Рішення

від 25.01.2022 по справі 160/25973/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року Справа № 160/25973/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Велмар Груп до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

16.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Велмар Груп (вул. Подолянська, буд. 37, м. Новомосковськ, 51200, код ЄДРПОУ 43631310) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області форми ПС від 15.11.2021 року №0179770709, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Велмар Груп нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 146000,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області форми ПС від 15.11.2021 року №0179770709, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Велмар Груп нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 124000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на наступне. Контролюючим органом не надано доказів щодо наявності підстав для проведення фактичних перевірок, зокрема: підтвердження відомостей щодо отримання інформації про порушення податкового законодавства позивачем, наявності службових доповідних записок тощо, із наведенням конкретних підстав для проведення перевірки. Позивач зауважує, що для підстав проведення фактичної перевірки у наказі на її проведення недостатньо вказати номер підпункту та статті Податкового кодексу України, особливо, якщо вказаний підпункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки. Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист. Також, позивач заперечує факт несвоєчасного подання звітів за вказані в актах фактичних перевірок дати. Заперечуючи вину в інкримінованому правопорушенні, позивач зазначає, що дані про залишки пального подані своєчасно, що підтверджується відповідними квитанціями. Відповідно до довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані, квитанції №1 та №2 видно, що вказані довідки доставлені та прийняті ДПС України в межах строку, встановленого пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/25973/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

14.01.2022 року представником ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Стосовно правомірності проведення перевірки відповідач вказує, що в даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). Стосовно встановлених порушень, відповідач посилається на наступне. В порушення абз.5 пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України ТОВ Велмар Груп не подано до контролюючого органу дані про фактичні залишки пального та про обсяг пального по акцизному складу, за формою J0210401 Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального . З огляду на виявлені правопорушення до позивача була застосована відповідальність, передбачена пп.128-1.3 ст.128-1 Податкового кодексу України.

Досліджуючи фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

28.09.2021 року Головним управлянням Харківської області на підставі наказу від 21.09.20211 року №7140-п, направлень №12835, №12834, №12814, №12815 від 21.09.2021 року та №13236 від 27.09.2021 року проведено фактичні перевірки господарських одиниць, а саме, АЗС ТОВ Велмар Груп , розташованих за адресами:

- Харківська область, Золочівський район, селище міського типу Золочів, проїзд Разіна, будинок 2-Б;

- Харківська область, Дергачівський район, селище міського типу Пересічне, вулиця Сумський шлях, будинок 1Г.

За результатом фактичної перевірки АЗС за адресою: Харківська область, Золочівський район, селище міського типу Золочів, проїзд Разіна, будинок 2-Б, складено акт фактичної перевірки №17429/20/13/РРО/43631310 від 04.10.2021 року (далі за текстом - Акт №17429).

У відповідності до висновків акту №17429 від 04.10.2021 року, в ході фактичної перевірки встановлено порушення ТОВ Велмар Груп , яке полягало:

- у проведенні розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (п.11 ст.3 Закону України Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР, штрафна санкція у вигляді трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 5100,00 грн.);

- у незабезпеченні з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового за 146 днів (пп.128-1.3 ст.128-1 Податкового кодексу України, штрафна санкція у розмірі 1000,00 грн. за кожний неподаний електронний документ).

На підставі висновків акту №17429 ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено податкове повідомлення-рішення форми ПС від 15.11.2021 року №0179770709, яким ТОВ Велмар Груп нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 146000,00 грн.

За результатом фактичної перевірки АЗС за адресою: Харківська область, Дергачівський район, селище міського типу Пересічне, вулиця Сумський шлях, будинок 1Г, складено акт фактичної перевірки №17438/20/11/408/РРО/43631310 від 04.10.2021 року (далі за текстом - Акт №17438).

У відповідності до висновків акту №17438 від 04.10.2021 року, в ході фактичної перевірки встановлено порушення ТОВ Велмар Груп , яке полягало:

- у проведенні розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (п.11 ст.3 Закону України Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР, штрафна санкція у вигляді трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 5100,00 грн.);

- у незабезпеченні з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового за 124 днів (пп.128-1.3 ст.128-1 Податкового кодексу України, штрафна санкція у розмірі 1000,00 грн. за кожний неподаний електронний документ).

На підставі висновків акту №17438 ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено податкове повідомлення-рішення форми ПС від 15.11.2021 року №0179770709, яким ТОВ Велмар Груп нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 124000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Згідно пп.128-1.3 п.128.1 ст.128 Податкового кодексу України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Посадовими особами податкового органу в акті №17429 зафіксовано порушення щодо не забезпечення з вини розпорядника акцизного складу подання щоденного електронного документа за 18.12.2020 року, 13.03.2021 року, 01.09.2021 року, 02.09.2021 року, а також у періоди з 18.11.2020 року по 19.11.2020 року та з 14.02.2021 року по 31.08.2021 року (у загальній кількості 146 шт.) даних про фактичні залишки пального на початку та кінець звітної доби, та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, відповідно до якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0179770709 від 15.11.2021 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 146000 грн. (146 шт. х 1000,00 грн.).

Згідно акту №17438 зафіксовано порушення щодо не забезпечення з вини розпорядника акцизного складу подання щоденного електронного документа у періоди з 02.04.2021 року по 10.05.2021 року, з 17.05.2021 року по 28.05.2021 року, з 31.05.2021 року по 08.06.2021 року, з 14.06.2021 року по 18.06.2021 року, з 22.06.2021 року по 26.06.2021 року, 29.06.2021 року по 02.07.2021 року, з 05.07.2021 року 11.07.2021 року, з 13.07.2021 року по 15.07.2021 року, з 19.07.2021 року по 04.08.2021 року, з 09.08.2021 року по 31.08.2021 року (у загальній кількості 124 шт.) даних про фактичні залишки пального на початку та кінець звітної доби, та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, відповідно до якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0179770709 від 15.11.2021 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 124000 грн. (124 шт. х 1000,00 грн.).

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Таким чином, дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального, які підлягають передачі до органів ДПС, формуються на підставі даних рівнемірів-лічильників, встановлених на резервуарах, розташованих на акцизному складі, та витратомірів-лічильників, якими повинні бути обладнані акцизні склади.

При цьому, застосування штрафної (фінансової) санкції за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, можливе лише у випадку, коли акцизні склади були обладнані рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками, але встановлена звітність не подавалася.

Відповідно Наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2018 року №944 довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилини цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилини доби, що настає за звітною добою.

Згідно матеріалів справи (ар.36 т.с.1 - ар.22 т.с.8) позивачем сформовано та надіслано довідки основні та корегуючи за період з 18.08.2020 року по 31.08.2021 року із відповідними даними у межах та строки, визначені законодавством по АЗС за адресою: Харківська область, Золочівський район, селище міського типу Золочів, проїзд Разіна, будинок 2-Б, що підтверджується електронними квитанціями про їх відправлення та отримання Державною податковою службою України.

Також, згідно матеріалів справи (ар.23 т.с.8 - ар.114 т.с.12) позивачем сформовано та надіслано довідки основні та корегуючи за період з 02.04.2021 року по 31.08.2021 року із відповідними даними у межах та строки, визначені законодавством по АЗС за адресою: Харківська область, Дергачівський район, селище міського типу Пересічне, вулиця Сумський шлях, будинок 1Г, що підтверджується електронними квитанціями про їх відправлення та отримання Державною податковою службою України.

Матеріалами справи підтверджено факт своєчасного щоденного подання відповідних довідок, а отже, суд не бачить порушень з боку позивача, оскільки ним вчинено усі необхідні дії задля своєчасного відправлення відповідних довідок.

Суд також звертає увагу на той факт, що відповідачем у якості підстав застосування штрафних санкцій до позивача вказано невідповідність показників рівня пального, яке фактично містяться у резервуарах тим даним, що подані до податкового органу в довідках щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, а саме, по даним лише одного рівнеміра-лічильника, яким обладнано резервуар, що, згідно тверджень відповідача призводить до викривлення даних балансу по обігу пального на акцизному складі.

В цей же час, відповідачем було застосовано до позивача відповідальність, визначену п.128-1.3 ст.128 Податкового кодексу України, у відповідності до якого незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Отже, відповідальність згідно до п.128-1.3 ст.128 Податкового кодексу України застосовується до розпорядника акцизного складу саме за несвоєчасність подання до центрального органу виконавчої влади відповідної інформації, а не за відповідність поданих даних фактичному обсягу пального в резервуарах.

Тим більше, що позивачем подано корегуючи довідки з відповідними даними до контролюючого органу, з метою усунення невідповідності таких даних.

З огляду на зазначене, суд робить висновок про відсутність з боку позивача порушень, визначених п.128-1.3 ст.128 Податкового кодексу України та, як наслідок, безпідставність застосування до нього штрафних санкцій, визначених вказаною нормою, у зв`язку з чим, податкові повідомлення-рішення від 15.11.2021 року №0179770709 та №0179770709 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно посилань позивача на відповідність змісту наказу від 21.09.20211 року №7140-п на проведення фактичної перевірки нормам чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, фактична перевірка проводиться лише за умовами, визначеними Податковим кодексом України у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування. Така інформація повинна свідчити про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби.

Судом встановлено, що єдиною підставою для проведення фактичних перевірок господарських одиниць ТОВ Велмар Груп в наказі від 21.09.20211 року №7140-п вказано підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Проте, наказ про проведення перевірки позивача не містить жодних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилань на норми, що їх регулюють.

Відповідачем не надано доказів існування чи отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка б свідчила про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби.

В ході розгляду справи відповідачем також не наведено, які саме обставини (інформація) стали підставою для проведення фактичної перевірки позивача згідно пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

В контексті зазначення суб`єктом владних повноважень правових підстав для здійснення контролюючих заходів слід звернути увагу на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 року №1-р/2018 (справа №1-6/2018), яким сформовано правову позицію щодо верховенства права, а саме - основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005).

Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, згідно якої, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, Тошкуца та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Таким чином, прийняття наказу про проведення фактичної перевірки без визначення фактичних підстав для її призначення та з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального без будь-яких додаткових підстав при системному тлумаченні норм Податкового кодексу України, свідчить про порушення принципу правової визначеності, що є недопустимим.

Так, у постанові від 05.07.2021 року у справі №825/951/17 Верховним Судом визначено, що можливість проведення фактичної перевірки, зокрема, на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України пов`язується із наявністю в податковому органі інформації про можливі порушення з боку суб`єкта господарювання вимог податкового законодавства.

Також, зокрема, у постанові від 19.11.2020 року у справі №160/7971/19 Верховним Судом визначено, що підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Також, Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що у такій категорії справ підлягає дослідженню, які саме порушення допустив платник податків, що могло б бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а також встановленню наявність у спірному наказі посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.

При цьому, касаційним судом також визначено, що така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.09.2020 року у справі №640/21536/19.

Аналогічні висновки містять і постанови Верховного Суду від 04.04.2019 року у справі №815/756/16, від 11.06.2019 року у справі №1440/2045/18, від 08.09.2020 року у справі №640/21536/19, від 22.09.2020 року у справі №520/1304/2020, від 17.12.2020 року у справі №520/12028/18, від 08.04.2021 року у справі №640/21528/19, від 15.06.2021 року у справі №826/28170/15.

Разом з тим, суд зауважує, що у Законі Україні Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального відсутнє будь-яке уповноваження контролюючого органу на здійснення фактичних перевірок без підстав, передбачених Податковим кодексом України.

З урахуванням цього, наявність повноважень контролюючого органу на здійснення функцій у певних сферах, перелічених у пп.80.2.2 п.80.2.5, повинно одночасно співпадати з наявністю інформації про можливі порушення з боку платника податків у відповідній сфері.

Лише у такому разі, контролюючий орган вправі призначити фактичну перевірку платника податків.

Інший підхід, при якому лише саме виконання функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, є безумовною підставою призначення фактичної перевірки, суперечить загальній логіці ст.80 Податкового кодексу України, відповідно до якої право контролюючого право на призначення перевірки обмежено наявністю певних, визначених Кодексом підстав.

Це не лише суперечить ст.80 Податкового кодексу України, а взагалі не відповідає принципу законності (ст.ст.6, 19 Конституції України), який регулює діяльність органів державної влади.

За таких обставин, при відсутності підстав для призначення фактичної перевірки, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Як наслідок, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.11.2021 року №0179770709 та №0179770709 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 4540,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 15.12.2021 року №1776.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 4540,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Велмар Груп (вул. Подолянська, буд. 37, м. Новомосковськ, 51200, код ЄДРПОУ 43631310) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області форми ПС від 15.11.2021 року №0179770709, яким ТОВ Велмар Груп нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області форми ПС від 15.11.2021 року №0179770709, яким ТОВ Велмар Груп нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ТОВ Велмар Груп (код ЄДРПОУ 43631310) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський