Постанова

від 31.01.2022 по справі 160/7596/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/7596/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Солодкова К.А.

за участі представника позивача Салтисюка Ю.В.

представника відповідача Зайцевої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 р. (суддя Царікова О.В., повне судове рішення складено 14.12.2020 р.) в справі № 160/7596/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Дніпровська міська рада, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2020 р.: № 15067-5240-0464 про визначення суми податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 241,14 грн.; № 15068-5240-0464 про визначення суми податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 118 086,71 грн.; № 15069-5240-0464 про визначення суми податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 278,24 грн. Підставами позову зазначено, що саме до компетенції органу місцевого самоврядування належить питання встановлення ставки плати за землю, в цьому випадку таким органом встановлено у спірному періоді ставка складала 2,3% від нормативної грошової оцінки (далі - НГО) земельної ділянки (цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), а відповідачем застосовано ставку 3%. Також вказує про порушення контролюючим органом порядку визначення податкового зобов`язання податковим повідомленням-рішенням № 15069-5240-0464, оскільки нараховане податок по земельній ділянці площею 12 кв.м., яка не відповідає жодній земельній ділянці, на якій розташовано об`єкт, придбаний позивачем, тобто на такій ділянці відсутні споруди, що належать позивачу.

Заявою (а.с. 97-104) позивач змінив підстави позову, додатково зазначивши, що оскільки права позивача на земельну ділянку не оформлено, він не є платником земельного податку; на земельну ділянку зареєстровано право іншої особи - ТОВ Універсал .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 р. залучено до участі в справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Дніпровську міську раду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 р. позов задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 15067-5240-0464 від 26.02.2020 р., № 15068-5240-0464 від 26.02.2020 р., № 15069-5240-0464 від 26.02.2020 р.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, який став підставою для задоволення позову, що контролюючим органом при формування податкових повідомлень-рішень використано інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка оформлена не у вигляді витягів з технічної документації про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а у вигляді інформаційних довідок.

Із посиланням на пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14, п. 289.1 ст. 289, п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України вказує, що відповідачем отримано від уповноваженого органу державної влади інформацію для визначення та обрахунку розміру грошового зобов`язання з земельного податку, лист ГУ Держгеокадастру № 8-4-0.38-575/107-18 від 26.03.2018 щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок містить відповідну інформацію. При цьому зазначає про аналогічну за змістом правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові від 27.01.2020 р. в справі № 804/886/18.

Вважає недоречними посилання суду першої інстанції на рішення Верховного Суду в справах №№ 805/1426/16-а, 826/1329/16, оскільки спірні в цих справах правовідносини виникли до внесення змін у податкове законодавства (до 01.01.2017 р.).

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа підтримала скаргу та просила скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника третьої особи. При цьому судом відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою представника третьої особи через не надання третьою особою доказів на підтвердження знаходження представника у стані тимчасової непрацездатності.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з вересня по грудень 2019 року ОСОБА_1 був власником 72/100 частки нежитлових будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

10.09.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір дарування частки будівель та споруд серії НОА 243314 (договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1867).

За змістом означеного договору (п. 1) ОСОБА_3 безоплатно передала у власність позивача 72/100 частки будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкту нерухомого майна: літ. А-1 - підсобне приміщення, загальною площею 28,6 кв.м; літ. Г-2 - арматурний цех, загальною площею 410,3 кв.м; літ.Д-2 - адміністративний корпус, загальною площею 98,6 кв.м.; літ. Д'-2 - склад, загальною площею 86,6 кв.м; літ. Е-1 - зварювальний цех, загальною площею 110,4 кв.м.; літ. П-2 - господарська будівля, загальною площею 117,4 кв.м.; літ. ТІ - вісова, загальною площею 10,5 кв.м.; літ. Т - підсобне приміщення, загальною площею 7,5 кв.м.; літ. АР-1 - будівля складу, загальною площею 25,6 кв.м.; літ. АС-1 - будівля складу, загальною площею 17,0 кв.м.; літ. Р - вбиральня; літ. К, М, Н, О - навіси, №1 підкрановий майданчик з мостовими кранами; №№24-29, 33, 34, 36 - огорожа, ворота, №31 - бетонозмішувальний вузол; №30 - майданчик; №32 - підкрановий майданчик з козловим краном. Будівлі та споруди, розміщені на земельній ділянці, площею 0,8923 га, кадастровий номер 1210100000:09:265:0160; на земельній ділянці площею 0,0018 га, кадастровий номер 1210100000:09:265:0159.

За заявою власника відчужується 72/100 частки будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються з: підсобне приміщення - літ. А-1; адміністративний корпус - літ. Д-2, сходи літ. д, ґанок, літ. п; вісова - літ. Т-1; підсобне приміщення літ. Т'-1; будівля складу - літ. АР-1; будівля складу - літ. АС-1; вбиральня - літ. Р; навіс літ. К, навіс літ. М, навіс літ. Н, навіс літ. О; №1 - підкрановий майданчик з мостовими кранами; №№24, 26, 33, 36 - огорожі; №25, №27, №28 - ворота; №29, 34 - хвіртка; №30 - майданчик; №31 - бетонозмішувальний вузол; №32 - підкрановий майданчик з козловим краном.

На підставі відомостей, які містяться у вищенаведеному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за позивачем на вищевказане нерухоме майно, а також з урахуванням відомостей, викладених у листі відділу у м Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за вих. №8-4-0.38-575/107-18 від 26.03.2018 щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського, 96, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовані наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення за №15068-5240-0464 від 26.02.2020, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за податковий період - вересень-грудень 2019 року в сумі 118086,71 грн., що відповідно до розрахунку до цього рішення нараховано за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:09:265:0160; загальна площа - 8923 кв.м.; фактична площа - 6425 кв.м.) із розрахунку податку на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 16 39 809, 33 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за №15069-5240-0464 від 26.02.2020, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за податковий період - вересень - грудень 2019 року в сумі 278, 24 грн., що відповідно до розрахунку до цього рішення нараховано за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:09:265:0100; загальна площа - 12 кв.м.; фактична площа - 9 кв.м.) із розрахунку податку на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 37 098, 87 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за №15067-5240-0464 від 26.02.2020, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за податковий період - вересень - грудень 2019 року в сумі 241, 14 грн., що відповідно до розрахунку до цього рішення нараховано за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:09:265:0159; загальна площа - 18 кв.м.; фактична площа - 13 кв.м.) із розрахунку податку на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 33 388, 98 грн.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 оскаржив їх в адміністративному порядку, звернувшись до Державної податкової служби України зі скаргами від 18.06.2020.

21.08.2020 за результатами розгляду означених скарг Державною податковою службою України прийнято рішення за №К/99-00-06-02-04-09, за змістом з якого скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції зауважив, що цільовим призначенням земельних ділянок за вказаною вище адресою за кадастровими номерами 1210100000:09:265:0160 та 1210100000:09:265:0159 визначено Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02 код КВЦПЗ) за категорією земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а відповідачем на враховано цільове призначення відповідних земельних ділянок під час розрахунку позивачу сум земельного податку за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Судом першої інстанції зазначено, що розмір грошового зобов`язання позивача по сплаті земельного податку за вказані вище земельні ділянки контролюючим органом визначено на підставі відомостей щодо розміру нормативних грошових оцінок відповідних земельних ділянок, які викладені в листі відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за вих. №8-40.38-575/107-18 від 26.03.2018, яким надано інформацію щодо розмірів нормативно грошових оцінок земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: земельної ділянки площею 0,8923 га (кадастровий номер 1210100000:09:265:0160), земельної ділянки площею 0,0012 га (кадастровий номер 1210100000:09:265:0100), земельної ділянки площею 0,0018 га (кадастровий номер 1210100000:09:265:0159), які перебували в оренді (користуванні) у ТОВ Універсал на період 2015-2017 р.р.

Суд першої інстанції вважав, що така інформація не є належним джерелом даних про відповідні земельні ділянки, оскільки ці відомості не є даними державного земельного кадастру у розумінні ПК України та Закону України Про Державний земельний кадастр , не розкривають та не дають змогу перевірити правомірність здійсненого відповідачем обрахунку сум земельного податку.

Відповідачем не надано доказів того, що розміри нормативної грошової оцінки земельних ділянок за кадастровими номерами 1210100000:09:265:0160, 1210100000:09:265:0100, 1210100000:09:265:0159, які контролюючим органом використовувались при визначенні грошового зобов`язання позивача, визначено відповідно до вимог норм чинного законодавства, а також доказів того, що дані про нормативні грошові оцінки відповідних земельних ділянок підтверджується належним чином оформленими витягами з технічної документації.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правильності визначення розміру податкових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на не підтвердження такого розміру витягами з технічної документації про розмір нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок.

Суд першої інстанції звернув увагу, що відповідачем не надано документа з наявними даними державного земельного кадастру на підтвердження володіння або користування позивачем земельною ділянкою - об`єктом нарахування податку, що є визначеною законом підставою для такого нарахування, як й не надано документа з відомостями про місце розташування, класифікацію, оцінку, кількісну та якісну характеристики земельної ділянки - об`єкта нарахування податку, що унеможливлює здійснення розрахунку податку, а посилання відповідача на рішення Дніпропетровської міської ради від 27.11.2019 № 6/50 Про внесення змін до рішення міської 06.12.2017 року №13/27 в контексті визначення обов`язку позивача щодо сплати земельного податку за умови не оформленого у встановленому законом порядку права власності або користування земельною ділянкою та з огляду на відсутність належним чином оформлених витягів з технічної документації щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1210100000:09:265:0160, 1210100000:09:265:0100, 1210100000:09:265:0159 із зазначенням в останніх розмірів нормативних грошових оцінок означених земельних ділянок, суд першої інстанції визнав необґрунтованими.

Приведені обставини стали підставою для задоволення судом першої інстанції позовних вимог.

Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 10.09.2019 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір дарування частки будівель та споруд серії, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., реєстровий №1867, відповідно до якого Коса М. безоплатно передала у власність ОСОБА_1 72/100 частки будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкту нерухомого майна: літ. А-1 - підсобне приміщення, загальною площею 28,6 кв.м; літ. Г-2 - арматурний цех, загальною площею 410,3 кв.м; літ.Д-2 - адміністративний корпус, загальною площею 98,6 кв.м.; літ. Д'-2 - склад, загальною площею 86,6 кв.м; літ. Е-1 - зварювальний цех, загальною площею 110,4 кв.м.; літ. П-2 - господарська будівля, загальною площею 117,4 кв.м.; літ. Т-1 - вісова, загальною площею 10,5 кв.м.; літ. Т - підсобне приміщення, загальною площею 7,5 кв.м.; літ. АР-1 - будівля складу, загальною площею 25,6 кв.м.; літ. АС-1 - будівля складу, загальною площею 17,0 кв.м.; літ. Р - вбиральня; літ. К, М, Н, О - навіси, №1 підкрановий майданчик з мостовими кранами; №№24-29, 33, 34, 36 - огорожа, ворота, №31 - бетонозмішувальний вузол; №30 - майданчик; №32 - підкрановий майданчик з козловим краном. Будівлі та споруди, розміщені на земельній ділянці, площею 0,8923 га, кадастровий номер 1210100000:09:265:0160; на земельній ділянці площею 0,0018 га, кадастровий номер 1210100000:09:265:0159 (а.с. 16).

За заявою власника відчужується 72/100 частки будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються з: підсобне приміщення - літ. А-1; адміністративний корпус - літ. Д-2, сходи літ. д, ґанок, літ. п; вісова - літ. Т-1; підсобне приміщення літ. Т'-1; будівля складу - літ. АР-1; будівля складу - літ. АС-1; вбиральня - літ. Р; навіс літ. К, навіс літ. М, навіс літ. Н, навіс літ. О; №1 - підкрановий майданчик з мостовими кранами; №№24, 26, 33, 36 - огорожі; №25, №27, №28 - ворота; №29, 34 - хвіртка; №30 - майданчик; №31 - бетонозмішувальний вузол; №32 - підкрановий майданчик з козловим краном.

Пунктом 18 договору право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 59) державна реєстрація права власності проведена 10.09.2019 р.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області 26.02.2020 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 15067-5240-0464 про визначення ОСОБА_4 суми податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 241,14 грн.; № 15068-5240-0464 про визначення суми податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 118 086,71 грн.; № 15069-5240-0464 про визначення суми податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 278,24 грн.

Також судом встановлено, що при визначенні податкового зобов`язання із земельного податку контролюючим органом використана нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка зазначена в листі відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.03.2018 р. № 8-40.38-575/107-18 (а.с. 60).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пп. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

В силу вимог пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст. 120 Земельного кодексу України і ст. 377 Цивільного кодексу України.

У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтями 125 і 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Вказаними нормами встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 Податкового кодексу).

Таким чином, платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 08.06.2016 р. в справі №21-804а16 та постанові від 12.09.2017 р. в справі №21-3078а16, Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 р. в справі №819/1365/17), від 18.04.2019 р. в справі №807/292/18, від 02.07.2019 р. в справі №819/1365/17.

Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законодавством обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Оскільки позивач ОСОБА_1 з 10.09.2019 р. є власником нерухомого майна - 72/100 частки будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та розміщених на земельній ділянці, площею 0,8923 га, кадастровий номер 1210100000:09:265:0160, та на земельній ділянці площею 0,0018 га, кадастровий номер 1210100000:09:265:0159, тому є очевидним висновок, що позивач є суб`єктом, з якого справляється плата за землю у вигляді земельного податку, тому він повинен був сплачувати плату за землю відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Тобто, у зв`язку з придбанням у власність позивачем нерухомого майна до нього перейшов встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним нерухоме майно, й позивач є землекористувачем і є належним платником податку за землю,

Відповідно, зазначення судом першої інстанції про відсутність обов`язку позивача щодо сплати земельного податку за умови не оформленого у встановленому законом порядку права власності або користування земельною ділянкою є цілком необґрунтованим.

Стосовно питання можливості застосування при визначенні податкового зобов`язання із земельного податку нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначеної у листі територіального органу Держгеокадастру, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оцінку земель 11.12.2003 р. №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема земельного податку.

Частиною першою статті 15 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (частина третя статті 26 Закону №3613-VI).

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Пункт 4 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3613-VI передбачає, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Тобто, з 1 січня 2013 року (з моменту запровадження роботи Державного земельного кадастру) відомості щодо цільового призначення земельної ділянки повинні були вміщувати інформацію як про категорію земель, так і вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

Відтак, доводи позивача, підтримані судом першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі листа Держгеокадастру, що не відповідає встановленій законом формі (витяг або довідка), суд визнає необґрунтованими, позаяк чинним законодавством, зокрема пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, не встановлено певну форму, в якій Держгеокадастр повинен надати інформацію на запит контролюючого органу. Разом з тим, надання такої інформації у формі листа, у разі якщо остання відповідає відомостям ДЗК, не може бути безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

При цьому судом встановлено, що станом на дату надання листа на запит відповідача вказані у ньому відомості відповідали даним ДЗК, а посилання суду першої інстанції на неврахування відповідачем цільового призначення відповідних земельних ділянок під час розрахунку позивачу сум земельного податку за спірними податковими повідомленнями-рішеннями є цілком безпідставним.

Посилання позивача на те, що саме до компетенції органу місцевого самоврядування належить питання встановлення ставки плати за землю, в цьому випадку таким органом встановлено у спірному періоді ставка складала 2,3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), а відповідачем застосовано ставку 3%, суд визнає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Статтею 274 Податкового кодексу України встановлена ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), пунктом 274.1 якої передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Суд зазначає, що рішенням Дніпровської міської ради від 27.11.2019 р. № 6/50 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 р. № 13/27 викладено пункт 2.2 рішення міської ради в наступній редакції: За земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено, а також у разі не внесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель . Пунктом 2.2.4 додатку 1 до рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2018 р. № 8/30 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 р. № 13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста передбачено розмір земельного податку 3 відсотка від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Таким чином, визначення позивачу податкового зобов`язання із застосовуванням ставки 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обґрунтованим.

Стосовно доводів позивача про те, що на земельну ділянку зареєстровано право іншої особи - ТОВ Універсал , суд вказує, що ця юридична особа є припиненою з 12.02.2013 р. у зв`язку із визнанням її банкрутом ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 р. у справі №24/5005/2162/2012.

Посилання позивача на порушення контролюючим органом порядку визначення податкового зобов`язання податковим повідомленням-рішенням № 15069-5240-0464, оскільки нараховано податок по земельній ділянці площею 12 кв.м., яка не відповідає жодній земельній ділянці, на якій розташовано об`єкт, придбаний позивачем, тобто на такій ділянці відсутні споруди, що належать позивачу, судом не можуть бути прийняті до уваги через відсутність доказів таких тверджень.

Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку про правомірність визначення позивачу суми податкового зобов`язання із земельного податку за 2019 рік податковими повідомленнями-рішеннями від 26.02.2020 р.: № 15067-5240-0464 в сумі 241,14 грн., № 15068-5240-0464 в сумі 118 086,71 грн., № 15069-5240-0464 в сумі 278,24 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 р. справі № 160/7596/20 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 р. справі № 160/7596/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Дніпровська міська рада, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Ухвалити в справі № 160/7596/20 нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Дніпровська міська рада, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 31.01.2022 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 01.02.2022 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко