Постанова

від 26.01.2022 по справі 280/934/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2022 року м. Дніпросправа № 280/934/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Шальєвої В.А., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2021 року у справі № 280/934/21 (суддя І інстанції - Конишева О.В.)

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області до сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області

про стягнення капіталізованих платежів,

В С Т А Н О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів у розмірі 463 033,51 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2021 року позов задоволений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування скарги зазначає, що у зв`язку з реформою децентралізації видатки на освіту з 01.01.2021 здійснюються з бюджетів територіальних громад, яким для цього надаються відповідні державні трансферти. З огляду на вказане райдержадміністрацією прийнято рішення про припинення відповідача як особи публічного права. Відповідно до цього Комунальну установу Шевченківська гімназія Пологівської районної ради Запорізької області передано до сфери управління Пологівської міської ради, а її майно - до комунальної власності відповідної територіальної громади. ОСОБА_1 , який перебуває на обліку у позивача, продовжує працювати в зазначеній комунальній установі, яка для здійснення останньому страхових виплат і надання соціальних послуг сплачує на користь вказаної особи єдиний страховий внесок. Отже, апелянт вважає, що всі зобов`язання страхувальника перед Фондом виконуються правонаступником - комунальною установою Шевченківська гімназія Пологівської міської ради, а тому підстави для стягнення капіталізованих платежів з сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, який ліквідовується у зв`язку з реорганізацією функцій держави, немає.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

На обліку в Пологівському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, яке є відокремленим підрозділом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області перебуває ОСОБА_1 , який постраждав під час роботи, та страхувальником якого є Сектор освіти.

В акті від 21.04.2006 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 , зазначено, що реєстраційний номер страхувальника 0824000014. Вказаний номер при реєстрації було присвоєно Відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - Відділ освіти). Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.03.2020 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Відділу освіти, в результаті якої змінено Відділ освіти на Сектор освіти. Окрім цього, в трудовій книжці ОСОБА_1 зазначено, що він прийнятий на посаду вчителя фізичної культури Шевченківської НСШ згідно з наказом Пологовського районного відділу народної освіти (на мові оригіналу-роно) від 04.08.1989 № 22. (а.с. 11-13, 15-16)

За висновокм МСЕК від 30.09.2014 серія АБ № 0028195 ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності 25% безстроково. (а.с.14)

Постановою Пологівського відділення від 21.04.2020 ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування потерпілому ОСОБА_1 призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 1848,88 грн з 01.03.2020 безстроково. (а.с. 10)

Розпорядженням голови Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області від 26.10.2020 № 303 припинено шляхом ліквідації юридичну особу публічного права Сектор освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, код ЄДРПОУ 02136258. Створено ліквідаційну комісію зазначеної особи. (а.с.38-40)

Пунктом 1.6 рішення Пологівської районної ради Запорізької області від 19.11.2020 № 4 передано безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл та міст Пологівського району до комунальної власності Пологівської міської територіальної громади комунальну установу Шевченківська гімназія з майном та єдиний (цілісний) майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 26317792. (а.с. 25)

Вважаючи, що у зв`язку з ліквідацією відповідача виникла потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими, яким завдано шкоду умовами виробництва, позивач звернувся до ліквідаційної комісії Сектору освіти із заявою від 09.12.2020 № 10-12-4518 про грошові вимоги з капіталізації платежів в розмірі 463 033,51 грн. (а.с. 21-23)

Відповідач листом від 29.12.2020 № 01-35/393 повідомив позивача про відмову у визнанні грошових вимог та їх задоволенні, мотивуючи це наявністю рішення Пологівської районної ради Запорізької області від 19.11.2020 № 4 Про передачу майна об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста, управління якими здійснює Пологівська районна рада Запорізької області до комунальної власності Пологівської міської ради , у зв`язку з чим відбулась зміна засновника навчального закладу, під час роботи в якому постраждав ОСОБА_1 , з Пологівської районної ради на Пологівську міську раду, а відповідно - і фактична зміна страхувальника в даному випадку з Сектору освіти на КУ Шевченківська гімназія Пологівської міської ради Запорізької області. (а.с. 24)

Вважаючи, що відповідач у зв`язку зі своєю ліквідацією повинен сплатити капіталізовані платежі для здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг ОСОБА_1 , позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах страхувальником ОСОБА_1 є Сектор освіти, який ліквідується без правонаступника, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то з урахуванням норм ст. 1205 ЦК України, ст. 11 Закону № 1105 та Порядку, вимоги позивача про задоволення грошових вимог з капіталізації коштів є цілком законними та підлягають задоволенню

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 1105-XIV), відповідно до частини другої статті 1 якого терміни застрахована особа , страхувальники та роботодавці вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1105-XIV законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Так, пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до роботодавців віднесено підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, до страхувальників віднесені всі види юридичних осіб, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які, зокрема, використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах та мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом приписів статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Водночас, згідно з пунктом 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу пункту 1 частини другої вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, страхувальники у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 986 (далі - Порядок № 986), відповідно до пункту 3 якого капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 986 капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону № 1105, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу.

Пунктами 7, 8 Порядку № 986 передбачено, що капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

З огляду за зміст вказаних вище норм апеляційний суд вважає, що вони можуть бути застосовані до страхувальників, яких ліквідовано без правонаступника.

Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до вимог статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно з вимогами частини першої статті 1205 Цивільного кодексу України у разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників.

У цьому разі вимоги про відшкодування шкоди пред`являються до її правонаступників.

Разом з тим, відповідно сталої судової практики Верховного Суду, викладеної зокрема у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 524/4478/17, від 30 листопада 2020 року у справі № 260/453/19, від 22 квітня 2021 року у справі № 440/395/20, від 17 червня 2021 року у справі № 240/455/20, від 30 листопада 2021 року у справі № 460/483/20, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.

Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

При цьому, особливістю ліквідації державного органу як юридичної особи публічного права є те, що одночасно з його ліквідацією припиняється й реалізація державою функцій, покладених на цей орган.

Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їхньої передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що для вирішення питання про те, що саме мало місце - ліквідація юридичної особи публічного права чи її реорганізація, необхідно надати оцінку правовому акту, який став підставою ліквідації, зокрема на предмет того, чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший державний орган виконавчої влади.

Підґрунтям такого підходу є правова позиція Верховного Суду України, сформована у постановах від 17 жовтня 2011 року у справі № 21-237а11, від 4 березня 2014 року у справі № 21-8а14, від 27 травня 2014 року у справі № 21-108а14, від 28 жовтня 2014 року у справа № 21-484а14, від 19 січня 2016 року у справі № 810/1783/13-а, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 826/25887/15, від 17 липня 2019 року у справі № 820/2932/16, від 26 травня 2021 року у справі № 140/90/20 та ін.

Таким чином, установлена законодавством можливість ліквідації державної установи (органу місцевого самоврядування) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає продовження виконання зобов`язань особою, до якої перейшли відповідні повноваження.

У цій справі в розпорядженні від 26.10.2020 № 303, як у розпорядчому акті, яким ліквідовується відповідач, не зазначено про відмову держави від виконання завдань та функцій, які покладались на відповідача. Натомість, у розпорядженні зазначено, що воно приймається у зв`язку з проведенням реформи децентралізації влади, а рішенням Пологівської районної ради Запорізької області від 19.11.2020 № 4 комунальну установу Шевченківська гімназія з майном та єдиний (цілісний) майновий комплекс гімназії передано безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл та міст Пологівського району до комунальної власності Пологівської міської територіальної громади.

Отже, у комунальної установи Шевченківська гімназія з 01.01.2021 лише змінився засновник з Пологівської районної на Пологівську міську раду, у зв`язку з чим гімназія стала розпорядником коштів і страхувальником для ОСОБА_1 .

Апелянт зазначає і це підтверджено відповідними доказами, що комунальна установа Шевченківська гімназія Пологівської міської ради продовжує сплачувати страхові кошти на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ОСОБА_1 , щодо якого позивачем сформована заборгованість відповідача по капіталізованим платежам. При цьому сам ОСОБА_1 продовжує працювати у зазначеній гімназії на посаді директора.

Враховуючи, що обов`язок страхувальника проводити капіталізацію платежів передбачений саме для продовження страхових виплат особам, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, суб`єктом, що ліквідується (зокрема у зв`язку з банкрутством) без наявності правонаступника, він не може застосовуватись у випадку ліквідації органу влади або органу місцевого самоврядування за наявності правонаступника.

Повноваження відповідача як засновника КУ Шевченківська гімназія перейшли до Пологівської міської ради, у зв`язку з чим Порядок № 986, на який посилається позивач і на підставі якого, на його думку, слід стягувати капіталізовані платежі, не може бути застосований до спірних правовідносин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 200/1353/21-а.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2021 року у справі № 280/934/21 скасувати.

У задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області до сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення капіталізованих платежів відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 26 січня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з тієї ж дати.

Суддя - доповідач С.Ю. Чумак

суддя В.А. Шальєва

суддя І.В. Юрко