступало лише особою, уповноваженою на підписання документів та ведення справ. На даний час спільна діяльність завершена, а тому ТОВ Стандарт Білдінг не може бути позивачем у даній справі. Звертає увагу, що будівництво спірної квартири здійснювалося не за кошти ТОВ Стандарт Білдінг , а за рахунок внеску ОСОБА_2 у спільну діяльність, а ТОВ Стандарт Білдінг виконувало лише функції уповноваженої особи. Також вказує, що скаржник не довів, що накладення арешту на спірну квартиру є дійсно належним способом захисту його прав та забезпечення виконання рішення суду в майбутньому, адже обґрунтованих доказів існування підозр щодо неможливості виконання чи утруднення виконання можливого рішення у справі не надано, а є лише необґрунтоване припущення скаржника про те, що нерухоме майно може бути відчужене. Вважає, що застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на його майно може призвести до невиправданого та незаконного обмеження його прав та інтересів, як законного власника майна. Зазначає, що в апеляційного суду не було підстав для прийняття до розгляду апеляційної скарги ТОВ Стандарт Білдінг , оскільки останнє неправильно сплатило судовий збір, а саме, згідно зі ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Із 01 липня 2021 року відповідно до ст.7 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 379 грн 00 коп. Однак відповідно до квитанції про сплату судового збору ТОВ Стандарт Білдінг сплатило лише 2 270 грн 00 коп. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справине скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано доказів та не наведено обставини, за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Однак з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

У постанові від 05 лютого 2020 року справі № 490/3925/19 (провадження № 61-13546св19) Верховний Суд дійшов висновків, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Також Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 640/13156/18 (провадження № 61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2021 року ТОВ Стандарт Білдінг звернулось до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило:

визнати недійсною додаткову угоду № 170 від 23 серпня 2019 року до договору про спільну діяльність по будівництву багатоквартирних будинків від 07 червня 2017 року, укладену між ТОВ Стандарт Білдінг та ОСОБА_2 ;

визнати недійсним договір про відступлення права вимоги боргу в сумі 275 900 грн 00 коп. від 23 серпня 2019 року, укладений між ТОВ Стандарт Білдінг , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

скасувати в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень реєстраційний запис № 34993737 від 02 січня 2020 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер рішення 50604969 від 10 січня 2020 року, прийняте державним реєстратором Озерської сільської ради Бородянського району Київської області Огребчуком Р.В., реєстраційний номер об`єкта; 2004888732109);

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що 07 червня 2017 року між ТОВ Стандарт Білдінг та ОСОБА_1 було укладено договір про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків, а 08 червня 2017 року - додаткову угоду до нього. Відповідно до пункту 1.1 договору про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків, ТОВ Стандарт Білдінг та ОСОБА_1 об`єднали свої вклади з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з пунктом 4.3 вказаного договору, приєднання вторинних учасників до договору має здійснюватися шляхом укладення між ними та ТОВ Стандарт Білдінг додаткових угод. Для оформлення документів про приєднання додаткових учасників до спільної діяльності та передачу їм у власність квартир в якості юриста було залучено ОСОБА_3 , яка мала доступ до печатки ТОВ Стандарт Білдінг , штампа з факсиміле директора ТОВ Стандарт Білдінг ОСОБА_1 та іншої документації, що стосується спільної діяльності. В процесі звірки було встановлено, що під час розподілу збудованих квартир між учасниками спільної діяльності право власності на збудовану квартиру АДРЕСА_1 , 02 січня 2020 року було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі, зокрема, договору про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків від 07 червня 2017 року та додаткової угоди №170 до договору від 23 серпня 2019 року. При цьому 23 серпня 2019 року директор ТОВ Стандарт Білдінг ОСОБА_1 перебував за межами України, додаткові угоди до договору про спільну діяльність були укладені без його згоди. Тому позивач вважав, що квартира АДРЕСА_1 , незаконно належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу законності набуття ОСОБА_2 у власність квартири АДРЕСА_1 та витребування цієї квартири з його незаконного володіння.

Враховуючи наведені обставини та предмету позову, приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 , як власник майна, може вільно на власний розсуд розпоряджатися ним, колегія суддів вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення судом позову.

Тому колегія суддів вважає, що доводи заяви в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є обґрунтованими, і такі заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами.

При цьому колегія суддів враховує, що забезпечення позову є передбаченим законом тимчасовим обмеженням, яке полягає у захисті законних інтересів позивача у разі коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання рішення суду, а тому, всупереч доводів апеляційної скарги, відсутні підстави вважати, що вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову є порушенням прав відповідача.

Застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення їх прав та законних інтересів. Застосування такого заходу забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Однак, суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що заявником не надано доказів та не наведено обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заяви ТОВ Стандарт Білдінг в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2004888732109, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Твердження відповідача ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скарги про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ТОВ Стандарт Білдінг про визнання недійсним правочинів, скасування записів та витребування майна із незаконного чужого володіння, не заслуговують на увагу, оскільки під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (див. постанову Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі №643/8176/19 (провадження № 61-6814св20)).

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для забезпечення позову ТОВ Стандарт Білдінг шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , оскільки в даному випадку арешт спірного майна є достатнім для забезпечення позову ТОВ Стандарт Білдінг .

Доводи ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу про те, що згідно зі ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з 01 липня 2021 року відповідно до ст.7 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 379 грн 00 коп., однак відповідно до квитанції про сплату судового збору ТОВ Стандарт Білдінг сплатило лише 2 270 грн 00 коп., а тому вважає, що апеляційний суд безпідставно прийняв до розгляду апеляційну скаргу ТОВ Стандарт Білдінг , колегія суддів не приймає до уваги з таких підстав.

Згідно з п.п. 1.9 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється у розмірі один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270 грн 00 коп.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що зміна протягом календарного року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб не має правового значення для визначення розміру судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги, оскільки відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Отже, розмір судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги ТОВ Стандарт Білдінг на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 серпня 2021 року становить 2 270 грн 00 коп., який і був сплачений ТОВ Стандарт Білдінг відповідно до платіжного доручення №1665 від 17 вересня 2021 року (а.с.47).

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення заяви, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення заяви ТОВ Стандарт Білдінг про забезпечення позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт Білдінг - адвоката Данилової Катерини Артурівни - задовольнити частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт Білдінг - адвоката Данилової Катерини Артурівни про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2004888732109, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

В іншій частині вимог заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт Білдінг - адвоката Данилової Катерини Артурівни про забезпечення позову - відмовити.

Дані учасників справи:

стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю Стандарт Білдінг , місцезнаходження: 08200, Київська обл., місто Ірпінь, вул. Університетська, 2/1, секція 2, приміщення 124, код ЄДРПОУ 40585026;

боржник: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , індивідуальний номер платника податків: НОМЕР_1 .

Строк пред`явлення постанови до виконання - до 02 лютого 2025 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: