Рішення

від 24.11.2021 по справі 160/2924/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року Справа № 160/2924/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

01.04.2019 Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник - Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків), в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 від 10.12.2018 року № 0009604606, прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби;

- стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат понесені судові витрати, зокрема судовий збір, сплачений за подання позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат (код ЄДРПОУ 05393043) з питань перевірки формувань від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації податку на додану вартість за серпень 2018 року, за результатами якої складено акт від 09.11.2018 №94/28-10-46-06-05393043. Згідно з висновками вказаного акту перевірки, позивачем допущено порушення п.198.1, п.198.2 ст.198, абз. г) п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200, абз. в п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, у зв`язку з чим контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення форми В4 № 0009604606 від 10.12.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2 320 738 грн. Стосовно порушення абз. г п. 198.5 ст. 198 ПК України зазначив, що позивачем у липні-серпні 2018 року за результатами проведених оглядів ТМЦ було встановлено непридатність частини товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) первісному призначенню, у зв`язку з чим прийнято рішення про уцінку таких ТМЦ та переведення їх в балансовому обліку на рахунки ресурсоутворюючих відходів (лом), про що складено відповідні первинні документи. Оскільки уцінені ТМЦ в подальшому призначались та фактично були використані позивачем в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, а саме у виробництві власної металопродукції, яка в подальшому була реалізована позивачем, це мало наслідком включення вартості цих ТМЦ до об`єкту оподаткування (готової продукції), а тому, у позивача не виникло обов`язку для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за пунктом 198.5 ПК України за результатами здійснення операцій з уцінки ТМЦ та списання їх на рахунок ресурсоутримуючих відходів із подальшим списання у виробництво.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 липня 2021 року касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі №160/2924/19 щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.12.2018 №0009604606 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 521 570,00 грн. скасовано та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у цій справі залишено без змін.

На підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021 вказану справу розподілено судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою суду від 26.08.2021 адміністративну справу прийнято до провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 вересня 2021 року о 10:00 год.

16.09.2021 на адресу суду засобами поштового зв`язку від Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зауважив про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат встановлено, що позивачем проведено знецінення ТМЦ у липні-серпні 2018 року на суму 14 879 423,71 грн. Тобто, здійснено операції зі списання ТМЦ, що свідчить про їх використання в операціях, що не є господарською діяльністю. На думку податкового органу, оскільки під час придбання ТМЦ (в тому числі зіпсованих) суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, то позивач зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання відповідно до абз. г п. 198.5 ст. 198 ПК України.

17.09.2021 року на адресу суду від ПАТ Дніпровський металургійний комбінат надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказав, що ПАТ ДМК є підприємством з повним металургійним циклом, а тому, використання уцінених ТМЦ в якості лому при виробництві металопродукції безпосередньо пов`язане із господарською діяльністю. Вказав, що усі господарські операції з уцінки ТМЦ були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та оформлені належними первинними документами. В той час, як відповідачем жодних зауважень не наведено та порушення правил бухгалтерського обліку не встановлено.

20.09.2021 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 18.10.2021 о 14:00 год., у зв`язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі та можливістю учасникам справи ознайомитися з матеріалами справи.

13.10.2021 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення з додатковими документами по справі.

Згідно з довідкою секретаря судового засідання Прогонної В.В., слухання справи №160/2924/19 знято з розгляду 18.10.2021 у зв`язку із перебуванням судді Тулянцевої І.В. у відпустці. Наступне підготовче судове засідання призначено на 20.10.2021 о 15:00 год.

20.10.2021 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 25.10.2021 о 10:00 год. у зв`язку з наданням додаткових доказів по справі.

Ухвалою суду від 25.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №160/2924/19 до судового розгляду по суті. Подальший розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно зі статтею 193 КАС України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі направлень від 22.10.2018 № 475/28-10-46-07 та від 22.10.2018 № 476/28-10-46-07, виданих Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС, наказу Офісу ВПП ДФС № 1950 від 19.10.2018 та відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат (ПАТ ДМК , код ЄДРПОУ 05393043) з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.11.2018 №94/28-10-46-06-05393043, у висновках якого встановлено порушення:

- абз. г) п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань на суму 1 521 570 грн., в т.ч. по періодам: липень 2018 року - 1 014 464 грн., серпень 2018 року - 507 106 грн.;

- п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період проведення перевірки), що призвело до завищення суми податкового кредиту серпня на суму 799 168 грн., в т.ч. по періодам: липень 2018 року - 380 687 грн., серпень 2018 року - 418 481 грн.;

- вищевикладене призвело до порушення п. 200.1, ст.200 розділу VІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), а саме: завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту в серпні 2018 року на суму 2 320 738 грн.;

- враховуючи вищевикладене ПАТ Дніпровський металургійний комбінат порушено: абз. в п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями, діючими в період проведення перевірки), внаслідок чого завищено суму, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в серпні 2018 року на 2 320 738 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки від 19.11.2018 №94/28-10-46-06-05393043, позивач направив до відповідача заперечення за вих. № 01/753 від 26.11.2018 на акт перевірки.

Листом від 05.12.2018 № 51039/10/28-10-46-06 Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС повідомило про розгляд заперечень до акту перевірки, в якому зазначило про те, що висновки, зроблені в результаті перевірки, є такими, що відповідають нормам податкового законодавства, та залишаються без змін.

На підставі акту перевірки від 19.11.2018 №94/28-10-46-06-05393043 відповідачем 10.12.2018 прийнято податкове повідомлення рішення форми В4 № 0009604606, яке було оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження в ДФС України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 21.02.2018 за вих. № 8539/6/99-99-11-04-02-25 Державна фіскальна служба України скаргу позивача залишила без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми В4 №0009604606 від 10.12.2018 - без змін.

Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат звернулось до суду з даною позовною заявою. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/2924/19 від 18 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

З урахуванням постанови Верховного Суду від 30 липня 2021 року у справі №160/2924/19, в межах нового розгляду справи судом досліджується правомірність висновків контролюючого органу про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 521 570 грн. при проведенні процедури уцінки запасів, в т.ч. по періодам: липень 2018 року - 1 014 464 грн., серпень 2018 року - 507 106 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

З акту перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки була досліджена головна книга, відповідно до якої ПАТ ДМК проведено знецінення ТМЦ на суму 14 879 423,71 грн., в т.ч. по періодам: в липні 2018 року - 9 920 435,52 грн., в серпні 2018 року - 4 958 988,19 грн.

В бухгалтерському обліку комбінату операцію з уцінки ТМЦ відображено наступним чином:

- Дт 79102 (Фінансовий результат від реалізації готової продукції на внутрішньому ринку);

- Кт 90215 (Знецінення запасів визнаних непридатними за початковим призначенням).

Причиною знецінення напівфабрикатів та НЗВ (заготовки), відповідно до наданих позивачем актів уцінки ТМЦ, є неможливість використання таких запасів за первісним призначенням, у т.ч. за рахунок втрати товарного виду, погіршення характеристик під впливом факторів зовнішнього середовища.

На думку перевіряючих, у разі здійснення операцій зі списання ТМЦ, в тому числі зіпсованих, вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку, внаслідок чого посадові особи контролюючого органу дійшли висновку, що ПАТ ДМК порушено абз. г) п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань на суму 1 521 570 грн., в т.ч. по періодам: липень 2018 року - 1 014 464 грн., серпень 2018 року - 507 106 грн..

Досліджуючи питання правомірності оподаткування податком на додану вартість операцій зі списання (уцінки) ТМЦ, суд виходить із того, що згідно з підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту г пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Таким чином, виходячи із наведених положень, донарахування податкових зобов`язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПК України, повинно здійснюватися лише у разі, якщо вартість запасів, на яку вони були уцінені, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, в квітні та травні 2018 року позивачем за результатами комісійно проведених оглядів ТМЦ (напівфабрикатів) заготовок СП, ПС, Н/ЛЕГ, ЛЕГ, що обліковуються на складі конверторного цеху, прокатного цеху (трубозаготовочна дільниця, сортопрокатний стан), було встановлено непридатність частини ТМЦ первісному призначенню.

За результатами таких оглядів комісіями цехів Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат були прийняті рішення про уцінку таких ТМЦ та переведення їх в балансовому обліку із складського обліку запасів на рахунки ресурсоутворюючих відходів/лом, про що складено наступні Акти уцінки:

- № 147 від 04.07.2018 (а.с.126-127, т.2) комісії в прокатному цеху дільниця ТЗУ та РБУ відносно 35 782 т. заготовок трубних вартістю до уцінки - 486 773,00 грн., вартістю після уцінки - 238 255,52 грн., сума уцінки склала 248 5 17,48 грн.;

- № 2 від 05.07.2018 (а.с.130-135, т.2) комісії конвертерного цеху дільниці МНЛЗ відносно 1306,714 т. заготовок СП вартістю до уцінки - 14 275 341,00 грн., вартістю після уцінки - 8 700 794,37 грн., сума уцінки склала 5 574 546,63 грн.;

- № 109 від 17.07.2018 (а.с.138-139, т.2) комісії прокатного цеху сортопрокатний стан відносно 702,631 т. заготовок СП вартістю до уцінки - 8 775 861,00 грн., вартістю після уцінки - 4 678 489,59 грн., сума уцінки склала 4 097 371,41 грн.;

- № 3 від 05.08.2019 (а.с.144-150, т.2) комісії конвертерного цеху дільниці МНЛЗ відносно 1207,794 т. заготовок СП, ЛЕГ вартістю до уцінки - 13 064 122,00 грн., вартістю після уцінки - 4 370 722,74 грн., сума уцінки склала 1 032 182,00 грн.;

- № 167 від 16.08.2018 (а.с.153-, т.2) комісії прокатного цеху ТЗУ відносно 44,2 т. заготовок для перекату вартістю до уцінки - 906 406,00 грн., вартістю після уцінки - 318 140,55 грн., сума уцінки склала 588 265,45 грн.

На підставі вказаних актів було встановлено непридатність частини ТМЦ первісному призначенню, споживанню при виробництві прокату продукції, реалізації та відповідно відсутня вірогідність отримання економічних вигод, тому підлягають в обліку переведенню на рахунки ресурсоутримуючих відходів з причини відсутності замовлень на відвантаження, втрати товарного виду та погіршення характеристик під впливом факторів зовнішнього середовища, довготривалого строку зберігання.

На підставі Актів уцінки зіпсовані ТМЦ (напівфабрикати) були списані із балансових рахунків складського обліку запасів за вартістю до уцінки (рах. 25) та за уціненою вартістю обліковані на рахунку 20 як ресурсоутворюючі відходи, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення.

Одночасно із списанням уцінених ТМЦ з рахунків обліку запасів та взяття на облік як ресурсоутримуючі відходи за ціною після уцінки, позивачем згідно з пунктом 34 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2) Запаси суму уцінки цих ТМЦ було віднесено на витрати звітного періоду у складі статті собівартість реалізації на рахунку 90215.

В подальшому уцінені ТМЦ були використані позивачем у виробництві власної продукції в липні-серпні, жовтні 2018 року.

Фактичне подальше використання позивачем уцінених запасів у власному виробництві підтверджується наступними наданими до суду первинними документами:

- складені за ф. М-11 вимоги на відпуск ТМЦ для уцінки: № 31 від 04.07.2018 (а.с.128, т.2), № 2 від 30.07.2018 (а.с.136, т.2); № 99 від 17.07.2018 (а.с.140, т.2), № 3 від 31.08.2018 (а.с.151, т.2), № 34 від 17.08.2018 (а.с.154, т.2);

- складені за формою № М-13 накладні на внутрішнє переміщення товарів: № 39 від 04.07.2018 (а.с.129, т.2), №47 від 31.07.2018 (а.с.137, т.2), №104 від 17.07.2018 (а.с.141, т.2), № 54 від 31.08.2018 (а.с.152, т.2), № 48 від 17.08.2018 (а.с.155, т.2);

- складені за формою М-11 Вимоги цехів на відпуск матеріалів у виробництво згідно відвісних: №347 від 30.07.2018 (а.с.143, т.2), №378 від 31.07.2018 (а.с.142, т.2), № 412 від 30.08.2018 (а.с.157, т.2), № 502 від 31.10.2018 (а.с.156, т.2);

- реєстри видаткових документів № ц/30 від 31.07.2018 (а.с.159, т.2), № ц/34 від 31.08.2018 (а.с.158, т.2), № ц/1 від 31.10.2018 (а.с.160, т.2).

Судом встановлено, що ПАТ ДМК є підприємством з повним металургійним циклом; основним видом його діяльності є виробництво чавуну, сталі та феросплавів (код КВЕД 24.10), а також оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72). Використання металобрухту є безпосередньо пов`язаним з господарською діяльністю позивача.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, необхідною умовою безперервного характеру металургійного виробництва ПАТ ДМК є постійна наявність оборотних активів у матеріальній формі - виробничих запасів, до яких зокрема відносяться напівфабрикати та незавершене виробництво (НЗВ).

Відповідно до визначених у обліковій політиці ПАТ ДМК термінів: незавершене виробництво (НЗВ) - це продукція (сировина, матеріали, вироби), передана зі складу на оброблення, але яка не пройшла всіх стадій технологічної обробки (етапів переділу), передбачених технологічним процесом. Таким чином, незавершене виробництво знаходиться на різних стадіях незавершеного технологічного виробництва та підлягає подальшій обробці на даному підприємстві в даному виробничому переділі; напівфабрикати - це продукція одних цехів, що пройшла всі стадії технологічної обробки, що підлягає обробці (використанню) в інших цехах того ж підприємства.

В ході господарської діяльності позивачем періодично здійснюється оцінка наявних запасів з метою такої оцінки запасів є виявлення непридатних виробничих запасів.

Непридатними виробничими запасами є конкретні одиниці (партій) запасів (напівфабрикатів та НЗВ), які в силу фізичного стану, наявних дефектів або внаслідок виготовлення із невідповідностями заданим первісно характеристикам тривалий час не реалізовуються, не можуть використовуватись за призначенням, а їх доопрацювання є економічно недоцільним та/або не приведе до отримання економічного ефекту, а тому такі запаси тривалий час не приносять первісно очікуваних економічних вигід. При цьому, непридатні за первісним призначенням виробничі запаси (НЗВ та напівфабрикати) технологічно можуть використовуватись у конвертерному цеху в якості такої основної сировини сталеплавильного виробництва як лом сталевий.

Отже, з наведеного вбачається, що фактично в даному випадку зіпсування запасів не має наслідком їх втрату чи ліквідацію, а лише їх уцінку та зміну у статусі відображення в бухгалтерському обліку цих ТМЦ на ресурсоутримуючі відходи (металобрухт) та наступне пряме використання в господарській діяльності.

При цьому, сума, на яку було уцінено ТМЦ, відноситься на рахунок собівартості реалізованої продукції, що підтверджується роздруківкою розшифрування балансового обліку витрати від основної та іншої діяльності ПАТ ДМК та Витягом зі звіту про фінансові результати, які відображають, що суму уцінки включено у собівартість реалізованої продукції, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, встановлені обставини, а також докази, що містяться в матеріалах справи спростовують твердження відповідача про те, що уцінені запаси позивача починають використовуватись ним в операціях, що не є господарською діяльністю.

Отже, у даному випадку донарахування податкових зобов`язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, повинно здійснюватись лише у разі якщо вартість запасів, на яку вони були уцінені, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг.

Аналогічна позиція викладена Державною фіскальною службою України у листі Про застосування окремих норм Податкового кодексу України при проведенні процедури уцінки запасів за №1600/6/99-99-15-03-02/1ПК від 16.04.2018р.

Слід зазначити, що на відміну від операції зі списання ТМЦ при уцінці, яку було проведено ПАТ ДМК , вартість товару взагалі не вибула з господарської діяльності підприємства, а лише перемістилась в бухгалтерському обліку, змінивши свій фактичний статус відображення.

Аналогічна правова позиція щодо незаконності донарахування ПДВ за операціями з уцінки ТМЦ була викладена у постанові Верховного Cуду від 30.10.2018 по справі №807/2076/14.

Таким чином, оскільки позивач відніс вартість ТМЦ, на яку вони були уцінені, на рахунок собівартості самостійно виготовленої продукції, то у позивача відсутній обов`язок здійснювати нарахування податкових зобов`язань з ПДВ, виходячи з вартості придбання уцінених ТМЦ.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності порушення з боку ПАТ ДМК абз. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме заниження суми податкових зобов`язань на суму 1 521 570 грн., в т.ч. по періодам: липень 2018 року - 1 014 464 грн., серпень 2018 року - 507 106 грн.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

За таких обставин, проаналізувавши встановлені під час судового розгляду обставини справи, а також відсутність доказів на підтвердження правомірності позиції відповідача, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі №160/2924/19 на користь Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат було стягнуто судовий збір у сумі 19 210, 00 грн.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат (вул. Соборна, буд. 18-б, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925; код ЄДРПОУ 05393043) до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (49600, м, Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 57; код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 від 10.12.2018 року № 0009604606, прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 521 570,00 грн. (один мільйон п`ятсот двадцять одна тисяча п`ятсот сімдесят грн. 00 коп.) за період - серпень 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева