Рішення

від 26.01.2022 по справі 160/22571/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року Справа № 160/22571/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Марганецьке відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

17 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Марганецьке відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року;

зобов`язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що внаслідок отриманого професійного захворювання та встановленої 21 вересня 2005 року висновком МСЕК втрати працездатності в розмірі 65% Марганецьким відділенням управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, яке є структурним підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, позивачу виплачуються щомісячні страхові виплати.

13 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Марганецького відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку його страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року.

01 жовтня 2021 року листом №21.2-13/1955 відповідачем було відмовлено ОСОБА_2 у проведенні перерахунку страхових виплат з посиланням на те, що страхові суми йому були розраховані на підставі постанови Апеляційного суду від 30.09.2014 року по справі №180/452/14-а та ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.10.2014 року із п`ятикратного розміру мінімальної зарплати, що не передбачено законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а також тому, що постановою суду не передбачено подальших перерахунків.

ОСОБА_1 вважає протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року, у зв`язку із чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

30 грудня 2021 року на електронну адресу суду від представника Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№19638/21-ел та до канцелярії суду 06.01.2022 року №1235/22, в якому відповідач адміністративний позов не визнає та вважає його необґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року №1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 по справі №180/452/14-а зобов`язано відділення Фонду провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 20 серпня 2013 року у відповідності до статті 1197 Цивільного кодексу України, з урахуванням виплачених сум та виплачувати в подальшому.

У зв`язку з цим, на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 та з урахуванням вимог статті 1197 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 розрахована сума щомісячної страхової виплати із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 не передбачено здійснення ОСОБА_1 подальших перерахунків.

Крім того, на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 по справі №160/296/19 позивачу здійснено перерахунок щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017 року.

Вказаними рішеннями судів не передбачено подальших перерахунків.

Оскільки страхова виплата ОСОБА_1 призначена за рішенням суду не із середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я, що передбачено Законом №1105, а виходячи із положень статті 1197 Цивільного Кодексу України із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а також у рішенні про призначення страхової виплати від 30.09.2014 судом не передбачено подальших перерахунків страхової виплати, Управління не має правових та методичних підстав для перерахунку даної страхової виплати.

У зв`язку з викладеним та враховуючи той факт, що на підставі рішення суду позивачу вже розрахована сума щомісячної страхової виплати із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, яка виплачується станом на поточний період у повному обсязі, то підстави для перерахунку щомісячної страхової виплати з іншого розміру заробітної плати відсутні.

30 грудня 2021 року на електронну адресу суду від представника Марганецького відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надійшли пояснення вх.№19675/21-ел та до канцелярії суду 05.01.2020 року №702/22, в якому щодо позовних вимог ОСОБА_1 зазначено наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого від 01.04.2020 року №249 затверджено коефіцієнт перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, з 1 березня 2020 року у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого від 24.03.2021 року №239 установлено, що у 2021 році перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта 1,11.

Отже, всі перерахунки розміру щомісячної страхової виплати здійснюються виходячи із суми особистої заробітної плати потерпілого, з якої призначалися страхові виплати.

Оскільки страхова виплата ОСОБА_1 призначена за рішенням суду не із середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я, що передбачено Законом №1105, а виходячи із положень статті 1197 Цивільного Кодексу України із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а також у рішенні про призначення страхової виплати від 30.09.2014 судом не передбачено подальших перерахунків страхової виплати, Управління не має правових та методичних підстав для перерахунку даної страхової виплати.

У зв`язку з викладеним та враховуючи той факт, що на підставі рішення суду позивачу вже розрахована сума щомісячної страхової виплати із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, яка виплачується станом на поточний період у повному обсязі, то підстави для перерахунку щомісячної страхової виплати з іншого розміру заробітної плати відсутні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Внаслідок отриманого професійного захворювання та встановленої 21 вересня 2005 року висновком МСЕК втрати працездатності в розмірі 65% Марганецьким відділенням управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, яке є структурним підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, позивачу виплачуються щомісячні страхові виплати.

Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2014 року позовну заяву задоволено частково та постановлено:

Визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Марганець щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячної страхової виплати з 01.10.2005 року ОСОБА_1 не законними.

Зобов`язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганець провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 01.10.2005 року у відповідності до ст.1197 ЦК України, з урахуванням виплачених сум та виплатити їх, та в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячні страхові виплати в розмірі, встановленому ст.1197 ЦК України до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 73,08 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Марганці Дніпропетровської області - залишено без задоволення та постановлено:

Постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2014 року - скасувати та винести нову.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганець Дніпропетровської області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 20 серпня 2013 року.

Зобов`язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 20 серпня 2013 року у відповідності до ст.1197 ЦК України, з урахуванням виплачених сум та виплачувати в подальшому.

Позов ОСОБА_1 з 01 жовтня 2005 року по 19 серпня 2013 року включно - залишити без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганець Дніпропетровської області на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганець Дніпропетровської області про визнання дій протиправними.

13 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Марганецького відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку його страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року.

01 жовтня 2021 року листом №21.2-13/1955 Марганецького відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області було відмовлено ОСОБА_2 у проведенні перерахунку страхових виплат з посиланням на те, що страхові суми йому були розраховані на підставі постанови Апеляційного суду від 30.09.2014 року по справі №180/452/14-а та ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.10.2014 року із п`ятикратного розміру мінімальної зарплати, що не передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а також тому, що постановою суду не передбачено подальших перерахунків.

ОСОБА_1 вважає протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року із застосуванням коефіцієнта 1,11, у зв`язку із чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 46 Конституції України, держава України гарантує громадянам право на отримання пенсійного та соціального забезпечення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55 Конституції України).

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного, соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов`язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров`я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Згідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV, із змінами і доповненнями, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Нормами п.п.1.2 п.1 Порядку передбачається, що у разі настання страхового випадку робочі органи Фонду зобов`язані своєчасно та у повному обсязі відшкодувати шкоду.

Висновком МСЕК від 21 вересня 2005 року ОСОБА_1 встановлено втрату працездатності у розмірі 65%.

При призначенні виплат ОСОБА_1 середній заробіток було визначено виходячи із заробітної плати, яку мав позивач на час нещасного випадку, відповідно до Закону України" Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105 від 23 вересня 1999 року.

З 1 січня 2004 року набрав чинності новий Цивільний кодекс України, статтею 1197 якого передбачається, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток, (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.2 ст.999 ЦК України до відносин, які випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно пункту 4 Прикінцевих положень ЦК Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Статті 21 та 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV встановлюють, що у разі настання страхового випадку Фонд зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Питання щодо визначення мінімальної заробітної плати вирішується спеціальними законами, зокрема Законами України "Про Державний бюджет", а положення ст.29 Закону України" Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у даному випадку є загальними, отже застосуванню підлягають спеціальні норми відповідних законів з урахуванням положень ст.1197 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року №1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Відповідачем при розрахунку суми відшкодування не враховані вимоги щодо мінімальної заробітної платні у розумінні ст.95 Кодексу законів про працю України, яка, у свою чергу, є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій всіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно статті 21 цього ж Закону, здійснює повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати страхових виплат по відшкодуванню шкоди здоров`ю громадянам.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 по справі №180/452/14-а зобов`язано відділення Фонду провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 20 серпня 2013 року у відповідності до статті 1197 Цивільного кодексу України, з урахуванням виплачених сум та виплачувати в подальшому.

У зв`язку з цим, на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 та з урахуванням вимог статті 1197 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 розрахована сума щомісячної страхової виплати із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 не передбачено здійснення ОСОБА_1 подальших перерахунків.

Крім того, на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 по справі №160/296/19 позивачу здійснено перерахунок щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що страхова виплата ОСОБА_1 призначена за рішенням суду не із середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я, що передбачено Законом №1105, а виходячи із положень статті 1197 Цивільного Кодексу України із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а також у рішенні про призначення страхової виплати від 30.09.2014 судом не передбачено подальших перерахунків страхової виплати, а тому Управління не має правових та методичних підстав для перерахунку даної страхової виплати.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого від 01.04.2020 року №249 затверджено коефіцієнт перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, з 1 березня 2020 року у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого від 24.03.2021 року №239 установлено, що у 2021 році перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта 1,11.

Судом встановлено, що на момент звернення до суду із позовною заявою позивачу не здійснено перерахунку його страхових виплат з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанов Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року.

У зв`язку із цим 13 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Марганецького відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку його страхових виплат відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, Постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року.

01 жовтня 2021 року листом №21.2-13/1955 відповідачем було відмовлено ОСОБА_2 у проведенні перерахунку страхових виплат з посиланням на те, що страхові суми йому були розраховані на підставі постанови Апеляційного суду від 30.09.2014 року по справі №180/452/14-а та ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.10.2014 року із п`ятикратного розміру мінімальної зарплати, що не передбачено законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а також тому, що постановою суду не передбачено подальших перерахунків.

Однак, відповідачем під час розгляду справи не доведено наявність визначених законом підстав для відмови у здійсненні перерахунку страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року, оскільки не надано до суду належних та достатніх доказів, що свідчили б про необхідність відмови у його здійсненні.

Відтак, суд вбачає за необхідне визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року та зобов`язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року, з урахуванням проведених виплат.

Згідно із ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк" №0.0.2336974598.1 від 12 листопада 2021 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 41323962) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Марганецьке відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 41323962) провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 41323962) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник