Постанова

від 01.02.2022 по справі 654/3754/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 654/3754/17 Головуючий в 1 інстанції: Францішко Ю.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24.10.2019 по справі № 654/3754/17 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Голопристанського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про зобов`язання вчинити певні дії в межах виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2017 Олешківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області) звернулось до Голопристанського районного суду Херсонської області з адміністративним позовом до Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області, в якому позивач просив суд зобов`язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 37168872.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 по справі №2а-1958/2011, з урахуванням роз`яснень викладених ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013, виконана управлінням Фонду в межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Голопристанський районний суд Херсонської області рішенням від 24.10.2019 позов задовольнив.

Зобов`язав Голопристанський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 37168872.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції розглянув справи без залучення ОСОБА_1 , як третьої особи;

- суд першої інстанції не дослідив, що рішення суду по справі № 2а-1958/2011 не виконане, а вказана справа знаходилась у Верховному Суді, де розглядалось питання бездіяльності пенсійного органу стосовно невиконання вказаного рішення;

- суд першої інстанції не мав права зобов`язувати посадових осіб органів державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватись лише державним виконавцем або відповідною особою державної виконавчої служби, оскільки це буде втручанням суду в дискреційні повноваження державного виконавця.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що на примусовому виконанні в Голопристанському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області перебуває виконавчий лист № 2а-1958/2011, виданий 21.03.2013 Голопристанським районним судом Херсонської області про зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виконавче провадження № 37168872 відкрите 22.03.2013 (а. с. 12).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» , управління Пенсійного фонду України в м. Гола Пристань та Голопристанському районі перейменовано на Голопристанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області.

Згідно постанови Голопристанського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 12.04.2017, змінено сторону у виконавчому провадженні №40042341 з Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області на Голопристанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» припинило свою діяльність Голопристанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області (код 21295005, що розташоване за адресою:75600, Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.Горького.20) шляхом злиття та утворення Олешківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (код ЄДРПОУ 41246218 ), яке є правонаступником всіх прав та обов`язків припиненого Голопристанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області). Згідно ухвали Голопристанського районного суду від 26.05.2017 №654/1242/17 сторону у виконавчому провадженні замінено, а саме Голопристанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області замінено на Олешківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 по справі № 2а-1958/11, скасовано постанову Голопристанського районного суду Херсонської області, зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області призначити ОСОБА_1 державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст. ст. 49, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити відповідний перерахунок та виплати за період з 27.10.2010.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 по справі № 2а-1958/11 роз`яснено постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 щодо кінцевого строку перерахунку. А саме, перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 27.10.2010 по 27.04.2011 здійснити відповідно до ст.ст. 49, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ; надалі здійснювати виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства.

Управління Фонду неодноразово повідомляло відділ державної виконавчої служби Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області про виконання виконавчого листа від 21.03.2013 № 2а-1958/2011, що підтверджується листами від 29.03.2013 №719/08, від 28.05.2013 №1145/08, від 22.10.2014 № 3403/08, 18.11.2015 №3447/01 (а. с. 6-8).

Вважаючи, що фактично вже виконано зобов`язання, покладені на нього рішенням суду по справі №2а-1958/2011, пенсійний орган звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеніості факту виконання Управлінням Пенсійного Фонду всіх зобов`язань покладених на нього рішенням суду, а відтак, виконавче провадження №37168872, відкрите 22.03.2013, підлягає закінченню на підставі фактичного виконання. Тобто, вимоги позивача щодо зобов`язання Голопристанського МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження №37168872 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно положень частини 1 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналогічні положення були закріплені у статті 181 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви).

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції, у першу чергу, повинен був встановити наявність порушеного права та відповідність обраного позивачем способу його захисту, що визначені законодавством. Невідповідність заявлених позовних вимог вказаним умовам є підставою для відмови судом у їх задоволенні.

Адміністративний суд, задовольняючи позов, повинен застосувати конкретний спосіб захисту порушеного права, що залежить від змісту суб`єктивного права, за захистом якого особа звернулася до суду та від характеру його порушення суб`єктом владних повноважень. При цьому, має існувати чіткий зв`язок між правопорушенням та способом захисту права. Іншими словами, метою обрання певного способу захисту порушеного права має бути можливість усунення перешкод у здійсненні особою свого права шляхом застосування саме такого способу їх захисту.

Враховуючи норми статті 287 КАС України, апеляційний суд зазначає, що зобов`язанню органу державної виконавчої служби вчинити певні дії повинно обов`язково передувати встановлення судом факту порушення прав позивача рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених зокрема у постанові від 19.04.2018 у справі №800/426/17, під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму його поведінки (діяння), яка полягає у неприйнятті рішення чи нездійсненні юридично значимих та обов`язкових дій на користь певних заінтересованих осіб, які на підставі закону були віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були прийняті (здійснені) (постанова від 19.04.2018 у справі № 800/426/17).

Отже, у випадку не встановлення судом факту допущення протиправної бездіяльності відповідачем, у суду відсутні підстави стверджувати про те, що між характером допущеного правопорушення з боку суб`єкта владних повноважень та обраним позивачем способом захисту порушеного права існує якийсь взаємозв`язок.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 800/580/17 вказала, що суд при задоволенні позовних вимог може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, одночасно зобов`язавши його виправити оскаржувані порушення.

У постанові від 04.08.2020 у справі №340/2074/19 Верховний Суд розвинув цей висновок і додатково зазначив, що як у пункті 4 частини 1 статті 5, так і у пункті 4 частини 2 статті 245 КАС України цей спосіб захисту складається з двох частин:

1) констатуючої - суд визнає бездіяльність протиправною;

2) зобов`язуючої - суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вчинити певну дію, прийняти рішення на користь позивача.

Отже, за умови констатації бездіяльності як протиправної, суд зобов`язаний в силу закону застосувати і спонукаючий засіб впливу та зобов`язати відповідача виправити порушення шляхом вчинення певних дій, які не були вчинені протиправно.

Водночас за умови відсутності встановлення судом першої інстанції будь-якої протиправної бездіяльності з боку відповідача, у нього не було підстав зобов`язувати його вчиняти певні дії для усунення наслідків цієї бездіяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за фактичних обставин даної справи, суд першої інстанції був позбавлений права зобов`язувати орган державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» віднесені до дискреційних повноважень зазначеного органу, без здійснення правої оцінки дій або бездіяльності органу виконавчої служби.

До того ж, дійшовши висновку про доведеність факту виконання Управлінням Пенсійного Фонду всіх зобов`язань покладених на нього рішенням суду, суд першої інстанції взагалі не надав правової оцінки тому факту, що окремою ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 26.03.2018 року по справі № 2а-1958/2011, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області по виконанню зазначених постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013.

Крім того, судом першої інстанції було допущено також порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, адже суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , як стягувача у межах виконавчого провадження № 37168872 та позивача по справі №2а-1958/2011, якого не було залучено до участі у справі, при цьому оскаржуване рішення у даній справі беззаперечно стосується прав та інтересів ОСОБА_1 .

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24.10.2019 по справі № 654/3754/17 - задовольнити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24.10.2019 по справі № 654/3754/17 - скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.