Постанова
від 14.12.2021 по справі 160/4001/19
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4001/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Рубана А.В.

за участі представника позивача Кривошеїної І.О.,

представників відповідача Москалець Г.В., Працько Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року в адміністративній справі №160/4001/21 (головуючий суддя І-ї інстанції Царікова О.В., повне судове рішення складено 14.09.2020 року) за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 03.05.2019 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення від 23.04.2019 року:

- №0003934617 (форми П) про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 347392158 грн.;

- №0003994617 (форми В4) про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ 27556056,00 грн.;

- №0003954617 (форми Р) про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ 573759,00 грн; штраф 143439,75 грн.;

- №0003984617 (форми В1) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ 105627325,00 грн, в т.ч. штраф 52813662,50 грн.;

- №0004034617 (форми ПН) про накладення штрафу в розмірі 41855090,92 грн.;

- №0003974618 (форми ПС) про накладення штрафу в розмірі 195700,09 грн.; контрольовані операції;

- №0003944617 (форми ПС) про накладення штрафу в розмірі 510 грн;

- №0003904617 (форми Р) про збільшення суми грошового зобов`язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 72132,44 грн.; штраф 18033,12 грн.;

- №0003924617 (форми ПС) про накладення штрафу в розмірі 1091351,69 грн. акцизний податок.

В обґрунтування позову зазначено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2017 року, за результатами якої 27.03.2019 року складений акт №48/28-10-46-17-05393056. Позивач вказав, що оскаржені рішення відповідача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті контролюючим органом на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки, та які не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на однобічному трактуванні контролюючим органом норм податкового законодавства та правил ведення бухгалтерського обліку. Позивач вказує, що порушення, описані в акті перевірки контролюючого органу, є необґрунтованими, спростовуються наявними первинними документами, які надавалися контролюючому органу під час перевірки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.04.2019 року №0003934617 (форми П), від 23.04.2019 року №0003984617 (форми В1), від 23.04.2019 року №0003994617 (форми В4), від 23.04.2019 року №0003954617 (форми Р), від 23.04.2019 року №0004034617 (форми ПН), від 23.04.2019 року №0003974618 (форми ПС), від 23.04.2019 року №0003944617 (форми ПС), від 23.04.2019 року №0003904617 (форми Р), від 23.04.2019 року №0003924617 (форми ПС).

Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство Дніпровський металургійний завод є юридичною особою (ЄДРПОУ 05393056), зареєстроване з 27.02.1992 року, взято на податковий облік 30.07.1999 року. У період, що перевірявся ПрАТ ДМЗ було платником податків і платежів: податку на прибуток підприємств, податок на прибуток іноземних юридичних осіб, податку на додану вартість, акцизний податок, податку з доходів фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, військовий збір, екологічний податок, орендна плата, земельний податок, рентна плата за сеціальне використання води, рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Основним видом діяльності підприємства є - виробництво чавуну, сталі та феросплавів (код КВЕД 24.10), а також оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72).

Відповідач - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (раніше - Офіс великих платників податків Державної податкової служби) є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

В період з 29.12.2017 року по 20.03.2019 року (з урахуванням зупинень проведення перевірки та продовження строків проведення перевірки) відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2017 року, за результатами якої 27.03.2019 року складено акт №48/28-10-46-17-05393056 (а.с.54 - 195 т.1).

Згідно висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

1) п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.140.4.2 п.140.4, п.п.140.5.3 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, з урахуванням положень п.п. 14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, п.7, 10 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 18 Дохід , ст.ст. 1, 3, 8, 9, 11 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зі змінами та доповненнями, п. 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зі змінами та доповненнями, розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, п.3.10, п.3.20 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 №433, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за три квартали 2017 року на суму 299089012 грн., в тому числі, за рахунок встановлених порушень за наступні (минулі) періоди (на підставі п.п.140.4.2 Податкового кодексу України): 2014 рік - 157352862 грн., 2015 рік - 4531787 грн., 2016 рік - 42064510 грн., в т.ч. І квартал 2016 року - 424814 грн., півріччя 2016 року - 804476 грн., три квартали 2016 року - 23764842 грн., три квартали 2017 року - 95139853 грн., в т.ч. І квартал 2017 року - 8629424 грн., півріччя 2017 року - 53095076 грн.;

2) п.188.1 ст.188 з урахуванням п.14.1.71 Податкового кодексу України, п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, з урахуванням змін та доповнень в редакціях, що відповідають звітному періоду, п.198.5 ст.198, п.20.1.1, п.201.3 ст.201, пунктів 44 та 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого, встановлено:

- заниження суми ПДВ, що сплачується до державного бюджету всього у сумі 1486714 грн., у тому числі за липень 2014 року в сумі 670696 грн., серпень 2014 року в сумі 147942 грн., вересень 2014 року в сумі 70917 грн., червень 2015 року в сумі 573759 грн.;

- завищення суми бюджетного відшкодування всього в сумі 112495102 грн., в т.ч. по періодам:

-02-2016 6867777 грн., -03-2016 5025821 грн., -05-2016 7363434 грн.,

-06-2016 2530953 грн., -07-2016 3555958 грн., -09-2016 36973470 грн.,

-10-2016 5145140 грн., -11-2016 1481623 грн., -12-2016 11085277 грн.,

-01-2017 2124656 грн., -02-2017 3984191 грн., -03-2017 21144194 грн.,

-04-2017 4673286 грн., -08-2017 256384 грн., -09-2017 282938 грн.,

- завищення суми від`ємного значення за вересень 2017 у розмірі 27556056 грн.;

3) п.201.1, п.201.3, п.201.10 ст.201 ПК України відсутня реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 222291697,32грн., в тому числі по періодам: січень 2016 року -12214028,60 грн.; лютий 2016 року - 10146079,80 грн.; березень 2016 року -9953808,20 грн.; квітень 2016 року - 6200867,00 грн.; травень 2016 року - 22341595,00 грн.; вересень 2016 року - 41380181,00 грн.; жовтень 2016 року - 3620103,86 грн.; листопад 2015 року - 17401161,05 грн.; грудень 2016 року - 15323690,98 грн.; січень 2017 року - 30184804,28 грн.; лютий 2017 року - 19465269,33 грн.; березень 2017 року - 20673054,89 грн.; квітень 2017 року-13322168,96 грн.; травень 2017 року - 64884,38 грн.;

4) п.п.213.1.2 п.213.1 ст.213, п.216.6 ст.216, ст.231, ст.232 Податкового кодексу України не були складені та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних, акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на обсяги пального, використаного для власного споживання;

п.п.46.1 п.46, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, ст.212 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14, зі змінами та доповненнями, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №105/26550, підприємством порушено встановлений порядок ведення податкового обліку в частині не надання обов`язкових Додатків 1 прим. 1 до податкових декларацій акцизного податку за період з грудня 2016 року по вересень 2017 року, які є їх невід`ємною частиною.;

5) п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 п.п.266.3.1, 266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 72132,44 грн., в тому числі: за І квартал 2016 року - 9639,11 грн.; за ІІ квартал 2016 року - 9639,11 грн.; за ІІІ квартал 2016 року - 9639,11 грн.; за ІV квартал 2016 року - 9639,11 грн.; за І квартал 2017 року - 11192,00 грн.; за ІІ квартал 2017 року - 11192,00 грн.; за ІІІ квартал 2017 року - 11192,00 грн.;

п.п.129.1.2 п.129.1, абзацу 2 п.129.4 ст.129, з урахуванням вимог частини а) підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (редакція 2016 року) занижено пеню за січень 2016 року на суму 314,54 грн. по уточнюючій декларації з плати за землю (земельний податок) за 2016 рік від 14.06.2016 № 9097297108;

6) п.51.1 ст.51, п.п. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, п.3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, в результаті чого підприємством надано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою №1 ДФ) у періоді з 01.01.2014 по 30.09.2017 р.р. з недостовірними даними про платника податку, які призвели до зміни платника податку;

7) п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, абзацу а п.160.1, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями (у періоді з 01.01.2014 по 31.12.2014) та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, абзацу а п.п.141.4.1, п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями (у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2015), в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету податки з доходів нерезидентів (проценти), не під час виплати доходів нерезидентам за 2014 рік у суму 52007,69 грн., за 2015 рік у сумі 45312,65грн.;

8) ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , із змінами та доповненнями, в результаті чого порушено строк розрахунку іноземній валюті від 10.02.2014 у сумі 267721,14 дол. США (2313 244,51грн.) за контрактом № TP-DMZ- 2013/1150/2013 від 22.05.2013, укладеним з компанією Top Profit (Asia) Limited , HongKong.;

9) п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України щодо недекларування у звітах про контрольовані операції за 2015-2016 роки господарських операцій на загальну суму 19570009,0грн., у тому числі 2015 рік - 19502455,00 грн., 2016 рік - 67554,00 грн..

Підставою для прийняття вказаних вище висновків в акті перевірки зазначене наступне.

Так, в розділ 3.1.1 Доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування (рядок 01 податкової декларації з податку на прибуток) акту перевірки вказано, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року у загальній сумі 149777502 грн. на підставі таких документів: картки по бухгалтерським рахункам №31 Розрахунковий рахунок , 714 Дохід від операційної курсової різниці , 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості , 719 Інші доходи від операційної діяльності , 732 Відсотки одержані , 742 Дохід від відновлення корисності активів , 746 Інші доходи , актів виконаних робіт, рахунків, договорів, банківських виписок встановлено заниження задекларованих ПрАТ Дніпровський металургійний завод показників у рядку 03 ІД податкових декларацій інші доходи , всього в сумі 157272903 грн.

Також, в розділі 3.1.1 акту зазначено про проведення позапланових перевірок та фіксування порушень в актах від 25.02.2015 року №100/28-01-42-02-05393056, від 10.06.2016 року №110/28-01-42-05393056 та перелік контрагентів, діяльність яких не була спрямована на реальне настання наслідків та зроблено висновок про порушення позивачем п.135.1, п.135.2, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 ПК України та як наслідок допущено заниження інших доходів за 2014 рік на загальну суму 157272903 грн., за рахунок безоплатного отримання товару та ремонтних послуг від невстановленої особи.

В розділі 3.1.2 акту зазначено про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.2 ст.3, ст.4, пунктів 1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, що призвело до завищення витрат операційної діяльності за 2014 рік на загальну суму 79959 грн., у зв`язку з включенням до їх складу витрат за операціями з контрагентом ТОВ ЛТ - Імпекс , по якому встановлена відсутність реально вчинених господарських операцій.

В розділі 3.1.4 Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку акту перевірки вказано, що перевіркою повноти визначення доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначених за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року встановлено його заниження на загальну суму 140765290 грн.; за три квартали 2017 року - 95139853 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року в сумі 33710506690 грн., у т.ч.: за 2015 рік у сумі 9 442 870 256 грн., за 2016 рік у сумі 11383362914 грн., за 9 місяців 2017 року у сумі 12884273520 грн., на підставі документів, перелік яких наведено у додатку 4 до акта перевірки, встановлено заниження задекларованих підприємством показників у рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 140765290 грн., за три квартали 2017 року - 95139853 грн.,

за рахунок задекларованих ПрАТ ДМЗ взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ризикового сектору економіки встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.п.7,10 МСБО 18 Дохід , ст.ст.1, 3, 9, 11, 12 Закону №996; п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зі змінами та доповненнями; розділу І Інструкції Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, а саме: в ході проведення перевірки за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року виявлені суб`єкти господарювання, які є постачальниками ПрАТ ДМЗ та які фактично не могли бути отримані від цих постачальників і реальне джерело виконання яких невідоме (реальність проведення господарських операцій, по яким підтвердити неможливо).

