Рішення

від 01.02.2022 по справі 480/3964/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року Справа № 480/3964/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - Гузенка Є.В.,

представника відповідача - Пишного Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3964/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПРОМЗВ`ЯЗОК" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПРОМЗВ`ЯЗОК" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Сумській області форма В1 , № 294818280703 від 22.04.2021р., сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 90525,00грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22631,25 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки контролюючого органу про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є необґрунтованими, оскільки поставка обладнання (автомату фасувально-пакувального АФ-8 та автомату фасувально-пакувального АФ-120-ОМ5) підтверджується видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями на повну суму придбаного товару, який у подальшому було реалізовано позивачем покупцю ТОВ БелПромСвязь (Росія, м. Бєлгород) відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 06.10.2020 №0610: автомат фасувально-пакувальний АФ-8 згідно ВМД від 14.12.2020 року № 9345; автомат фасувально-пакувальний АФ-120-ОМ5 згідно з ВМД від 07.12.2020 року № 4731. Розрахунки за реалізоване обладнання були здійснені у повному обсязі шляхом перерахування валютних коштів. Отже, позивач мав повні та достовірні первинні документи на підтвердження реальності здійснення цієї операції, які надавалися під час документальної позапланової виїзної перевірки.

Зазначає, що такі документи, як технічне завдання, сертифікат якості, паспорти відповідності, технічні та гарантійні документи, акти приймання технічного стану обладнання в жодному випадку не можуть бути віднесені до первинних облікових документів і, відповідно, не є предметом дослідження податкового органу. Посилання відповідача на те, що у позивача має бути в наявності довіреність на отримання обладнання, за умови що така довіреність була видана безпосередньому постачальнику при придбанні цього обладнання, на думку представника ТОВ Науково-виробниче підприємство Промзв`язок , є безпідставним. Факт надання транспортних послуг підтверджується актами №554 від 21.12.2020р. на суму 20300грн., №UD-341 від 09.12.2020р. на суму 12700грн., №0401-1 від 04.01.2021р. на суму 2800грн.

Крім того, ТТН не є обов`язковим первинним документом, який складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому. Відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції. У випадку, коли предметом господарської операції є придбання товару, а не транспортні послуги, неналежне оформлення товарно-транспортних накладних не впливає на оприбуткування платником податків придбаного товару і право на формування податкового кредиту у зв`язку з придбанням товару.

Щодо посилань контролюючого органу як на підставу відсутності реальності операцій позивача та контрагента на відсутність у контрагента матеріально-технічної та технологічної можливості здійснення виробництва або ж придбання відповідного обладнання, представник позивача вважає, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Отже, Головним управлінням ДПС у Сумській області неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки суми податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ Пакувальні Технології Експорт були на законних підставах включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду на підставі належним чином оформлених податкових накладних та первинних бухгалтерських документів.

Ухвалою від 02.06.2021р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.173-178), в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки під час проведення позапланової перевірки встановлено відсутність факту можливості виробити ці автомати підприємством ТОВ Пакувальні Технології Експорт , що підтверджується даними ЄРПН та поданою суб`єктом господарювання податковою звітністю, а саме: відсутні основні засоби, відсутня оренда виробничих потужностей, відсутня достатня кількість кваліфікованого трудового персоналу. Крім того, встановлено відсутність первинних документів, які підтверджують проведену господарську операцію: не надано технічне завдання, яке містить інформацію, необхідну та достатню для виготовлення обладнання, в тому числі вимоги щодо якості, типу, виду, продуктивності, розмірів та бажаних результатів роботи; не надано довіреності на отримання обладнання; не надано товарно-транспортні документи, які підтверджують рух ТМЦ від постачальника до покупця; не надано сертифікат якості, паспорти відповідності, технічну документацію чи гарантійні документи, які передбачено умовами договору; акти приймання технічного стану обладнання; акти виконаних пусконалагоджувальних робіт.

До перевірки ТОВ НВП Промзв`язок не надано жодного документу щодо забезпечення виробника матеріалами та продукцією, необхідними для налаштування обладнання, та його тестування. За результатами перевірки не встановлено придбання ТОВ НВП Промзв`язок будь-яких матеріалів, необхідних для налаштування чи тестування обладнання. Також, посадовими особами не надано до перевірки повідомлення Виробника про виготовлення обладнання з метою повідомлення Замовника про готовність фасувальних автоматів до поставки та проведення тестування та складені акти тестування.

Зазначає, що ТОВ Пакувальні Технології Експорт самостійно нібито здійснювало виробництво обладнання зовсім іншого, ніж визначений умовами Договору та Специфікації, оскільки 10.12.2020р. TOB Пакувальні Технології Експорт складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування №14, яким змінено номенклатуру виготовленого автомату (Автомат фасувально-пакувальний АФ-8-В на Автомат фасувально-пакувальний АФ-8) та відповідно здійснено 10.12.2020 року його поставку

Таким чином, на думку представника відповідача, податковий кредит щодо придбання у ТОВ Пакувальні Технології Експорт обладнання (Автомату фасувально-пакувального АФ-8 та Автомату фасувально- пакувального АФ-120-ОМ5) ТОВ НВП Промзв`язок за результатами сукупності з`ясованих доказів перевіркою документально не підтверджено.

Ухвалою від 11.01.2021р. підготовче провадження у справі закрито та справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області Державної податкової служби України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промзв`язок , код ЄДРПОУ 43652173 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.01.2021 №9369074900 (далі по тексту - Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету № 1253/18-28-07-03-20/43652174/44 від 18 березня 2021 року (далі по тексту - Акт).

Перевірка здійснювалася відповідно до наказу № 294-кп від 18.02.2021р. заступником начальника управління - начальником відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ та позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Сумській області Калініченком Дмитром (направлення №498/18-28-07-03 від 23.02.2021) та головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ та позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Сумській області Грицаєнко Анною (направлення №499/18-28-07-04 від 23.02.2021) з 02.03.2021 по 11.03.2021 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 10.03.2021 року на 2 робочі дні на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 05.03.2021 року №350-кп.

Позивачем отримано Акт 23 березня 2021 року засобами поштового зв`язку.

Згідно з висновком Акту перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків п.п. а п. 198.1 ст. 198, абзацам першому - третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VІ зі змінами та доповненнями, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 90525 грн.

Зокрема, перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації): встановлено її завищення на 90525 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації :

- оскільки було завищено на 29500 грн. показник у рядку 10.1 (колонка Б) Декларації внаслідок врахування всупереч п.п. а п. 198.1 ст. 198, абзацам першому - третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами і доповненнями при його визначенні нереальних операцій з придбання у ТОВ Пакувальні Технології Експорт (код 43804846) автомат фасувально-пакувальний АФ-8 у кількості 1 шт. на загальну суму 177000 грн., в т.ч. ПДВ 29500 грн.;

- оскільки було завищено на 61025 грн. показник у рядку 16.1 (колонка Б) Декларації (грудень 2020 року). Цьому передувало врахування на 61025 грн. всупереч п.п. а п. 198.1 ст. 198, абзацам першому - третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 ст. 198 Кодексу у показниках рядків 10.1 і 17 (колонка Б) податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2020 доку на суму 29900 грн. та за листопад 2020 року на суму 31125 грн. нереальних операцій з придбання у ТОВ Пакувальні Технології Експорт (код 43804846) автомат фасувально-пакувальний АФ-8 на загальну суму 179400 грн., в т.ч. ПДВ 29900 грн. та автомат фасувально-пакувальний АФ-120-ОМ5 на загальну суму 186750 грн., в т.ч. ПДВ 31125 грн.

Відповідачем на підставі акту було винесене податкове повідомлення-рішення за формою В1 , № 294818280703 від 22.04.2021р., сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 90525,00грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22631,25грн.

Вказане повідомлення-рішення у адміністративному порядку не оскаржувалось.

Позивач не погодився із винесеним щодо нього податковим повідомленням-рішенням, а тому звернуся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а .

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІУ первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 996-ХІУ бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, ТОВ НВП Промзв`язок протягом жовтня-грудня 2020 року здійснювало придбання у ТОВ Пакувальні Технології Експорт (код 43804846) на підставі Договору поставки обладнання від №16 від 16.10.2020р. автомату фасувально-пакувального АФ-8 та автомату фасувально- пакувального АФ-120-ОМ5.

За результатами виконання умов договору поставки обладнання від №16 від 16.10.2020р. між позивачем та ТОВ Пакувальні Технології Експорт останнім складались видаткові та податкові накладні на загальну суму 90525грн., в тому числі видаткова накладна №47 від 10.12.2020р., податкова накладна №15 від 10.12.2020р., розрахунок коригування №14 до податкової накладної №20 від 10.12.2020р., №20 від 19.10.2020р. на товар автомат фасувально-пакувальний АФ-8 та автомат фасувально-пакувальний АФ-8-В , видаткова накладна №41 від 02.12.2020р. та податкова накладна №13 від 13.11.2020р. на товар автомат фасувально-пакувальний АФ-120-ОМ5 .

Сума податку на додану вартість за жовтень та листопад 2020 року на загальну суму ПДВ 61025 грн. включена до податкового кредиту за відповідні періоди жовтня та листопада 2020 року, відображена у Додатках №5 (№9305068055 від 18.11.2020 та №9338753767 від 18.12.2020) до податкових декларацій з податку на додану вартість та відповідає даним декларацій з ПДВ (№9305068441 від 18.11.2020 та №9338753761 від 18.12.2020).

Сума податку на додану вартість за грудень 2020 року на загальну суму ПДВ 29500 грн. включена до податкового кредиту за відповідний період грудень 2020 року, відображена у Додатку №5 (№9369074990 від 18.01.2021) до податкової декларації з податку на додану вартість та відповідає даним декларації з ПДВ (№9369074900 від 18.01.2021).

Взаєморозрахунки між підприємствами у жовтні та листопаді 2020 року проведено на підставі платіжних доручень: від 13.11.2020 №9 на загальну суму 100000 грн. у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.; від 13.11.2020 №10 на загальну суму 86750 грн. у т.ч. ПДВ 14458,34 грн;. від 19.10.2020 №2 на загальну суму 100000 грн. у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.; від 19.10.2020 №3 на загальну суму 79400 грн. у т.ч. ПДВ 13233,33 грн.; від 15.12.2020 №26 на загальну суму 100000 грн. у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.; від 15.12.2020 №27 на загальну суму 77000 грн. у т.ч. ПДВ 12833,33 грн

Отже, розрахунки між позивачем та ТОВ Пакувальні Технології Експорт за поставлене обладнання відповідно до умов договору поставки обладнання від №16 від 16.10.2020р. здійснені у повному обсязі шляхом перерахування постачальнику грошових коштів у сумі 543150.00грн., у т.ч. ПДВ 90525.00грн.

Придбане обладнання у подальшому було реалізовано Позивачем покупцю ТОВ БелПромСвязь (Росія, м. Бєлгород) відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 06.10.2020 №0610: автомат фасувально-пакувальний АФ-8 згідно ВМД від 14.12.2020 року № 9345; автомат фасувально-пакувальний АФ-120-ОМ5 згідно ВМД від 07.12.2020 року № 4731.

Розрахунки за реалізоване обладнання були здійснені у повному обсязі шляхом перерахування валютних коштів.

При цьому, щодо посилань контролюючого органом на ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних на перевезення придбаного ним обладнання до міста Охтирка суд вважає необхідним відмітити, що в акті позапланової перевірки відповідач зазначає, що нібито придбаний від ТОВ Пакувальні Технології Експорт автомат фасувально-пакувальний АФ-8 був реалізований на експорт підприємству ООО БелПромСвязь згідно з ВМД від 14.12.2020р. № 9345. Згідно з CMR від 14.12.2020р. № 0155942 перевізником обладнання є ТОВ Панавтос . У даній CMR місцем завантаженням є м. Охтирка. ... Крім того, до перевірки ТОВ НВП Промзв`язок до перевірки не надано будь-якого документу щодо замовлення транспортних послуг від ТОВ Панавтос , у звязку з чим не можливо підтвердити умови, графік, місце погрузки, посадових осіб постачальника та ін.

На виконання умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № 10/12/20 від 10.12.2020р., укладеного між Позивачем та ТОВ Панавтос , останнім було надано транспортні послуги по перевезенню ТМЦ за маршрутом м. Суми - п/п Суджа-Юнаківка - м. Бєлгород (Росія) автомобілем держ. № НОМЕР_1 .

Також між сторонами було підписано договір-заявку № 1012 від 10.12.2020р.

Початковою точкою маршрута зазначено саме м. Суми як місце дислокації вантажоперевізника та початкову точку руху транспорту.

Завантаження автомобіля відбувалось за місцезнаходженням позивача, що підтверджується даними CMR від 14.12.2020р. № 0155942, в якій перевізником зазначено саме ТОВ Панавтос , автомобіль держ. № НОМЕР_2 .

Факт надання послуг підтверджується актом надання послуг № 554 від 21.12.2020р. на суму 20300,00грн.

Також відповідач зазначає, що відносно реалізації автомату фасувально-пакувального АФ-120-ОМ5 до перевірки ТОВ НВП Промзв`язок не надано будь-якого документу щодо замовлення транспортних послуг від ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з чим не можливо підтвердити умови, графік, місце погрузки, посадових осіб постачальника та ін.

На виконання умов договору надання транспортно-експедиторських послуг № 148 від 30.11.2020р., укладеного між Позивачем та ФОП ОСОБА_2 , останньою було надано транспортні послуги по перевезенню ТМЦ за маршрутом м. Охтирка (Україна) - м. Бєлгород (Росія) автомобілем держ. № НОМЕР_3 .

Також між сторонами було підписано заявку № UD-379 від 04.12.2020р. до договору № 148, в якій зазначено марку та № автомобіля МАН№ НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 .

Пункт 1.3 договору № 148 від 30.11.2020р. надає перевізнику право залучати для перевезення третіх осіб, отже позивач не уповноважений контролювати взаємовідносини перевізника з його субпідрядниками.

Відповідно до CMR 748479 від 04.12.2020р. перевезення вантажу здійснювалось ФОП ОСОБА_1 автомобілем з держ. № НОМЕР_3 , що відповідає змісту заявки по договору № 148 від 30.11.2020р., складеною між позивачем та ФОП ОСОБА_2 .

Згідно з цією заявкою вантаж за маршрутом м. Охтирка - м. Бєлгород мав бути перевезений саме ОСОБА_1 автомобілем МАН НОМЕР_3 , що відповідає фактичним обставинам.

Факт надання послуг підтверджується актом надання послуг № UD-341 від 09.12.2020р. на суму 12700,00грн.

На виконання умов договору надання транспортно-експедиторських послуг № 12/1 від 01.12.2020р., укладеного між Позивачем та ФОП ОСОБА_3 , останнім було надано транспортні послуги по перевезенню ТМЦ за маршрутом Київська обл., Броварський район, с. Княжичі - м. Охтирка, автомобілем держ. № НОМЕР_4 . Це підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Факт надання послуг підтверджується актом надання послуг № 0401-1 від 04.01.2021р. на суму 2800,00грн.

При цьому суд зазначає, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У розглядуваному випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення за податковими накладними на обладнання, у зв`язку з чим, інформацію, відображену у товарно-транспортних накладних, не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій. До того ж, товарно-транспортні накладні не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, коли має місце підтвердження віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Водночас, судом встановлено, що Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., не встановлено правил податкового обліку платників податку, а лише встановлено права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Крім того, за умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару (Постанова ВС/КАС від 06.02.2018р. у справі № 804/4940/14 , ЄДРСРУ №72029288).

Таким чином, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018р. у справі №816/166/15-а, від 11.09.2018р. у справі №804/4787/16.

Відтак, відсутність деяких документів, що стосується перевезення товару, не є беззаперечним доказом відсутності реального факту вчинення господарських операцій між вказаним платником податків та ТОВ Пакувальні технології експорт .

З приводу не надання на перевірку технічного завдання, сертифікатів якості, паспортів відповідності, гарантійних документів та актів приймання технічного стану обладнання суд зазначає, що навіть відсутність таких документів безпосередньо не вказує на нереальність господарських операцій між контрагентами, оскільки такі документи, в розумінні Закону № 996, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення господарської операції, а лише свідчать про якість товару та не є обов`язковими при формуванні платником податку витрат та податкових зобов`язань, податкового кредиту з податку на додану вартість. Відсутність таких документів не позбавляє позивача права на формування витрат та податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої покупцю продавцем товару та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому податковим законодавством порядку, що було зроблено у даному випадку.

Крім того, дані щодо наявності паспорту на товар автомат фасувально-пакувальний АФ-120-ОМ5 містяться у формі МД-2 UA807120/2020/004731.

Пунктом 3.1 договору поставки обладнання №16 від 16.10.2020р. передбачено, що виготовлення обладнання здійснюється постачальником відповідно до технічного завдання. Сторони погодили, що технічне завдання може бути відсутнім (не підписуватися сторонами), а виготовлення обладнання може здійснюватися відповідно до внутрішніх умов виробництва та стандартів постачальника.

Відтак, за умовами самого договору технічного завдання може і не бути.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що опис обладнання постачальника містився на його сайті в мережі Інтернет у розділі фасувальне обладнання (https://packtech.com.ua/oborudovanie/fasovochnoe), який періодично оновлюється, тому в оформленні технічного завдання не було потреби, оскільки всю необхідну інформацію для замовлення відповідних автоматів фасувальних він отримав з публічно-доступного джерела.

Щодо відсутності актів тестування слід відмітити, що згідно з п.3.5 договору постачання №16 від 16.10.2020р. після виготовлення обладнання перед його поставкою покупцю постачальник надає покупцю право здійснити тестування обладнання шляхом його візуального огляду, опробування, з`єднань та підключень, запуску (включення) обладнання та короткочасної роботи обладнання у всіх можливих для нього режимах із виготовленням пробних зразків продукції, а згідно з п.3.6 договору сторони погодили, що результати проведеного тестування вони можуть зафіксувати у акті тестування.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що якщо у строк, вказаний у пункті 3.6 статті 3 цього договору, покупець не здійснив тестування обладнання або за результатами тестування не склав акт про виявлені недоліки, вважається, що покупець не має зауважень (претензій) до обладнання, згоден на поставку обладнання і зобов`язується його прийняти та оплатити.

Отже, за змістом вказаного вище договору складення актів тестування обладнання є правом, а не обов`язком покупця, а його відсутність свідчить не про відсутність поставки, а лише позбавляє позивача можливості пред`явити претензії щодо його якості та зобов`язує прийняти та оплатити товар.

З приводу відсутності актів виконання пусконалагоджувальних робіт представник позивача у судовому засіданні пояснив, що такі акти не були складені, оскільки покупець не використовував обладнання у процесі свого виробництва за його функціональним призначенням, а реалізував його на експорт підприємству ООО БелПромСвязь , що не є порушенням умов договору постачання та не складення таких актів лише позбавляє позивача права пред`являти претензії до якості виконання пусконалагоджувальних робіт у випадку, якщо вони б фактично виконувалися.

Посилання відповідача на те, що у позивача має бути в наявності довіреність на отримання обладнання, за умови що така довіреність була видана безпосередньому постачальнику при придбанні цього обладнання, суд вважає необґрунтованими, оскільки за умовами договору постачання пункт 7.2 щодо необхідності надати постачальнику довіреність або інший документ, відповідно до якого покупець має право на отримання товарно-матеріальних цінностей, може не діяти, якщо обладнання приймає особа, яка діє від імені покупця без довіреності або іншого документа (директор, генеральний директор, голова правління, тощо).

Так, згідно з наданими до суду копіями видаткових накладних на автомати фасувально-пакувальні від покупця товар отримав директор підприємства Удовіченко Сергій Іванович. Номер довіреності та дата її видачі не вказана, оскільки згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ця особа є засновником підприємства та його уповноваженою особою.

Відповідно до п.7.5 договору видаткові накладні є належними та достатніми доказами поставки обладнання за цим договором та прийняття покупцем обладнання по кількості, якості та комплектності.

З приводу посилання відповідача на невідповідність номенклатури поставки обладнання (поставлено автомат фасувально-пакувальний АФ-8 замість передбаченого договором автомату фасувально-пакувального АФ-8-В) суд зазначає, що згідно з письмовими поясненнями представника позивача від 10.11.2021р. підприємство придбавало та у подальшому експортувало два апарати - і автомат фасувально-пакувальний АФ-8-В, і автомат фасувально-пакувальний АФ-8, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 0155942 та декларацією за формою МД-2 № ПА807310/2020/009345 від 14.12.2020р., які наявні в матеріалах справи, а 10.12.2020р. між позивачем та ТОВ Пакувальні технології експорт було підписано додаткову угоду № 1 до договору поставки обладнання № 16 від 16.10.2020р., якою врегульовано питання щодо коректної номенклатури.

При цьому щодо посилань контролюючого органу як на підставу для висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства на те, що під час перевірки контролюючим органом встановлено неможливість здійснення господарських операцій постачання товару ТОВ Пакувальні Технології Експорт внаслідок відсутності у нього основних засобів, оренди виробничих потужностей, достатньої кількості кваліфікованого трудового персоналу суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань основним видом господарської діяльності ТОВ Пакувальні Технології Експорт є 28.29 Виробництво інших машин і устаткування загального призначення, н.в.і.у. , що включає виробництво пакувальних і обгортальних машин: машин для наповнювання та розливання, закупорювання, закривання, закочування, пломбування, наклеювання етикеток тощо.

ТОВ Пакувальні Технології Експорт зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України воно мало обов`язок виписувати податкові накладні.

Суд зазначає, що відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність будь яких послуг з оренди основних засобів, тощо, не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем та про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.

Окрім того, суд виходить з того, що відносини між учасниками попередніх ланок постачань товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Відтак, позивач не може нести відповідальність за можливе неналежне виконання контрагентами податкового законодавства його контрагентами-постачальниками.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Вказані висновки узгоджуються із правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі № 826/25442/15, від 11.09.2018 у справі № 810/2677/17.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентом, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень, тому вказані вище доводи контролюючого органу не можуть бути покладені в основу судового рішення як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.36.5 ст.36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Водночас, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Окрім того, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду з прав людини, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до приписів ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, аналізуючи наведені контролюючим органом доводи, суд вважає, що такі не свідчать про нереальність (безтоварність) господарських операцій позивача з контрагентом-постачальником, а наведені позивачем аргументи та докази, надані на їх підтвердження, повною мірою спростовують висновки контролюючого органу, покладені в основу оскаржуваного в цій справі податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 2270грн.00коп.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПРОМЗВ`ЯЗОК" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Сумській області форма В1 , № 294818280703 від 22.04.2021р., про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 90525,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22631,25 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПРОМЗВ`ЯЗОК" (вул. Перемоги, буд.127, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 43652173) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят грн.)00коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 лютого 2022 року

Суддя О.О. Осіпова