Рішення

від 14.01.2022 по справі 160/26568/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року Справа № 160/26568/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми Дніпро-Контракт до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2021 (згідно з поштовим штемпелем на поштовому відправленні) Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма Дніпро-Контракт направило до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву, яку отримано судом 22.12.2021, до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687, третьою особою у позові зазначено старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року у справі №904/2187/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року, прийнято рішення про стягнення з ТОВ-Фірми Дніпро-Контракт на користь ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля неустойки в розмірі 1 978 262,68 грн, штрафу у розмірі 368 142,20 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 35 195,33 грн, всього - 2 381 600,21 грн. На виконання зазначеного судового рішення Господарським судом Дніпропетровської області 28 січня 2019 року видано наказ про його примусове виконання. 25 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком В.А. відкрито виконавче провадження з виконання наказу №904/2187/18 від 28 січня 2019 року. Також, 25 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком В.А. в рамках виконавчого провадження №67668687 винесено, серед інших, постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 238160,02 грн, що складає 10% від суми, яка підлягає стягненню 2 381 600,21 грн. За період здійснення виконавчого провадження здійснено списання коштів з рахунків ТОВ-Фірми Дніпро-Контракт у банківських установах на загальну суму 425 725,65 грн. 10 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком В.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу - ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на підставі його заяви згідно з п.1 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження . Позивач посилається на те, що згідно з Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , Порядком виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, приватний виконавець отримує основну винагороду у розмірі 10% стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. З огляду на те, що примусове стягнення коштів з ТОВ-Фірми Дніпро-Контракт відбулось на суму 425 725,65 грн, відповідач має право на основну винагороду у розмірі 10% від стягнутої суми, а саме у розмірі 42572,56 грн.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/26568/21 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми Дніпро-Контракт про забезпечення позову у справі №160/26568/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми Дніпро-Контракт до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми Дніпро-Контракт до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687; надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 287 КАС України, або поданням заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин поважності його пропуску.

29.12.2021 до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви разом із заявою про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 у справі №160/26568/21 визнано поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю-фірмою Дніпро-Контракт строку для звернення до адміністративного суду; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю-фірмі Дніпро-Контракт строк для звернення до суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687; прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми Дніпро-Контракт до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687 та відкрито провадження у справі №160/26568/21 за наведеним позовом; відмовлено у залученні до участі в справі третьої особи - старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Тичинського Д.Є.; встановлено відповідачу строк до 10 січня 2022 року включно для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Розгляд справи призначено за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України на 14 січня 2022 року.

10.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідача у справі - приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що ним 25.11.2021 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2019 №904/2187/18 про стягнення з ТОВ-Фірми Дніпро-Контракт на користь ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля неустойки в розмірі 1 978 262,68 грн, штрафу у розмірі 368 142,20 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 35 195,33 грн, всього - 2 381 600,21 грн. Також, 25.11.2021 відповідач, керуючись нормами чинного законодавства, яким врегульовані питання виконання судових рішень, винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 238 160,02 грн, що складає 10% від загальної суми, яка підлягала стягненню - 2 381 600,21 грн. Відповідач вказує, що ним були вчинені всі можливі дії щодо виконання зазначеного вище наказу Господарського суду Дніпропетровської області (винесені постанови про арешт коштів і майна боржника, направлені запити: про наявність транспортних засобів, які зареєстровані за боржником, про наявні рахунки боржника, винесено постанову про розшук майна боржника, винесені платіжні вимоги тощо), тому він має право на основну винагороду у розмірі 238 160,02 грн, а постанова про її стягнення винесена на підставі і в порядку чинного законодавства України.

До відзиву відповідач надав копії матеріалів виконавчого провадження.

У відзиві відповідач просить розглядати справу без його участі в судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 14.01.2022, не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.

25.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком Віктором Анатолійовичем (далі - приватний виконавець, відповідач) винесено постанову про відкриття виконавчого ВП №67668687 про примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2019 №904/2187/18 (далі - виконавчий документ) про стягнення з ТОВ-Фірми Дніпро-Контракт на користь ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля неустойки в розмірі 1 978 262,68 грн, штрафу у розмірі 368 142,20 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 35 195,33 грн, всього - 2 381 600,21 грн; боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма Дніпро-Контракт , стягувач - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля .

Пунктом третім резолютивної частини цієї постанови визначено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 238 160,02 грн.

Цього ж дня, 25.11.2021, приватним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні ВП №67668687 про стягнення з боржника на користь приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича основної винагороди у сумі 238 160,02 грн.

Ця постанова винесена з огляду на те, що приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочато процедуру примусового стягнення за виконавчим документом. При винесенні постанови приватний виконавець керувався вимогами ст.3, ч.3 ст.40, ст.45 Закону України Про виконавче провадження та Постановою КМУ від 08.09.2016 №643 Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця , що становить 10% від суми стягнення.

Крім того, 25.11.2021 з метою примусового виконання виконавчого документа приватний виконавець:

- одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження виніс постанову про арешт коштів боржника і направив її до фінансових установ;

- одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження виніс постанову про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно про що зроблено відповідні рішення та записи, які містяться у відповідних реєстрах;

- зробив запит до МВС про наявність транспортних засобів, які зареєстровані за боржником;

- виніс постанову про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на транспортний засіб боржника;

- виніс постанову про розшук майна боржника, якою було оголошено в розшук транспортний засіб боржника;

- виніс вимогу приватного виконавця, якою вимагав від керівника боржника надати приватному виконавцю Теличку В.А. до 07.12.2021, транспортний засіб для опису та арешту майна; одночасно з вимогою зобов`язав боржника надати документи та інформацію, перелік яких наведено у вимозі, копію якої надано до матеріалів справи;

- виніс виклик, яким зобов`язав керівника боржника з`явитись до приватного виконавця з поясненнями щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надати підтверджуючі документи про сплату боргу та зобов`язав надати пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, та інші документи, наведені у виклику, копію якого надано до матеріалів справи;

- підготував запит до ДФС України про наявні рахунки у боржника;

- виніс письмові вимоги про списання коштів з рахунків боржника у фінансових установах;

- перевірив майновий стан боржника на наявність рухомого та нерухомого майна.

Протягом 01-02.12.2021 на виконання виконавчого документа у виконавчому провадженні №67668687 на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти у таких сумах 4084,54 грн, 1245,00 грн, 420 396,11 грн, що підтверджується платіжними документами від 01.12.2021 №L1201ME5Т3, від 01.12.2021 №67668687, від 25.11.2021 №67668687, копії яких надані до матеріалів справи.

Розпорядженнями приватного виконавця зазначені кошти були розподілені наступним чином: 693,50 грн - витрати виконавчого провадження; 42510,12 грн - на користь ОСОБА_1 ; 382 591,03 грн - на користь ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля .

Згідно з платіжним дорученням від 02.12.2021 №9062, одержувач - ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 42510,12 грн.

09.12.2021 від стягувача на адресу приватного виконавця надійшла заява про повернення виконавчого документа, в якій стягувач просив закінчити виконавче провадження ВП № 67668687 та повернути наказ Господарського суду Дніпропетровської області.

10.12.2021 приватним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні ВП №67668687 про повернення виконавчого документа стягувачу - ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження . Цією постановою припинено чинність арешту майна та коштів боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, які вживались приватним виконавцем у межах ВП №67668687.

Позивач не погоджується з винесеною постановою приватного виконавця про стягнення основної винагороди у сумі 238 160,02 грн, уважає її протиправною і просить її скасувати.

Таким чином, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення приватним виконавцем постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 238 160,02 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Частино 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальними законами, що визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) та Закон України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 5 Закону №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону №1403-VIII, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

Частиною першою статті 31 Закону №1403-VIII визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.31 Закону №1403-VIII, винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частина п`ята статті 31 Закону №1403-VIII передбачає, що, якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закону №1403-VIII).

Відповідно до ч.7 ст.31 Закону №1403-VIII, приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року №643 Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок №643).

Відповідно до пункту 19 Порядку №643, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Виходячи з аналізу наведених норм у їх сукупності, постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, однак, підставою отримання приватним виконавцем основної винагороди є фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа, а сума основної винагороди визначається у відсотках до стягнутої суми.

Таким чином, постанова про стягнення основної винагороди має визначати суму основної винагороди у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню та яка заявлена у виконавчому документі, пред`явленому до виконання, оскільки виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, та приватний виконавець на момент відкриття виконавчого провадження не володіє інформацією стосовно подальшого фактичного стягнення суми коштів та їх розміру. Реалізується у випадку виконання виконавчого провадження приватним виконавцем.

Як встановлено судом, на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича перебував наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2019 №904/2187/18 про стягнення з ТОВ-Фірми Дніпро-Контракт на користь ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля неустойки в розмірі 1 978 262,68 грн, штрафу у розмірі 368 142,20 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 35 195,33 грн, всього - 2 381 600,21 грн.

Під час виконання цього виконавчого документа приватним нотаріусом 25.11.2021 була винесена постанова про стягнення основної винагороди у розмірі 238 160,02 грн.

Судом встановлено, що розмір основної винагороди відповідач розрахував у розмірі 10%, виходячи з 2 381 600,21 грн, тобто, суми, яка підлягала стягненню за виконавчим документом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 (справа №160/5321/20) для правильної оцінки правомірності постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця, визначеної у вигляді відсотка, винесеної приватним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, судам необхідно встановити предмет виконавчого провадження (стягнення сум чи передача майна за виконавчим документом).

Враховуючи, що на момент відкриття виконавчого провадження не завжди можливо визначити розмір фактично стягнутих сум чи остаточну вартість переданого майна за наслідками фактичного виконання приватним виконавцем, необхідно перевіряти механізм розрахунку, застосованого виконавцем при визначенні суми основної винагороди та наведеного ним у постанові про стягнення основної винагороди, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Отже, приватний виконавець на момент винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди не мав можливості визначити належну та точну суму основної винагороди до стягнення, а обов`язок винесення відповідної постанови покладено на приватного виконавця разом з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Водночас право на стягнення суми основної винагороди, визначеної у постанові про стягнення основної винагороди, залежить від того чи виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця.

Сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом в постанові від 21 січня 2021 року в справі №160/5321/20.

У цій справі судами установлено, що виконавчий документ, який став підставою для визначення суми основної винагороди приватний виконавець повернув стягувачу на підставі його заяви.

Отже, ураховуючи положення статті 31 Закону №1403-VIII та пункт 19 Порядку №643, підставою для стягнення основної винагороди у межах виконавчого провадження є здійснення приватним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум та основна винагорода обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Колегія суддів зазначає, що стягнення основної винагороди приватного виконавця за рішеннями майнового характеру вже після завершення виконавчого провадження (в тому числі в разі повернення виконавчого документа стягувачу або закінчення виконавчого провадження) за умови, що стягнення за рішенням фактично не відбулося, є неможливим в силу положень статті 31 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та пункту 19 Порядку, оскільки приватний виконавець зобов`язаний вирахувати розмір основної винагороди пропорційно від фактично стягнутої суми.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №580/3444/20.

Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено вище, під час примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2019 №904/2187/18 приватним виконавцем Теличком В.А. з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми Дніпро-Контракт стягнута заборгованість у сумі 425 725,65 грн, що сторонами не заперечується.

Отже, за вчинення виконавчих дій під час примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2019 №904/2187/18 у виконавчому провадженні ВП №67668687, приватний виконавець Теличко В.А. має право на отримання основної винагороди у розмірі 42 572,56 грн.

При цьому 10.12.2021 приватним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні ВП №67668687 про повернення виконавчого документа стягувачу - ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження .

За таких обставин, постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687 у сумі 238 160,02 грн є протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Суд уважає за необхідне зазначити, що дійсно приватним виконавцем вчинялись дії щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2019 №904/2187/18, про що було наведено у цьому рішенні. Однак, результатом таких дій стало часткове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми Дніпро-Контракт заборгованості у сумі 425 725,65 грн.

З огляду на викладене, суд відхиляє відповідні доводи відповідача, наведені ним у відзиві на позовну заяву.

Суд ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Віііг Тоща V. Зраіп) серія А. 303-А; пункт 29).

За приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 та 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.12.2021 №3254.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в розмірі 2270,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича.

Керуючись статтями 90, 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми Дніпро-Контракт до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687 задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №67668687, виданої 25 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком Віктором Анатолійовичем про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми Дніпро-Контракт основної винагороди в сумі 238 160 грн 02 коп.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми Дніпро-Контракт витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Згідно з ч.6 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до ч.1 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

З огляду на положення ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 14.01.2022.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма Дніпро-Контракт (49100, м. Дніпро, пр. Героїв, буд.4, кв.583, код ЄДРПОУ 23359123).

Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко Віктор Анатолійович (49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, б.29, оф.708).

Суддя Н.В. Кучугурна