Постанова

від 02.02.2022 по справі 520/14374/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 р.Справа № 520/14374/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Дуднєва М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 02.03.21 по справі № 520/14374/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ельбор"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Ельбор звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.20 №51026 та Рішення від 25.09.2020 №59140 про відповідність ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕЛЬБОР критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕЛЬБОР (код 34861186) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, та прийняти рішення про невідповідність ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕЛЬБОР (код 34861186) критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано Рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.20 №51026 та від 25.09.2020 №59140 про відповідність ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» (код 34861186) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ельбор" у розмірі 3153 грн.

Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції невірно застосував приписи п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Посилаючись на обставини та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі , просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 в частині задоволення позовних вимог, прийнявши нове судове рішення, яким у задоволенні відмовити.

Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку та перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Харківській області (далі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області або Відповідач). Позивач є платником податку на додану вартість, обліковується в Реєстрі платників ПДВ за індивідуальним податковим номером 348611820315.

Товариство засобами електронного зв`язку отримало рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.20 №51026 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.20 № 178, в обґрунтування підстав прийняття вказаного рішення зазначено, що по підприємству ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» (п.н. 34861186) надійшов лист ГУ ДФС у Харківській області від 23.06.2020 №2492/7/20-97-03-13-04 (вх. ГУ ДПС у Харківській області від 23.06.2020 №7961/7) (а.с. 136), скерованого оперативним управлінням ГУ ДФС у Харківській області щодо відпрацювання СГД та встановлення відсутності платника податків ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» (п.н. 34861186) та його посадових осіб за податковою адресою.

Згідно вказаного листа ОУ ГУ ДФС у Харківській області на виконання листа №5304/7/20-40-05-17-09 від 10.06.2020 (1740/7 від 10.06.2020) були здійснені заходи щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» (34861186) м. Харків, Київський р-н, вул. Саперна, буд. 34, кв.50. За результатами виїзду встановлено відсутність платника податків ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» за податковою адресою. Жодних ознак та вивісок підприємства виявлено не було. Визначити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб не надалось можливим.

Як зазначив відповідач у відзиві на адміністративний позов, підставою прийняття рішення від 04.08.2020 № 51026 про відповідність ТОВ «ТД «Ельбор» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку слугувала наступна податкова інформація:

- підприємство та/або контрагент задіяне у проведенні ризикових операцій, а саме: по підприємству ТОВ «ТД «Ельбор» (п.н. 34861186) надійшов лист ГУ ДФС у Харківській області від 23.06.2020 № 2492/7/20-97-03-13-04, скерований оперативним управлінням ГУ ДФС у Харківській області, щодо відпрацювання СГД та встановлення відсутності платника податків та його посадових осіб за податковою адресою. По платнику податків ТОВ «ТД «Ельбор» наявна негативна інформація щодо формування «сумнівного» податкового кредиту від контрагентів- постачальників на загальну суму ПДВ 1772, 2 тис.грн.

Крім того, відповідно до схеми руху ПДВ за період січень 2020 - липень 2020 встановлено невідповідність придбаного товару та в подальшому реалізованому ні по номенклатурі, ні по обсягу придбання - постачання, зокрема, ТОВ «ТД «Ельбор» було поставлено на адресу контрагентів долбяк зубодовбальний на загальну суму 248000,00 гривень (без ПДВ), кліщі М22520/2-01 на загальну суму 39000,00 гривень (без ПДВ), які не придбавав.

З огляду на це, комісія дійшла висновку, що аналіз діяльності ТОВ «ТД «Ельбор» свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій.

13.08.2020 року засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Позивачем було направлено податкову накладну №115 від 30.07.2020 року. Однак, відповідно до квитанції №9199815609 від 13.08.2020 року реєстрація вказаної накладної зупинена на підставі п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

18.09.2020 за вих. №1-р Позивач на виконання положень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165, направив до ГУ ДПС у Харківській області пояснення для виключення підприємства з переліку ризикових та копії документів, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договори оренди нежитлових приміщень, штатний розпис Позивача тощо).

Крім того, позивачем в адресу Відповідача листом від 19.08.2020 року №23 (а.с. 163) направлялась інформація, що з травня по липень 2020 року працівники підприємства працювали у віддаленому доступі внаслідок реєстрації випадку захворювання на СОVID-19 (заст. директора) та перебуванні на лікарняному посадових осіб підприємства у вказаний період з підтвердженням цього відповідними листками непрацездатності.

Однак вказана інформація не була врахована Комісією Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та за результатами розгляду поданих позивачем документів прийняте Рішення від 25.09.2020 №59140 про відповідність ТОВ «ТОРПВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття у вказаному рішенні було вказано п.8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідно до податкової інформації, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

02.10.2020 року, засобами електронного зв`язку Позивач направив Відповідачу Запит на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію, які безпосередньо господарські операції здійснені ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» є ризиковими, а також просив зазначити контрагентів та період здійснення таких операцій, та підстави для їх визначення ризиковими, що призвело до прийняття рішення від 04.08.20 №51026 та рішення від 25.09.2020 №59140 про відповідність ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» критеріям ризиковості платника податку.

Листом №448/ЗПІ/20-40-04-12-09 від 09.10.2020 ГУ ДПС у Харківській області у відповідь зазначило, що за результатами засідання 04.08.2020 р. Комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вирішено, що ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165, а саме у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Ризиковість операцій визначена згідно наявної негативної податкової інформації згідно додатку. У вказаному додатку було надано перелік підприємств.

Іншої інформації, яка б обґрунтовувала прийняття ГУ ДПС у Харківській області оскаржуваних рішень про відповідність ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» критеріям ризиковості, вказана відповідь не містила. Відповідачем також не було надано інформацію та обґрунтування прийняття рішення від 25.09.2020 №59140 про відповідність ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» критеріям ризиковості платника податку.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.20 №51026 прийняте з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню , у зв`язку наявні підстави для задоволення позову також і в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.09.2020 №59140 стосовно відповідності (код - 34861186) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕЛЬБОР з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову сторонами не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову , виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок № 569).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів (далі за текстом - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

В свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

З огляду на зміст вказаних приписів, суд приходить до висновку, що процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії. Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення/відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів.

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

На підтвердження наявності права на оскарження спірного рішення в судовому порядку слід також навести норми абз. 14 п. 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

З огляду на вищенаведене, твердження відповідача про зворотне є необґрунтованим та таким, що суперечить приписам Порядку № 1165, а посилання на правову позицію Верховного Суду неприйнятним, оскільки зазначені в апеляційній скарзі судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 №117, які на час прийняття спірного рішення втратили чинність.

Висновки колегії суддів відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 340/474/20.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішеннями про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 04.08.2020 за № 51026 та від 25.09.2020 за № 59140 ТОВ Торгівельний дім Ельбор визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку "наявні ознаки проведення ризикових операцій".

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши зміст спірних рішень від 04.08.2020 за № 51026 та від 25.09.2020 за № 59140 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, колегією суддів встановлено, що при віднесенні позивача до ризикових платників Комісією регіонального рівня не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № ; не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій, назв підприємств, що були задіяні в таких операціях ані найменування товарів, які позивач придбавав та реалізовував тощо.

Також, в оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків без вказівки на відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, оспорювані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку .

Так, зі змісту рішення від 04.08.2020 за № 51026 та з відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з надходженням податкової інформації від ГУ ДФС у Харківській області під час виконання функцій контролю.

В обґрунтування наявності підстав для винесення спірного рішення від 04.08.2020 за № 51026 відповідачем надано до суду лист управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування від 27.07.2020 № 1086/20-40-05-17-11, в якому зазначено, що по платнику податків ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЕЛЬБОР» наявна негативна податкова інформація щодо формування «сумнівного» податкового кредиту від контрагентів-постачальників на загальну суму ПДВ 1772,2 тис. грн.

З вказаного листа, як і з інформації з ПН по СГ, наданої відповідачем, не вбачається в чому саме полягали сумніви контролюючого органу, та яких саме контрагентів та операцій вказані сумніви стосуються.

Вказаний лист містить загальну інформацію без зазначення будь - яких фактичних даних відносно позивача чи його конрагентів.

Які саме дані свідчать про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків у вказаному рішенні не зазначено, також відсутні посилання на критерії ризиковості здійснення операцій, передбачені додатком 3 до Порядку № 1165.

Крім того, суд зазначає, що за змістом протоколу Комісії від 04.08.2020 № 178, яким зафіксовано процес обговорення спірного питання, також не встановлено наявність конкретної податкової інформації щодо позивача .

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення від 04.08.2020 за № 51026 з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.

Відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів, які безпосередньо досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень , як і не надано доказів, на підтвердження наявності податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування, що зумовило б включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв.

Щодо наявності податкової інформації стосовно контрагента платника податків колегія суддів зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Таким чином, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 04.06.2020 по справі № 340/422/19, від 23.07.2020 по справі № 816/1122/16.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливо допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Вказана позиція суду апеляційної інстанції відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.05.2019 у справі № 820/1009/17, від 03.04.2020 у справі № 160/4200/19, від 10.04.2020 у справі № 440/1082/19, від 16.04.2020 у справі № 805/5017/15-а.

З матеріалів справи вбачається , що планові та позапланові перевірки підприємства не проводились, узагальнені податкові інформації не складались, негативна вхідна інформація відсутня

Отже, оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

При цьому, колегія суддів завертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Проте, відповідачем не надано жодних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оскаржувані рішення прийняті не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку із фактично незазначеною в них податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Так, Порядком №1165 встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контроллючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторинг платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Суд зауважує, що правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів і методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.

Отже, відповідачем, в порушення процедури встановленої Порядком №1165, було вирішено питання про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Ельбор критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Отже, у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 року у справах № 640/10988/20, № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для складання у відношенні позивача оскаржуваних рішень.

Також ,у цій справі суд враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 у справі Щокін проти України (заява №23759/03) та від 07.07.2011 у справі Серков проти України (заява №39766/05) в яких Суд дійшов висновку: по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Враховуючи викладене, з урахуванням наведених норм права, враховуючи, що віднесення позивача до переліку ризикових платників податків відбулось на підставі рішень від 04.08.20 №51026 та від 25.09.2020 №59140 про відповідність ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕЛЬБОР п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, які були прийняті без належних обґрунтувань, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в суді першої інстанції та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 по справі № 520/14374/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 07.02.2022 року