Рішення

від 03.12.2020 по справі 160/7596/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року Справа № 160/7596/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБогатинської К.В., за участі: представника позивача: представника відповідачаСалтисюка Ю.В., Малишевої А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/7596/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф №15067-5240-0464 від 26.02.2020, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф №15068-5240-0464 від 26.02.2020, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф №15069-5240-0464 від 26.02.2020, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані протиправністю оскаржених податкових повідомлень-рішень контролюючого органу. Позивач зазначив, що у період з вересня по грудень 2019 року йому на підставі договору дарування частки будівель та споруд від 10.09.2019 належало на праві власності (72/100 частки) нерухоме майно, яке розташоване на земельних ділянках, а саме: площею 0,8923 га кадастровий №1210100000:09:265:0160; площею 0,0018 га кадастровий №1210100000:09:265:0159 за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому, контролюючим органом прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 сум грошових зобов`язань за платежем Земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік. Позивач вважає спірні рішення податкового органу протиправними та просить їх скасувати, з огляду на те, що як стверджує позивач, ці рішення винесені всупереч вимогам чинного законодавства. У позовній заяві ОСОБА_1 наголосив, що при розрахунку сум земельного податку відповідачем використано ставку податку у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок, в той час як згідно п.п. 11.02 Додатку №1 до рішення Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017 (у редакції рішення Дніпровської міської ради №8/30 від 21.02.2018) ставка земельного податку з урахуванням виду цільового призначення означених земельних ділянок для фізичних осіб становила 2,3 % від нормативної грошової оцінки. При цьому, ОСОБА_1 наголосив, що за податковим повідомленням-рішенням №15068-5240-0464 від 26.02.2020 відповідачем проведено нарахування земельного податку щодо земельної ділянки загальною площею 12 кв.м., що не відповідає жодній ділянці, на якій розташовані набуті позивачем за вищезазначеним договором об`єкти нерухомості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 відкрито провадження у справі №160/7596/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.08.2020. Останнє судове засідання по справі відбулось 03.12.2020.

10.08.2020 до суду надійшов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відзив на адміністративний позов (вх. №48770/20), в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування правомірності винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень контролюючий орган зазначив, що у відповідності до вимог ст.ст. 269, 270, 286 Податкового кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. Відповідачем встановлено, що за даними Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 набув право власності на 72/100 частки будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельних ділянках, загальною площею 0,8923 га, а саме: кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:09:265:0160, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, площа - 0,8923 га; кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:09:265:0100, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, площа - 0,0012 га; кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:09:265:0159, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, площа - 0,0018 га. Відповідач у відзиві посилається на лист Відділу у м.Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.03.2018 №8-4-0.38-575/107-18, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельних ділянок, за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,8923 га (кадастровий номер 1210100000:09:265:0160) становить 16 399 809,33 грн., площею 0,0012 га (кадастровий номер 1210100000:09:265:0100) становить 37 098,87 грн., площею 0,0018 га (кадастровий номер 1210100000:09:265:0159) становить 33 388,98 грн. При формуванні спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем була використана ставка податку на 2019 рік у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, з урахуванням п.п.2.2 рішення Дніпровської міської ради №6/50 від 27.11.2019.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі №160/7596/20 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровську міську раду (пр. Д. Яворницького, буд. 75, 49000, код ЄДРПОУ 26510514).

25.09.2020 до суду надійшли від представника Дніпровської міської ради пояснення (вх. №60577/20), в яких останній зазначив, що згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач на підставі договору дарування нерухомого майна від 10.09.2019, набув право власності на 72/100 частки будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельних ділянках, загальною площею 0,8953 га, а саме: кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:265:0160, площа 0,8923; кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:265:0100, площа 0,0012 га; кадастровий номер 1210100000:09:265:0159, площею 0,0018 га. Посилаючись на п. 12.3 ст. 12 ПК України, представник третьої особи зазначив, що Дніпровською міською радою прийнято рішення за №6/50 від 27.11.2019 Про знесення змін до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №13/27 , за яким пункт 2.2 викладено в наступній редакції: За земельні ділянки, що використовуються юридичними та фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено, а також у разі невнесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, зокрема, пункту 2.2.4 Додатку 1 до рішення Дніпровської міської ради №8/30 від 21.02.2018 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста становить у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. З огляду на викладене, третя особа вважає, що контролюючим органом правомірно нараховано суми податкових зобов`язань та винесені оскаржені податкові повідомлення - рішення.

