Постанова

від 26.01.2022 по справі 520/14660/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 р. Справа № 520/14660/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2021, суддя Котеньов О.Г., повний текст складено 09.11.21 по справі № 520/14660/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " МСКБЗ "

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ МСКБ3 звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00137010718, № 00137020718, № 00136950709 від 13.07.2021.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00137010718, № 00137020718, № 00136950709 від 13.07.2021.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог послалося на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Також апелянт зазначив, що позивачем в порушення порушено ст. 164, пп.168.1.1, пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168, п. 176.2 а ст.176 КУ України не нараховано податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 1009386,00 грн. у зв`язку із отримання ОСОБА_1 інвестиційного прибутку. Крім того, апелянт зазначив, що операції з реалізації основних засобів, а саме нерухомого майна ОСОБА_1 , за рахунок якого був сформований статутний капітал ТОВ МСКБЗ , відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України повинні здійснюватись із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, оскільки зазначене майно є товаром.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ МСКБ3 .

За результатами проведеної перевірки складено акт № 10707/20-40-07-09-09/43449099 від 18.06.2021, яким, у тому числі, встановлено наступні порушення: ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями, в частині проведення розрахунків у сумі 5909900,00 грн. без застосування реєстраторів розрахункових операцій; ст. 164, п.п.168.1.1., п.п. 168.1.2, п.168.1 ст.168 , п. 176.2 „а» ст. 176 Податкового кодексу України, в частині не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 1009386,00 грн.; пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX, ст. 164, пп. 168.1.1., пп.168.3.2. п.168.1 ст.168, п. 176.2 „а» ст.176 Податкового кодексу України щодо не нарахування та не перерахування до бюджету військового збору з виплачених з каси коштів засновнику ТОВ МСКБЗ , які розглядаються як дохід робітника в сумі 84115,50 грн.

На підставі зазначених висновків податковим органом 13.07.2021 прийнято податкові повідомлення-рішення № 00137010718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1015912,99 грн. (у тому числі податкове зобов`язання 1009386,00 грн.; штрафні санкції - 6457,00 грн.; пеня - 69,49 грн.); № 00137020718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 84659,42 грн. (у тому числі податкове зобов`язання - 84115,00 грн.; штрафні санкції - 538,13 грн.; пеня - 5,79 грн.); № 00136950709, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 590990,00 грн. за порушення вимог п. 11 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із недоведеності відповідачем правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно із пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпункти 164.2.9, 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлюють, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема: інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу; дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначені у пункті 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

За правилами, визначеними підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв`язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Підпункт 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України встановлює, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Зміст наведених правових норм дає підстави вважати, що оподатковуваний інвестиційний прибуток може виникнути у фізичної особи лише за операціями з продажу інвестиційного активу (пакету цінних паперів чи корпоративних прав, деривативів), а також за операціями, що прирівняні до продажу інвестиційного активу згідно з підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України.

Відповідно до пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

Підпунктами 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Зі змісту акту перевірки ТОВ МСКБ3 встановлено, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем положень податкового законодавства в частині оподаткування інвестиційного прибутку ґрунтуються на тому, що виплачена ТОВ МСКБ3 на користь ОСОБА_1 у період з 17.02.2020 по 24.12.2020 сума у розмірі 5607700,00 грн., на думку відповідача, є загальним оподатковуваним доходом відповідно до ст. 164 Податкового кодексу України.

У ході судового розгляду встановлено, що рішенням від 14.01.2020 № 1 одноособового учасника ТОВ МСКБ3 , зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу в реєстрі за № 156, створено ТОВ МСКБ3 зі статутним капіталом 7000000,00 грн. (частка ОСОБА_1 - 100 %).

ОСОБА_1 внесено статутний капітал у вигляді майна на загальну суму 5607700 грн.

Станом на 04.02.2020 статутний капітал не сплачено в сумі 1392300,00 грн.

В подальшому, учасником ТОВ МСКБ3 прийнято рішення № б/н від 02.02.2020 про припинення ТОВ МСКБ3 шляхом ліквідації за рішенням учасника, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу в реєстрі за № 376, відповідно до п. 1 якого кошти від продажу майна направлено на виплату на користь ОСОБА_1 у період з 17.02.2020 по 24.12.2020 суми у розмірі 5607700,00 грн. у якості повернення внесених корпоративних прав, у зв`язку з чим зменшено суму сплаченого статутного капіталу на 5607700,00 грн. та збільшено суму неоплаченого статутного капіталу.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що у 2010 році ОСОБА_1 були понесені витрати у розмірі 5607700,00 грн., пов`язані із формуванням статутного капіталу ТОВ МСКБ3 .

Разом з тим, сума виплаченої на користь ОСОБА_1 частки статутного капіталу у період з 17.02.2020 по 24.12.2020 становила 5607700,00 грн. та відповідала розміру внесеної ним до статутного капіталу суми.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що за результатами зазначених операцій ОСОБА_1 не отримувався інвестиційний прибуток при отриманні частки статутного капіталу, оскільки вартість такого інвестиційного активу є еквівалентною до розміру внесеної ним суми, у зв`язку з чим відсутнє позитивне значення загального фінансового результату операцій.

Таким чином, відсутність інвестиційного прибутку у розумінні положень п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, у свою чергу виключає наявність об`єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Доводи апелянта стосовно несвоєчасного внесення ОСОБА_1 частини вкладу в порушення ст. ст. 14, 15 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06.02.2018 № 2275-VІІІ висновків суду щодо відсутності інвестиційного прибутку у даних спірних правовідносинах не спростовують, оскільки питання дотримання учасниками корпоративного законодавства не є предметом дослідження податкового органу у ході проведення перевірок дотримання платником податків вимог податкового законодавства.

Посилання відповідача на те, що рішення № 2/1 від 14.01.2020, яким передбачено направлення коштів від продажу майна на повернення внесених корпоративних прав нотаріально не засвідчено, колегією суддів не приймаються з огляду на відсутність чітко встановленої форми рішення засновника про повернення учаснику внеску до статутного капіталу, у тому числі вимог щодо його обов`язкового нотаріального засвідчення.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що податковим органом прийнято протиправне рішення щодо збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1015912,99 грн., з огляду на що податкове повідомлення-рішення від 13.07.2021 № 00137010718 підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 00137020718 від 13.07.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 84659,42 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Нараховуючи позивачу сум податкового зобов`язання зі сплати військового збору у розмірі 84659,42 грн., Головне управління ДПС у Харківській області виходило з того, що позивачем протиправно не визначено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1015912,99 грн.

Отже, враховуючи, що нарахування військового збору у даному випадку є похідним від визначення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, визначення податковим органом суми військового збору у розмірі 84659,42 грн. є необґрунтованим, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування податкового повідомлення-рішення № 00137020718 від 13.07.2021.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 00136950709 від 13.07.2021, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 590990,00 грн. за порушення вимог п. 11 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , колегія суддів зазначає наступне.

Висновки податкового органу у цій частині ґрунтуються на тому, що на момент реалізації основні засоби (нерухоме майно ОСОБА_1 , за рахунок якого був сформований статутний капітал ТОВ МСКБЗ ) відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України є товаром, а отже операції щодо їх реалізації повинні здійснюватись із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Так, преамбулою Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР встановлено, що дія цього Закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

У той же час, згідно з п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби", який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об`єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об`єктів інвестиційної нерухомості. По дебету рахунку 10 "Основні засоби" відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. По кредиту цього рахунку відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведеться у таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.

Об`єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об`єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов`язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Таким чином, у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно з бухгалтерським обліком обліковувались на рахунку 10 "Основні засоби", суб`єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах таких суб`єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов`язковим), або у безготівковій формі через банківські установи.

Отже, враховуючи, що продаж нерухомого майна здійснювався за умови перебування його на рахунку 10 "Основні засоби", висновки податкового органу стосовно необхідності застосування при цьому реєстратора розрахункових операцій є необґрунтованими, з огляду на що прийнятне відповідачем податкове повідомлення-рішення № 00136950709 від 13.07.2021 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 по справі № 520/14660/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 04.02.22.