Постанова

від 30.06.2010 по справі 11/263-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 червня 2010 р.                                                                                    

№ 11/263-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства"

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду

від 08.02.2010

у справі

господарського суду Сумської області

за позовом

Сумського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції а Сумській області

до

Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Конотопська міська рада

про

стягнення 133461,72 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Панченко О.М. –дов. від 08.02.2010 за № 232/03

від відповідача:

Нємцев В.А. –дов. від 02.10.2009 за № 885

3-ті особи:

не з’явились

від Генеральної прокуратури України:

Івченко О.А. –старший прокурор відділу –посв. №194 від 27.11.2007

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 16.12.2009 господарського суду Сумської області (суддя: Зражевськитй Ю.О.) позовні вимоги задоволено. Стягнено з відповідача на користь держави  133 461, 72 грн. збитків, за самовільне водокористування,  1334, 62 грн.  державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 08.02.2010 Харківського апеляційного господарського суду (судді: Огилєвкін Ю.О. - головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) рішення від 16.12.2009 господарського суду Сумської області залишено без змін.

Судові рішення  мотивовані тим, що ст. 44 Водного кодексу України закріплено, що водокористувач може здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Дія дозволу на спеціальне водокористування (використання підземних вод) у відповідача закінчилась, а нового дозволу своєчасно не отримано.

Не погоджуючись з судовими рішеннями КП "Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства" звернулось до Вищого господарського суду України з  касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, невірно застосована Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Господарським судом встановлено, що під час перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області встановлено, що відповідач здійснював самовільне водокористування без відповідного дозволу. Дія дозволу на спецводокористування (використання підземних вод) відповідачем –КП Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Конотоп закінчилась 31.12.2008.  З 01.01.2009 до 16.03.2009 здійснював спеціальне водокористування без відповідного дозволу, що підтверджується актом перевірки від 03-09.02.2009.    

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні  здійснюється в порядку загального та спеціального використання.     

Відповідно до вимог ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, виданого в установленому порядку за клопотанням водокористувача, в якому визначаються ліміти забору води та скидання забруднюючих речовин.

Статтею 44 Водного кодексу України закріплено, що водокористувач може здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України, яка передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов‘язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством.

Проте, господарські суди задовольняючи позов щодо стягнення збитків за самовільне водокористування не врахували наступне.

Господарськими судами при розрахунку розміру збитків не враховано та достеменно не встановлено, за яким тарифом  та у якому розмірі нараховується розмір збитків, які підлягають стягненню у відповідності до  Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Відповідно статуту відповідача –Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" м. Конотоп відноситься до житлово-комунальних підприємств.

Згідно з приміткою до таблиці "Нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод" додатку № 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 за №309-ІV до нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствам житлово-комунального господарства застосовується коефіцієнт 0,3.

Відповідач листами від 28.11.2008 та 19.01.2009 звертався до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області про подовження дозволу на спеціальне водокористування, проте начальником міського управління житлово-комунального господарства Примак Я.П. запропоновано у зв’язку із технічними проблемами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області видати новий дозвіл. Отже, господарському суду необхідно встановити чи підлягав подовженню дозвіл за №УКР-2804-СУМ від 26.12.2005 на спеціальне водокористування, чи існувала законодавчо обґрунтована необхідність, відповідно до чинного законодавства, видавати новий дозвіл.

Крім того, відповідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарськими судами залишено поза увагою те, що комунальне підприємство отримує дотації з місцевого бюджету для здійснення господарської діяльності та забезпечує водопостачання населенню, підприємствам і організаціям у м.Конотоп та не могло зупиняти свою діяльність у зв’язку з несвоєчасною видачею дозволу на спеціальне водокоритсування.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 року, ст. 1115, ст. 1119  - ст.11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну  скаргу задовольнити.

Постанову від 08.02.2010 Харківського апеляційного господарського суду та рішення від 16.12.2009 господарського суду Сумської області зі  справи № 11/263-09 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття і касаційному перегляду не підлягає.

Головуючий                                                   В.С. Божок

Судді                                                              Т.Ф. Костенко

                                                                         Г.П. Коробенко