Постанова

від 20.10.2022 по справі 160/22571/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/22571/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 (суддя Олійник В.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа: Марганецьке відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

У листопаді 2021р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Марганецьке відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якій просив визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року; зобов`язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки страхова виплата ОСОБА_1 призначена за рішенням суду не із середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я, що передбачено Законом №1105, а виходячи із положень статті 1197 Цивільного Кодексу України із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а також у рішенні про призначення страхової виплати від 30.09.2014 судом не передбачено подальших перерахунків страхової виплати, Управління не має правових та методичних підстав для перерахунку даної страхової виплати.

У зв`язку з викладеним та враховуючи той факт, що на підставі рішення суду позивачу вже розрахована сума щомісячної страхової виплати із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, яка виплачується станом на поточний період у повному обсязі, то підстави для перерахунку щомісячної страхової виплати з іншого розміру заробітної плати відсутні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, внаслідок отриманого професійного захворювання та встановленої 21 вересня 2005 року висновком МСЕК втрати працездатності в розмірі 65% Марганецьким відділенням управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, яке є структурним підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, позивачу виплачуються щомісячні страхові виплати.

Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2014 року позовну заяву задоволено частково та постановлено:

Визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Марганець щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячної страхової виплати з 01.10.2005 року ОСОБА_1 не законними.

Зобов`язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганець провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 01.10.2005 року у відповідності до ст.1197 ЦК України, з урахуванням виплачених сум та виплатити їх, та в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячні страхові виплати в розмірі, встановленому ст.1197 ЦК України до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 73,08 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Марганці Дніпропетровської області - залишено без задоволення та постановлено:

Постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2014 року - скасувати та винести нову.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганець Дніпропетровської області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 20 серпня 2013 року.

Зобов`язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 20 серпня 2013 року у відповідності до ст.1197 ЦК України, з урахуванням виплачених сум та виплачувати в подальшому.

Позов ОСОБА_1 з 01 жовтня 2005 року по 19 серпня 2013 року включно - залишити без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганець Дніпропетровської області на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганець Дніпропетровської області про визнання дій протиправними.

13 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Марганецького відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку його страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України №239 від 24.03.2021 року.

01 жовтня 2021 року листом №21.2-13/1955 Марганецького відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області було відмовлено ОСОБА_2 у проведенні перерахунку страхових виплат з посиланням на те, що страхові суми йому були розраховані на підставі постанови Апеляційного суду від 30.09.2014 року по справі №180/452/14-а та ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.10.2014 року із п`ятикратного розміру мінімальної зарплати, що не передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а також тому, що постановою суду не передбачено подальших перерахунків.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до положень статті 46 Конституції України, держава України гарантує громадянам право на отримання пенсійного та соціального забезпечення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55 Конституції України).

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV, із змінами і доповненнями, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Нормами п.п.1.2 п.1 Порядку передбачається, що у разі настання страхового випадку робочі органи Фонду зобов`язані своєчасно та у повному обсязі відшкодувати шкоду.

Згідно з положеннями статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року №1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Відповідачем при розрахунку суми відшкодування не враховані вимоги щодо мінімальної заробітної платні у розумінні ст.95 Кодексу законів про працю України, яка, у свою чергу, є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій всіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно статті 21 цього ж Закону, здійснює повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати страхових виплат по відшкодуванню шкоди здоров`ю громадянам.

Як встановлено матеріалами справи, Висновком МСЕК від 21 вересня 2005 року ОСОБА_1 встановлено втрату працездатності у розмірі 65%.

При призначенні виплат ОСОБА_1 середній заробіток було визначено виходячи із заробітної плати, яку мав позивач на час нещасного випадку, відповідно до Закону України" Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105 від 23 вересня 1999 року.

Статті 21 та 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV встановлюють, що у разі настання страхового випадку Фонд зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Питання щодо визначення мінімальної заробітної плати вирішується спеціальними законами, зокрема Законами України "Про Державний бюджет", а положення ст.29 Закону України" Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у даному випадку є загальними, отже застосуванню підлягають спеціальні норми відповідних законів з урахуванням положень ст.1197 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року №1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Таким чином, відповідачем при розрахунку суми відшкодування не враховані вимоги щодо мінімальної заробітної платні у розумінні ст.95 Кодексу законів про працю України, яка, у свою чергу, є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій всіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно статті 21 цього ж Закону, здійснює повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати страхових виплат по відшкодуванню шкоди здоров`ю громадянам.

Постановою Кабінету Міністрів України Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого від 01.04.2020 року №249 затверджено коефіцієнт перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, з 1 березня 2020 року у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого від 24.03.2021 року №239 установлено, що у 2021 році перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта 1,11.

Отже, на момент звернення до суду із позовною заявою позивачу не здійснено перерахунку його страхових виплат з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України №249 від 01.04.2020 року, №239 від 24.03.2021 року.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області -залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова

суддяЮ. В. Дурасова