Постанова

від 08.02.2022 по справі 755/9728/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

08 лютого 2022 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/994/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О.В., Кравець В.А.,

за участю секретаря Ратушного А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українсько-швейцарського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвермут + Ко"

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України

від 22 жовтня 2021 року

в складі судді Яровенко Н.О.

у справі №755/9728/18 Дніпровського районного суду м. Києва

за заявою ОСОБА_1

про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області,

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, вжитого ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.07.2018.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2021 року заяву задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Українсько-швейцарське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвермут + Ко" (далі - СП "Укрвермут + Ко"), як особа, яка не приймала участі у справі, але вважає, що ухвалою суду порушено її права та інтереси, подало до суду апеляційну скаргу, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, під час розгляду справи судом неправильно встановлені обстави, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги СП "Укрвермут + Ко" зазначило, що будучи залученим до участі у справі в якості третьої особи, від суду не отримувало жодних документів про призначений розгляд справи за даною заявою. А про існування заяви та відповідно розгляд даної справи випадково дізналося з Єдиного державного реєстру судових рішень. На час подання апеляційної скарги не отримувало від суду першої інстанції копії заяви ОСОБА_1 з доданими доказами, ухвали про відкриття провадження за заявою та судової повістки. На думку скаржника, що таким чином судом було порушено його права на отримання, ознайомлення із поданою заявою та на подання обґрунтованих заперечень проти заяви.

Вказував, що 11.10.2021 Підприємством до суду першої інстанції було подано заперечення проти заяви ОСОБА_1 , які мотивовано тим, що окрім непогашених боргових зобов`язань перед ОСОБА_2 боржник ОСОБА_1 має непогашені боргові зобов`язання перед СП "Укрвермут + Ко" в сумі 14 542 092,00 грн. Спір між СП "Укрвермут + Ко" та ОСОБА_1 про стягнення даної заборгованості розглядається Голосіївським районним судом м. Києва (справа №372/2920/21).

Крім того, як на підставу скасування рішення суду вказував, що обставини закінчення виконавчого провадження стали відомі боржнику після 18.10.2021, а тому в суду були відсутні підстави для скасування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду, так як на час подання заяви (21.09.2021), існували всі підстави для таких заходів.

За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22.10.2021 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Скаржник - СП "Укрвермут + Ко", належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. Направив до суду клопотання, в якому просив розглядати скаргу без участі його представника (том 3, а.с. 65-67).

Стягувач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання, та їхніх представників.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю, з наступних підстав.

За змістом статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункт 3 пункту 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частини 1 статті 17 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 2 статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

Таким чином, наведеною нормою передбачено право осіб, які не брали участі у справі, подати апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, але при дотриманні певних умов. Тобто, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому ст. 352 ЦПК України, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанова Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №911/2635/17).

У разі встановлення судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Так, пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, Підприємство зазначило, що в ОСОБА_1 окрім непогашених боргових зобов`язань перед ОСОБА_2 наявна й заборгованість перед СП "Укрвермут + Ко" в сумі 14 542 092,00 грн з приводу чого в Голосіївському районному суді м. Києва розглядається справа №372/2920/21, у зв`язку з чим вважало, що оскаржуваною ухвалою суду вирішене питання про його права та інтереси.

Проте, колегія суддів вважає безпідставними такі доводи скаржника, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на виконанні перебувало виконавче провадження №53822096 з примусового виконання виконавчого листа Обухівського районного суду Київської області №372/1267/14-ц від 19.04.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики №01-04/09 від 27.07.2011 у сумі 6 441 710,89 грн.

В ході виконавчого провадження за поданням державного виконавця ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.07.2018 вжито заходи тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (том 1, а.с. 100-103).

У вересні 2021 року, боржник ОСОБА_1 , посилаючись на те, що підстави для тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України відпали, у зв'язку з вчиненням державним виконавцем дій, спрямованих на повне виконання рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості, звернувся до суду із даною заявою про скасування заходів, вжитих ухвалою суду від 02.07.2018.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.09.2021 задоволено заяву та скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України. Скасовуючи тимчасове обмеження у праві виїзду, суд першої інстанції виходив з того, що в ході здійснення виконавчих дій було реалізовано майно в сумі достатній для задоволення потреб всіх стягувачів, виконавчого збору та виконавчих витрат, а тому відсутні підстави для подальшого тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Аналіз наведених обставин вказує на те, що судом було вирішено процесуальне питання, пов'язане з виконанням рішення у справі Обухівського районного суду Київської області №372/1267/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, СП "Укрвермут + Ко" не надало доказів, які б підтверджували існування взаємовідносин зі стягувачем ОСОБА_2 чи боржником ОСОБА_1 щодо договору позики №01-04/09 від 27.07.2011. Також скаржником не надано доказів, які б підтверджували, що після постановлення ухвали про скасування заходів тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, СП "Укрвермут + Ко" буде наділено новими правами чи на нього буде покладено нові обов'язки або змінено наявні права та/або обов'язки.

В свою чергу, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, як забезпечення виконання рішення у справі №372/1267/14-ц, судом першої інстанції не вирішувалися питання про майнові права та інші законні інтереси СП "Укрвермут + Ко". Зокрема, у мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення не наведено будь-яких висновків щодо прав та обов`язків скаржника стосовно сторін у даній справі; скаржник не є стороною у правовідносинах, які склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спорі про стягнення боргу за договором позики.

З наведеного слідує, що СП "Укрвермут + Ко" не довело, яким саме чином оскаржувана ухвала впливає на її права та обов`язки.

В апеляційній скарзі лише зазначено, що боржник ОСОБА_1 має невиконані боргові зобов`язання перед СП "Укрвермут + Ко", у зв`язку з чим на розгляді в Голосіївському районному суді м. Києва перебуває цивільна справа №372/2920/21 за позовом СП "Укрвермут + Ко" до ОСОБА_1 про стягнення коштів внаслідок розірвання договору купівлі-продажу. Тобто, СП "Укрвермут + Ко" є учасником інших правовідносин з ОСОБА_1 , відмінних від тих, що виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Отже, наявність у ОСОБА_1 боргових зобов`язань перед СП "Укрвермут + Ко", з приводу чого в суді розглядається інший спір не вказує на те, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання про права та обов`язки останнього. Більше того, скаржник не позбавлений права, у разі ухвалення судом позитивного рішення за його позовом до ОСОБА_1 , та за наявності обставин умисного ухиляння від виконання цього рішення, у визначеному законом порядку звернутися до виконавця щодо вжиття заходів тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Проте, наразі оскаржувана ухвала суду про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України ніяким чином не впливає на права СП "Укрвермут + Ко".

Доводи апеляційної скарги, що суд залучив СП "Укрвермут + Ко" до участі в якості третьої особи та поряд з цим жодним чином не повідомляв про розгляд справи колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2021 СП "Укрвермут + Ко" подав до суду першої інстанції заперечення на заяву ОСОБА_1 про скасування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (том 3, а.с. 5).

З протоколу судового засідання від 12.10.2021 вбачається, що дані заперечення суд долучив до справи та оголосив перерву в судовому засіданні до 22.10.2021 для отримання відповіді на запит і виклику сторін (том 3, а.с. 13-14).

З матеріалів справи також вбачається, що судом надіслано СП "Укрвермут + Ко" повістку про виклик до суду на 22.10.2021 (том 3, а.с. 18).

Разом з тим, долучення судом до справи заперечень СП "Укрвермут + Ко" та виклик останнього в судове засідання не вказує на те, що останнього залучено до участі у справі в якості третьої особи у провадженні за заявою про вирішення процесуального питання в порядку виконання рішення суду.

Таким чином, СП "Укрвермут + Ко" не є учасником (суб`єктом) правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а вирішення судом процесуального питання, пов'язаного з виконанням рішення у справі №372/1267/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики шляхом постановлення оскаржуваної ухвали, не містить прямого висновку про права (та/або обов`язки) Підприємства.

Крім того, колегія суддів зауважує, що право ТОВ "Укрвермут + Ко" на участь в судовому засіданні по даній справі відновлено шляхом розгляду апеляційної скарги Товариства в судовому засіданні з викликом учасників справи.

Як вказувалося вище, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження, у зв`язку відсутністю порушеного права чи інтересу скаржника оскаржуваною ухвалою, то й відсутні підстави для аналізу доводів апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 362, 374, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Українсько-швейцарського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвермут + Ко" на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2021 року про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2022 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді О.В. Желепа

В.А. Кравець