Рішення

від 18.01.2022 по справі 520/20950/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

18.01.2022 р. справа №520/20950/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденка А.В., за участі секретаря - Стрєлка О.В., представника позивача - Прядко Л.В., представника відповідача - Кравцова С.О., третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ФОП ОСОБА_1 - подав клопотання про проведення усіх засідань без участі,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАРАТ" про 1) припинення права на виконання будівельних робіт; 2) скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації , -

встановив:

Позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної діяльності Харківської міської ради (далі за текстом - заявник, Інспекція, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) припинення TOB Багарат" (код ЄДРПОУ 43133240) права на виконання будівельних робіт на об`єкт Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 , набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХК 061193542645 від 09.01.2020; 2) скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) № ХК 101210713325 від 14.07.2021 на об`єкт Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 (замовник будівництва - ТОВ Багарат , код ЄДРПОУ - 43133240).

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що указаний у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), автор проектної будівельної документації - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 заперечив причетність до створення будь-яких документів відносно об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 (замовник будівництва - ТОВ Багарат , код ЄДРПОУ 43133240). Наполягав, що за таких умов, об`єкт - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 (замовник будівництва - ТОВ Багарат , код ЄДРПОУ - 43133240) є самочинним будівництвом. Стверджував, що приховані (латентні) дефекти у проектно-будівельній документації об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 (замовник будівництва - ТОВ Багарат , код ЄДРПОУ - 43133240) зумовлюють утрату права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Багарат (далі за текстом - суб`єкт господарювання, власник будівлі, ТОВ, Товариство) з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що листом від 20.12.2019р. за №20/12 ОСОБА_1 як головний архітектор проекту об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 погодив передачу авторського права та ведення авторського нагляду інженеру - проектувальнику ОСОБА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у судовому засіданні надав усні пояснення та письмові пояснення про те, що взагалі не виконував функцій головного архітектору проекту відносно об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 , жодних робіт у якості головного архітектора проекту не виконував. (а.с.54). Заявив письмове клопотання про слухання справи в усіх засіданнях без участі.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Відповідач - ТОВ Багарат є власником будівлі по АДРЕСА_1 (далі за текстом - Будівля).

Рішенням Харківської міської ради від 16.10.2019р. №1759/19 ТОВ Багарат було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (громадський будинок) літ. А-2 по АДРЕСА_1 .

07.02.2020р. Управлінням культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації було складено висновок №02-23/23 про погодження проекту землеустрою відносно відведення земельної ділянки комунальної власності для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (громадський будинок) літ. А-2 по АДРЕСА_1 за умови отримання дозволу органу охорони культурної спадщини та відображення зони регулювання забудови 2-ої категорії (підзона 8) пам`яток історичного центру на кадастровому плані земельної ділянки.

20.03.2020р. експертом державної експертизи - Гладенко Наталією Борисівною було складено висновок №2899/82-20 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (громадський будинок) літ. А-2 по АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.01.2021р. по справі №922/3683/20 установлені обставини відсутності у ТОВ Багарат протягом періоду 01.05.2020р-31.10.2020р. будь-яких речових прав стосовно земельної ділянки із кадастровим номером 6310138800:01:006:0036 під Будівлею, належності права власності на указану ділянку територіальній громаді міста Харкова, наявності правових підстав для стягнення з Товариства 135.267,66грн. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності.

Відповідачем до матеріалів справи було подано оригінал листа від 20.12.2019р. за №20/12, де ОСОБА_1 як головний архітектор проекту об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 погодив передачу авторського права та ведення авторського нагляду інженеру - проектувальнику ОСОБА_2 .

Відповідачем було складено і подано до Інспекції повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХК 061193542645 від 09.01.2020р. відносно об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 .

У тексті названого повідомлення у якості головного архітектора проекту об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 указаний саме ФОП ОСОБА_1 , а не інженер - проектувальник ОСОБА_2 .

На виконання вимог ч.4 ст.9 КАС України у цілях з`ясування об`єктивної істини за власною ініціативою безвідносно до доводів сторін та процесуальної поведінки учасників справи судом встановлено, що до початку реконструкції Будівля мала 2 поверхи, а після завершення - 6 поверхів, що підтверджується копією технічного паспорту станом на 22.08.2019р. та копією технічного паспорту станом на 14.05.2021р.

Відносно об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 (замовник будівництва - ТОВ Багарат , код ЄДРПОУ - 43133240) ТОВ Багарат було складено і подано до Інспекції декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), котра була зареєстрована Інспекцією за № ХК 101210713325 від 14.07.2021р.

У тексті названої декларації у якості головного архітектора проекту об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 указаний саме ФОП ОСОБА_1 , а не інженер - проектувальник ОСОБА_2 .

Листом від 15.07.2021р. №43-984-21 Київською окружною прокуратурою міста Харкова була ініційована перевірка законності підстав реконструкції Будівлі та законності підстав введення Будівлі в експлуатацію.

22.07.2021р. відносно відповідача, ТОВ Багарат Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради було видано наказ №78 з питання призначення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, правил на об`єкті - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 .

На реалізацію приписів указаного наказу Інспекцією було оформлено направлення на проведення позапланового заходу нагляду (контролю) від 23.07.2021р. №96-п.

Листом від 29.07.2021р. №769/0/250-21 Інспекція сповістили ТОВ Багарат про призначення перевірки та необхідність до 03.08.2021р. направити уповноваженого представника до Інспекції.

Листом від 12.08.2021р. ФОП ОСОБА_1 сповістив Інспекцію про те, що за підписом головного архітектора проекту відносно об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 проектно-кошторисна документація не складалась, авторський нагляд не здійснювався.

13.08.2021р. працівниками Інспекції була складена доповідна записка про відсутність змоги провести перевірку за наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської від 22.07.2021р. №78.

Стверджуючи про те, що Будівля є самочинним будівництвом за критерієм відсутності створеного головним архітектором ФОП ОСОБА_1 проекту відносно об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 , а також за критерієм істотної недостовірності даних повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХК 061193542645 від 09.01.2020р. та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) № ХК 101210713325 від 14.07.2021р., в частині головного архітектора проекту - ФОП ОСОБА_1 , заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суд також зважає, що приводи та підстави здійснення контролю за дотриманням учасниками суспільних відносин дисципліни у галузі будівельної справи; зміст та обсяг повноважень органів публічної адміністрації; процедура реалізації повноважень контролю регламентована, насамперед, приписами ст.376 Цивільного кодексу України, Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України від 20.05.1999р. №687-XIV "Про архітектурну діяльність".

Так, за визначенням ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Звідси слідує, що до категорії самочинного будівництва законодавцем віднесено: 1) будівлю, яка збудована або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) будівлю, яка збудована або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівлю, яка збудована або будується без належно затвердженого проекту; 4) будівлю, яка збудована або будується з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, підставою для примусового знесення самочинного будівництва є: 1) істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам, поєднане із фізичною неможливістю проведення перебудови або відмовою особи від проведення перебудови; 2) істотне порушення будівельних норм і правил, поєднане із фізичною неможливістю проведення перебудови або відмовою особи від проведення перебудови.

Частиною 1 ст.38 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Водночас із цим, згідно з ч.6 ст.37 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; 2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Звідси слідує, що законодавцем прямо передбачена можливість винесення судом або рішення про скасування містобудівних умов та обмежень, або рішення про припинення права на виконання будівельних робіт.

Отже, суб`єкт владних повноважень наділений законодавцем функцією контролю за дотриманням учасниками суспільних відносин дисципліни у галузі будівельної справи шляхом подання до суду: 1) позову про скасування містобудівних умов та обмежень; 2) позову про припинення права на виконання будівельних робіт.

Згідно з ч.2 ст.39 1 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Отже, суб`єкт владних повноважень наділений законодавцем функцією контролю за дотриманням учасниками суспільних відносин дисципліни у галузі будівельної справи шляхом подання до суду: 1) позову про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації; 2) позову про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Таким чином, відносно об`єкта самочинного будівництва орган публічної адміністрації наділений законом повноваженнями на звернення до суду із позовом: 1) знесення самочинного будівництва; 2) про скасування містобудівних умов та обмежень; 3) про припинення права на виконання будівельних робіт; 4) про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Об`єктом судового захисту у даному випадку є як інтереси приватної особи - власника земельної ділянки, так і публічні інтереси суспільства на дотримання правопорядку у сфері будівельної справи.

Обов`язкового до дотримання порядку реалізації суб`єктом владних повноважень управлінської функції з приводу виявлення самочинного будівництва законом не передбачений, що зумовлено самою сутнісною властивістю об`єктів самочинного будівництва, а також зовнішніми кваліфікуючими ознаками цих об`єктів як речей матеріального світу.

Зокрема, у випадку виявлення факту не погодженого власником земельної ділянки будівництва об`єкту третьою сторонньою особою на земельній ділянці саме цього учасника суспільних відносин, факту будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, факту будівництва без належно затвердженого проекту - попереднє проведення заходу державного нагляду (контролю) не може бути кваліфіковано у якості обов`язкової передумови звернення до суду, позаяк є проявом надмірного формалізму у захисту публічних інтересів суспільства, не зумовлене ані об`єктивною вимушеністю, ані змістом норм закону.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.11 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Положеннями ч.5 ст.26 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4 1 ) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011р. № 45 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2011р. за №651/19389; далі за текстом - Порядок №45).

За визначенням ст.1 Порядку №45 автор проекту - архітектор або інженер, який є розробником затвердженого проекту; проектні роботи - роботи, пов`язані зі створенням проектної документації для об`єктів будівництва.

Пунктом 9 Порядку №45 визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року №1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за №1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом). Проектна документація, у складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, розробляється на об`єкт будівництва в цілому. Проектна документація стадії "Проект" або "Робочий проект" може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: техніко-економічне обґрунтування (далі - стадія ТЕО), техніко-економічний розрахунок (далі - стадія ТЕР) або "Ескізний проект" (далі - стадія ЕП). Проектні рішення щодо можливості автономного функціонування черг та пускових комплексів мають бути відображені у всіх розділах проектної документації.

Стадії проектування визначені п.11.2 Порядку №45, де указано, що: 1) для об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а також комплексів (будов), до яких входять лише об`єкти з незначними наслідками (СС1), проектування може здійснюватися: в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП) або у дві стадії - для об`єктів невиробничого призначення - стадія ЕП, а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕР та для обох - стадія РП; 2) для об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми наслідками (СС2), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із середніми наслідками (СС2), за рішенням замовника проектування може здійснюватися у дві або три стадії: при двостадійному проектуванні: стадія проект (далі - стадія П); стадія робоча документація (далі - стадія Р); при тристадійному проектуванні: для об`єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або за відповідним обґрунтованим рішенням замовника стадія ТЕО, а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО та для обох: стадія П; стадія Р; 3) для об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів зі значними наслідками (СС3), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними наслідками (СС3), проектування виконується в три стадії: для об`єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або за рішенням замовника стадія ТЕО, а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО та для обох: стадія П; стадія Р.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України від 20.05.1999р. №687-XIV "Про архітектурну діяльність" для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування; прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.

Положеннями ст.7 Закону України від 20.05.1999р. №687-XIV "Про архітектурну діяльність" передбачено, що проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об`єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат. Проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Проекти об`єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об`єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється оцінка їх впливу на довкілля та проводиться експертиза. До проведення експертизи архітектурного рішення проекту об`єкта архітектури обов`язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Згідно з ст.8 Закону України від 20.05.1999р. №687-XIV "Про архітектурну діяльність" робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об`єкта архітектури виконується відповідно до норм і правил на підставі затвердженого проекту. Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об`єкта архітектури.

За приписами ст.ст.9, 11 Закону України від 20.05.1999р. №687-XIV "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

У силу приписів ч.8 ст.32 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Як то передбачено, ч.1 ст.34 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) пункт 2 частини першої статті 34 виключено згідно із Законом України від 17.01.2017р. №1817-VIII; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

За застереженням ч.7 ст.34 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 ст.35 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" указано, що після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

За приписами ч.8 ст.36 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною 2 ст.39 1 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції Закону України від 17.01.2017р. №1817-VIII, Закону України від 17.10.2019р. №199-IX визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Продовжуючи вирішення спору, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

До того ж і у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19 визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Таке тлумачення змісту обов`язку доказування повністю корелюється із правовим висновком постанови Верховного Суду від 16.11.2021р. у справі №904/2104/19.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті доказами за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах ФОП ОСОБА_1 жодної проектно-кошторисної документації відносно об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 не створював та не виготовляв.

У спосіб подачі до суду оригіналу листа за підписом ФОП ОСОБА_1 від 29.12.2019р. відповідачем фактично у порядку ч.1 ст.78 КАС України була визнана обставина обізнаності із цим фактом.

Але у повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ХК 061193542645 від 09.01.2020р. та у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) № ХК 101210713325 від 14.07.2021р. саме ФОП ОСОБА_1 значиться у якості головного архітектора проекту, хоча саме цей суб`єкт права послідовно та незмінно заперечував власну причетність до розробки та виготовлення взагалі будь-якої проектно-кошторисної документації відносно об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 .

Даний спір підлягає вирішенню за правилами ч.1 ст.77 КАС України.

Попри зміст доводів позову (де обставина непричетності ФОП ОСОБА_1 до виготовлення проектно-кошторисної документації указана у якості єдиного доводу), у ході розгляду справи відповідач усупереч вимогам ч.3 ст.78 та п.1 ч.4 ст.162 КАС України не подав до суду проектно-кошторисної документації відносно об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 за підписом головного архітектора проекту - ФОП ОСОБА_1 .

Отже, суд сприймає у якості доведеної обставину відсутності відносно об`єкту - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 проектно-кошторисної документації за підписом головного архітектора проекту - ФОП ОСОБА_1 .

Відтак, Будівлю належить кваліфікувати у якості самочинного будівництва як таку, що була зведена за відсутності проектно-кошторисної документації за підписом головного архітектора проекту - ФОП ОСОБА_1 .

Докази, надані позивачем у підтвердження цієї обставини, є належними, допустимими, достовірними та достатніми.

У ході розгляду справи ці ж обставини були визнані ФОП ОСОБА_1 письмово як третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та була залучена до участі у справі за ініціативою суду.

Тому у даному конкретному випадку обставина непроведення Інспекцією заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки не має жодного юридичного значення для правильного вирішення спору по суті, позаяк протилежний підхід беззаперечно означатиме прояв надмірного формалізму у випадку захисту публічних інтересів суспільства на дотримання правопорядку у галузі будівельної справи в аспекті захисту життя та здоров`я людей.

Оскільки Інспекцією у спірних правовідносинах не була проведена перевірка відповідності Будівлі вимогам законодавства у сфері будівельної справи і не встановлено фактів відсутності загрози фізичними результатами будівництва життю та здоров`ю людей, а дефекти/вади у проектно-кошторисній документація мають явно та очевидно істотний (вкрай суттєвий) і прихований (латентний) характер (відмова особи указаної у якості головного архітектора проекту від створення та виготовлення будь-яких документів та від виконання функцій головного архітектора проекту), то суд вважає, що у даному конкретному випадку не існує іншого способу надати захист публічному інтересу суспільства, окрім обраного заявником.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання протиправними волевиявлень суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність порушення власних прав та інтересів приватної особи.

Оскільки Інспекцією у ході розгляду справи доведено факт порушення Товариством публічних інтересів суспільства під час реконструкції Будівлі, то сформульована суб`єктом владних повноважень вимога підлягає задоволенню, позаяк не погіршує правового становища приватної особи та не допускає свавільного втручання у право на майно у розумінні ст.1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» , від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії» , від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії» , від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України» , від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії» , від 01.07.2003р. у справі «Суомінен проти Фінляндії» , від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» ), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Наведені учасниками спору у тексті власних процесуальних документів судові рішення Верховного Суду не можуть бути поширені на спірні правовідносини, позаяк предмет розгляду у справі №520/20950/21 не є релевантним (відмова особи указаної у якості головного архітектора проекту від створення та виготовлення будь-яких документів та від виконання функцій головного архітектора проекту та відсутність іншого дієвого способу захисту публічних інтересів суспільства) до інших справ.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Припинити право Товариства з обмеженою відповідальністю Багарат" (ідентифікаційний код - 43133240) на виконання будівельних робіт на об`єкті - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по вул. Університетській, 24/1 у м. Харкові , набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХК 061193542645 від 09.01.2020р.

Скасувати подану Товариством з обмеженою відповідальністю Багарат" (ідентифікаційний код - 43133240) та зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) № ХК 101210713325 від 14.07.2021 на об`єкт - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по вул. Університетській, 24/1 у м. Харкові (замовник будівництва - ТОВ Багарат , ідентифікаційний код - 43133240).

Роз`яснити, що рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 28 січня 2022 року; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Сліденко А.В.