В розділі 3.2.2 Податковий кредит акту перевірки досліджено взаємовідносини з контрагентами (Таблиця 1), діяльність яких не була спрямована на реальне настання наслідків та наведено перелік контрагентів по взаємовідносинам за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року на суму 123248696,00 грн..

Крім того, за перевіряємий період Дніпропетровським управлінням ОВП ДФС проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ ДМЗ (акт від 06.12.2016 № 200/28-01-42- 05393056) з питань правомірності формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ СТАЛЬ МЕТ ЛТД (ЄДРПОУ 40233391), ТОВ ВКФ Найс (ЄДРПОУ 19311369), ТОВ ФЛЮОРГГ (ЄДРПОУ 32466384), ТОВ Вторцветметресурси (ЄДРПОУ 33247719), ТОВ ВАЛДИС (ЄДРПОУ 31850606), ТОВ Укрспецконструкція (ЄДРПОУ 31992407), ПВФК АНК- 93 (ЄДРПОУ 20253818), ТОВ Укртрансстандарт (ЄДРПОУ 36841596), ТОВ Коксохімремонт (ЄДРПОУ 30465389), ТОВ Корпорація Арсіл (ЄДРПОУ 33858282), ТОВ Агротехпоставка (ЄДРПОУ 32561147), ТОВ Енергомаш (ЄДРПОУ 32197697), ТОВ Днеко (ЄДРПОУ 39686112), ТОВ Лебтрансгрупп (ЄДРПОУ 38403513) по декларації з податку на додану вартість, за результатами якої встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2016 року на загальну суму 2919432,27 грн. (у додатку 10 до вказаного акту планової перевірки до примірника №1 надано розшифровку сум взаємовідносин у розрізі підприємств).

Правомірність відображення ПрАТ ДМЗ господарських операцій з вищевказаними контрагентами в податковому обліку з податку на прибуток за 2016 рік на загальну суму 17516594 грн. (з ПДВ), в ході документальної позапланової виїзної перевірки не досліджувалось.

Одночасно, як встановлено поточною плановою перевіркою, ПрАТ ДМЗ у періоді з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року оприбутковано за даними бухгалтерського обліку товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), по яких встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару (робіт, послуг), а відтак, неможливість його (їх) руху за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, а їх документальне оформлення застосовано для прикриття фіктивних операцій із залученням контрагентів по ланцюгу постачання, які отримані безоплатно від невстановлених осіб, а в обліку підприємства оприбуткування та розрахунки за отриманими ТМЦ (роботами, послугами) проведено на підставі паперових носіїв інформації, що не відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів, на загальну суму 140765290 грн. (із урахуванням ПДВ) з наступним використанням у діяльності підприємства, про що свідчать відомості аналітичного та синтетичного обліку з оприбуткування активів у вигляді ТМЦ (робіт, послуг).

В розділі 3.1.4 Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку акту перевірки зазначено, що перевіркою задекларованих ПрАТ ДМЗ та встановлених в ході проведення перевірки показників рядка 03 Декларації Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України за період 01.01.2015 року по 30.09.2017 року встановлено завищення/заниження на загальну суму 203949159 грн., в т.ч.:

- по Різницях, на які зменшується фінансовий результат встановлено завищення на суму 202978299 грн., в результаті порушень встановлених в розділі 3.1.1-3.1.5 акту перевірки (опис наведено по коду різниці 3.2.4 за 2015 - 2016 роки та три квартали 2017 року),

- по Різницях, на які збільшується фінансовий результат встановлено заниження на суму 970860 грн., а саме: Товариством не відображено за 2016 рік різницю, що збільшує фінансовий результат у сумі 970860 грн..

В ході перевірки встановлено, що згідно протоколу засідання комісії з сумнівної заборгованості від 31.12.2016 року №7 Товариством проведено аналіз вартості інвестицій в асоційовані, дочірні підприємства. На підставі проведеного аналізу робочих таблиць, складених станом на 31.12.2016 року, комісія прийняла рішення від 31.12.2016 року сформувати резерв на вклад в статутний капітал (частки) - дочірнього підприємства - ТОВ Бон Лайф (дата вкладень - 16.07.2008 року, доля вкладень - 100%).

В бухгалтерському обліку дана операція у грудні 2016 року відображена наступним чином: Дт 975200 Створення резерву під знецінення фінансових вкладень та Кт141211 Резерв під знецінення вкладів в статутний капітал (частки) - дочірні підприємства , Дт 79 Фінансові результати та Кт 975200 Створення резерву під знецінення фінансових вкладень у сумі 970860 грн.

Крім того, контролюючим органом зроблено висновок, що на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.п.140.5.3 п.140.5 ст.140 ПК України в результаті не відображеної різниці, що збільшує фінансовий результат до оподаткування, занижено фінансовий результат (завищено збитки) за 2016 рік на суму 970860 грн..

Судом першої інстанції з акту перевірки встановлено, що сума у розмірі 347392158,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням (форми П ) №0003934617 від 23.04.2019 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток складається із сум віднесених позивачем до витрат по господарським взаємовідносинам з контрагентами, сум по актам позапланових виїзних перевірок №100/28-01-42-02-05393056 від 25.02.2015 року,№110/28-01-42-02-05393056 від 10.06.2016 року, №184/28-01-42-0393056 від 25.10.2016 року та не коригування позивачем фінансового результату у додатку РІ за 2016 рік на суму витрат від інвестицій в асоційовані підприємства.

Судом також встановлено, що сума у розмірі 347392158,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням (форми П ) № 0003934617 від 23.04.2019 року не співпадає із сумою порушень, зазначених в акті №48/28-10-46-17-05393056 від 27.03.2019 року, в розділі Висновок на суму 299089012,00 грн..

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом 23.04.2019 року винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0003934617 (форми П ) про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі - 347392158,00 грн. (а.с.226, 227 т.1);

- №0003984617 (форми В1 ) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі - 105627325,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 52813662,50 грн. ( а.с. 228, 229 т.1);

- №0003994617 (форми В4 ) про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 27556056,00 грн. (а.с.230-231 т.1);

- №0003954617 (форми Р ) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 573759,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 143439,75 грн. (а.с.232, 233 т.1);

- №0004034617 (форми ПН ) про застосування штрафу в розмірі - 41855090,92 грн. (а.с.234, 235 т.1);

- №0003974618 (форми ПС ) про застосування штрафних санкцій в розмірі -195700,09 грн. (а.с.236, 237 т.1);

- №0003944617 (форми ПС ) про застосування штрафних санкцій в розмірі - 510,00 грн. (а.с.238,239 т.1);

- №0003904617 (форми Р ) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі - 72132,44 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 18033,12 грн. (а.с.240, 241 т.1);

- №0003924617 (форми ПС ) про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі - 1091351,69 грн. (а.с.242, 243-244 т.1).

Позивачем 10.04.2019 року за вих.№106/1741 подано контролюючому органу заперечення на акт перевірки (а.с.196-207 т.1).

Відповідач листом за №20096/10/28-10-46-17 від 18.04.2019 року повідомив, що висновки акту є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного податкового законодавства. Також в листі зазначено про викладення в новій редакції тексту сторінок 20-27, 42-43, 165, 277-278 та додатків 7.2, 8, 9, 26 акту № 48/28-10-46-17-05393056 від 27.03.2019 року (а.с.208-224 т.1).

Згідно вказаного листа виправлено технічні помилки, допущені під час складання акта: змінено номер, дата акта позапланової виїзної перевірки, періоди податкових декларацій з податку на додану вартість, перелік контрагентів та суми (акт № 200/28-01-42-05393056 від 06.12.2016 змінено на № 184/28-01-42-05393056 від 26.10.2016).

Позивач, не погодившись іх вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням досліджених під час розгляду справи доказів, в тому числі первинних документів, висновку експертизи, спростовуються висновки акту перевірки про порушення позивачем норм податкового законодавства, а відтак відсутні підстави для прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до визначення у п.14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами .

Таким чином, господарська діяльність - це діяльність, спрямована на отримання доходу.

Згідно із пунктом 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно із п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 ст.135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.4 п.135.5. ст.135 ПК України встановлено, що вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 137.10 ст. 137 ПК України встановлено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Судом першої інстанції встановлено, що операції з придбання позивачем товарів, робіт (послуг), здійснені у рамках договорів, які передбачають проведення розрахунків за операції з поставки товарів, робіт (послуг) та проведення розрахунків за продукцію.

Таким чином, такі товари (роботи, послуги) не наданні позивачу безоплатно у розумінні п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Зазначене відповідачем не заперечується та не спростовується.

Прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення форми В4 №0003994617 від 23.04.2019 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 27556056,00 грн. та форми Р №0003954617 від 23.04.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 573759,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 143439,75грн. згідно акту перевірки ґрунтуються на порушенні позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з постачальниками: ТОВ ВКФ НАЙС (за період: червень, вересень, листопад, грудень 2015 року, січень, серпень 2016 року, вересень 2017 року), НВ ПМП Промтехконструкція (за період: січень 2015 року), ПП Електронні маркувальні системи (за період: липень, жовтень, листопад 2014 року, липень, серпень 2015 року), ТОВ СІТАГО (за період: листопад, грудень 2014 року), ТОВ Флюорит (за період: липень, серпень, жовтень 2016 року, січень-вересень 2017 року), ТОВ АБИТУС (за період: жовтень 2014 року), ТОВ КАМІС (за період: липень, вересень, жовтень 2014 року), ТОВ ЛТ-ІМПЕКС (за період: жовтень 2014 року), ТОВ МІНЕРАЛ ГРУП (за період: серпень 2014 року), ТОВ ІМАС-2005 (за період: жовтень 2014 року), ТОВ УКР АЛЕКС СЕРВІС (за період: липень-листопад 2014 року), ТОВ Металургійна компанія МІТРА (за період: липень 2015 року, січень 2016 року, березень 2016 року), ТОВ ВІАЛ-ПЛЮС (за період: січень, липень 2017 року), ТОВ ВТС-Укрснабпром (за період: лютий 2017 року), ТОВ ТБ Приладобудування (за період: травень 2015 року), ТОВ ФЕРО-МД (за період: лютий- липень 2014 року), ТОВ Компанія Укрпромснаб (за період: лютий, квітень, червень, серпень, листопад 2014 року, лютий, травень, листопад 2015 року, березень, листопад 2016 року, лютий, травень, вересень 2017 року), ТОВ Теплоенергокомплект Україна (за період: липень-вересень 2014 року, червень 2015 року, листопад 2015 року), ТОВ Промислове електротехнічне машинобудування (за період: грудень 2014 року, лютий 2015 року), ТОВ СК ФЛАГМАН (за період: серпень, вересень 2017 року), ТОВ Приладобудування (за період: травень 2016 року, березень 2017 року), ТОВ ЦЕНТРРЕСУРС (за період: липень, вересень 2015 року), ТОВ ТЕРНЕСГРУП (за період: грудень 2016 року), ТОВ ФІРМА ОРЕНСАЛ (за період: червень-вересень 2017 року), ТОВ ЛЮКС ТОРГ (за період травень 2017 року).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Абзацом в пункту 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач мав господарські відносини з наступними контрагентами: ТОВ ВКФ НАЙС , НВ ПМП Промтехконструкція , ПП Електронні маркувальні системи , ТОВ СІТАГО , ТОВ Флюорит , ТОВ АБИТУС , ТОВ КАМІС , ТОВ ЛТ-ІМПЕКС , ТОВ МІНЕРАЛ ГРУП , ТОВ ІМАС-2005 , ТОВ УКР АЛЕКС СЕРВІС , ТОВ Металургійна компанія МІТРА , ТОВ ВІАЛ-ПЛЮС , ТОВ ВТС-Укрснабпром , ТОВ ТБ Приладобудування , ТОВ ФЕРО-МД , ТОВ Компанія Укрпромснаб , ТОВ Теплоенергокомплект Україна , ТОВ Промислове електротехнічне машинобудування , ТОВ СК ФЛАГМАН , ТОВ Приладобудування , ТОВ ЦЕНТРРЕСУРС , ТОВ ТЕРНЕСГРУП , ТОВ ФІРМА ОРЕНСАЛ , ТОВ ЛЮКС ТОРГ .

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані по вказаним контрагентам наступні документи.

ТОВ ВКФ НАЙС : договір про надання послуг на приймання та транспортування дренажних, зливових, стічних та зворотних вод; додаткові угоди; акти здачі-приймання робіт, коригуючі акти; виписки банку про рух коштів; податкові накладні; розрахунки коригування до податкових накладних; дозвіли на спеціальне водокористування позивача та контрагента, витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.12-128 т.18);

НВ ПМП Промтехконструкція : договір на поставку ланцюгів конвеєра, додаткова угода, спеціфікації, видаткові накладні, прибуткові ордери, виписки банку, податкові накладні (а.с.115-124 т.19);

ПП Електронні маркувальні системи : договір на поставку катріджів для маркіратора, спеціфікації, видаткові накладні, рахунки на оплату, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку, податкові накладні (а.с.1-41 т.20);

ТОВ СІТАГО (раніше -ТОВ Валдиис ): договір поставки пмегнезитового порошку та лому магнезитових виробів, спеціфікації, рахунку-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку про рух коштів, податкові накладні (а.с.64-113 т.20);

ТОВ Флюорит : договір поставки плавікового шлаку, спеціфікації, рахунки на оплату, корегування рахунку-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, рапорт на перевантаження, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку про рух коштів, податкові накладні (а.с.1-222 т.21);

ТОВ АБИТУС (раніше -ТОВ Квартал ): договір ремонту обладнання та конструкцій та т.і. додаткові угоди, акти приймання виконаних робіт, виписки банку, податкові накладні (а.с.148-161 т.20);

ТОВ КАМІС : договір поставки лому магнезитових виробів, спеціфікації, рахунки на оплату, накладні, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку, податкові накладні (а.с.90-186 т.23);

ТОВ МІНЕРАЛ ГРУП : договір купівлі-продаж плавікового шлаку, спеціфікації, рахунки на оплату, видаткові накладні, прибуткові ордери, рапорт на перевантаження, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку про рух коштів , податкові накладні (а.с.1-44 т.19).

ТОВ ІМАС-2005 : договір послуг на влаштування електрообігріву води в баках для душових, додаткові угоди, акти приймання виконаних робіт, рахунки на оплату, виписки банку про рух коштів, податкові накладні (а.с.162-200 т.20);

ТОВ УКР АЛЕКС СЕРВІС : договір по ремонту обладнання та металоконструкцій, договір на технічне обслуговування, додаткові угоди, акти приймання виконаних робіт, рахунки на оплату, виписки банку, податкові накладні (а.с.201-247 т.20);

ТОВ Металургійна компанія МІТРА : договір купівлі-продажу (феррохром, нікель катодний), спеціфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку про рух коштів , податкові накладні (а.с.129 -163 т.18);

ТОВ ВІАЛ-ПЛЮС : договір купівлі-продажу феромолібдена, спеціфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, рапорт на перевантаження, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку про рух коштів , податкові накладні (а.с.42-63 т.20);

ТОВ ВТС-Укрснабпром : договір на поставку віників сорго, спеціфікації, видаткові накладні, рахунки на оплату, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку, податкові накладні (а.с.45-56 т.19);

ТОВ ТБ Приладобудування : договіри поставки електроприладів, спеціфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку, податкові накладні (а.с.114 -123 т.20);

ТОВ ФЕРО-МД : договір купівлі-продажу плавікового шлаку, спеціфікації, рахунки на оплату, корегування рахунку-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, рапорт на перевантаження, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку про рух коштів, податкові накладні (а.с.1-173 т.22);

ТОВ Компанія Укрпромснаб договір на поставку пудри та порошку магнезитових, спеціфікації, видаткові накладні, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку, податкові накладні (а.с.56-114 т.19);

ТОВ Тепло енерго комплект Україна договір поставки електроприладів, спеціфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку про рух коштів, податкові накладні (а.с.164 -251 т.18);

ТОВ СК ФЛАГМАН : договори на виконання ремонту конструкцій будівель і споруд т. т.і., додаткові угоди акти приймання виконаних будівельних робіт, виписки банку про рух коштів, податкові накладні (а.с.187 - 223 т.23);

ТОВ Приладобудування : договори поставки реєстраторів відеографіческих, спеціфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти прийому-передачі продукції, прибуткові ордери, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку про рух коштів, податкові накладні (а.с.124 -147 т.20);

ТОВ ФІРМА ОРЕНСАЛ : договір купівлі-продажу концентрату марганцевого, спеціфікації, рахунки на оплату, корегування рахунку-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, виписки банку, податкові накладні (а.с.174-250 т.22, а.с.1-89 т.23).

ТОВ ЛЮКС ТОРГ : договір на поставку концентрату марганцевого, спеціфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти прийму-передачі продукції, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, виписки банку, податкові накладні (а.с.125-251 т.19).

Зазначені вище первинні документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , наказу Міністерства статистики України №193 від 21.06.1996 року Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів , статті 201 Податкового кодексу України. В акті перевірки №48/28-10-46-17-05393056 від 27.03.2019 року контролюючим органом не зазначено жодного порушення щодо реквізитів податкових накладних, порядку складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Апеляційний суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів якості на товар, колегія суддів до уваги не приймає, осквльки такі доводи контролюючого органу не є достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій, оскільки сертифікати якості у контексті ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не є первинними документами, якими підтверджується фактичне вчинення господарської операції.

Посилання відповідача про відсутність документів, які підтверджують транспортування товару від постачальників до позивача також суд визнає необгрунтованими, оскільки товарно - транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту та така накладна складається третьою особою підприємством - перевізником, з яким замовник укладає договір перевезення, а тому такий документ не може впливати на оцінку правовідносин між постачальником та покупцем товару, а тому його відсутність або складання з помилками чи неточностями не є достатнім для висновку про відсутність фактичного постачання товару на адресу покупця за договором постачання товарів. Окрім того, ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі №813/1497/17.

Крім того, судом встановлено, що контрагенти позивача ТОВ ВКФ НАЙС , НВ ПМП Промтехконструкція , ПП Електронні маркувальні системи , ТОВ СІТАГО , ТОВ Флюорит , ТОВ АБИТУС , ТОВ КАМІС , ТОВ ЛТ-ІМПЕКС , ТОВ МІНЕРАЛ ГРУП , ТОВ ІМАС-2005 , ТОВ УКР АЛЕКС СЕРВІС , ТОВ Металургійна компанія МІТРА , ТОВ ВІАЛ-ПЛЮС , ТОВ ВТС-Укрснабпром , ТОВ ТБ Приладобудування , ТОВ ФЕРО-МД , ТОВ Компанія Укрпромснаб , ТОВ Теплоенергокомплект Україна , ТОВ Промислове електротехнічне машинобудування , ТОВ СК ФЛАГМАН , ТОВ Приладобудування , ТОВ ЦЕНТРРЕСУРС , ТОВ ТЕРНЕСГРУП , ТОВ ФІРМА ОРЕНСАЛ , ТОВ ЛЮКС ТОРГ згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин з позивачем були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням (https://tax.gov.ua/) на момент вчинення господарських правовідносин з позивачем зареєстровані як платники ПДВ, а отже мали спеціальну правосуб`єктність для вчинення задекларованих із позивачем господарських операцій.

Доказів протилежного відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Податковий орган ані в акті перевірки, ані в апеляційній скарзі не ставить під сумнів фактичне отримання ПрАТ Дніпровський металургійний завод товарів однак не визнає, що постачальниками товару були контрагенти, оскільки на думку контролюючого органу, не підтверджено отримання такого товару контрагентами по ланцюгу постачання.

Апеляційний суд вважає, що за таких обставин податковий орган мав би встановити у кого ПрАТ Дніпровський металургійний завод придбавало товар.

За відсутності таких доказів посилання відповідача про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами базуються на припущеннях.

Крім того, податкова інформація щодо контрагента по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №813/1497/17.

Верховний Суд в постанові від 02.04.2019 року у справі №826/6245/18 зазначив, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Доводи податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, трудових, матеріальних ресурсів, як підстави неможливості реального здійснення господарських операцій є необґрунтованими, з огляду на не доведення відповідачем відсутності можливості у контрагентів укладати із іншими суб`єктами господарювання власні договори оренди, найма та інші, з метою виконання своїх господарських зобов`язань перед позивачем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №826/10290/15.

Також Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 року у справі №520/10016/18 вказав, що без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій, з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень. Разом з тим, відповідачем не зазначено докази на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 77 КАС України.

При цьому відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Крім того, відповідачем не надано доказів не врахування податкових зобов`язань контрагентів з податку на додану вартість за договорами, які укладено з ПрАТ Дніпровський металургійний завод .

Проводячи перевірку діяльності ПрАТ Дніпровський металургійний завод , податкові ревізори посилались на акти перевірки діяльності контрагентів (інформація по контагентам), як незаперечний доказ недійсності правочинів позивача.

Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки акт перевірки контрагентів є підставою для висновків відповідно до приписів підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, які робляться за наслідками аналізу усієї сукупності матеріалів перевірки платника податків.

При цьому, суд звертає увагу, що отримання податковим органом податкової інформації, в якій викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє контролюючий орган від виконання обов`язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення податкового законодавства. Зібрана податкова інформація щодо контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Посилання відповідача на інформацію баз даних контролюючого органу щодо відсутності у контрагентів позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги) та поставляти товари є безпідставними, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №818/418/17.

Посилання відповідача щодо наявності ухвал судів про доступ до документів та/або вилучення документів в рамках кримінальних проваджень, ухвал про порушення кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20.11.2018 року у справі №810/3948/17.

Наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Аналогічна правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом в постанові від 15.05.2018 у справі №815/423/17.

Під час перевірки та до матеріалів справи ПрАТ Дніпровський металургійний завод надало усі необхідні та наведені вище первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують отримання ним товару, його оприбуткування, перевезення, переробку, сплату коштів і використання в своїй господарській дяльності, як вірно зазначено судом першої інстанції.

Як зазначалось вище, надані позивачем під час перевірки та до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку відповідно до приписів статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку, оскільки фіксують факти здійснення господарських операцій.

Доказами стосовно недійсності правочинів можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.

Відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано належних доказів стосовно недійсності правочинів, які укладено позивачем з контрагентами.

Крім того, якщо податкові органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Щодо встановлених порушень по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ ЛТ-ІМПЕКС в 2014 році, судом встановлено, що між ПрАТ ДМЗ (замовником) та ТОВ ЛТ - Імпекс (виконавцем) укладено договір від 29.07.2014 року №29/07/1424/2014, предметом якого є надання виконавцем послуг по перевірці системи менеджменту в структурних підрозділах замовника, що включені у Систему менеджменту довкілля підприємства у відповідності до міжнародного стандарту ISO 14001:2004 і організація видачі сертифікату відповідності міжнародного сертифікаційного органу TUV SUD . Надання послуг в жовтні 2014 року підтверджується актами здачі-приймання послуг по договору від 29.07.2014 року №29/07/1424/2014 на суму 79958,40 грн. (ПДВ на суму 15991,68 грн.), разом з ПДВ на суму 95950,08 грн. та податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст.201 ПК України.

Суд враховує, що правовідносини позивача із ТОВ ЛТ-ІМПЕКС були предметом розгляду у справах № 804/9952/15, №804/919/16, №804/14529/15. За результатами розгляду вказаних справ, постановою Верховного Суду від 16.10.2018 року по справі №804/9952/15, постановою Верховного Суду від 16.10.2018 року по справі №804/919/16, постановою Верховного Суду від 02.10.2018 року по справі №804/14529/15 (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень) судами підтверджена правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам позивача із ТОВ ЛТ-ІМПЕКС .

Таким чином, ПрАТ Дніпровський металургійний завод включило до податкового кредиту з податку на додану вартість суму коштів за договорами, укладеними з контрагентами, відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною).

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано показники податкового кредиту по взаємовідносинам із вищенаведеними контрагентами, оскільки віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум за результатами взаємовідносин із переліченими підприємствами відповідає вимогам норм чинного податкового законодавства, а використання позивачем товарів та послуг поставлених/наданих вказаними підприємствами у власній господарській діяльності відповідає характеру та меті господарської діяльності позивача.

Податкові повідомлення-рішення форми В1 №0003984617 від 23.04.2019 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 105627325,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 52813662,5 грн. та форми ПН №0004034617 від 23.04.2019 року про застосування штрафу в розмірі 41855090,92 грн. прийняті на підставі висновків про порушення позивачем п.п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201 ПК України, з урахуванням п.14.1.71 ст.14 ПК України та абз.3 п.45 підр.2 розділу ХХ ПК України.

Так, в ході проведення перевірки за даними бухгалтерського обліку встановлено здійснення ПрАТ ДМЗ реалізації продукції власного виробництва на адресу пов`язаних осіб на території України з отриманням збитків на суму - 631719036,00 грн.. Визначення фінансового результату в ході перевірки здійснено виходячи з різниці між вартістю реалізації та сумою витрат, що врахована ПрАТ ДМЗ у складі собівартості виготовлених та реалізованих товарів за податковим обліком, а саме: з даних журналів Головна книга за січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 pоку, січень 2017 pоку, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року здійснено співставлення рахунків оборотів по рахункам 701111 Доходи від реалізації металопродукції вітчизняним покупцям , 701112 Доходи від реалізації металопродукції іноземним покупцям , 901111 Собівартість реалізованої металопродукції вітчизняним покупцям (з кредитом рахунку 26 Готова продукція ). Тобто, виробнича собівартість продукції ПрАТ ДМЗ перевищує вартість реалізації.

З урахуванням зазначених обставин, податковий орган вказав, що застосування договірних цін в якості ринкових звичайних цін в даних фінансово-господарських операціях між ПрАТ ДМЗ та ПрАТ СУХА БАЛКА (код 00191329), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЄВРАЗ Україна (код 37301872), ПрАТ ЄВРАЗ ЮЖКОКС суперечить пп.14.1.71 пп.14.1.219 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що у ПрАТ ДМЗ відсутні економічні причини укладання угод за ціною, нижчою за виробничу собівартість, оскільки підприємство має збитковий характер діяльності. Звичайна ціна на продукцію власного виробництва не може бути нижчою за фактичну собівартість кожної партії конкретного найменування продукції за відсутністю економічних причин чи ділової мети щодо укладання збиткових договорів на поставку продукції. З огляду на вищенаведене, економічно обґрунтованою звичайною ціною у підприємств виробників є фактична собівартість.

Відтак, в акті перевіки контролюючий орган вказав про порушення ПрАТ ДМЗ п.188.1 ст.188, з урахуванням п.14.1.71 ПК України, п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, що призвело до заниження бази оподаткування ПДВ на 631719036 грн. та відповідно суми податкових зобов`язань (за ставкою, визначеною п.193.1 ст.193 ПКУ) на 126343807 грн., в т.ч. по періодам: січень 2016 року - 12214029 грн.; лютий 2016 року - 10146080 грн.; березень 2016 року - 9038137 грн.; жовтень 2016 року - 261150 грн.; листопад 2016 року - 3670672 грн.; грудень 2016 року - 8625502 грн.; січень 2017 року - 30184804 грн.; лютий 2017 року - 19465269 грн.; березень 2017 року - 20673055 грн.; квітень 2017 року - 12000225 грн.; травень 2017 року - 64884 грн..

Крім того, в акті перевірки зазначено порушення п.201.1 ст.201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, ПрАТ ДМЗ не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною на загальну суму 126343807 грн., в т.ч. по періодам: січень 2016 року - 12214029 грн.; лютий 2016 року -10146080 грн.; березень 2016 року - 9038137 грн.; жовтень 2016 року - 261150 грн.; листопад 2016 року - 3670672 грн.; грудень 2016 року - 8625502 грн.; січень 2017 року - 30184804 грн.; лютий 2017 року - 19465269 грн.; березень 2017 року - 20673055 грн.; квітень 2017 року - 12000225 грн.; травень 2017 року - 64884 грн..

Також, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що позивачем протягом квітня, жовтня, грудня 2016 року сформовано податкові зобов`язання по операціям з реалізації коксу, коксового горішку та коксової дрібниці на адресу ТОВ Запорожспецсплав , ПАТ ПІВДГЗК , ТОВ МЕТАЛПРОМЕКСПОРТ , ПрАТ ММК ім. Ілліча , AT ДНІПРОВАЖМАШ , ПАТ ДМК , ПАТ АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ , ПРАТ МК Азовсталь .

В ході перевірки встановлено порушення ПрАТ ДМЗ алгоритму подання заяви, визначеною нормою п.45 підр.2 розд.XX Податкового кодексу України та п.9 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, а саме - у звітному (податковому) періоді, з першого числа якого платник відмовляється/зупиняє використання зазначеної пільги.

Таким чином, згідно висновків акту перевірки ПрАТ ДМЗ на порушення п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.3 ст.201, пунктів 44 та 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України завищено податкові зобов`язання на суму 6397479 грн., в т.ч. по періодам: завищено податкові зобов`язання в квітні 2016 року на суму 4725660 грн., жовтні 2016 року на суму 15919184 грн., грудні 2016 року на суму 35788099 грн., січні 2017 року на суму 5441033 грн., занижено податкові зобов`язання в березні 2016 року на суму 915671 грн., травні 2016 року на суму 3511641 грн., вересні 2016 року на суму 41371706 грн., листопаді 2016 року на суму 8355535 грн., квітні 2017 року на суму 1321944 грн..

Окрім того, на порушення п. 201.1, 201.3, 201.10 ст. 201 ПК України, ПрАТ ДМЗ не складено та не зареєстровано податкові накладні на загальну суму 95947890 грн., в т.ч. по періодам: березень 2016 року - 915671 грн., квітень 2016 року - 6200867 грн., травень 2016 року -22341595 грн., вересень 2016 року -41380181 грн., жовтень 2016 року - 3358954 грн., листопад 2016 року - 13730489 грн., грудень 2016 року - 6698189 грн., квітень 2017 року - 1321944 грн..

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Підпунктом 14.1.71 п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично й фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п. 14.1.219 ПК України).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (п. 14.1.218 ПК України).

З аналізу вказаних норм Податкового кодексу України можливо зобити висновок, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим, визначають обов`язкові умови відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах та передбачають можливість доведення невідповідності договірної ціни рівню ринкових цін.

Звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена сторонами у договорі, яка водночас має відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

Цивільним кодексом України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідачем не надано доказів продажу позивачем продукції власного виробництва за ціною нижче звичайної ціни, як і не надано доказів, що такі ціни не відповідають ринковим.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що і в акті перевірки, так і в додатку №12.1 до акта перевірки, в порушення п.5 розділу ІІ Основні вимоги до оформлення документальних перевірок Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за №1300/27745, факти порушення позивачем реалізації продукції власного виробництва на адресу пов`язаних осіб на території України з отриманням збитків на суму - 631719036 грн. викладені без посилання на первинні документи (бухгалтерського та податкового обліку), що виключає можливість встановити номери, дати договорів, специфікацій, ціну визначену сторонами, найменування товару, відповідність договірної ціни звичайній.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача пояснили, що, що сума податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 126343807 грн. розрахована перевіряючими виходячи з бази, яка складає різницю між оборотами по рахунку 901111 Собівартість реалізованої металопродукції вітчизняним покупцям та оборотами по рахунку 701111 Доходи від реалізованої металопродукції вітчизняним покупцям , 701112 Доходи від реалізації металопродукції іноземним покупцям .

Таким чином, з наведеного вбачається, що що контролюючим органом вказана сума розрахована не за даними первинних бухгалтерських документів, як вірно вказав і суд першої інстанції.

Вказані обставини відповідачем не заперечувались та не спростовані.

Крім того, за даними акта перевірки продаж продукції власного виробництва (металопродукція) позивачем здійснювався вітчизняним покупцям, які є резидентами України.

Визначення податкових зобов`язань з ПДВ за методом, який застосовано відповідачем та зазначено в акті перевірки не передбачено жодним нормативно правовим документом.

Відповідачем не доведено правомірності визначення податкових зобов`язань з ПДВ по рахунку 701112 Доходи від реалізації металопродукції іноземним покупцям , оскільки ані в акті перевірки, ані в додатку №12.1 до акта перевірки не зазначено жодного нерезидента (іноземного покупця).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення щодо отримання позивачем збитків на суму - 631719036грн., та як наслідок, визначення податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 126343807 грн.

Щодо порушення позивачем п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.3 ст.201, пунктів 44 та 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України, яке виникло за висновками акту перевірки у зв`язку з реалізацією коксової продукції в періодах, по яким заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктами 44 та 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України подані з порушенням абз.3 п.45 підр.2 розд.ХХ ПК України.

Позивачем протягом квітня, жовтня та грудня 2016 року сформовано податкові зобов`язання по операціям з реалізації коксу, коксового горішку та коксової дрібниці на адресу ТОВ Запорожспецсплав , ПАТ ПІВДГЗК , ТОВ МЕТАЛПРОМЭКСПОРТ , ПрАТ ММК ім.Ілліча , AT ДНІПРОВАЖМАШ , ПАТ ДМК , ПАТ АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ , ПРАТ МК Азовсталь .

За висновками акту перевірки такі операції здійснені в період дії податкової пільги, а тому позивач зобов`язаний сформувати податкові зобов`язання за операціями, що були звільнені від оподаткування ПДВ та зареєструвати податкові накладні, у зв`язку з використанням товару в операціях, що не є об`єктами оподаткування.

Відповідно до п.45 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (в редакції на час спірних правовідносин) тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до абз.2 ст.45 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, у разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Згідно абз.3 ст.45 розділу ХХ Перехідних положень ПК України платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подавались заяви, в тому числі і заяви від 30.03.2016 року за № J0215901 про відмову від пільги за квітень 2016 року, від 28.10.2016 року за № J0215901 про відмову від пільги за жовтень 2016 року, від 03.01.2017 року за № J0215901 про відмову від пільги за грудень 2016 року. Такі заяви ДФС були прийняті, про що свідчать відповідні квитанції (а.с.129-148 т.16).

Таким чином, позивач відмовився від пільги, шляхом подання відповідних заяв про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України по кожному періоду, в тому числі, за квітень, жовтень та грудень 2016 року, які є спірними.

Позиція податкового органу полягає в тому, що позивач, не подавши в строк заяву про відмову від пільги, зобов`язаний автоматично користуватися цією пільгою та не мав права декларувати податкові зобов`язання з ПДВ, не мав права на податковий кредит з ПДВ, що є порушенням п. 201.1, п. 201.3, ст. 201 ПК України.

Апеляційний суд вважає таку позицію податкового органу помилковою та такою, що суперечить нормам законодавства та фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог пп. 17.1.4 п. 17.1 ст.17 ПК України, платник податків має право: користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до вимог підпунктів 30.1., 30.2, 30.3. статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

За приписами пункту 30.4 наведеної норми платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

У відповідності до пункту 30.9 статті 30 ПК України податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що використання податкової пільги є правом платника податків, а не його обов`язком, отже, згідно з вимогами Податкового кодексу України позивач має право, а не обов`язок щодо користування податковими пільгами.

У той же час, жодною нормою Податкового кодексу України не визначено, що платник податків зобов`язаний автоматично користуватися податковою пільгою в разі не подання/несвоєчасного подання заяви про відмову від пільги.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.3 ст. 201 ПК України визначено, що у разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис Без ПДВ з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Статтею 201 ПК України визначено тільки один випадок, коли сума податку не може бути віднесена до податкового кредиту при звільненні від сплати, а саме - пунктом 201.9 статті 201 ПК України визначено, що не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював реєстрацію податкових накладних після подання заяв про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, зокрема, за період грудень 2016 року. Складені позивачем податкові накладні були прийняті контролюючим органом без зауважень та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями №2.

Вказані обставини відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 року по справі № 819/1383/17, за обставин реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом правильно оцінено як наслідок неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 ст. 201 при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Враховуючи факт прийняття та реєстрації податковим органом податкових накладних, складених позивачем у зв`язку з реалізації коксу, коксового горішку та коксової дрібниці на адресу ТОВ Запорожспецсплав , ПАТ ПІВДГЗК , ТОВ МЕТАЛПРОМЭКСПОРТ , ПрАТ ММК ім. Ілліча , AT ДНІПРОВАЖМАШ , ПАТ ДМК , ПАТ АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ , ПРАТ МК Азовсталь , доводи про завищення податкових зобов`язань на суму 6397479 грн. є необґрунтованими.

Стосовно податкового повідомлення-рішення форми ПС №0003924617 від 23.04.2019 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1091351,69 грн. апеляційний суд зазначає наступне.

Підставою прийняття вказаного рішення були висновки акту перевірки про порушенням позивачем п.п.46.1 п.46 ст.46, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, ст.212, п.п.213.1.2 п.213.1 ст.213, п.216.6 ст.216, ст.231, ст.232 ПК України в частині не складання та не реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяги пального, використаного для власного споживання за період з 01.03.2016 року по 31.01.2017 року .

Згідно з актом перевірки в розділі 3.3 Результати перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету акцизного податку податковим органом зазначено, що ПрАТ ДМЗ в порушення наведених вище норм ПК України за період з 01.04.2016 року по 30.09.2017 року не були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на обсяги пального, використаного для власного споживання. Також зазначено, що на порушення п.п.46.1 п.46 ст.46, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, ст.212 ПК України та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №105/26550, ПрАТ ДМЗ не надані обов`язкові Додатки 1 прим.1 до податкових декларацій акцизного податку за період: грудень 2016 року, січень - вересень 2017 року, чим порушено встановлений законом порядок ведення податкового обліку.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 року за №193 Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів затверджено форму №М-11 накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, яка призначена для обліку руху матеріальних цінностей всередині підприємства.

В матеріалах справи наявні накладні-вимоги на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів - форма №М-11, які підтверджують використання пального (дизельне паливо, бензин, пальне для реактивних двигунів) у власній господарській діяльності позивача (а.с.149-184 т.16).

Відповідно до п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України реалізація пального для цілей розділу VI Акцизний податок Податкового кодексу України - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі, передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 ст.212 ПК України визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку, у тому числі особа, яка реалізує пальне.

У відповідності до пункту 232.1 ст.232 ПК України облік обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального ведеться за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно із п.п.213.1.12 п.213.1 ст.213 ПК України об`єктами оподаткування є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН;

- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

- вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Таким чином, операції з використання пального для власного споживання не є в розумінні Податкового кодексу України реалізацією пального для цілей розділу VI Акцизний податок Податкового кодексу України, а тому не потребують складання акцизних накладних.

Згідно із частиною 1 пункту 2 розділу І Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 року №2, акцизна накладна, розрахунок коригування акцизної накладної, заявка на поповнення (коригування) залишку пального складаються особами, які здійснюють реалізацію пального та які відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу визначені платниками акцизного податку.

У відповідності до частини 5 пункту 2 розділу І Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 року №2, акцизна накладна, розрахунок коригування акцизної накладної, заявка на поповнення (коригування) залишку пального вважаються недійсними у разі їх заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті.

Частиною 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 року № 2, акцизна накладна складається при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

У відповідності до пункту 2 Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14, декларацію складають та подають особи, визначені статтею 212 розділу VI Кодексу як платники акцизного податку (далі - платник). Платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов`язання зі сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у графі Ознака подання на останньому аркуші Декларації.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язок по складанню акцизних накладних покладається на продавця таких паливно-мастильних матеріалів.

Як встановлено судом, позивач не є ані виробником, ані продавцем паливно- мастильних матеріалів, а отже не зобов`язаний складати акцизні накладні на придбані паливно-мастильні матеріали, які використані ним в процесі здійснення власної господарської діяльності.

Що стосується порушення позивачем п.п.46.1 п.46 ст.46, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, ст.212 ПК України та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №105/26550, в частині не заповнення та не подання Додатку 1-1 до податкових декларацій акцизного податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до Додатку 1-1 Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14, платники податків подають додаток 1-1 до податкової декларації акцизного податку у разі реалізації пального.

Відповідно до п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України реалізація пального для цілей розділу VI Акцизний податок ПК України - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі, передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що позивач здійснює операції з реалізації з передачі (відпуску, відвантаження) пального (бензолу сирого кам`яновугільного) на експорт, тобто за межами митної території України, а отже заповнення та подання Додатку 1-1 до податкових декларацій акцизного податку не здійснюється

Відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів, що позивач здійснює продаж бензолу на митній території України, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже наведеним вище спростовується правомірність прийняття відповідачем повідомлення-рішення форми ПС №0003924617 від 23.04.2019 року, як вірно зазначив і суд першої інстанції.

На обґрунтування правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення (форми ПС ) № 0003974618 від 23.04.2019 року про застосування штрафних санкцій в розмірі - 195700,09 грн. відповідачем зазначено про порушення позивачем п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України в частині повноти відображення контрольованих операцій в Звіті про контрольовані операції.

Податковий орган зазначає, що позивачем не задекларовано у звітах про КО за 2015 та 2016 роки господарські операії на загальну суму 19570009,00 грн..

Перевіркою показників задекларованих ПрАТ ДМЗ у Звіті про контрольовані операції за 2014 рік у обсязі 4 546 655 236,00 грн. (без ПДВ) порушень не встановлено.

В акті перевірки у розділі 3.8 Перевірка дотримання вимог п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України щодо факту подання/неподання Звіту про контрольовані операції та повноти відображення в ньому контрольованих операцій податковим органом зазначено, що за результатами проведеної перевірки виявлено факти неповного декларування та завищення задекларованих сум у звіті про контрольовані операції (КО) за 2015 рік та 2016 рік господарських операцій, які підпадають під критерії контрольованих, занижено на загальну суму 19570009,0 грн..

Так, на аркушах акту 270-275 зазначено про заниження обсягів контрольованих операцій в Звіті за 2015 рік на суму 19502455,0 грн., а саме: по відображенню суми по нерезиденту ОАО Объединенная угольная компания Южкузбассуголь (Росія) занижено на суму 11602821,0 грн., по ООО Чиатурманганум Джорджия (Грузія) занижено на суму 6848273,00 грн., по ОАО Евраз Качканарский горно-обогатительный комбинат занижено на суму 565927,00 грн., по ООО Распадский Уголь занижено на суму 409443,00 грн., по ОАО Объединенный Западно-Сибирский металлургический комбинат занижено на суму 75991,00 грн., по ООО Распадская Угольная Компания завищено на суму 7707426,00 грн., по Dalmond Trade Hous Ltd (Кіпр) завищено на суму 120639,00 грн., по Corwintec Europe Limited (Ірландія) завищено на суму у розмірі 120639,00 грн.; за 2016 рік, а саме: заниження на суму 67554,00 грн., завищення на суму 1103685,00 грн..

Крім того, відповідачем наведено опис порушень в Звітах по контрольованим операціям за 2015 рік та вказано про завищення на суму 67554,00 грн. по нерезиденту ТОВ Metlica-Zuev (Молдова), завищення на суму у розмірі 1103685,00 грн. по нерезидентам ТОВ Распадська вугільна компанія .

Відповідно до п.23 розділу IV Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 року №8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 року за №187/28317, у графі 20 зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку.

Отже, дослідженню підлягають дані Звіту про контрольовані операції за 2015 рік, 2016 рік та строки подачі з порівнянням даних бухгалтерського обліку зазначеного відповідачем в акті перевірки та відповідно норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Підпунктом 39.4.1 п.39.4 ст.39 ПК України встановлено, що для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України (в редакції з 01.01.2015 року) платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації).

Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем подано Звіт про контрольовані операції за 2015 рік - 26.04.2016 року, тобто в строки, встановлені п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України (в редакції з 01.01.2015 року).

Згідно із п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач подав звіт про контрольовані операції за 2016 рік - 28.09.2017 року, тобто в строки встановлені п.п.39.4.2 п.39.4. ст.39 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.39.4.2.1 п.39.4 ст.39 ПК України у звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

- новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;

- уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.4 і 120.6 статті 120 цього Кодексу.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати звіт (уточнюючий звіт) про контрольовані операції за звітний період, який перевіряється.

Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 120.4 ст.120 ПК України встановлено, що невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції та/або невключення до поданого звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній інформації відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу - тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році; 1 відсотка суми доходу (виручки) учасника міжнародної групи компаній, інформація про якого в порушення вимог цього Кодексу не відображена у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Порядок складання Звіту про контрольовані операції, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року №8 (далі по тексту - Порядок №8).

Загальна вартість контрольованої операції зазначається у графі 20 Відомостей про контрольовані операції (Додатка до Звіту про контрольовані операції) в гривнях, тобто в сумі, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку (п.23 розділу IV Порядку №8). Така ж сума відображається в графі 4 Загальних відомостей про контрольовані операції Звіту.

Пунктом 17 Порядку № 8, встановлено, що у графах 14, 15 зазначається однакова дата - дата переходу прав власності на товари або дата складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах, установлених НБУ (п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року №193 (далі по тексту - Положення 21).

Відповідно до п.5 Положення, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем включено в Звіт про контрольовані операції за 2015 рік та відображено всі операції згідно Порядку №8 в сумі, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку, з врахуванням дати переходу права власності на товари та за вирахуванням непрямих податків, витрат від операційної курсової різниці.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що розрахунок зроблено без урахування курсових різниць, за вирахуванням непрямих податків.

Як встановлено судом, контролюючим органом при здійсненні перевірки позивача не взято до уваги врахування позивачем дати переходу права власності на товари, таким чином, відповідачем не доведено порушення позивачем п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України щодо заниження показників Звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

Щодо заниження в Звіті про контрольовані операції за 2015 рік обсягу операцій з ООО Чиатурманганум Джорджия (Грузія) на суму у розмірі 6848273,00 грн., судом встановлено, що Грузія не входить до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 статті 39 ПК України, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №977-р. Грузія була включена в Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 статті 39 ПК України, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 1042-р, від 14.05.2015 року №449-р.

Таким чином, обсяг операцій з ООО Чиатурманганум Джорджия (Грузія) включається до Звіту про контрольовані операції за 2015 рік в обсязі, який здійснено до 15.09.2015 року.

Відповідачем не надано розрахунку заниження/завищення операції при відображенні в Звіті про контрольовані операції за 2015 рік обсягу операцій з ООО Чиатурманганум Джорджия (Грузія) за період з 01.01.2015 року по 15.09.2015 року, що виключає можливість встановити правомірність та обгрунтованість оскарженого податкового повідомлення-рішення форми ПС №0003974618 від 23.04.2019 року.

Далі, в акті перевірки відповідачем зазначено про порушення підприємством вимог податкового законодавства в частині заниження обсягів контрольованих операцій в Звіті за 2016 рік, а саме: заниження на суму 67554,00 грн., завищення на суму 1103685,00 грн..

На аркушах 275-276 акта перевірки відповідачем наведено опис порушень в Звітах по контрольованим операціям за 2015 рік та зазначено про завищення на суму 67554,00 грн. по нерезиденту ТОВ Metlica-Zuev (Молдова), завищення на суму 1103685,00 грн. по нерезидентам ТОВ Распадська вугільна компанія .

В той же час в матеріалах справи міститься копія контракту №1064 від 10.06.2016 року, укладеного між позивачем та ООО Metalica-Zuev (Молдова) (а.с.143-146 т.26), згідно якого господарські взаємовідносини між вказаними підприємствами виникли з 10.06.2016 року, а тому судом вірно зазначено, що у позивача відсутній обов`язок включати обсяг операцій по вказаному контрагенту у Звіт про контрольовані операції за 2015 рік, з чим погоджується колегія суддів.

Таким чином, відповідачем не доведено порушення позивачем п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України щодо заниження показників Звіту про контрольовані операції за 2016 рік.

Крім того, при прийнятті податкового повідомлення-рішення (форми ПС ) №0003974618 від 23.04.2019 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 195700,09 грн. контролюючим органом застосовано п.120.4 ст.120 ПК України, на підставі чого застосовано штрафні санкції за невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції та/або невключення до поданого звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній інформації відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу (а.с.236 т.1).

Разом з тим, у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення (форми ПС ) №0003974618 від 23.04.2019 року зазначено про застосування штрафних санкцій, передбачених п.120.3 ст.120 ПК України, яким встановлено застосування штрафних санкцій за неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу (а.с.237 т.1).

Таким чином, до позивача застосовано штрафні санкції, за порушення, яке не було підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Далі, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення форми ПС №0003944617 від 23.04.2019 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн. стало наступне: підприємством подано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою №1ДФ) з недостовірними даними про платника податку, які призвели до зміни платника податку, що є порушенням п.51.1 ст.51, п.п. б п.176.2 ст.176 ПК України та п.3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку №49 та №4.

Як зазначено в акті перевірки, декларантом невірно вказано ІПН платника, в той же час, ані в акті перевірки в розділі 3.5.8 акта перевірки, ані в додатках до акта перевірки не наведено опису (прізвище, ім`я, по-батькові) із вказанням ІПН працівників позивача, по яким декларантом було невірно вказано ІПН у звітах 1ДФ.

Таких доказів відповідачем також не надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.51.1 ст.51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

За приписами п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 1.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 року за №111/26556), передбачено, що цей Порядок визначає порядок заповнення і подання до органу Державної фіскальної служби України Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 та підпункту б пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Відповідно до п.3.1 Порядку №4 реквізити податкового розрахунку, що заповнюються, зокрема: відображення відомостей у розділі І Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку (далі - розділ І): у графі 1 № з/п відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється; у графі 2 Податковий номер або серія та номер паспорта* відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

За змістом п.4.1 Порядку №4 коригування поданого і прийнятого податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом першої інстанції досліджено податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за звітні періоди та уточнюючі, які підтверджують, що позивач самостійно, в строки встановлені п.50.1 ст.50 ПК України, виправив виявлені помилки в ІПН фізичних осіб (працівників підприємства) (а.с. 184а-250 т.16, а.с.1-28 т.17).

Разом з тим, в акті перевірки не вказано про втрати бюджету, неповну сплату податку утриманого із сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб до бюджету, або про зміну майнового стану платника податку.

Вказані обставини відповідачем в апеляційній скарзі не заперечуються та не спростовуюься.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення - рішення форми ПС №0003944617 від 23.04.2019 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року по даній справі призначено проведення комісійної судово-економічної експертизи.

На виконання вказаної ухвали суду Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №892/893-20 від 20.07.2020 року (а.с.137-250 т.27, а.с.1-76 т.28).

Згідно вказаного висновку експертів за результатами проведених досліджень документально не підтверджено :

- порушення ПрАТ ДМЗ п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.10 ст.137, з урахуванням абз. б пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 та п.44.1. ст.44 Податкового кодексу України, щодо заниження інших доходів за 2014 рік на суму 157272903 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму у розмірі 157272903 грн.;

- порушення ПрАТ ДМЗ п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, з урахуванням п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, ст.4, п.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, щодо завищення витрат від операційної діяльності за 2014 рік на суму 79959 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 79959 грн.;

- порушення ПрАТ ДМЗ пп.134.1.1 п.134.1. ст.134, з урахуванням п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, п.7, п.10 МСБО 18 Дохід , ст.ст.1, 2, 3, 9, 11, 12 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні та п. 1, п.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, розділу 1 Інструкції Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, щодо заниження доходів за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року на суму 140765290 грн. за рахунок задекларованих ПрАТ ДМЗ взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ризикового сектору економіки що призвело до завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за наступні періоди у сумі 140765290 грн.: 2015 рік - 4531787,00 грн., 2016 рік - 42064510,00 грн., в т.ч. 1 квартал - 424814,00 грн., півріччя - 804476,00 грн., три квартали - 23764842,00 грн., три квартали 2017 року - 95139853,00 грн., півріччя 2017 року - 53095076,00 грн., 1 квартал 2017 року - 8629424,00 грн.;

- порушення п.188.1 ст.188 ПК України на загальну суму 126343 807 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: січень 2016 року - 12214029 грн., лютий 2016 року - 10146080 грн., березень 2016 року - 9038137 грн., жовтень 2016 року - 261150 грн., листопад 2016 року - 3670672 грн., грудень 2016 року - 8625502 грн., січень 2017 року - 30184804 грн., лютий 2017 року- 19465269 грн., березень 2017 року - 20673055 грн., квітень 2017 року - 12000225 грн., травень 2017 року - 64884 грн.;

- порушення ПрАТ ДМЗ п.201.1., п.201.3, п.201.10 ст.201 ПК України в частини не складання та несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних перевищення звичайної ціни над фактичною ціною реалізації продукції власного виробництва на загальну суму 126343807 грн., в т.ч. по періодам: січень 2016 року - 12214029 грн., лютий 2016 року - 10146080 грн., березень 2016 року - 9038137 грн., жовтень 2016 року - 261150 грн., листопад 2016 року - 3670672 грн., грудень 2016 року - 8625502 грн., січень 2017 року - 30184804 грн., лютий 2017 року - 19465269 грн., березень 2017 року - 20673055 грн., квітень 2017 року - 12000225 грн., травень 2017 року - 64884 грн.;

- завищення ПрАТ ДМЗ податкових зобов`язань внаслідок порушення п.198.5 ст.198, п.201.3. ст.201 та п.44 і 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України на загальну суму 6397479 грн., в т.ч. по періодам: завищення податкових зобов`язань у квітні 2016 року на суму 4725660 грн., жовтні 2016 року на суму 15919184 грн., в грудні 2016 року на суму 35788099 грн., в січні 2017 року на суму 5441033 грн. та заниження податкових зобов`язань в березні 2016 року на суму 915671 грн., травні 2016 року на суму 3511641 грн., вересні 2016 року на суму 41371706 грн, листопаді 2016 року на суму 8355535 грн., квітні 2017 року на суму 1321944 грн.;

- порушення ПрАТ ДМЗ п.201.1., 201.3, 201.10 ст.201 та п.45 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України в частини не складання та несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 95947890 грн., в т.ч. по періодам: березень 2016 року на суму 915671 грн., квітень 2016 року на суму 6200867 грн., травень 2016 року на суму 22341595 грн., вересень 2016 року на суму 41380181 грн., жовтень 2016 року на суму 3358954 грн., листопад 2016 року на суму 13730489 грн., грудень 2016 року на суму 6698189 грн., квітень 2017 року на суму 1321944 грн.;

- порушення ПрАТ ДМЗ п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, з урахуванням норм п. 44.1 ст.44 ПК України за рахунок декларування ПрАТ ДМЗ податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ризикового сектору економіки, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 21568144 грн., в т.ч. по періодам: лютий 2014 року - 124466 грн., березень 2014 року - 71687 грн., квітень 2014 року - 155078 грн., травень 2014 року - 127260 грн., червень 2014 року - 25374 грн., липень 2014 року- 166837 грн., серпень 2014 року -147943 грн., вересень 2014 року -70918 грн., жовтень 2014 року -180232 грн., листопад 2014 року - 47988 грн., грудень 2014 року - 126498 грн., січень 2015 року - 75564 грн., лютий 2015 року - 75580 грн., травень 2015 року - 10672 грн., червень 2015 року - 57216 грн., липень 2015 року - 23049 грн., серпень 2015 року - 2110 грн., вересень 2015 року - 24957 грн., листопад 2015 року - 242290 грн., грудень 2015 року - 243867 грн., січень 2016 року - 25235 грн., березень 2016 року - 45568 грн., травень 2016 року - 20682 грн., серпень 2016 року - 470325 грн., вересень 2016 року - 276579 грн., жовтень 2016 року - 354681 грн., листопад 2016 року - 257353 грн., грудень 2016 року - 2278036 грн., січень 2017 року - 617985 грн., лютий 2017 року - 443913 грн., березень 2017 року - 405703 грн., квітень 2017 року - 390488 грн., травень 2017 року - 3233850 грн., червень 2017 року - 3216219 грн., липень 2017 року - 443098 грн., серпень 2017 року - 5564529 грн., вересень 2017 року - 1524315грн.;

- завищення податкового кредиту на суму 21568144 грн. за рахунок порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, з урахуванням норм п.44.1 ст.44 ПК України завищення ПрАТ ДМЗ від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за вересень 2017 року на суму 27556056 грн.;

- завищення ПрАТ ДМЗ суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 112495102 грн., в тому числі по періодах: лютий 2016 року - 6867777 грн., березень 2016 року - 5025821 грн., травень 2016 року - 7363434 грн., червень 2016 року - 2530953 грн., липень 2016 року - 3555958 грн., вересень 2016 року - 36973470 грн., жовтень 2016 року - 5145140 грн., листопад 2016 року - 1481623 грн., грудень 2016 року - 11085277 грн., січень 2017 року - 2124656 грн., лютий 2017 року - 3984191 грн., березень 2017 року - 21144194 грн., квітень 2017 року - 4673286 грн., серпень 2017 року - 256384 грн., вересень 2017 року - 282938 грн.;

- порушення ПрАТ ДМЗ п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, щодо заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 30.09.2017 року на суму 1486714 грн., в тому числі по періодам: липень 2014 року - 670696 грн., серпень 2014 року - 147942 грн., вересень 2014 року - 70917 грн., червень 2015 року - 573759 грн.;

- порушення ПрАТ ДМЗ п.п.213.1.2 п.213.1 ст.213, п.216.6 ст.216, ст.231 та ст.232, з урахуванням пп.14.1.212 п.14.1. ст.14 ПК України щодо не складання та не реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних, акцизних накладних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за період з 01.04.2016 року по 30.09.2017 року на обсяги пального, використаного для власного споживання у сумі 2182703,33 грн.;

- порушення ПрАТ ДМЗ п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України щодо недекларування у звітах про КО за 2015-2016 роки господарських операцій на загальну суму 19570009,00 грн., у тому числі: 2015 рік - 19502455,00грн., 2016 рік - 67554,00 грн..

За результатами експертного дослідження не є можливим документально підтвердити чи спростувати висновки акту в частині порушення ПрАТ ДМЗ п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266, п.п.266.3.1, 266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України щодо заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 72 132,44 грн., в тому числі: за 1 квартал 2016 року - 9639,11 грн., ІІ квартал 2016 року - 9639,11 грн., ІІІ квартал 2016 року - 9639,11 грн., IV квартал 2016 року - 9639,11 грн., 1 квартал 2017 року - 11192,00 грн., ІІ квартал 2017 року - 11192,00 грн., ІІІ квартал 2017 року - 11192,00 грн., IV квартал 2017 року - 11192,00 грн. з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку.

За результатами дослідження підтверджується завищення ПрАТ ДМЗ податкових зобов`язань з земельного податку в розмірі 241103,17 грн., переплата орендної плати за землю в розмірі 21111768,52 грн. та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 79434, 69 грн..

Вказаний висновок експертів відповідачем не оскаржується та не спростовується.

З огляду на наведені вище обставини, матеріали справи в сукупності із вказаним висновокм експертів, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині протиправності податкових повідомлень-рішень від 23.04.2019 року: №0003934617(форми П ), №0003984617(форми В1 ), №0003994617(форми В4 ), №0003954617 (форми Р ), №0004034617 (форми ПН ), № 0003974618 (форми ПС ), № 0003944617 (форми ПС ), № 0003924617 (форми ПС ), як вірно зазначив і суд першої інстанції.

Стосовно правомірності винесення податкового повідомлення - рішення (форми Р ) №0003904617 від 23.04.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі - 72132,44 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі - 18033,12 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

Прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом обгрунтовано порушенням позивачем п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266, п.п. 266.3.1, 266.3.3 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України щодо заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 72132,44 грн..

Як зазначалось вище, за результатами експертного дослідження не є можливим документально підтвердити чи спростувати висновки акту в частині порушення ПрАТ ДМЗ п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266, п.п.266.3.1, 266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України щодо заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 72 132,44 грн., в тому числі: за 1 квартал 2016 року - 9639,11 грн., ІІ квартал 2016 року - 9639,11 грн., ІІІ квартал 2016 року - 9639,11 грн., IV квартал 2016 року - 9639,11 грн., 1 квартал 2017 року - 11192,00 грн., ІІ квартал 2017 року - 11192,00 грн., ІІІ квартал 2017 року - 11192,00 грн., IV квартал 2017 року - 11192,00 грн. з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку.

В акті перевірки від 27.03.2019 року № 48/28-10-46-17-05393056 (стор. 239-243 акта) контролюючим органом по неосновному місцю обліку знаходження майна позивача описано показники нерухомого майна (будівлі та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Орлівщина, пров.Лісний,3). Дані показники об`єкту нерухомого майна, для визначення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період що перевірявся зазначені відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.06.2009 року, серія НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ Дніпровський металургійний завод використовує нежитлову будівлю по вулиці Тиверська, 4, для розміщення медико-санітарної частини підприємства (медичний заклад), що підтверджується наступним : перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського (на теперішній час - ПрАТ ДМЗ ), наказ №12-АТ від 03.04.1997 року; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; договір оренди землі від 22.11.2017 року, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню нежитлової будівлі медико-санітарної частини, яка розташована: по вул.Тиверській (вул.Сериківська), 4 (Новокодацький (Ленінський) район).

Для надання працівникам підприємства страхових послуг, ПрАТ ДМЗ укладено з ПАТ Страхова компанія Дніпроінмед та ПрАТ Страхова компанія ІНГРУП відповідні договори.

Згідно з п.1.1., п.1.2 договору оренди нерухомого майна №1576/2015 від 01.12.2015 року, укладеного між ПрАТ ДМЗ та ПрАТ Страхова Компанія Дніпроінмед , орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення (кабінет №321), загальною площею 25,4 кв.м. для надання страхових послуг працівникам підприємства.

Згідно із п.1.1, п.1.2 договору оренди №1656/2017 від 01.09.2017 року, укладеного між ПрАТ ДМЗ та ПрАТ Страхова Компанія ІНГРУП , орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 25,4 кв.м. в медико-санітарній частині підприємства (інв. №1475) згідно Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього Договору, для надання страхових послуг працівникам підприємства.

В рішеннях Дніпропетровської міської ради №3/65 від 15.07.2015 року Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , №7/11 від 13.07.2016 року Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , №12/18 від 12.02.2017 року Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста відсутній пункт щодо встановлення інших ставок податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб у разі передачі в оренду частини будівлі, як і відсутній пункт щодо зміни категорії будівель, які використовуються у сфері охорони здоров`я, у разі передачі частини будівлі в оренду.

Загальна площа будівлі медико-санітарної частини ПрАТ ДМЗ становить 5656,4 кв.м., в яких один з кабінетів площею 25,4 кв.м. позивачем передано в оренду для надання страхових послуг працівникам підприємства.

Помилкове віднесення контролюючим органом нежитлової будівлі медико-санітарної частини до Іншої нерухомості та застосування ставки 0,5% призвело до завищення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 9 місяців 2017 року на загальну суму - 79434,69 грн..

В розділі 3.5.3 акта перевірки Орендна плата щодо декларування орендної плати за землю: за січень - вересень 2017 року контролюючим органом зазначено витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі (кадастрові номери №1210100000:08:726:0008, №1210100000:08:792:0013, №1210100000:08:648:0076), рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2017 року по справі №804/6303/17, листи ПрАТ ДМЗ від 22.02.2018 року №106/996, від 14.02.2019 року №106/781, звернення Офісу великих платників податків ДФС до Держгеокадастру.

Стосовно земельної ділянки по вул.Ударників, 31 (кадастровий номер - 1210100000:08:726:0008) суд зазначає про таке.

В податковій декларації зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по орендній платі за землю за 2017 рік (звітна) ПрАТ ДМЗ задекларував наступні показники по вказаній земельній ділянці, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/150216/68 від 17.02.2016 року (кадастровий номер 1210100000:08:726:008) встановлено коеф. 1,20, нараховано суму орендної плати - 25440723,82 грн..

При отриманні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №33/170117/03-07 від 26.01.2017 року (кадастровий номер 1210100000:08:726:008), яким встановлено коеф. 2,00, ПрАТ ДМЗ в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по орендній платі за землю за 2017 рік (уточнююча - дата подачі 22.05.2017 року) задекларовано наступні показники по вказаній земельній ділянці, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №33/170117/03-07 від 26.01.2017 року 17.02.2016 (кадастровий номер 1210100000:08:726:008) встановлено коеф. 2,00, нараховано суму орендної плати - 42401206, 35 грн..

При отриманні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №33/030717/03-07 від 05.07.2017 року (кадастровий номер 1210100000:08:726:008), яким встановлено коеф.1,2, ПрАТ ДМЗ не було подано декларацію з уточненими показниками.

Відповідно, завищення податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2017 рік по земельній ділянці за адресою: вул. Ударників,31 (кадастровий номер 1210100000:08:726:008) складає: 42401206,35 грн. - 25440723,82грн.= 16960482,53 грн., в тому числі за 9 місяців 2017 року 16960482,53/12*9 = 12720361,89 грн., що також відображено відповідачем на стор.218 акта перевірки.

В матеріалах справи наявна постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2017 року по справі № 804/6303/17 про визнання протиправними дій відділу у м.Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування при формуванні станом на 26.01.2017 року витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 36,9369 га, розташованої по вул.Ударників, 31 у м.Дніпропетровську, кадастровий номер 1210100000:08:726:0008, коефіцієнту Кф, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, значення 2,0 та скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 36,9369 га, розташованої по вул.Ударників, 31 у м.Дніпропетровську, кадастровий номер 1210100000:08:726:0008, сформований станом на 26.01.2017 року.

Стосовної земельної ділянки по вул.Ударників, 44 (кадастровий номер - 1210100000:08:792:0013) суд зазначає про таке.

В податковій декларації зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по орендній платі за землю за 2017 рік (основна) ПрАТ ДМЗ задекларував наступні показники по вказаній земельній ділянці, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №433/86-17 від 14.02.2017 року (кадастровий номер 1210100000:08:792:0013) встановлено коеф.1,2, нараховано суму орендної плати - 24368771,72 грн..

В податковій декларації зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по орендній платі за землю за 2017 рік (уточнююча - дата подачі 22.05.2017 року) ПрАТ ДМЗ задекларував наступні показники по вказаній земельній ділянці, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №433/86-17 від 14.02.2017 року (кадастровий номер 1210100000:08:792:0013) встановлено коеф.2,0, нараховано суму орендної плати - 40614619,54 грн..

При отриманні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №13/030717/03-07 від 05.07.2017 року (кадастровий номер 1210100000:08:792:0013), яким встановлено коеф.1,2, ПрАТ ДМЗ 01.11.2017 року подано уточнюючу податкову декларацію зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по орендній платі за землю за 2017 рік, в якій у графі 6 Нараховано до зменшення податкового зобов`язання за 4 квартал 2017 року на суму - 4061461,91 грн., та у графі 8 Розмір завищення податкового зобов`язання минулих податкових періодів, або періодів поточного року, за якими минув термін сплати відображено завищення податкових зобов`язань за період з 05.07.2019 року по 30.09.2017 року у сумі-3886775,45 грн.. Загальна сума зменшення податкових зобов`язань по земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:08:792:0013 складає 7948237,36 грн..

Задекларована сума податкових зобов`язань за 2017 рік з урахуванням уточнюючого розрахунку від 01.11.2017 року по земельній ділянці, за адресою вул.Ударників,44 (кадастровий номер 1210100000:08:792:0013) - 32666382,18 грн..

Таким чином, сума завищення податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2017 рік по земельній ділянці, за адресою вул. Ударників, 44 (кадастровий номер 1210100000:08:792:0013) за 2017 рік становить: 32666382,18 грн. - 24368771,72 грн. = 8297610,46 грн..

По земельній ділянці по пр.Сергія Нігояна, 75 (кадастровий номер - 1210100000:08:648:0076) суд зазначає наступне.

В податковій декларації зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по орендній платі за землю за 2017 рік (основна) ПрАТ ДМЗ задекларував наступні показники по вказаній земельній ділянці, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №392/86-17 від 07.02.2017 року (кадастровий номер 1210100000:08:648:0076) встановлено коеф.2,00, нараховано суму орендної плати - 142533,38 грн..

В податковій декларації зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по орендній платі за землю за 2017 рік (уточнююча - дата подачі 22.05.2017 року) ПрАТ ДМЗ задекларував наступні показники по вказаній земельній ділянці, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №392/86-17 від 07.02.2017 року (кадастровий номер 1210100000:08:648:0076) встановлено коеф. 2,00, нараховано суму орендної плати - 285066,77 грн..

ПрАТ ДМЗ отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №10/270717/03-07 від 28.07.2017 року (кадастровий номер 1210100000:08:648:0076) яким встановлено коеф.1,2.

01.11.2017 року ПрАТ ДМЗ подано уточнюючу податкову декларацію зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по орендній платі за землю за 2017 рік, в якій у графі 6 Нараховано до зменшення податкового зобов`язання» за 4 квартал 2017 року на суму - 28506,69 грн., та у графі 8 Розмір завищення податкового зобов`язання минулих податкових періодів, або періодів поточного року, за якими минув термін сплати відображено завищення податкових зобов`язань за період з 05.07.2019 року по 30.09.2017 року у сумі - 20230,53 грн.. Загальна сума зменшення податкових зобов`язань по земельній ділянці, за адресою пр.Сергія Нігояна, 75 (кадастровий номер 1210100000:08:648:0076) складає 48737,22 грн..

Задекларована сума податкових зобов`язань за 2017 рік з урахуванням уточнюючого розрахунку від 01.11.2017 року по земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:08:648:0076 складає - 236329,55 грн.. Завищення податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2017 рік по земельній ділянці за адресою пр. Сергія Нігояна,75 (кадастровий номер 1210100000:08:648:0076) за 2017 рік складає: 236329,55 грн. - 142533,38 грн. = 93796,17 грн..

З матеріалів справи вбачається, що за адресою пр. Сергія Нігояна, 72 (колишня назва - пр.Калініна, 72) була розташована художня майстерня. В 2014 році даний об`єкт, як основний засіб було ліквідовано (будівлю розібрано), що підтверджується актом на списання основних засобів від 29.09.2014 року та експертизою об`єкту основних засобів, що ліквідовано, який складено 08.09.2014 року.

З даних податкових декларацій зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по земельному податку вбачається, що ПрАТ ДМЗ задекларовано та сплачено земельного податку за 2014 рік в розмірі - 21116,72 грн., за 2015 рік - 26374,76 грн., за 2016 рік - 116685,03 грн., за 2017 рік - 123686,43 грн..

З врахуванням ліквідації будівлі у вересні 2014 року, завищення земельного податку складає 241103,79 грн. (2014 рік - 5279,18 грн., 2015 рік - 26374,76 грн., 2016 рік - 116685,03 грн., 2017 рік - 92764,82 грн.), що також зазначено на стор.226 акта перевірки від 27.03.2019 № 48/28-10-46-17-05393056.

Таким чином, наведені вище обставини спростовують висновки контролюючого органу про заниження позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 72132,44 грн., оскільки висновками експертів підтверджується завищення ПрАТ ДМЗ податкових зобов`язань з земельного податку в розмірі 241103,17 грн., переплата орендної плати за землю в розмірі 21111768,52 грн. та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 79434, 69 грн..

Вказані обставини відповідачем не спростовано.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо встановлення порушень відповідно акту №100/28-01-42-02-05393056 від 25.02.2015 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ Євраз - ДМЗ ім. Петровського (на теперішній час - ПрАТ ДМЗ , код за ЄДРПОУ 05393056), від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень, листопад 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року, оскільки прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення (форми В1 ) від 11.03.2015 року №0000054202 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 800622,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 400311,00 грн., (форми В4 ) від 11.03.2015 року №0000064202 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 30768483,00 грн., визнані протиправними та скасовані рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 року по справі №804/3995/15, яке набрало законної сили 02.07.2019 року (а.с.77-92 т.16).

Суд також критично оцінює доводи відповідача щодо встановлених порушень згідно з актом №110/28-01-42-05393056 від 10.06.2016 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Євраз ДМЗ (код ЄДРПОУ 05393056) з питань правомірності формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ ФЕРО - МД (код за ЄДРПОУ 38434431) по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року , оскільки судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми В4 №0000594202 від 30.06.2016 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 303260,00 грн. за період декларування податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року по поставленим товарам в листопаді, грудні 2013 року та січні 2014 року. До того ж, періоди листопад 2013 року, грудень 2013 року не є предметом планової виїзної перевірки за період з 01.01.2014 року по 30.09.2017 року (у справі №160/4001/19. Щодо січня 2014 року, відповідно до ст.102 ПК України сплив строк донарахування грошових зобов`язань.

Крім того, судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів віднесення позивачем до витрат в 2014 році суми по поставленим ТОВ ФЕРО-МД товарам в листопаді - грудні 2013 року.

Апеляційний суд також не приймає до уваги доводи відповідача про встановленні порушення за актом №200/28-01-42-05393056 від 06.12.2016 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Євраз ДМЗ (код ЄДРПОУ 05393056) з питань правомірності формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ СТАЛЬ МЕТ ЛТД (ЄДРПОУ 40233391), ТОВ ВКФ Найс (ЄДРПОУ 19311369), ТОВ ФЛЮОРІТ (ЄДРПОУ 32466384), ТОВ Вторцветметресурси (ЄДРПОУ 33247719), ТОВ ВАЛДІС (ЄДРПОУ 31850606), ТОВ Укрспецконструкція (ЄДРПОУ 31992407), ПВФК АНК-93 (ЄДРПОУ 20253818), ТОВ Укртрансстандарт (ЄДРПОУ 36841596), ТОВ Коксохімремонт (ЄДРПОУ 30465389), ТОВ Корпорація Арсіл (ЄДРПОУ 33858282), ТОВ Агротехпоставка (ЄДРПОУ 32561147), ТОВ Енергомаш (ЄДРПОУ 32197697), ТОВ Днеко (ЄДРПОУ 39686112), ТОВ Лебтрансгрупп (ЄДРПОУ 38403513) по декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року , оскільки винесені на підставі зазначеного акта податкові повідомлення-рішення від 15.12.2016 року №0001194200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за липень 2016 року на суму у розмірі 2919432,27 грн. за основним платежем та 1459716,14 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0001184200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 грн. були оскаржені підприємством в судовому порядку.

За наслідками судового оскарження постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 року по справі № 804/9145/16 визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС від 15.12.2016 року №0001194200, №0001184200. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 року та постановою Верховного Суду від 05.11.2019 року.

Відповідно до п. 102.1. ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік в строки, встановлені ПК України.

В подальшому, 23.10.2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок до вказаної податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік. З урахуванням вказаного, в контексті положень ст.102 ПК України строк визначення податкового зобов`язання позивачу сплив 23.10.2018 року.

Надаючи оцінку доводам відповідача про порушення позивачем п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.п.140.5.3 п.140.5 ст.140 ПК України в результаті не відображеної різниці, що збільшує фінансовий результат до оподаткування, заниження фінансового результату (завищено збитки) за 2016 рік на суму у розмірі 970860 грн., апеляційний суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 16.07.2008 року позивач здійснив покупку корпоративних прав у вигляді частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ Бон Лайф , що підтверджується договором купівлі-продажу корпоративних прав від 16.07.2008 року, загальна вартість корпоративних прав визначена у сумі 970860,00 грн. (п. 4.1 договору).

Відповідно до п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно із п.п. 140.5.3 п.140.5 ст.140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

З матеріалів справи вбачається, що у фінансовій звітності ТОВ Бон Лайф на кінець 2016 року було відображено збитки, сума яких перевищувала вартість статутного капіталу ТОВ Бон Лайф , що в свою чергу призвело до відображення у фінансовій звітності від`ємних чистих активів. Так, чисті активи ТОВ Бон-Лайф на 31.12.2016 року склали (258) тис. грн., тобто чисті активи склали менше 0.

В матеріалах справи міститься протокол засідання комісії з сумнівної заборгованості позивача №7 від 31.12.2016 року, відповідно до якого останнім прийнято рішення про відображення у своїй фінансовій звітності знецінення фінансової інвестиції, у зв`язку з відображенням від`ємних чистих активів в фінансовій звітності ТОВ Бон-Лайф . Сума знецінення склала 970860 грн..

Таким чином, що позивач жодних втрат від інвестицій не отримав, як і не здійснив жодних витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат. Відображення позивачем в фінансовій звітності знецінення фінансової інвестиції на суму 970860,00 грн. пов`язано зі зниженням вартості активу, а не із забезпеченням відшкодування майбутніх витрат або втрат.

В матеріалах справи також міститься копія договору від 20.12.2017, укладеного між ПрАТ ДМЗ (продавець) та ТОВ ІНВЕСТЛОГІСТИК ГРУП (покупець) щодо купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ Бон Лайф (п.2.1. договору - ціна продажу еквівалентна 30 тис. доларів США), який підтверджує, що позивач не отримав втрат від інвестицій.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.04.2019 року №0003934617 (форми П), №0003984617 (форми В1), №0003994617 (форми В4), №0003954617 (форми Р), №0004034617 (форми ПН), №0003974618 (форми ПС), №0003944617 (форми ПС), №0003904617 (форми Р), №0003924617 (форми ПС).

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін, то відповідно до частини 6 статті 139 КАС України розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не змінюється .

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справи №160/4001/19 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справи №160/4001/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 грудня 2021 року.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак


Дата ухвалення рішення	14.12.2021
Оприлюднено	15.02.2022
Номер документу	103193013
Судочинство	Адміністративне

Юрко І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 14.12.2021 по справі 160/4001/19ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —160/4001/19

Постанова від 14.12.2021

Постанова від 14.12.2021

Постанова
від 14.12.2021 по справі 160/4001/19
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД