Постанова

від 27.01.2022 по справі 340/1393/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2022 року м.Дніпросправа № 340/1393/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 340/1393/20 ( суддя Черниш О.А., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом Фермерського господарства "Орхідея" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Орхідея" (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області ( код ЄДРПОУ 43142606) (правонаступником є Головне управління ДПС у Кіровоградській області код ЄДРПОУ ВП 43995486) (далі відповідач) №00000120504 від 27.12.2020р..

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року позовні вимоги було задоволено, суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не враховано як належні докази та не проаналізовано інформацію щодо контрагента позивача ТОВ Ельзас , яка була з`ясована під час перевірки. За позицією контролюючого органу, платником податків не підтверджено фактичне здійснення операцій з поставки товару, а надані до перевірки первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів від контрагента. Відомості про об`єкти оподаткування ТОВ "Ельзас" відсутні, відсутнє декларування отриманих супутніх послуг, необхідних для здійснення господарської діяльності, зокрема послуг зберігання, оренди складських приміщень, тощо. Господарських операцій із придбання товарів, з номенклатурою ідентичною тій, що реалізована позивачу, з дати реєстрації платником ПДВ не встановлено. Крім того, під час досудового розслідування кримінального провадження №42018171090000055, внесеного до ЄДРСР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст. 212 КК України, виявлено групу осіб, що здійснює діяльність з надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту та витрат для підприємств реального сектору економіки. Так, 28.02.2019 було ліквідовано "конвертаційний центр", до складу якого входили 55 суб`єктів господарської діяльності, в т.ч. ТОВ "Ельзас".

Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст. 311 КАС України, в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ФГ "Орхідея" з 18.03.1997 року зареєстроване як юридична особа, є платником ПДВ. Основним видом діяльності господарства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. (т.1 а.с. 144 - 149)

В.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області видано наказ №177 від 30.09.2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ "Орхідея", яким на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ФГ "Орхідея" з 10.10.2019 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.04.2018 року по 31.05.2018 року з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні показників декларації з податку на додану вартість за квітень, травень 2018 року по взаємовідносинах з ТОВ "Ельзас". (т.1 а.с. 20)

Копія цього наказу разом з повідомленням №77 від 30.09.2019 року того ж дня направлені поштою на адресу ФГ "Орхідея" рекомендованим листом (ШКІ 2500667998581), який отриманий адресатом 18.10.2019 року. (т.1 а.с. 21, 163, 165)

Уповноваженими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у період з 29.11.2019 року по 05.12.2019 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФГ "Орхідея", за наслідками якої складено акт №37/11-28-05-04/23693017 від 12.12.2019 року. (т.1 а.с. 22 - 42)

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 174 698 грн., в т.ч. за квітень 2018 року - на 33632 грн., за травень 2018 року - на 141066 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000120504 від 27.12.2019 року, яким ФГ "Орхідея" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 218 373 грн., з яких: 174698 грн. - податкове зобов`язання, 43675 грн. - штрафна санкція. (т.1 а.с.19)

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України від 25.02.2020 року податкове повідомлення-рішення №00000120504 від 27.12.2019 року залишене без змін, а скарга ФГ "Орхідея" - без задоволення. (т.1 а.с. 47 - 55)

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене рішення відповідача, прийшов до висновку, що позивач надав суду достатні та допустимі докази на спростування висновків контролюючого органу про допущені порушення норм податкового законодавства. В той же час, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність прийняття рішення, що оскаржує позивач.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Виявлені порушення податкового законодавства кваліфіковані контролюючим органом за п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України і, за висновками відповідача, полягали в тому, що позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість за квітень та травень 2018 року на підставі документів, виписаних ТОВ "Ельзас", який фактично не здійснював господарські операції з постачання товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини позивача з ТОВ "Ельзас" ґрунтувалися на договорах поставки №4/26 від 26.04.2018 року, №4/27 від 26.04.2018 року та №4/28 від 26.04.2018 року. За умовами цих договорів ТОВ "Ельзас" (постачальник) зобов`язується поставити і передати у власність ФГ "Орхідея" (покупець), а покупець прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цими договорами. Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості та асортименті, визначених у специфікації замовлення покупця, що є невід`ємними частинами договору. Поставка товару здійснюється постачальником за адресами згідно специфікації. Моментом здійснення поставки товарів постачальником є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). (т.1 а.с. 57 - 58, 71 - 72, 85 - 86)

На виконання умов договору №4/26 від 26.04.2018 року та специфікації до нього №1/264 від 27.04.2018 року ТОВ "Ельзас" поставило ФГ "Орхідея" товар - карбамід (сечовина) СО (NН2)2 у кількості 20т на загальну суму 194 790,96 грн., в т.ч. ПДВ - 32465,16 грн. Передача товару оформлена складанням видаткової накладної №124 від 27.04.2018 року. (т.1 а.с. 59, 60). За фактом відвантаження товару постачальником складено податкову накладну №3 від 27.04.2018 року про поставку товару - карбамід (сечовина) СО (NН2)2 у кількості 20 т на загальну суму 194 790,96 грн., в т.ч. ПДВ - 32465,16 грн. (т.1 а.с. 212). Суму ПДВ за податковою накладною №3 від 27.04.2018 року, складеною ТОВ "Ельзас", віднесено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року. (т.1 а.с. 220 - 221) Платіжним дорученням №399 від 07.05.2018 року позивач перерахував ТОВ "Ельзас" кошти за поставлений товар у сумі 194 790, 96 грн. (т.1 а.с. 62)

На виконання умов договору №4/27 від 26.04.2018 року та специфікації до нього №1/265 від 27.04.2018 року ТОВ "Ельзас" поставило ФГ "Орхідея" товар - масло дизельне М10Г2К у кількості 200 л на загальну суму 7000,80 грн., в т.ч. ПДВ - 1166,80 грн. Передача товару оформлена складанням видаткової накладної №125 від 27.04.2018 року (т.1 а.с. 87, 88). За фактом відвантаження товару постачальником складено податкову накладну №4 від 27.04.2018 року про поставку товару - масла дизельного М10Г2К у кількості 200 л на загальну суму 7000,80 грн., в т.ч. ПДВ - 1166,80 грн. (т.1 а.с. 213). Суму ПДВ за податковою накладною №4 від 27.04.2018 року, складеною ТОВ "Ельзас", віднесено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року (т.1 а.с. 220 - 221). Платіжним дорученням №400 від 07.05.2018року позивач перерахував ТОВ "Ельзас" кошти за поставлений товар у сумі 7000,80 грн. (т.1 а.с. 101).

Крім того, на виконання умов договору №4/27 від 26.04.2018 року між його сторонами складено специфікацію до нього №1/307 від 03.05.2018 року про поставку ТОВ "Ельзас" позивачу товару - дизельного палива сірка 0,32% у кількості 8162, 27 л по ціні 19,03 грн. за літр на загальну суму 186393,60 грн., у т.ч. ПДВ - 31065,60 грн. (т.1 а.с. 102). Про передачу цього товару ТОВ "Ельзас" складено видаткову накладну №147 від 03.05.2018 року, а на його оплату виставлено рахунок №307 від 03.05.2018 року (т.1 а.с. 103, 104). Проте, ТОВ "Ельзас" склало податкову накладну №3 від 03.05.2018 року про поставку товару - дизельного палива сірка 0,32% у кількості 800 л по ціні 194,16 грн. за літр на загальну суму 186393,60 грн., у т.ч. ПДВ - 31065,60 грн. (а.с. 215) Суму ПДВ за податковою накладною №3 від 03.05.2018 року, складеною ТОВ "Ельзас", віднесено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за травень 2018 року (т.1 а.с. 223 - 226). Платіжним дорученням №401 від 08.05.2018 року позивач згідно з рахунком №307 від 03.05.2018 року перерахував ТОВ "Ельзас" кошти у сумі 186393,60 грн. (т.1 а.с. 105).

На виконання умов договору №4/28 від 26.04.2018 року та специфікації до нього №1/298 від 02.05.2018 року ТОВ "Ельзас" поставило ФГ "Орхідея" товар - хортус (ацетохлор, 900 г/л) у кількості 2000 л на загальну суму 660 000 грн., в т.ч. ПДВ - 110 000 грн. Передача товару оформлена складанням видаткової накладної №138 від 02.05.2018 року. (а.с. 73, 74) За фактом відвантаження товару постачальником складено податкову накладну №5 від 02.05.2018 року про поставку товару - хортус (ацетохлор, 900 г/л) у кількості 2000 л на загальну суму 660000 грн., в т.ч. ПДВ - 110 000 грн. (т.1 а.с. 216). Суму ПДВ за податковою накладною №5 від 02.05.2018 року, складеною ТОВ "Ельзас", віднесено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за травень 2018 року (т.1 а.с. 2230 - 226). Платіжними дорученнями №402 від 08.05.2018 року, №403 від 15.05.2018 року, №404 від 16.05.2018 року позивач перерахував ТОВ "Ельзас" кошти за поставлений товар у сумі 419000 грн. (т.1 а.с. 76 - 78).

Зміст акту перевірки №37/11-28-05-04/23693017 від 12.12.2019 року свідчить, що фактичною підставою для висновків контролюючого органу про нереальність (безтоварність) операцій з постачання цих товарів ТОВ "Ельзас" позивачеві, стала інформація про фіктивність ТОВ "Ельзас", внесена до реєстру АІС "Суб`єкти фіктивного підприємництва", яка ґрунтувалася зокрема на матеріалах кримінального провадження №42018171090000055 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту та витрат виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту та витрат, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Первинні документи, надані позивачем на спростування доводів контролюючого органу, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Предмет наведених вище господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товарів і їх використання у власній господарській діяльності.

Разом з тим, посилання контролюючого органу на відсутність у контрагента позивача основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладеним ним договорам.

Позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та податкового законодавства, а тому не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів

Платник податків, який придбав товар в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.01.2020 у справі №2040/5325/18.

Матеріали справи не містять аналізу конкретних обставин здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також жодних доказів, які свідчили б про безтоварність таких операцій.

Стосовно посилань податкового органу на наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про те, що ГУ ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018171090000055 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Відповідач стверджує, що під час розслідування встановлено, що ТОВ "Ельзас" є фігурантом кримінального провадження за фактом фіктивного надання послуг суб`єктам господарської діяльності реального сектору економіки за рахунок проведення по бухгалтерському та податковому обліку фінансово-господарських взаємовідносин, що містять ознаки безтоварності, що дозволяє платникам реального сектору економіки ухилятися від сплати податків.

Колегія суддів враховує, що на час розгляду даної адміністративної справи не існує жодного обвинувального вироку суду в межах вищеозначеного кримінального провадження. В свою чергу, формальне посилання контролюючого органу на існування досудового розслідування в межах кримінального провадження не може бути підставою для висновків щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 14.02.2020 у справі №440/198/19.

Вірно судом відхилено і посилання відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 01.03.2019 року, складений у кримінальному провадженні №42018171090000055 щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ельзас" (а.с. 177 - 180). Сам факт отримання свідчень (пояснень) посадової особи суб`єкта господарської діяльності не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника і реально отримати від нього роботи/послуги (товари), незважаючи на те, що контрагент можливо і має наміри щодо порушення податкового законодавства.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постановах від 04.09.2020 року у справі №1640/2783/18, від 16.04.2021 року у справі №820/4403/16.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що позивачем виконано усі необхідні умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, сум за спірними господарськими операціями, з огляду на що погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 340/1393/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак