Постанова

від 09.08.2022 по справі 160/2924/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/2924/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року (суддя Тулянцева І.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» звернулось з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник - Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 10.12.2018 №0009604606.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10.12.2018 року N 0009604606, прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 521 570,00 грн. (один мільйон п`ятсот двадцять одна тисяча п`ятсот сімдесят грн. 00 коп.) за період серпень 2018 року.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом не було враховано порушення, встановлені перевіркою та те, що так як під час придбання ТМЦ (в тому числі зіпсованих) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то позивач повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких ТМЦ в сумі 1 521 569,87грн. (з урахуванням складової операційних витрат при придбанні яких нараховувався ПДВ).

У разі здійснення операції зі списання ТМЦ (в тому числі зіпсованих), вони починають використовуватись у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Так як під час придбання ТМЦ суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту, то відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, то в разі списання ТМЦ, у зв`язку з невикористанням у господарській діяльності, позивач зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання згідно з абзацом «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання.

Учасники справи не з`явились, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи було залишено без задоволення у зв`язку з необґрунтованістю.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ДМК», за результатами якої акт від 09.11.2018 №94/28-10-46-06-05393043.

В акті перевірки зазначено, що встановлено порушення:

-абз. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань на суму 1 521 570 грн., в т. ч. по періодам: липень 2018 року - 1 014 464 грн., серпень 2018 року - 507 106 грн.;

-п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період проведення перевірки), що призвело до завищення суми податкового кредиту серпня на суму 799 168 грн., в т. ч. по періодам: липень 2018 року - 380 687 грн., серпень 2018 року - 418 481 грн.;

-вищевикладене призвело до порушення п. 200.1, ст. 200 розділу VI Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), а саме: завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту в серпні 2018 року на суму 2 320 738 грн.;

-враховуючи вищевикладене ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» порушено: абз. «в» п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в період проведення перевірки), внаслідок чого завищено суму, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в серпні 2018 року на 2 320 738 грн.

На підставі акту перевірки від 19.11.2018 №94/28-10-46-06-05393043 відповідачем 10.12.2018 прийнято податкове повідомлення рішення форми «В4» №0009604606, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2 320 738 грн.

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/2924/19 від 18 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

З урахуванням постанови Верховного Суду від 30 липня 2021 року у цій справі, в межах нового розгляду справи судом було досліджено правомірність висновків контролюючого органу про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 521 570 грн. при проведенні процедури уцінки запасів, в т. ч. по періодам: липень 2018 року - 1 014 464 грн., серпень 2018 року - 507 106 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що встановлені обставини, а також докази, що містяться в матеріалах справи спростовують твердження відповідача про те, що уцінені запаси позивача починають використовуватись ним в операціях, що не є господарською діяльністю.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції, в ході проведення перевірки була досліджена головна книга, відповідно до якої ПАТ «ДМК» проведено знецінення ТМЦ на суму 14 879 423,71 грн., в т. ч. по періодам: в липні 2018 року 9 920 435,52 грн., в серпні 2018 року 4 958 988,19 грн.

В бухгалтерському обліку комбінату операцію з уцінки ТМЦ відображено наступним чином:

- Дт 79102 (Фінансовий результат від реалізації готової продукції на внутрішньому ринку);

- Кт 90215 (Знецінення запасів визнаних непридатними за початковим призначенням).

Причиною знецінення напівфабрикатів та НЗВ (заготовки), відповідно до наданих позивачем актів уцінки ТМЦ, є неможливість використання таких запасів за первісним призначенням, у т. ч. за рахунок втрати товарного виду, погіршення характеристик під впливом факторів зовнішнього середовища.

Згідно з підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Судом першої інстанції вірно було зазначено, що виходячи із наведених положень, донарахування податкових зобов`язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПК України, повинно здійснюватися лише у разі, якщо вартість запасів, на яку вони були уцінені, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в квітні та травні 2018 року позивачем за результатами комісійно проведених оглядів ТМЦ (напівфабрикатів) заготовок СП, ПС, Н/ЛЕГ, ЛЕГ, що обліковуються на складі конверторного цеху, прокатного цеху (трубозаготовочна дільниця, сортопрокатний стан), було встановлено непридатність частини ТМЦ первісному призначенню.

За результатами таких оглядів комісіями цехів ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» були прийняті рішення про уцінку таких ТМЦ та переведення їх в балансовому обліку із складського обліку запасів на рахунки ресурсоутворюючих відходів/лом, про що складено наступні Акти уцінки:

- N 147 від 04.07.2018 (а. с. 126-127, т. 2) комісії в прокатному цеху дільниця ТЗУ та РБУ відносно 35 782 т. заготовок трубних вартістю до уцінки - 486 773,00 грн., вартістю після уцінки - 238 255,52 грн., сума уцінки склала 248 5 17,48 грн.;

- N 2 від 05.07.2018 (а. с. 130-135, т. 2) комісії конвертерного цеху дільниці МНЛЗ відносно 1306,714 т. заготовок СП вартістю до уцінки - 14 275 341,00 грн., вартістю після уцінки - 8 700 794,37 грн., сума уцінки склала 5 574 546,63 грн.;

- N 109 від 17.07.2018 (а. с. 138-139, т. 2) комісії прокатного цеху сортопрокатний стан відносно 702,631 т. заготовок СП вартістю до уцінки - 8 775 861,00 грн., вартістю після уцінки - 4 678 489,59 грн., сума уцінки склала 4 097 371,41 грн.;

- N 3 від 05.08.2019 (а. с. 144-150, т. 2) комісії конвертерного цеху дільниці МНЛЗ відносно 1207,794 т. заготовок СП, ЛЕГ вартістю до уцінки - 13 064 122,00 грн., вартістю після уцінки - 4 370 722,74 грн., сума уцінки склала 1 032 182,00 грн.;

- N 167 від 16.08.2018 (а. с. 153, т. 2) комісії прокатного цеху ТЗУ відносно 44,2 т. заготовок для перекату вартістю до уцінки - 906 406,00 грн., вартістю після уцінки - 318 140,55 грн., сума уцінки склала 588 265,45 грн.

На підставі вказаних актів було встановлено непридатність частини ТМЦ первісному призначенню, споживанню при виробництві прокату продукції, реалізації та відповідно відсутня вірогідність отримання економічних вигод, тому підлягають в обліку переведенню на рахунки ресурсоутримуючих відходів з причини відсутності замовлень на відвантаження, втрати товарного виду та погіршення характеристик під впливом факторів зовнішнього середовища, довготривалого строку зберігання.

На підставі Актів уцінки зіпсовані ТМЦ (напівфабрикати) були списані із балансових рахунків складського обліку запасів за вартістю до уцінки (рах. 25) та за уціненою вартістю обліковані на рахунку 20 як ресурсоутворюючі відходи, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення.

Одночасно із списанням уцінених ТМЦ з рахунків обліку запасів та взяття на облік як ресурсоутримуючі відходи за ціною після уцінки, позивачем згідно з пунктом 34 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2) «Запаси» суму уцінки цих ТМЦ було віднесено на витрати звітного періоду у складі статті «собівартість реалізації» на рахунку 90215.

В подальшому уцінені ТМЦ були використані позивачем у виробництві власної продукції в липні-серпні, жовтні 2018 року.

Матеріали справи містять докази фактичного використання позивачем уцінених запасів у власному виробництві:

-складені за ф. М-11 вимоги на відпуск ТМЦ для уцінки: N 31 від 04.07.2018 (а. с. 128, т. 2), N 2 від 30.07.2018 (а. с. 136, т. 2); N 99 від 17.07.2018 (а. с. 140, т. 2), N 3 від 31.08.2018 (а. с. 151, т. 2), N 34 від 17.08.2018 (а. с. 154, т. 2);

-складені за формою N М-13 накладні на внутрішнє переміщення товарів: N 39 від 04.07.2018 (а. с. 129, т. 2), N 47 від 31.07.2018 (а. с. 137, т. 2), N 104 від 17.07.2018 (а. с. 141, т. 2), N 54 від 31.08.2018 (а. с. 152, т. 2), N 48 від 17.08.2018 (а. с. 155, т. 2);

-складені за формою М-11 Вимоги цехів на відпуск матеріалів у виробництво згідно відвісних: N 347 від 30.07.2018 (а. с. 143, т. 2), N 378 від 31.07.2018 (а. с. 142, т. 2), N 412 від 30.08.2018 (а. с. 157, т. 2), N 502 від 31.10.2018 (а. с. 156, т. 2);

-реєстри видаткових документів N ц/30 від 31.07.2018 (а. с. 159, т. 2), N ц/34 від 31.08.2018 (а. с. 158, т. 2), N ц/1 від 31.10.2018 (а. с. 160, т. 2).

Судом першої інстанції вірно було взято до уваги, що ПАТ «ДМК» є підприємством з повним металургійним циклом; основним видом його діяльності є виробництво чавуну, сталі та феросплавів (код КВЕД 24.10), а також оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72). Використання металобрухту є безпосередньо пов`язаним з господарською діяльністю позивача.

В ході господарської діяльності позивачем періодично здійснюється оцінка наявних запасів з метою такої оцінки запасів є виявлення непридатних виробничих запасів.

Непридатними виробничими запасами є конкретні одиниці (партій) запасів (напівфабрикатів та НЗВ), які в силу фізичного стану, наявних дефектів або внаслідок виготовлення із невідповідностями заданим первісно характеристикам тривалий час не реалізовуються, не можуть використовуватись за призначенням, а їх доопрацювання є економічно недоцільним та/або не приведе до отримання економічного ефекту, а тому такі запаси тривалий час не приносять первісно очікуваних економічних вигід. При цьому, непридатні за первісним призначенням виробничі запаси (НЗВ та напівфабрикати) технологічно можуть використовуватись у конвертерному цеху в якості такої основної сировини сталеплавильного виробництва як лом сталевий.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що фактично зіпсування запасів не має наслідком їх втрату чи ліквідацію, а лише їх уцінку та зміну у статусі відображення в бухгалтерському обліку цих ТМЦ на ресурсоутримуючі відходи (металобрухт) та наступне пряме використання в господарській діяльності.

При цьому, сума, на яку було уцінено ТМЦ, відноситься на рахунок собівартості реалізованої продукції, що підтверджується роздруківкою розшифрування балансового обліку «витрати від основної та іншої діяльності ПАТ «ДМК» та Витягом зі звіту про фінансові результати, які відображають, що суму уцінки включено у собівартість реалізованої продукції, копії яких містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що уцінені запаси позивача починають використовуватись ним в операціях, що не є господарською діяльністю.

Оскільки позивач відніс вартість ТМЦ, на яку вони були уцінені, на рахунок собівартості самостійно виготовленої продукції, то у позивача відсутній обов`язок здійснювати нарахування податкових зобов`язань з ПДВ, виходячи з вартості придбання уцінених ТМЦ.

Судом першої інстанції зроблено вірні висновки щодо відсутності порушення з боку ПАТ «ДМК» абз. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме заниження суми податкових зобов`язань на суму 1 521 570 грн., в т. ч. по періодам: липень 2018 року - 1 014 464 грн., серпень 2018 року - 507 106 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 10 серпня 2022 року.

Головуючий - суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш