Постанова

від 01.02.2022 по справі 160/16974/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/16974/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року (суддя Прудник С.В.) у справі №160/16974/21 за позовом ОСОБА_1 до Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області від 31.08.2021 року в частині відмови ОСОБА_1 , як члену ФГ «Крижановський» , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої часки (паю), яка розташована на території Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області (середній розмір складає 8.74 умовних кадастрових гектарів) безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, із земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Божедарівської селищної ради та яка знаходиться в оренді приватного підприємця ОСОБА_2 згідно договору оренди №59 від 16 липня 2004 року (з урахуванням додаткової угоди №882 від 24.02.2009 року, додаткової угоди без номеру від 18.02.2015року, додаткової угоди №506 від 29.05.2020 року) загальною площею 50,00 га, кадастровий номер 1222085000:03:001:0001;

- зобов`язати Божедарівську селищну раду Криничанського району Дніпропетровської області надати члену ФГ «Крижановський» ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої часки (паю), яка розташована на території Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області (середній розмір складає 8.74 умовних кадастрових гектарів) безоплатно у власність для ведення фермерського господарства , із земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Божедарівської селищної ради та яка знаходиться в оренді приватного підприємця ОСОБА_2 згідно договору оренди №59 від 16 липня 2004 року (з урахуванням додаткової угоди №882 від 24.02.2009 року, додаткової угоди без номеру від 18.02.2015 року , додаткової угоди №506 від 29.05.2020 року) загальною площею 50,00 га, кадастровий номер 1222085000:03:001:0001.

Підставами позову визначено необґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача через відсутність в останньому законодавчо визначених підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що запитувана позивачкою земельна ділянка входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 1222085000:03:001:0001, яку передано в користування засновнику фермерського господарства ОСОБА_2 .

Встановивши те, що право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222085000:03:001:0001 не припинено у встановленому порядку, суд першої інстанції зазначив те, що надання земельної ділянки у власність іншій особі суперечить положенням частини п`ятої статті 116 ЗК України, якою передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Вказані висновки фактично стали підставою для відмови у задоволенні позову.

Також, суд першої інстанції, прийнявши до уваги правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 (справа №817/1911/17), зазначив, що у члена фермерського господарства не виникає право користування земельною ділянкою, яка була надана власником (органом місцевого самоврядування) громадянину (засновнику) у користування для створення такого господарства. Єдиним суб`єктом, який володіє правомочністю користуватися земельною ділянкою, виділеною власником (органом місцевого самоврядування) для створення фермерського господарства, є саме таке фермерське господарство як суб`єкт господарювання.

Право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель, що надавалися у користування засновнику для створення фермерського господарства, не виникає у жодного члена фермерського господарства, в тому числі засновника.

Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивачка посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на підстави заявленого позову, які стосувалися відсутності в оскаржуваному рішенні відповідача обґрунтування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що суперечить вимогам ч.7 ст.118 ЗК України. У свою чергу, як зазначає позивачка, суд першої інстанції предметом спору у цій справі фактично визначив наявність чи відсутність у позивачки, як члена фермерського господарства, права на отримання у власність земельної ділянки із земель, що надавались засновнику фермерського господарства приватному підприємцю ОСОБА_2 у користування для створення фермерського господарства, але фактично предметом спору, у цій справі, є обґрунтованість оскаржуваного рішення з огляду на відсутність у ньому мотивів для відмови позивачці у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що запитувана позивачкою земельна ділянка входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 1222085000:03:001:0001, яку у 2004 році передано в користування приватному підприємцю ОСОБА_2 для створення фермерського господарства.

Після отримання права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222085000:03:001:0001, ОСОБА_2 на підставі рішення №1 від 23 січня 2009 року було створено Фермерське господарство «КРИЖАНОВСЬКИЙ» , яке зареєстроване як суб`єкт господарювання 10 лютого 2009 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості № 12051020000000611. Ідентифікаційний номер 36398968.

За Статутом Фермерського Господарства:

4.1 Засновником фермерського господарства «КРИЖАНОВСЬКИЙ» є Крижановський Микола Васильович, паспорт серія НОМЕР_1 виданий Криничанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22.03.2000року. Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Голова фермерського господарства «КРИЖАНОВСЬКИЙ» є ОСОБА_3 - син, паспорт серія НОМЕР_3 виданий 10.02.1997 року Криничанським РВ УМВС України у Дніпропетровській області. Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 . Членами фермерського господарства є:

Бараннік Тетяна Миколаївна - дочка, паспорт серія НОМЕР_5 виданий 13.10. 2010 року Криничанським РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області. Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

ОСОБА_4 - брат, паспорт серія НОМЕР_7 , виданий 17.02.2000 року Апостолівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області. Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

ОСОБА_5 - племінниця, паспорт серія НОМЕР_9 виданий 28.12.2000 року Апостолівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області. Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

ОСОБА_1 - сваха, паспорт серія НОМЕР_11 , виданий 03.05.2002 року Криничанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області.

Фермерське господарство «Крижановський» з 2009 року по цей час користується земельною ділянкою кадастровий номер 1222085000:03:001:0001, вона обліковується в його бухгалтерскому обліку, ФГ сплачує податок на землю та орендну плату за користування земельною ділянкою згідно договору оренди №59 від 16.07.2004 року, що підтверджується відповідними податковими деклараціями та платіжними дорученнями.

11 серпня 2021 року до Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована за межами населеного пункту на території Божедарівської (Покровської) селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області для ведення фермерського господарства з метою подальшого отримання землі у власність звернувся член фермерського господарства «Крижановський» - ОСОБА_1 (сваха - мати дружини сина засновника і голови ФГ) - площею 6,3 умовних кадастрових га, додавши до клопотання копію паспорта та РНОКПП; копію свідоцтва про народження; копію свідоцтва про шлюб; викопіювання з кадастрової карти; копію трудової книжки НОМЕР_12 ; відповідь ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копію довіреності на представництво інтересів.

Відповідно до графічних матеріалів всі бажані земельні ділянки знаходяться в межах земельної ділянки площею 50,00 га кадастровий номер 1222085000:03:001:0001, що розташована за межами населеного пункту на території Божедарівської (Покровської) селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області наданої засновнику ФГ «Крижановський» - ОСОБА_2 на підставі договору оренди №59 від 16 липня 2004 року, який є діючим дотепер, а право користування якою внесено до Статуту Фермерського Господарства «Крижановський» .

Одночасно відповідачу було надано відповідне клопотання ОСОБА_2 та голови ФГ Крижановського О.М. до якого долучені: нотаріально засвідчена згода засновника ФГ і орендаря ОСОБА_2 на передачу земельної ділянки у власність членів фермерського господарства, копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 , копія довіреності на представництво інтересів, нотаріально засвідчена згода голови ФГ і користувача ОСОБА_3 на передачу земельної ділянки у власність члену фермерського господарства, копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_3 , копія довіреності на представництво інтересів, копія виписки з Єдиного державного реєстру, копія статуту ФГ «Крижановський» , копія рішення № 3 від 23.07.2021 року, копія виписка з ЄДР від 27.07.2021 року, копія рішення №4 від 4.08.2021 року, копія виписка з ЄДР від 4.08.2021 року, копія договору оренди №59 від 16 липня 2004 року, копія додаткової угоди №882 від 24.02.2009 року, копія додаткової угоди без номеру від 18.02.2015 року, копія додаткової угоди №506 від 29.05.2020 року, копія проекту землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 1222085000:03:001:0001, копія довідки про середній розмір земельної частки (паю), копія довідки про якісну характеристику грунтів, копія довідки про середню вартість земельної частки (паю), довідка про відсутність заборгованості по орендній платі за 2021 рік.

Рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області від 31.08.2021 року було вирішено «Відмовити членам ФГ «Крижановський» у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої часки (паю), яка розташована на території Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області (середній розмір складає 6,3 умовних кадастрових гектарів) безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, із земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Божедарівської селищної ради та знаходиться в оренді приватного підприємця ОСОБА_2 згідно договору оренди №59 від 16 липня 2004 року (з урахуванням додаткової угоди №882 від 24.02.2009 року, додаткової угоди без номеру від 18.02.2015 року, додаткової угоди №506 від 29.05.2020 року) загальною площею 50,00 га, кадастровий номер 1222085000:03:001:0001: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, через відсутність у ньому мотивів (обґрунтування) відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивачка звернулася з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.31 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно п."а" ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах.

Стаття 118 ЗК України містить порядок процедури відведення земельних ділянок, регламентуючи на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, обов`язок суб`єкта владних повноважень протягом місяця розглянути заяву про надання дозволу на виготовлення проектної документації.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

У спірному випадку оскаржуване рішення не містить будь-яких мотивів з яких відповідачем відмовлено позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, фактично самостійно визначив мотиви з яких слід відмовити позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. При цьому, такі мотиви не узгоджуються з позицією відповідача, як органу уповноваженого приймати відповідні рішення. Так, у відзиві на позов відповідач зазначає, що фактично позивачці було відмовлено у наданні такого дозволу з огляду на те, що остання, у розумінні Закону України Про фермерське господарство , не може бути членом фермерського господарства, а відповідно їй не може бути надана земельна частка (пай) із землі ФГ Крижановський .

Крім цього, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийняв до уваги правові висновки Верховного Суду, які стосуються правовідносин щодо затвердження виготовленого проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.

У цій же справі спірні правовідносини не стосуються затвердження проекту землеустрою, оскільки спір виник з приводу обґрунтованості відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою (виходячи із змісту та обсягу заявлених позивачкою вимог). У свою чергу, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є лише першим етапом в процедурі виділення та передачі у власність (користування) земельної ділянки та не означає того, що в подальшому розпорядником земельної ділянки буде прийнято лише позитивне рішення та затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Таке рішення як затвердження проекту землеустрою, уповноважений орган має прийняти з урахуванням тих обставин, які існують на час його прийняття, а не враховуючи обставин, які існували на час надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що за відсутності конкретно визначених мотивів для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, при цьому мотивів які б узгоджувалися з положеннями земельного законодавства, оскаржуване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованим, що є підставою для його скасування.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що а ні відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, а ні суд першої інстанції, під час розгляду справи, не звернув уваги та не встановив того, у чому фактично полягала суть звернення позивачки до відповідача, оскільки її клопотання стосувалося встановлення меж земельної ділянки. Як відповідач так і суд першої інстанції виходили з того, що клопотання стосувалося надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Але у спірному випадку не було враховано того, що земельна ділянка, за рахунок якої позивачка бажала отримати у власність земельну ділянку, є сформованою (кадастровий номер 1222085000:03:001:0001), а у такому випадку формування земельних ділянок (яку особа бажає набути у власність чи користування) здійснюється не на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а на підставі технічної документації із землеустрою, що стала підставою для формування земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер. Вказаний висновок випливає з положень ст..79-1 Земельного кодексу України, з яких вбачається, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Отже, суд апеляційної інстанції констатує, що у спірному випадку мало місце порушення прав та законних інтересів позивачки внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень необґрунтованого рішення, яке не дозволяє визначитися з дійсними мотивами відмови у задоволенні клопотання позивачки.

Визначаючи спосіб захисту порушеного права суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що належним способом захисту порушено права позивачки є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивачки, яке надійшло до відповідача 11.08.2021, з урахуванням вищенаведених висновків суду. Такий спосіб захисту права буде враховувати дискреційні повноваження відповідача щодо вирішення вказаного питання, а також враховувати і те, що клопотання позивачки було розглянуто без з`ясування суті такого звернення.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі №160/16974/21 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області від 31.08.2021 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої часки (паю), яка розташована на території Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області (середній розмір складає 8.74 умовних кадастрових гектарів) безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, із земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Божедарівської селищної ради та яка знаходиться в оренді приватного підприємця ОСОБА_2 загальною площею 50,00 га, кадастровий номер 1222085000:03:001:0001.

Зобов`язати Божедарівську селищну раду Криничанського району Дніпропетровської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , яке надійшло до селищної ради 11.08.2021, про надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 02.02.2022

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк