Постанова

від 08.02.2023 по справі 160/26568/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 160/26568/21

провадження № К/990/29439/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Загороднюка А. Г., Кашпур О. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Дніпро-Контракт» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Дніпро-Контракт» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду прийняту 05 квітня 2022 року у складі головуючого судді - Кругового О. О., суддів: Прокопчук Т. С., Шлай А. В.,

І. Суть спору

1. У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма «Дніпро-Контракт» (надалі також ТОВ - фірми «Дніпро-Контракт», позивач) звернулося до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича (далі також - відповідач, приватний виконавець), в якому просило суд:

1.1. визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року у справі № 904/2187/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року, прийнято рішення про стягнення з ТОВ - фірми «Дніпро-Контракт» на користь ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» неустойки в розмірі 1 978 262,68 гривень, штрафу у розмірі 368 142,20 гривень, витрат по сплаті судового збору в розмірі 35 195,33 гривень, всього - 2 381 600,21 гривень.

2.1. На виконання зазначеного судового рішення Господарським судом Дніпропетровської області 28 січня 2019 року видано наказ про його примусове виконання.

2.2. 25 листопада 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком В. А. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 904/2187/18 від 28 січня 2019 року.

Також, 25 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком В. А. в рамках виконавчого провадження № 67668687 винесено, серед інших, постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 238160,02 гривень, що складає 10% від суми, яка підлягає стягненню 2381600,21 гривень.

2.3. За період здійснення виконавчого провадження здійснено списання коштів з рахунків ТОВ - фірми «Дніпро-Контракт» у банківських установах на загальну суму 425725,65 гривень.

2.4. 10 грудня 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком В. А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на підставі його заяви згідно з пунктом 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

2.5. Позивач посилається на те, що згідно з Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Порядком виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, приватний виконавець отримує основну винагороду у розмірі 10% стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

З огляду на те, що примусове стягнення коштів з ТОВ - фірми «Дніпро-Контракт» відбулось на суму 425 725,65 гривень, відповідач має право на основну винагороду у розмірі 10% від стягнутої суми, а саме у розмірі 42 572,56 гривень.

3. Представник відповідача позов не визнав, надіслав до суду заперечення на позов, в яких зазначив, що ним 25 листопада 2021 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2019 року №904/2187/18 про стягнення з ТОВ-Фірми «Дніпро-Контракт» на користь ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» неустойки в розмірі 1 978 262,68 гривень, штрафу у розмірі 368 142,20 гривень, витрат по сплаті судового збору в розмірі 35 195,33 гривень, всього 2 381 600,21 гривень.

3.1. Також, 25 листопада 2021 року відповідач, керуючись нормами чинного законодавства, яким врегульовані питання виконання судових рішень, винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 238 160,02 гривень, що складає 10% від загальної суми, яка підлягала стягненню - 2 381 600,21 гривень.

3.2. Відповідач вказує, що ним були вчинені всі можливі дії щодо виконання зазначеного вище наказу Господарського суду Дніпропетровської області (винесені постанови про арешт коштів і майна боржника, направлені запити: про наявність транспортних засобів, які зареєстровані за боржником, про наявні рахунки боржника, винесено постанову про розшук майна боржника, винесені платіжні вимоги тощо), тому він має право на основну винагороду у розмірі 238 160,02 гривень, а постанова про її стягнення винесена на підставі і в порядку чинного законодавства України.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. 25 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком Віктором Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67668687 про примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2019 року №904/2187/18 (далі виконавчий документ) про стягнення з ТОВ-Фірми «Дніпро-Контракт» на користь ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» неустойки в розмірі 1 978 262,68 гривень, штрафу у розмірі 368 142,20 гривень, витрат по сплаті судового збору в розмірі 35 195,33 гривень, всього 2 381 600,21 гривень.

4.1. Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма «Дніпро-Контракт», стягувач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля».

5. Пунктом третім резолютивної частини цієї постанови визначено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 238 160,02 гривень.

5.1. Цього ж дня, 25 листопада 2021 року приватним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні ВП №67668687 про стягнення з боржника на користь приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича основної винагороди у сумі 238 160,02 гривень.

5.2. Ця постанова винесена з огляду на те, що приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочато процедуру примусового стягнення за виконавчим документом.

5.3. При винесенні постанови приватний виконавець керувався вимогами статті 3, частини третьої статті 40, статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» та Постановою КМУ від 08 вересня 2016 року №643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця», що становить 10% від суми стягнення.

6. Крім того, 25 листопада 2021 року з метою примусового виконання виконавчого документа приватний виконавець:

- одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження виніс постанову про арешт коштів боржника і направив її до фінансових установ;

- одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження виніс постанову про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно про що зроблено відповідні рішення та записи, які містяться у відповідних реєстрах;

- зробив запит до МВС про наявність транспортних засобів, які зареєстровані за боржником;

- виніс постанову про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на транспортний засіб боржника;

- виніс постанову про розшук майна боржника, якою було оголошено в розшук транспортний засіб боржника;

- виніс вимогу приватного виконавця, якою вимагав від керівника боржника надати приватному виконавцю Теличку В. А. до 07 грудня 2021 року, транспортний засіб для опису та арешту майна; одночасно з вимогою зобов`язав боржника надати документи та інформацію, перелік яких наведено у вимозі, копію якої надано до матеріалів справи;

- виніс виклик, яким зобов`язав керівника боржника з`явитись до приватного виконавця з поясненнями щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надати підтверджуючі документи про сплату боргу та зобов`язав надати пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, та інші документи, наведені у виклику, копію якого надано до матеріалів справи;

- підготував запит до ДФС України про наявні рахунки у боржника;

- виніс письмові вимоги про списання коштів з рахунків боржника у фінансових установах;

- перевірив майновий стан боржника на наявність рухомого та нерухомого майна.

7. Протягом 01 - 02 грудня 2021 року на виконання виконавчого документа у виконавчому провадженні № 67668687 на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти у таких сумах 4 084,54 гривень, 1 245,00 гривень, 420 396,11 гривень, що підтверджується платіжними документами від 01 грудня 2021 року №L1201ME5Т3, від 01 грудня 2021 року №67668687, від 25 листопада 2021 року №67668687, копії яких надані до матеріалів справи.

8. Розпорядженнями приватного виконавця зазначені кошти були розподілені наступним чином: 693,50 гривень - витрати виконавчого провадження; 42 510,12 гривень на користь Теличка В. А. ; 382 591,03 гривень на користь ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

9. Згідно з платіжним дорученням від 02 грудня 2021 року №9062, одержувач Теличко В. А. отримав грошові кошти у сумі 42 510,12 гривень.

10. 09 грудня 2021 року від стягувача на адресу приватного виконавця надійшла заява про повернення виконавчого документа, в якій стягувач просив закінчити виконавче провадження ВП № 67668687 та повернути наказ Господарського суду Дніпропетровської області.

11. 10 грудня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні ВП №67668687 про повернення виконавчого документа стягувачу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Цією ж постановою припинено чинність арешту майна та коштів боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, які вживались приватним виконавцем у межах ВП №67668687.

12. Позивач не погоджується з винесеною постановою приватного виконавця про стягнення основної винагороди у сумі 238 160,02 гривень, уважає її протиправною і просить її скасувати.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

13. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 14 січня 2022 року позов задовольнив повністю.

13.1. Визнав протиправною і скасував постанову про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №67668687, виданої 25 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком Віктором Анатолійовичем про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми «Дніпро-Контракт» основної винагороди в сумі 238 160 гривень 02 копійки.

13.2. Стягнув з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Дніпро-Контракт» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 гривень.

14. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка В. А. про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687 у сумі 238 160,02 гривень є протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

15. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 05 квітня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14 січня 2022 року скасував, та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми «Дніпро-Контракт» відмовив.

16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приватний виконавець при винесенні постанови 25 листопада 2021 року про стягнення з ТОВ - фірми «Дніпро-Контракт» основної винагороди в сумі 238 160,02 гривень, діяв в межах і спосіб встановлений приписами Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції.

16.1. Оскільки на час відкриття виконавчого провадження відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у приватного виконавця були відсутні, тому ним правомірно одночасно з відкриттям виконавчого провадження прийнято постанову про стягнення основної винагороди.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

17. Представник позивача подав касаційну скаргу, в якій зазначає про застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні положень статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», пункт 19 постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» у частині щодо стягнення основної винагороди приватного виконавця, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 серпня 2021 року у справі № 500/2190/18, від 03 березня 2020 року у справі № 260/801/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 640/13697/19.

17.1. У скарзі представник позивача просить скасувати Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року.

18. Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Дніпро-Контракт» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі № 160/26568/21 з підстави передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України (К/990/29439/22).

19. Відповідач - приватний виконавець Теличко В. А. надав відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість та безпідставність останньої просить скаргу залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року без змін.

V. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Спеціальними законами, що визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII) та Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII (далі Закон №1403-VIII).

22. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

23. Частина перша статті 5 Закону №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

23.1. Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

24. Відповідно до статті 1 Закону №1403-VIII, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

25. Частиною першою статті 31 Закону №1403-VIII визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

26. Відповідно до частин другої-четвертої статті 31 Закону №1403-VIII, винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

27. Частина п`ята статті 31 Закону №1403-VIII передбачає, що, якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

28. Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закону №1403-VIII).

29. Відповідно до частини сьомої статті 31 Закону №1403-VIII, приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

30. Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року №643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» (далі - Порядок №643).

31. Відповідно до пункту 19 Порядку №643, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

32. Виходячи з аналізу наведених норм у їх сукупності, постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, однак, підставою отримання приватним виконавцем основної винагороди є фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа, а сума основної винагороди визначається у відсотках до стягнутої суми.

33. Таким чином, постанова про стягнення основної винагороди має визначати суму основної винагороди у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню та яка заявлена у виконавчому документі, пред`явленому до виконання, оскільки виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, та приватний виконавець на момент відкриття виконавчого провадження не володіє інформацією стосовно подальшого фактичного стягнення суми коштів та їх розміру. Реалізується у випадку виконання виконавчого провадження приватним виконавцем.

VІ. Висновки по суті вимог касаційної скарги

34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

35. Верховний Суд наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

37. Суд, аналізуючи частини четверту та п`яту статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», зазначає, що питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від фактичної стягнутої ним суми, а не від суми, зазначеної у виконавчому документі.

38. Крім того, пунктом 19 Порядку № 643 визначено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

39. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі.

40. Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 03 березня 2020 у справі №260/801/19, від 28 жовтня 2020 у справі № 640/13697/19.

41. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25 листопада 2021 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67668687 з виконання наказу №904/2187/18 виданого 28.01.2019 Господарським судом Дніпропетровської області. Пунктом третім вказаної постанови приватного виконавця визначено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом.

41.1. Згідно проведеного 25 листопада 2021 приватним виконавцем розрахунку розмір основної винагороди у цьому виконавчому провадженні становить 238160,02 гривень, що становить 10 % суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом.

42. У зв`язку з поданням стягувачем заяви від 09 грудня 2021 року про повернення виконавчого документа без виконання, приватним виконавцем винесено постанову від 10 грудня 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі пункту 1частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

43. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, під час примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2019 року №904/2187/18 приватним виконавцем Теличком В. А. з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми «Дніпро-Контракт» стягнута заборгованість у сумі 425725,65 гривень, що сторонами не заперечується.

43.1. Відтак, Суд підкреслює, що приватним виконавцем лише частково було стягнуто з позивача заборгованість з подальшим перерахуванням її стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю-фірми «Дніпро-Контракт» (425 725,65 грн.) з одночасним стягненням основної винагороди у розмірі 10 % від цієї суми - 42 572,56 гривень.

44. При цьому 10 грудня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні ВП №67668687 про повернення виконавчого документа стягувачу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

45. Отже, Верховний Суд констатує, що дійсно приватним виконавцем вчинялись дії щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2019 №904/2187/18, однак, результатом таких дій стало часткове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми «Дніпро-Контракт» заборгованості у сумі 425 725,65 гривень.

46. Верховний Суд зауважує, що стягнення основної винагороди приватного виконавця за рішеннями майнового характеру вже після завершення виконавчого провадження (в тому числі в разі повернення виконавчого документа стягувачу або закінчення виконавчого провадження) за умови, що стягнення за рішенням фактично не відбулося, є неможливим в силу положень статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та пункту 19 Порядку, оскільки приватний виконавець зобов`язаний вирахувати розмір основної винагороди пропорційно від фактично стягнутої суми.

47. Разом з тим, спірним питанням у справі, що розглядається, є правомірність винесення приватним виконавцем постанови про стягнення з боржника основної винагороди одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, оскільки після повернення виконавчого документа стягувачу інші постанови щодо стягнення основної винагороди приватним виконавцем не приймались.

48. Частиною сьомою статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачений обов`язок приватного виконавця виносити одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, у якій має бути наведено розрахунок та зазначено порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

49. Для правильної оцінки правомірності постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця, визначеної у вигляді відсотка, винесеної приватним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, судам необхідно встановити предмет виконавчого провадження (стягнення сум чи передача майна за виконавчим документом).

50. Враховуючи, що на момент відкриття виконавчого провадження не завжди можливо визначити розмір фактично стягнутих сум чи остаточну вартість переданого майна за наслідками фактичного виконання приватним виконавцем, суди мають перевіряти механізм розрахунку, застосованого виконавцем при визначенні суми основної винагороди та наведеного ним у постанові про стягнення основної винагороди, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

51. Зі встановлених у справі обставин вбачається, що спірна постанова має розрахунок основної винагороди приватного виконавця - 10% від суми, що визначена у виконавчому документі, та становить 238 160,02 гривень. Тобто, вказана постанова була винесена у відповідності та на виконання частини сьомої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

52. Водночас, Верховний Суд наголошує, що сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

53. Так, згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Отже, саме лише існування такої постанови, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не означає безумовного та гарантованого стягнення основної винагороди, не надає права приватному виконавцю стягувати визначену ним суму без здійснення фактичних дій з виконання судового рішення.

54. Верховний Суд у своїх постановах вже висловлював позицію з приводу даного питання. Так у постановах від 03 березня 2020 у справі №260/801/19, від 28 жовтня 2020 у справі № 640/13697/19, від 21 січня 2021 року у справі № 160/5321/20, від 27 квітня 2021 року у справі № 580/3444/20, від 11 серпня 2021 року у справі № 500/2190/18 Верховний Суд зазначив, що право на стягнення суми основної винагороди, визначеної у постанові про стягнення основної винагороди, залежить від того чи виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця.

55. Однак, як вбачається з матеріалів справи і про ці обставини зазначали самі сторони в судах попередніх інстанцій, що відповідачем було подано заяву до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про примусове виконання постанови про стягнення основної винагороди в розмірі 195 649,90 гривень від 25 листопада 2021 року (яка є предметом спору в цій справі).

55.1. Що в подальшому привело до списання коштів з рахунку ТОВ-Фірма «Дніпро-Контракт» в сумі 195 718,90 гривень.

56. Верховний Суд звертає увагу на те, що вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

57. За таких обставин, не дивлячись на те, що оскаржувана постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича від 25 листопада 2021 року про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687 у сумі 238 160,02 гривень, прийнята у відповідності та на виконання частини сьомої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», з метою відновлення порушеного права позивача підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню, оскільки подальше виконання спірної постанови спричинило вкрай негативні наслідки для позивача та незаконне списання коштів в сумі 195 649,90 гривень.

58. За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №67668687 у сумі 238 160,02 гривень є обґрунтованими.

59. Обґрунтування суду апеляційної інстанції, про необхідність застосування до спірних правовідносин правової позиції, викладеної в постанові від 04 серпня 2020 року у справі № 200/13920/19-а, є помилковим, оскільки у цій справі приватний виконавець відкрив виконавче провадження та вчинив установлені законодавством дії для примусового виконання про стягнення усієї суми коштів, а вже потім боржник надав приватному виконавцю ухвалу суду про розстрочення виконання стягнення. Здійснюючи контроль під час примусового виконання відповідач фактично забезпечив повне виконання виконавчого документа майнового характеру, а тому набув право на одержання основної винагороди у розмірі 10 відсотків суми, що підлягала стягненню за виконавчим документом. Основна винагорода була стягнута протягом примусового виконання виконавчого документа про стягнення коштів (п. 92).

60. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що повернення виконавчого документу за заявою стягувача не є заходом примусового виконання рішень, за допомогою якого приватним виконавцем здійснюється стягнення або повернення заборгованості, а є способом добровільного врегулювання сторонами виконавчого провадження питань щодо умов фактичного виконання виконавчого документа, а отже, стягнення основної винагороди в цьому випадку є протиправним.

61. Відтак, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції скасовано правильне по суті та законне рішення суду першої інстанції.

62. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

63. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

64. Таким чином, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, касаційну скаргу позивача необхідно задовольнити, скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року.

Керуючись статтями 3, 260, 262, 263, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суду,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Дніпро-Контракт» задовольнити повністю.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року - скасувати.

3. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуючий суддя М. І. Смокович

Судді А. Г. Загороднюк

О. В. Кашпур