28.09.2020 до суду надійшла від ОСОБА_1 заява про зміну підстав позову (вх. №60991/20), в якій позивач навів додаткові обґрунтування заявлених до суду позовних вимог та зазначив, що відповідачем при розрахунку земельного податку за спірними податковими повідомленнями-рішеннями застосовано ставку у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок, однак позивач вважає застосування відповідачем ставки податку у такому розмірі безпідставним, оскільки контролюючим органом не враховано вид цільового призначення земель, що підлягали оподаткуванню. Також, позивач повторно наголосив, що ним набуто право власності за договором дарування частки будівель за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельних ділянках за кадастровим номером 1210100000:09:265:0160 (площа 0,8923 га) та за кадастровим номером 1210100000:09:265:0159 (площа 0,0018 га), однак відповідачем за податковим повідомленням-рішенням №15069-5240-0464 від 26.02.2020 нараховано позивачу земельний податок за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером 1210100000:09:265:0100 (площа 0,0012 га), на якій, як зауважує позивач, відсутні придбані ним будівлі. Окрім того, в якості додаткового обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідач не врахував, що на момент їх винесення право користування зазначеними земельними ділянками на підставі договору оренди землі, який є чинним, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Універсал (далі - ТВО Універсал ), тобто, оскаржені рішення були прийняті за наявності зареєстрованого речового права за іншою юридичною особою згідно інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі, яке виникло з 27.06.2008. На думку позивача, означене є додатковим підтвердженням протиправності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Означена правова позиція, як зауважив позивач, підтверджується й позицією ДПС України при розгляді скарги ОСОБА_1 у позасудовому порядку щодо аналогічних податкових повідомлень-рішень (форми Ф ), але за податковий період 2020 року.

25.11.2020 до суду надійшли від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області додаткові пояснення по справі (вх. №78237/20), в яких контролюючий орган зазначив, що позивачу були правомірно визначені грошові зобов`язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Щодо права користування вказаними вище земельними ділянками ТОВ Універсал , то відповідач повідомив, що з 21.02.2013 зазначена юридична особа ліквідована, її визнано банкрутом згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, а відповідно, його право користування земельними ділянками припинено відповідно до вимог ч.2 ст.781 Цивільного кодексу України автоматично. Також відповідач вважає, що посилання позивача на Узагальнюючу податкову консультацію є безпідставним, оскільки надання таких консультацій носить індивідуальний характер, виходячи з вимог п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14, ст.ст. 52,53 Податкового кодексу України, яка позивачеві не надавалася, а також просить врахувати при прийнятті рішення у цій справі численну судову практику, яка наведена у відзиві та у поясненнях по справі. Також податковий орган зауважив, що позивачем після набуття об`єктів нерухомості, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності, право користування або право оренди на відповідні земельні ділянки за цією адресою не було оформлено у встановленому законодавством порядку, а тому контролюючим органом об`єктивно та з урахуванням податкового законодавства застосовано до платника ставку земельного податку у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок.

26.11.2020 ОСОБА_1 подано до суду пояснення (вх. №78663/20), в яких позивач наголосив, що згідно із розміщеними Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на веб-сайті Публічна кадастрова карта України відомостями про земельні ділянки за кадастровими номерами 1210100000:09:265:0160 та 1210100000:09:265:0159 й до теперішнього часу обліковуються за суб`єктом речового права - ТОВ Універсал (код ЄДРПОУ 31016890), що виникло 27.06.2008. При цьому, як стверджує позивач, укладений між Дніпропетровською міською радою та ТОВ Універсал договір оренди вищезазначених земельних ділянок на даний час є фактично припиненим, однак відповідні відомості до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речового права на теперішній час не внесені. З огляду на викладене, позивач наголошує, що на момент складання відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень за ТОВ Універсал обліковувалося право оренди відповідних земельних ділянок.

Представник позивача у судовому засіданні від 03.12.2020 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні від 03.12.2020 заперечив проти заявлених позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи у судове засідання від 03.12.2020 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, судом встановлено таке.

У період з вересня по грудень 2019 року ОСОБА_1 був власником 72/100 частки нежитлових будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

10.09.2019 між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) був укладений договір дарування частки будівель та споруд, Серії НОА 243314 (договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1867).

За змістом означеного договору (п. 1) ОСОБА_2 безоплатно передала у власність позивача 72/100 частки будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкту нерухомого майна: літ. А-1 - підсобне приміщення, загальною площею 28,6 кв.м; літ. Г-2 - арматурний цех, загальною площею 410,3 кв.м; літ.Д-2 - адміністративний корпус, загальною площею 98,6 кв.м.; літ. Д'-2 - склад, загальною площею 86,6 кв.м; літ. Е-1 - зварювальний цех, загальною площею 110,4 кв.м.; літ. П-2 - господарська будівля, загальною площею 117,4 кв.м.; літ. ТІ - вісова, загальною площею 10,5 кв.м.; літ. Т - підсобне приміщення, загальною площею 7,5 кв.м.; літ. АР-1 - будівля складу, загальною площею 25,6 кв.м.; літ. АС-1 - будівля складу, загальною площею 17,0 кв.м.; літ. Р - вбиральня; літ. К, М, Н, О - навіси, №1 підкрановий майданчик з мостовими кранами; №№24-29, 33, 34, 36 - огорожа, ворота, №31 - бетонозмішувальний вузол; №30 - майданчик; №32 - підкрановий майданчик з козловим краном. Будівлі та споруди, розміщені на земельній ділянці, площею 0,8923 га, кадастровий номер 1210100000:09:265:0160; на земельній ділянці площею 0,0018 га, кадастровий номер 1210100000:09:265:0159.

За заявою власника відчужується 72/100 частки будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються з: підсобне приміщення - літ. А-1; адміністративний корпус - літ. Д-2, сходи літ. д, ґанок, літ. п; вісова - літ. Т-1; підсобне приміщення літ. Т'-1; будівля складу - літ. АР-1; будівля складу - літ. АС-1; вбиральня - літ. Р; навіс літ. К, навіс літ. М, навіс літ. Н, навіс літ. О; №1 - підкрановий майданчик з мостовими кранами; №№24, 26, 33, 36 - огорожі; №25, №27, №28 - ворота; №29, 34 - хвіртка; №30 - майданчик; №31 - бетонозмішувальний вузол; №32 - підкрановий майданчик з козловим краном.

На підставі відомостей, які містяться у вищенаведеному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за позивачем на вищевказане нерухоме майно, а також з урахуванням відомостей, викладених у листі Відділу у м.Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за вих. №8-4-0.38-575/107-18 від 26.03.2018 щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за адресою: м.Дніпро, вул. Малиновського, 96, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були сформовані наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення за №15068-5240-0464 від 26.02.2020, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за податковий період - вересень-грудень 2019 року в сумі 118086, 71 грн., що у відповідності до розрахунку до цього рішення нараховано за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:09:265:0160; загальна площа - 8923 кв.м.; фактична площа - 6425 кв.м.) із розрахунку податку на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 16 39 809, 33 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за №15069-5240-0464 від 26.02.2020, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за податковий період - вересень - грудень 2019 року в сумі 278, 24 грн., що у відповідності до розрахунку до цього рішення нараховано за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:09:265:0100; загальна площа - 12 кв.м.; фактична площа - 9 кв.м.) із розрахунку податку на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 37 098, 87 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за №15067-5240-0464 від 26.02.2020, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за податковий період - вересень - грудень 2019 року в сумі 241, 14 грн., що у відповідності до розрахунку до цього рішення нараховано за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:09:265:0159; загальна площа - 18 кв.м.; фактична площа - 13 кв.м.) із розрахунку податку на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 33 388, 98 грн.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 оскаржив їх в адміністративному порядку, звернувшись до Державної податкової служби України зі скаргами від 18.06.2020.

21.08.2020 за результатами розгляду означених скарг Державною податковою службою України прийнято рішення за №К/99-00-06-02-04-09, за змістом з якого скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погодившись із позицією контролюючих органів та з метою захисту власних прав та інтересів, ОСОБА_1 , звернувся до суду з означеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Положеннями п.п. 14.1.72, 14.1.73 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п. 269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з п. 270.1 ст. 270 ПК України, об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають за приписами ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Пунктом 286.6 ст. 286 ПК України встановлено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що з моменту набуття права власності (користування) на жилий будинок, будівлю або споруду у набувача виникає право власності (користування) на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об`єкт, а з ним і обов`язок сплачувати земельний податок чи орендну плату.

У п. 287.1 ст. 287 ПК України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 287.6 ст.287 ПК України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Згідно з пунктом 287.7 статті 287 ПК України (редакції Закону України №71-VIII від 28.12.2014, яка діє з 01.01.2015), при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

В положеннях цієї ж норми в редакції, що діяла до 01.01.2015, законодавець пов`язував обов`язок сплати податку за земельні ділянки з датою державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці.

Таким чином, платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа, а обов`язок сплати цього податку для платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на будівлю, споруду (їх частину), які розташовані на відповідних земельних ділянках.

Базою оподаткування земельним податком відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України також передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, та на центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва покладено обов`язок щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подавати інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Для належної реалізації контролюючим органом повноважень щодо нарахування земельного податку фізичним особам, законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних розрахунків, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки, коефіцієнтів.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.06.2019 у справі №820/5042/16.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ЗК України, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру, відповідно до статті 194 ЗК України, є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України Про Державний земельний кадастр , відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру регламентований статтею 38 Закону України Про Державний земельний кадастр , згідно якої відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Згідно з п.п.14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012, нормативна грошова оцінка це значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Обов`язок з нарахування сум земельного податку фізичним особам покладено саме на органи державної фіскальної служби, яким для визначення розміру вказаного податку необхідно встановити базу оподаткування, наявність грошової оцінки землі, інші відомості для визначення суми податкового зобов`язання.

Для реалізації податковим органом повноважень щодо нарахування земельного податку платникам податку законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних розрахунків, зокрема площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки, коефіціентів.

Визначення поняття нормативної грошової оцінки земельної ділянки наведено у статті 1 Закону України Про оцінку земель №1378 від 11.12.2003 (далі - Закон №1378), згідно з яким нормативна грошова оцінка земельних ділянок є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 18 Закону №1378, відповідно встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до статті 20 Закону №1378, за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За змістом частин 1, 3 статті 23 Закону № 1378, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відтак, розмір земельного податку встановлюється виключно на підставі нормативної грошової оцінки землі, яка повинна бути затверджена органом місцевого самоврядування, а розмір такої оцінки зазначається у витягу з технічної документації, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Судом встановлено, що Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру розміщено на веб-сайті Публічна кадастрова карта України відомості про земельні ділянки з Державного земельного кадастру.

На означеному сайті наявні відомості про земельні ділянки, розташовані за адресою: м.Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 96, за кадастровим номером 1210100000:09:265:0160 (площа 0,8923 га) та за кадастровим номером 1210100000:09:265:0159 (площа 0,0018 га), однак відсутні відомості про земельну ділянку за означеною адресою із кадастровим номером 1210100000:09:265:0100.

При цьому, слід зауважити, що цільовим призначенням земельних ділянок за вказаною вище адресою за кадастровими номерами 1210100000:09:265:0160 та 1210100000:09:265:0159 визначено Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02 код КВЦПЗ) за категорією земель - Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Одночасно з цим відповідачем на враховано цільове призначення відповідних земельних ділянок під час розрахунку позивачу сум земельного податку за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що розмір грошового зобов`язання позивача по сплаті земельного податку за вказані вище земельні ділянки контролюючим органом було визначено на підставі відомостей щодо розмірів нормативних грошових оцінок відповідних земельних ділянок, які викладені в листі Відділу у м.Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за вих. №8-40.38-575/107-18 від 26.03.2018.

Як слідує зі змісту означеного листа Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано інформацію щодо розмірів нормативно грошових оцінок земельних ділянок, розташованих за адресою: м.Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 96, а саме: земельної ділянки площею 0,8923 га (кадастровий номер 1210100000:09:265:0160), земельної ділянки площею 0,0012 га (кадастровий номер 1210100000:09:265:0100), земельної ділянки площею 0,0018 га (кадастровий номер 1210100000:09:265:0159), які перебували в оренді (користуванні) у ТОВ Універсал на період 2015-2017 рр.

Разом з тим суд зазначає, що така інформація не є належним джерелом даних про відповідні земельні ділянки, оскільки ці відомості не є даними державного земельного кадастру у розумінні ПК України та Закону України Про Державний земельний кадастр , не розкривають та не дають змогу перевірити правомірність здійсненого відповідачем обрахунку сум земельного податку.

Посилання контролюючого органу на врахування даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для встановлення бази оподаткування не свідчать про правомірність обрахування земельного податку, оскільки податковий орган не уповноважений визначати грошове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за будь-яким реєстром, окрім прямо передбаченого законодавством - Державного земельного кадастру.

Під час розгляду цієї справи відповідачем не надано до суду доказів того, що розміри нормативної грошової оцінки земельних ділянок за кадастровими номерами 1210100000:09:265:0160, 1210100000:09:265:0100, 1210100000:09:265:0159, які контролюючим органом використовувались при визначенні грошового зобов`язання позивача, визначено відповідно до вимог норм чинного законодавства, а також доказів того, що дані про нормативні грошові оцінки відповідних земельних ділянок підтверджується належним чином оформленими витягами з технічної документації.

Таким чином відповідачем не доведено правильності визначення розміру податкових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на не підтвердження такого розміру витягами з технічної документації про розмір нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція з питання визначення контролюючим органом податкового зобов`язання з земельного податку за відсутності належним чином оформленого витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №805/1426/16-а, від 12.06.2018 у справі №826/1329/16.

Окремо слід зауважити, що відповідачем не надано документа з наявними даними державного земельного кадастру, на підтвердження володіння або користування позивачем земельною ділянкою - об`єктом нарахування податку, що є визначеною законом підставою для такого нарахування.

Відповідачем також не надано документа з відомостями про місце розташування, класифікацію, оцінку, кількісну та якісну характеристики земельної ділянки - об`єкта нарахування податку, що унеможливлює здійснення розрахунку податку.

Враховуючи викладене, посилання відповідача на рішення Дніпропетровської міської ради від 27.11.2019 № 6/50 Про внесення змін до рішення міської 06.12.2017 року №13/27 , в контексті визначення обов`язку позивача щодо сплати земельного податку за умови не оформленого, у встановленому законом порядку, права власності або користування земельною ділянкою та з огляду на відсутність належним чином оформлених витягів з технічної документації щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1210100000:09:265:0160, 1210100000:09:265:0100, 1210100000:09:265:0159 із зазначенням в останніх розмірів нормативних грошових оцінок означених земельних ділянок, є необгрунтованими.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на Узагальнюючу податкову консультацію щодо сплати земельного податку власниками нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №602 від 06.07.2018, оскільки ця податкова консультація є підзаконним нормативно-правовим актом, який суперечить нормам ст. ст. 120, 206 ЗК України, ст.377 Цивільного кодексу України, ст.7 Закону України Про оренду землі , ст.287 ПК України.

Посилання позивача на рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарг за №К/99-00-06-02-04-09 від 21.08.2020, в якості доводу протиправності спірних податкових повідомлень-рішень не приймаються судом, з огляду на те, що означене рішення стосується податкових зобов`язань позивача, розрахованих за інший період.

Не можуть бути покладені в основу означеного рішення суду доводи позивача про те, що землекористувачем вказаних вище земельних ділянок є ТОВ Універсал згідно відомостей з ДЗК, з огляду на те, що означена юридична особа є припиненою з 12.02.2013 у зв`язку із визнанням її банкрутом згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 у справі №24/5005/2162/2012.

Суд також не приймає до уваги твердження позивача про те, що на земельній ділянці за кадастровим номером 1210100000:09:265:0100 (площа 0,0012 га) відсутні придбані позивачем будівлі з посиланням на зміст договору дарування від 10.09.2019, оскільки означені доводи не підтверджено належними та достатніми доказами (зокрема, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на день укладання та державної реєстрації відповідного договору дарування).

Разом з тим, суд відзначає, що відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України, не надано до суду документи, які посвідчують право власності/користування позивачем земельною ділянкою саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що відповідач не надав докази правомірності своїх дій при прийнятті оскаржених податкових повідомлень - рішень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду позивачем понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 1186, 07 грн., що документально підтверджується квитанцією про сплату №73691 від 03.07.2020 на суму 1186, 07 грн.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17а, м.Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 43145015), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада (пр. Д. Яворницького, буд. 75, 49000, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 15067-5240-0464 від 26.02.2020 (форми Ф ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 15068-5240-0464 від 26.02.2020 (форми Ф ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 15069-5240-0464 від 26.02.2020 (форми Ф ).

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 07 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 грудня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова