Рішення

від 18.01.2022 по справі 160/16857/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Справа № 160/16857/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/16857/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпросоя до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування ППР,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

17.09.2021 року ТОВ Дніпросоя звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач, з урахуванням уточнень від 18.10.2021 року, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0092200719 від 22.06.2021 року, яким було визначено грошове зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на суму 893097,50 грн. (у тому числі податкове зобов`язання на суму 714478 грн. та фінансові санкції (штраф) на суму 178619,50 грн.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0092190719 від 22.06.2021 року, яким було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93 913 гривень.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 17.09.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 21.09.2021 року позовну заяву ТОВ Дніпросоя , було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

Ухвалою суду від 11.10.2021 року продовжено ТОВ Дніпросоя строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 21.09.2021 року на п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Позивачем в строк, визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.10.2021 року відкрито спрощене позовне провадження по справі №160/16857/21, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст.262 КАС України.

Також, ухвалою суду від 20.10.2021 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії додаткових документів, а саме:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0092200719 від 22.06.2021 року, яким було визначено грошове зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на суму 893097,50 грн. (у тому числі податкове зобов`язання на суму 714478 грн. та фінансові санкції (штраф) на суму 178619,50 грн.);

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0092190719 від 22.06.2021 року, яким було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93 913 грн.;

- накази, направлення про проведення перевірки;

- акт перевірки №1512/04-36-07-19/38677704 від 12.05.2021 року;

-скаргу товариства, разом із додатками на оскаржувані ними ППР;

- рішення податкового органу від 01.09.2021 року відносно скарги позивача;

- відомості (інформацію) щодо операцій здійснених між позивачем та його контрагентами зазначених у акті перевірки 1512/04-36-07-19/38677704 від 12.05.2021 року та іншій наявні докази щодо суті спору.

09.11.2021 року відповідачем долучені додаткові докази по справі.

09.11.2021 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 18.11.2021 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/16857/21 за позовом ТОВ Дніпросоя до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування ППР, здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 14.12.2021 року.

13.12.2021 року товариством надана до суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву. Долучені додаткові докази по справі.

14.12.2021 року оголошено перерву у підготовчому засіданні; наступне підготовче засідання призначено на 18.01.2022 року.

06.01.2022 року товариством долучені додаткові докази по справі.

14.01.2022 року відповідачем надані додаткові письмові пояснення по справі.

18.01.2022 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи №160/16857/21 по суті на 18.01.2022 року.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Представником позивача до суду було подано клопотання про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження.

18.01.2022 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позивні вимоги мотивовані тим, що у період з 12.04.2021 року по 23.04.2021 року Головним Управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Дніпросоя з питань додержання вимог податкового законодавства за 2017-2020 роки.

Після проведення перевірки позивачем був складений акт про результати перевірки №1512/04-36-07-19/38677704 від 12.05.2021 року.

01 липня 2017 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення відповідача №9902200719 від 22.06.2021 року, яким було визначено грошове зобов`язання за платежем з податок на додану вартість на суму 893097,50 грн. (у тому числі податкове зобов`язання на суму 714478 грн. та фінансові санкції (штраф) на суму 178619,50 грн.) та податкове повідомлення-рішення №9902190719 від 22.06.2021 року, яким було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93 913 грн., що були прийняті на підставі зазначеного Акту перевірки.

Позивач вказує, що згідно спірних рішень та акту перевірки податковим органом були зроблені, на їх думку, помилкові висновки про порушення позивачем положень ст.198 Податкового кодексу України та про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 808391 грн. за 2018-2019 роки, внаслідок взаємовідносин з постачальниками (ТОВ ТД Протеін та ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя ), по яким не підтверджено проведення господарських операцій, що призвело до завищення податкового кредиту.

У зв`язку із наведеним, 15 липня 2021 року позивач звернувся в межах апеляційної процедури зі скаргою в порядку ст.56 Податкового кодексу України до Державної податкової служби України.

07.09.2021 року на адресу позивача надійшло рішення ДПС України від 01.09.2021 року про залишення цих податкових рішень без змін.

На думку позивача, податкові повідомлення-рішення №9902200719 від 22.06.2021 року та № 9902190719 від 22.06.2021 року є такими, що прийняті з порушенням положень Конституції України та податкового законодавства, тому є протиправними та такими, що підлягають, скасуванню.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, посилаючись на норми законодавства України, зазначив, що за результатами перевірки посадовими особами податкового органу здійснені висновки, що ТОВ Дніпросоя , були порушені вимоги податкового законодавства, а саме:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток на загальну суму 752088,00 грн.;

- п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України завищено залишок від`ємного значення з ПДВ за грудень 2020 року в сумі 93913,00 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 714478,00 гривень.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято ППР від 22.06.2021 №0092200719 про донарахування 714478 грн. ПДВ та застосування 178619,50 грн. штрафних санкцій, та ППР №0092190719 про зменшення від`ємного значення ПДВ на суму 93913 гривень.

Відповідач вказує, що згідно висновків, здійснених у акті перевірки, посадовими особами відповідача, встановлені взаємовідносини позивача та його контрагентами ТОВ ТД ПРОТНІН , ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя .

Відповідно до акту перевірки податковим органом встановлена нереальність господарських операцій позивача та контрагентами позивача, а саме: ТОВ ТД ПРОТНІН , ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя .

На думку відповідача, нереальність (відсутність на меті фактичного здійснення) господарської операції із вказаними контрагентами підтверджується відсутністю факту (джерела) законного введення в обіг ТМЦ у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва, а також відсутністю потрібної кількості персоналу (як в штаті, так і найманого), виробничого обладнання, основних фондів та інших необхідних активів, тощо.

Крім того, відповідно до відкритих джерел інформації (Єдиного державного реєстру судових рішень), вказані контрагенти є фігурантом в кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: по ТОВ ТД Протеін : за №42017000000001962 від 29.08.2017 (ухвали Дніпровського районного суду м. Києва) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), частиною 2 статті 205 (Фіктивне підприємництво), частиною 3 статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)) Кримінального кодексу України (далі - КК України); по ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя : за № 32017120010000020 від 04.07.2017 (ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда) за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 3 статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)) КК України; за № 32018230000000109 від 12.09.2018 (ухвали Херсонського міського суду Херсонської області) за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)) КК України.

Таким чином, на думку відповідача, податковий орган дійшов правомірних висновків про нереальність господарських операцій здійснених між позивачем та його контрагентами та відповідно порушення позивачем положень податкового законодавства.

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин, відповідач вважає, що наразі відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Днінросоя зареєстроване від 23.04.2013 року №12241020000057263 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код 40392181).

Код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ: 38677704.

Місцезнаходження платника податків: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. 8-го Березня, буд. 23.

На підставі направлень виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровські області відповідно до пункту п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, н.77.1. п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведених документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік. Постанови КМУ від 03.02.2021 №89 Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок , наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.03.2021 №1509-п проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ Дніпросоя за період діяльності 01.07.2017 по 31.12.2020 р.р. з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта (довідки) перевірки, який є його невід`ємною частиною).

Копію наказу від 26.03.2021 року №І509-п контролюючого органу надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 26.03.2021 року.

З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 12 квітня 2021 року головного бухгалтера ТОВ Дніпросоя .

Згідно матеріалів справи, перевірку проведено з відома (в присутності) директора ТОВ Дніпросоя головного бухгалтера.

ТОВ Дніпросоя проінформовано про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 26.03.2021 року, яке надіслано платнику податків 26.03.2021 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що також не заперечується позивачем.

Інформація про попередню документальну планову перевірку (документальну позапланову перевірку з усіх питань) платника податків та про перевірки, результати, яких вплинули на проведення та висновки цієї перевірки, проведену контролюючим органом, та усунення виявлених недоліків.

Перевірка проводилась з 12.04.2021 року по 23.04.2021 рік.

Термін проведення перевірки продовжувався з 26.04.2021 року по 30.04.2021 року на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.04.2021 року №1897-п.

Перевіркою встановлено, що фактично ТОВ Дніпросоя знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 11Д.

ТОВ Дніпросоя взято на податковий облік від 24.04.2013 року №17333, станом на дату підписання акту перебуває на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській обл.

У періоді, за який проводилась перевірка, ТОВ Дніпросоя зареєстровано платником податку на додану вартість Дані про взяття на облік платником єдиного внеску: зареєстровано 23.04.2013 року, реєстраційний номер 04020334203 ГУ ДПС у Дніпропетровській обл.(Дніпровський р-н).

Згідно матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, перевіреним підприємством неправомірно занижено податок на прибуток всього в сутні 752 088,00 грн., у тому числі за 4 кв. 2018 у сумі 282 807,00 гри. за 1 кв. 2019 року в сумі 24 769,00 грн., за 2 квартал 2019 року в сумі 297 520,00 грн., за 3 кв. 2019 року в сумі 146992,00 грн.;

- п. 198.1. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, перевіреним підприємством неправомірно завищено залишок від`ємного значення з ПДВ всього сумі 93 913,00 грн., в т.ч. за грудень 2020 року в сумі 93 913,00 грн. га неправомірне заниження податку на додану вартість всього сумі 714 478.00 грн., у тому числі: за жовтень 2018 року в сумі 44 310.00 грн., листопад 2018 року в сумі 187 250,00 гри., грудень 2018 року в сумі 82 670,00 грн., травень 2019 року в сумі 166 088.00 грн., червень 2019 року в сумі 167 362,00 грн. та грудень 2019 року в сумі 66 798,00 грн.;

- п. 176.2.6 ст.176 Податкового кодексу та розділу III Порядку заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 , в частині подання податкових розрахунків за формою 1ДФ не у повному обсязі, а саме : невідображення у І, ІІ, ІІІ та IV кварталах 2019 року повернення отриманої допомоги від фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за ознакою 153 .

За результатами проведеної перевірки податковим органом був складений акт про результати перевірки №1512/04-36-07-19/ НОМЕР_2 від 12.05.2021 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Дніпросоя (код ЄДРПОУ 38677704).

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято ППР від 22.06.2021року №0092200719 про донарахування 714478 грн. ПДВ та застосування 178619,50 грн. штрафних санкцій, та ППР від №0092190719 про зменшення від`ємного значення ПДВ на суму 93913 гривень.

Згідно акту, перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ Дніпросоя (покупець) здійснювало господарські взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ ТД Протеін (код ЄДРПОУ 41511809) та ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя (код ЄДРПОУ 34517241) з придбання товару (макуха соєва), що не спрямовані на настання реальних правових наслідків.

У акті перевірки зазначено, що ТОВ Дніпросоя (покупець) були укладені договори постачання: від 26.04.2019 № 260419 - з ТОВ ТД Протеін (постачальник) з придбання товару (макуха соєва). До перевірки надані податкові накладні на суму 2964960,5 грн., у тому числі ПДВ 494160,08 грн. та видаткові накладні на суму 2 963 413,5 грн., у тому числі ПДВ 493 901,75 грн. (без ПДВ - 2 469 511,25 грн.), виписані ТОВ ТД Протеін протягом травня-серпня 2019; від 23.10.2018 № 2310 - з ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя (постачальник) з придбання товару (макуха соєва). До перевірки надані податкові та видаткові накладні на суму 2 050 510,4 грн., у тому числі ПДВ 341 751,73 грн. (без ПДВ - 1 708 758,67 грн.), виписані ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя протягом жовтня 2048 - січня 2019. У податковому обліку ТОВ Дніпросоя вартість товару за вказаними договорами (на підставі видаткових та податкових накладних) включено: до складу витрат у загальному розмірі 4 178 269,0 грн. (2469511,0 грн. - по ТОВ ТД Протеін , 1 708 758,0 грн. - по ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя ), в тому числі: за IV квартал 2018 - 1 571 150,0 грн., І квартал 2019 - 137 608,0 грн., II квартал 2019 - 1 652 886,0 грн., III квартал 2019 - 816 625,0 грн.; до складу податкового кредиту - ПДВ у загальному розмірі 808 391 (314 230,0 грн. - по ТОВ ТД Протеін , 494 161,0 грн. - по ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя ), в т.ч. в т.ч. за жовтень 2018 року в сумі 44 310,00 грн., листопад 2018 року в сумі 187 250,00 грн., грудень 2018 року в сумі 82 670,00 грн., травень 2019 року в сумі 166 088,00 грн., червень 2019 року в сумі 167 362,00 грн., липень 2019 року в сумі 59925,00 грн., серпень 2019 року в сумі 100 786,00 грн. Не включено до податкового кредиту ТОВ Дніпросоя суму ПДВ 27 521,73 грн. за податковою накладною від 10.01.2019 № 1, яка не зареєстрована в ЄРПН та має статус відмовлено за рішенням Комісії: Скаргу не задоволено . Перевіркою встановлено, що ТОВ ТД Протеін та ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя не є імпортерами та виробниками товарів, реалізованих ТОВ Дніпросоя .

Проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних, фінансово- господарської діяльності постачальників по ланцюгу постачання товару (сої та продуктів її переробки), встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності підприємств, задіяних в ланцюгу постачання. Тобто по ланцюгу господарських операцій з руху товару (макухи соєвої) встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.

Також до перевірки не надані сертифікати якості (відповідності) отриманої макухи соєвої від ТОВ БІО-ЛІДЕР ЗАПОРІЖЖЯ . У вищезазначених протоколах випробувань не зазначено постачальника (виробника) соєвої макухи, а саме ТОВ БІО-ЛІДЕР ЗАПОРІЖЖЯ , та номер партії - не вказано, дату виробництва- не вказано, термін зберігання- не вказано. Дані факти (значне перевищення обсягів реалізованої сої та продуктів її переробки, придбання якої відсутнє; відсутність реалізації придбаних товарів з метою оформлення документообігу за нереальними господарськими операціями) свідчить про неможливість продажу ТМЦ за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій з постачання товару до ТОВ Дніпросоя .

Відповідно до відкритих джерел інформації (Єдиного державного реєстру судових рішень), вказані контрагенти є фігурантом в кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: по ТОВ ТД Протеін : за №42017000000001962 від 29.08.2017 (ухвали Дніпровського районного суду м. Києва) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), частиною 2 статті 205 (Фіктивне підприємництво), частиною 3 статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)) Кримінального кодексу України (далі - КК України); по ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя : за № 32017120010000020 від 04.07.2017 (ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда) за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 3 статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)) КК України; за № 32018230000000109 від 12.09.2018 (ухвали Херсонського міського суду Херсонської області) за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)) КК України.

На думку податкового органу, вказані порушення призвели до завищення податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 808 391,00 гривень.

Таким чином, перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту за період з 01.07.2017 року по 31.12.2020 року встановлено завищення податкового кредиту на 808 391,0 грн., що призвело до: завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації за грудень 2020 року) на 93 913,0 грн.; заниження податкових зобов`язань з ПДВ до сплати всього на суму 714 478,0 грн., у тому числі: за жовтень 2018 року в сумі 44 310,0 грн., листопад 2018 року в сумі 187 250,0 грн., грудень 2018 року в сумі 82 670,0 грн., травень 2019 року в сумі 166 088,0 грн., червень 2019 року в сумі 167 362,0 грн. та грудень 2019 року в сумі 66 798,0 грн. Також, вказані порушення призвели до завищення витрат на суму 4 178 269,0 гривень.

Таким чином перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2017 по 31.12.2020р.р. встановлено заниження фінансовий результат до оподаткування на 4 178 269,0 грн. (рядок 02 Декларації), що призвело до: заниження об`єкт оподаткування (рядок 04 Декларації) на суму 4 178 269,0 грн. заниження нарахованої сума податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на суму 752 088,0 грн. Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток платника податків за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 наведено в додатку 7 до акта перевірки.

Детальний опис порушення наведено у акті перевірки.

01 липня 2017 року товариство отримами податкове повідомлення-рішення відповідача №9902200719 від 22.06.2021 року, яким було визначено грошове зобов`язання за платежем з податок на додану вартість на суму 893097,50 грн. (у тому числі податкове зобов`язання на суму 714478 грн. та фінансові санкції (штраф) на суму 178619,50 грн.) та податкове повідомлення-рішення №9902190719 від 22.06.2021 року, яким було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93 913 грн., що були прийняті на підставі зазначеного Акту перевірки.

Згідно вказаних ППР та акту перевірки податковим органом зроблені висновки про порушення позивачем положень ст.198 Податкового кодексу України та про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 808391 грн. за 2018-2019 роки, внаслідок взаємовідносин з постачальниками (ТОВ ТД Протеін та ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя ), по яким не підтверджено проведення господарських операцій, що призвело до завищення податкового кредиту.

15 липня 2021 року позивач звернувся в межах апеляційної процедури зі скаргою в порядку ст.56 Податкового кодексу України до Державної податкової служби України.

07.09.2021 року на адресу товариства надійшло рішення ДПС України від 01.09.2021 року про залишення спірним рішень без змін.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення №9902200719, №9902190719 від 22.06.2021 року такими, що прийняті з порушенням положень Конституції України та податкового законодавства, та такими як протиправні, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з вимогами пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України- податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Відповідно до положень статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1 ст. 44 ПК України).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст. 44 ПК України).

Згідно п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Виходячи з вимог п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналіз наведених норм податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктами 6, 7П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власності господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Суд зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції.

Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних товариством податкових повідомлень-рішень від 22.06.2021 року, судом, підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, предметом перевірки податкового органу стали господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя (код ЄДРПОУ 34517241) та з ТОВ ТД Протеін (код ЄДРПОУ 41511809).

Згідно матеріалів справи, між позивачем та ТОВ ТД Протеін було укладено та виконано договір № 260419 від 26.04.2019 року про поставку макухи соєвої, який повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані його учасників, є економічно виправданим, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції за цим договором фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності сторін договору.

Позивачем на підтвердження реальності господарської діяльності були долучені копії видаткових накладних, підписаних позивачем та ТОВ ТД Протеін , що відповідно свідчать про поставку товару за договором №260419 від 26.04.2019 року.

Також позивачем надані копії податкових накладних, у яких відображені господарські операції між позивачем та цим контрагентом та копії товарно-транспортних накладних.

Факт здійснення та реальність господарських операцій, які розглядалися податковим органом під час перевірки підтверджується зазначеними вище документами.

Ці документи також були надані податковому органу під час здійснення перевірки, про що також не заперечується відповідачем.

Вищевказані первинні бухгалтерські документи товариства відповідають вимогам ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тобто містять: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, слід дійти висновків, що документи, які долучені товариством до матеріалів справи відповідають вимогам чинного законодавства, та відповідно підтверджують реальність господарських операцій із цим контрагентом, а також відображають зміст та обсяг господарських операцій.

Також, слід вказати, про те, що під час розгляду справи, в подальшому, макуха соєва, що була придбані за зазначеним договором №260419 від 26.04.2019 року була перевезена автотранспортом (який знаходиться у позивача в тривалій оренді) на склад останнього та за його рахунок зі складу ТОВ ТД Протеін . Після чого цим же автотранспортом поставлена позивачем за договором поставки № 0892 від 10 березня 2019 року ПАТ Бахмутський аграрний союз , що вбачається з доданих позивачем до матеріалів справи первинних документів, які також досліджувались відповідачем під час проведення перевірки.

За повідомленням ТОВ ТД Протеін відповідно до листа № 01/06-01 від 01.06.2021 року, товариство придбало макуху соєву від контрагентів, які отримували цей товар, зокрема, внаслідок переробки на виробничих потужностях інших виробників.

Зокрема, це стосується господарських операцій зазначених відповідачем між ТОВ ТД Протеін та ТОВ Фарекс Трейд (код ЄДРПОУ 42742187); ТОВ Портторг (код ЄДРПОУ 41399811), ТОВ Агробізнессоя (код ЄДРПОУ 42883309), які були підставою для помилкових висновків відповідача за актом про результати перевірки позивача №1512/04-36-07-19/38677704 від 12.05.2021 року стосовно безпідставного документального оформлення таких операцій між цими особами.

Згідно акту перевірки встановлено, що ТОВ Фарекс Трейд (код ЄДРПОУ 42742187); ТОВ Портторг (код ЄДРПОУ 41399811), ТОВ Агробізнессоя (код ЄДРПОУ 42883309) придбали/продавали макуху соєву або сою в значних обсягах, що суттєво перевищують обсяги поставок контрагенту позивача - ТОВ ТД Протеін , що є доводом вважати передчасним твердження відповідача щодо неможливості дослідження джерела походження макухи соєвої, що була поставлена ТОВ ТД Протеїн цими суб`єктами господарювання.

Крім того, між позивачем та ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя було укладено та виконано договір № 2310 від 23.10.2018 року про поставку макухи соєвої, який повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані його учасників, є економічно виправданим, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції за цим договором фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності сторін договору.

Позивачем також на підтвердження реальності господарської діяльності були долучені копії видаткових накладних, підписаних позивачем та ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя , що відповідно свідчать про поставку товару за договором №2310 від 23.10.2018 року.

Також позивачем надані копії податкових накладних, у яких відображені господарські операції між позивачем і цим контрагентом та копії товарно-транспортних накладних.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, факт здійснення та реальність господарських операцій, які досліджувалися відповідачем під час перевірки підтверджується вказаними вище документами.

Ці документи були надані податковому органу під час здійснення перевірки, про що також не заперечується відповідачем.

Вищевказані первинні бухгалтерські документи позивача відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тобто містять: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складена документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документи, які долучені позивачем до матеріалів справи відповідають вимогам чинного законодавства, та відповідно підтверджують реальність господарських операцій із цим контрагентом, а також відображають зміст та обсяг господарських операцій.

У подальшому, макуха соєва, що придбана за зазначеним договором №2310 від 23.10.2018 року була перевезена автотранспортом (який знаходиться у позивача в тривалій оренді) на склад останнього та за його рахунок зі складу ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя , після чого цим же автотранспортом поставлена позивачем за договором поставки №0748 від 24 вересня 2018 року ПАТ Бахмутський аграрний союз , що вбачається з доданих позивачем до матеріалів цієї справи первинних документів, які також досліджувались відповідачем під час проведення перевірки.

Згідно фінансової звітності ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя , під час виконання господарських операцій з позивачем, мало у власності виробничі потужності (основні засоби) з переробки сировини (сої) та виробництва олії, при якому виготовляється також макуха соєва, яка постачалась до позивача в межах зазначеного договору.

Тобто джерело походження поставленої позивачу за договором № 2310 від 23.10.2018 року макухи соєвої були або могли бути виробничі потужності ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя , що спростовують посилання відповідача щодо неможливості дослідження джерела походження цього товару.

Статті 72 та 73 Податкового кодексу України передбачають певний перелік видів інформації та багато способів її отримання відповідачем.

Використання податковим органом аналітичних викладень та посилань на податкову інформацію в акті перевірки, які зроблені контролюючим органом на підставі програмного забезпечення (АІС Податковий блок тощо) та доступних контролюючому органу державних реєстрів та баз даних не можуть братись до уваги, оскільки відповідні програмні продукти до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, не відноситься, та не можуть містити увесь загал об`єктивних даних про відповідні явища або фактичні обставини у всієї їх многогранності. Дані відповідних програмних продуктів, як результат фіксування узького кола подій, не можуть бути належним та допустимим доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо позивача, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні діючого законодавства.

Аналогічних висновків також дійшов Верховний Суд в постановах від 27.03.2018 року по справі №816/809/17 та від 20.03.2018 року у справі №804/939/16.

Щодо обриву ланцюга постачання реалізованого товару.

Поняття обрив ланцюга постачання відсутнє у Податковому кодексі.

Чинним законодавством України не передбачено обов`язку платника податків, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов`язкових платежах контрагентів.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 зауважив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. … При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом .

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїх постановах від 16.01.2018 року у справі №820/4648/13-а від 29.03.2019 року у справі №808/3412/16.

Формування суб`єктом господарювання податкових зобов`язань не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або здійснив інші порушення законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Отже, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку свого контрагента.

Нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку відповідальних службових осіб покупців бути обізнаними про те де саме, коли і ким вироблений товар, а також бути обізнаним з усім ланцюгом постачання товару, тому, у випадку наявності сумнівів щодо походження товару, саме податковий орган повинен обґрунтовано довести свою позицію та з`ясувати можливу наявність недобросовісних постачальників-платників податків, оскільки саме податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (Постанова КАС ВС від 19 лютого 2019 року по справі №П/811/217/17, адміністративне провадження №К/9901/38084/18).

Щодо посилання відповідача, що ТОВ ТД Протеїн та ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя є фігурантами в кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР, слід зазначити, що КПК України не визначає статус фігурант кримінального провадження .

Доказів того, що посадові особи чи учасники цих контрагентів є підозрюваними чи обвинуваченими у таких кримінальних провадженнях відповідачем до матеріалів цієї справи не надано. Вирок суду щодо посадових осіб чи учасників цих контрагента в матеріалах справи також відсутній.

У цьому випадку, відповідач передчасно дійшов до висновку щодо неможливості в реальності здійснення господарських операцій позивача та його контрагентів - ТОВ ТД Протеїн та ТОВ Біо-Лідер Запоріжжя .

Формування суб`єктом господарювання податкових зобов`язань не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або здійснив інші порушення законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд також зазначає, що матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 822/1815/17.

Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентом, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 № 802/2608/17-а.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, 20.03.2019 у справі №813/1979/15, 22.07.2020 у справі № 620/3925/18.

З огляду на наведене вище, у сукупності суд дійшов висновку, що податковим органом не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Окрім цього, слід наголосити, на тому, що податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення вимог законодавства його контрагентом.

Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи та не можуть бути підставою для висновків про порушення платником податку законодавства під час визначення у бухгалтерському обліку суми доходів, отриманих від операції з таким контрагентом.

Таким чином, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки позивачем товару контрагенту, яку з боку позивача в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.

Отже, детальний аналіз сукупності наданих до суду документів, які наявні в матеріалах справи ставить під сумнів висновок контролюючого органу, який знайшов своє відображення у акті перевірки.

Враховуючи те, що матеріали справи спростовують висновки податкового органу, спірні ППР є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування» .

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах « Beyeler v. Italy» № 33202/96, « Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, « Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі « Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятого оскаржуваних позивачем рішень податкового органу.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ТОВ Дніпросоя до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування ППР від 22.06.2021 року.

Щодо розподілу судових витрат.

У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 15666,46 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпросоя до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування ППР - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0092200719 від 22.06.2021 року, яким було визначено грошове зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на суму 893097,50 грн. (у тому числі податкове зобов`язання на суму 714478 грн. та фінансові санкції (штраф) на суму 178619,50 гривень).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0092190719 від 22.06.2021 року, яким було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93913 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпросоя за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області сплачений судовий збір в розмірі 15666,46 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпросоя (52005, Дніпропетровська область, Дніпровськийрайон, смт. Слобожанське, вул.8-го Березня, 23, код ЄДРПОУ 38677704).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 18.01.2022 року.

Суддя В.В. Ільков