Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2022 р. № 520/21637/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Харківська міська рада про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ" ( вул. Нетіченська набережна, буд. 8-Б,м. Харків,61125) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 2 під`їзд, поверхи 8-9,м. Харків,61145), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області при формуванні витягу № 1986 від 26.04.2021 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:02:014:0020 загальною площею 0,0754 га вул. Мироносицькій, 72 в м. Харкові, право власності на яку зареєстроване за Харківською міською радою 07.06.2013 року, щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1,20; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного місто формувального значення - 1,20; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,15 та незастосування коефіцієнтів Місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря , - коефіцієнт 0,80-0,95; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів , коефіцієнт 0,90-0,97; Місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами , коефіцієнт 0,90-0,95;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області сформувати та видати Товариству з обмеженою відповідальністю ЛІЛІЯ новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:02:014:0020 загальною площею 0,0754 га вул. Мироносицькій, 72 в м. Харкові із застосуванням локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: Місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря , - коефіцієнт 0,80-0,95; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів , коефіцієнт 0,90-0,97; Місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами , коефіцієнт 0,90-0,95.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при формуванні витягів відповідачем помилково застосовані коефіцієнти локальних факторів не у відповідності числовому значені, а також не враховано окремі понижуючі локальні коефіцієнти впливу.
Ухвалою суду від 29.10.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за правилами ст.257-262 КАС України.
Ухвалою суду від 10.12.2021 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, - Харківську міську раду (ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61003, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН КОНСТИТУЦІЇ, будинок 7).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Третя особа правом подання пояснень на позовну заяву не скористалась.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суддя у період з 08.11.2021 по 19.11.2021 перебував на лікарняному, а у період з 30.12.2021 по 12.01.2022 знаходився у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Лілія є власником нерухомого майна, що розташоване по вул. Мироносицькій, 72 в м. Харкові, на земельній ділянці кадастровий номер 6310136600:02:014:0020 загальною площею 0,0754 га, право власності на яку зареєстроване за Харківською міською радою 07.06.2013 року.
Згідно витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:02:014:0020 від 26.04.2021 року № 1986 нормативно-грошова оцінка складає 7750 302 грн.
Згідно Витягу від 26.04.2021 року про нормативну грошову оцінку кадастровий номер 6310136600:02:014:0020 загальною площею 0,0754 га вул. Мироносицькій, 72 в м. Харкові, відповідачем застосовано наступні локальні коефіцієнти: місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до громадських ценірів - 1,20; місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного місто формувального значення - 1,20; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів -1,15. Сукупний коефіцієнт КмЗ: 1,50.
На думку позивача, зазначені у витязі локальні коефіцієнти не відповідають фактичним локальним факторам, що мають безпосередній вплив на належну позивачу земельну ділянку.
Позивач вважає, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки від № 1986 від 26.04.2021 року складено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
По суті позову суд зазначає наступне.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України).
Відповідно до ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно зі ст.201 ЗК України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
З наведеного вбачається, що оцінка землі є складовою ефективного використання земельних ресурсів держави, яка забезпечує встановлення платежів за землю.
Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України Про оцінку земель .
Частиною 1 ст.1 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.
Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Статтею 18 Закону України Про оцінку земель встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Статтею 20 Закону України Про оцінку земель визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України Про оцінку земель витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 ст.271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 (далі по тексту - Порядок №489).
Згідно з розд. І Порядку №489 цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (із змінами). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .
Відповідно до п.п. 1-3 розд. ІІ Порядку№489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою Цн= В х Нп/Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.
Пунктом 6 розд. ІІ Порядку№489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км= Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.
Відповідно до п.8 розд. ІІ Порядку №489 у межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту, з урахуванням таких факторів: неоднорідність функціонально-планувальних якостей території; доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку; рівень інженерного забезпечення та благоустрою території; рівень розвитку сфери обслуговування населення; екологічна якість території; привабливість середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам`яток тощо.
Згідно з п.10 розд. ІІ Порядку №489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку №489 визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).
Згідно з п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
Отже, вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та допустимі значення застосовуваних коефіцієнтів визначаються на державному рівні.
Так, у вказаному додатку 7 встановлено значення локальних коефіцієнтів земельної ділянки, та відповідні дані витягу відносно наведених показників визначені, окрім одного, в числових граничних нормах максимуму та відповідають Порядку №489.
Зазначене вбачається в наступному:
- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення нормативно визначено 1,05-1,2, у спірному витязі 1,2, тобто, нормативний максимум;
- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту нормативно визначено 1,04-1,15, у спірному витязі 1,15 тобто, нормативний максимум;
- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів нормативно визначено 1,04-1,15, у спірному витязі 1,15 тобто, нормативний максимум;
- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до громадських центрів нормативно визначено 1,04-1,2 у спірному витязі 1,20 тобто, нормативний максимум.
Як вказував позивач у позові, у спірному витязі неправомірно завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рахунок збільшення сукупного коефіцієнта (Км3), а збільшення сукупного коефіцієнту (Км3) здійснено за рахунок безпідставного застосування локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів локальних коефіцієнтів визначених законодавчо.
Водночас, позивачем надано до суду Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.02.2014 року №371/14, який отримував позивач в 2014році, з якого вбачається, що сукупний Коефіцієнт Км3 нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Мироносицька,72 кадастровий номер 6310136600:02:014:0020 складав 1,26253, а Витяг від 26.04.2021 №1986 на ту же саму земельну ділянку такий складає 1,50, що тягне за собою суттєве збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Крім того, у спірному Витягу від 26.04.2021 №1986, не зазначені локальні коефіцієнти, які були зазначені при формовані Витяга технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.02.2014 року №371/14, а саме: місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря , місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів ; місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами , коефіцієнт. Отже відповідачем у спірному Витягу де зазначені санітарно-гігієнічні фактори, які були вказані при формуванні Витягу від 05.02.2014 року №371/14.
Позивач вважає, що при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки локальні фактори та відповідні їм коефіцієнти не враховані, або враховані у значенні, що призводить до подальшого суттєвого завищення розміру орендної плати та зазначав, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки відвід 26.04.2021 №1986 складено з порушенням вимог чинного законодавства, отже, такий не може слугувати підставою для визначення нового розміру орендної плати. Всі показники земельної ділянки залишились у 2021 році порівняно з 2014 роком без змін, така ділянка знаходиться на тій самій відстані від магістралей підвищеного містоформувального значення, у тій самі зоні пішохідної доступності тощо.
Крім того, позивач направляв до відповідача запити з метою встановлення обставин, чим саме керувався останній, визначаючи локальні фактори витягу на рівні максимуму, однак з матеріалів справи вбачається, що у відповідях на ці запити лише зазначено про використання ним засобів програмного забезпечення при формуванні спірного витягу.
Відповідач у відзиві вказує, що розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки здійснюється в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій, а тому відповідач не розраховує в ручному режимі та не впливає на значення коефіцієнту.
Суд критично оцінює доводи відповідача щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв`язку з наданням витягу із застосуванням програмного забезпечення в автоматизованому режимі, з огляду на наступне.
Згідно з п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (далі по тексту - Порядок №1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи, Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.
Відповідно до п.5 Порядку №1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України Про Державний земельний кадастр та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
Згідно з пп.1 п.6 Порядку №1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).
Відповідно до п.10 розд. ІІ Порядку №489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.
Таким чином, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цієї земельної ділянки.
Судом встановлено, що витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1986 від 26.04.2021 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Мироносицька,72 кадастровий номер 6310136600:02:014:0020, сформував державний кадастровий реєстратор Плужник Олена Борисівна.
Отже, надаючи оскаржуваний витяг за підписом посадової особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки.
При цьому, формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 року у справі №820/1804/16.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,50 при формуванні витягу №1986 від 26.04.2021 року, оскільки формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому необґрунтованих розмірів коефіцієнтів, які порушують права позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області при формуванні витягу № 1986 від 26.04.2021 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:02:014:0020 загальною площею 0,0754 га вул. Мироносицькій, 72 в м. Харкові, право власності на яку зареєстроване за Харківською міською радою 07.06.2013 року, щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1,20; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного місто формувального значення - 1,20; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,15 та незастосування коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря , - коефіцієнт, місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів , коефіцієнт; місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами .
Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Харківській області сформувати та видати Товариству з обмеженою відповідальністю ЛІЛІЯ новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:02:014:0020 загальною площею 0,0754 га вул. Мироносицькій, 72 в м. Харкові із застосуванням локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: Місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря , - коефіцієнт 0,80-0,95; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів , коефіцієнт 0,90-0,97; Місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами , коефіцієнт 0,90-0,95, суд зазначає, що вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Харківській області. Вказані дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Поряд з викладеним, суд звертає увагу на те, що ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13.01.2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки наявність передумов для застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: Місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря , - коефіцієнт 0,80-0,95; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів , коефіцієнт 0,90-0,97; Місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами , коефіцієнт 0,90-0,95 при формуванні витягу достовірно не встановлена, суд не вбачає за можливе зобов`язати відповідача видати позивачу новий витяг із застосуванням таких локальних коефіцієнтів.
Беручи до уваги дискреційні повноваження відповідача на формування і видачу витягу на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є саме зобов`язання відповідача видати позивачу новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Мироносицька,72 кадастровий номер 6310136600:02:014:0020, із застосуванням сукупного коефіцієнту Км3 (локальні фактори), який розрахувати з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей земельної ділянки, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.02.20214 року № 681/08, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, з урахуванням висновків суду по даній справі.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ" підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 257-262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Харківська міська рада про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області при формуванні витягу № 1986 від 26.04.2021 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:02:014:0020 загальною площею 0,0754 га вул. Мироносицькій, 72 в м. Харкові, право власності на яку зареєстроване за Харківською міською радою 07.06.2013 року, щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1,20; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного місто формувального значення - 1,20; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,15 , та незастосування коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря , - коефіцієнт, місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів , коефіцієнт; місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами .
Зобов`язати Головного управління Держгеокадастру у Харківській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ" новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Мироносицька,72 кадастровий номер 6310136600:02:014:0020, із застосуванням сукупного коефіцієнту Км3 (локальні фактори), який розрахувати з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей земельної ділянки, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.02.20214 року № 681/08, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, з урахуванням висновків суду по даній справі.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ" ( вул. Нетіченська набережна, буд. 8-Б,м. Харків,61125, код ЄДРПОУ 25613577) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 2 під`їзд, поверхи 8-9,м. Харків,61145, код ЄДРПОУ 39792822) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят ) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Тітов
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2022 |
Оприлюднено | 15.02.2022 |
Номер документу | 103177264 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Тітов О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні