Постанова

від 02.02.2022 по справі 420/11327/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/11327/21 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В., при секретарі -Яценюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВХОЗ на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВХОЗ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю ЗАВХОЗ (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління в Одеській, в якому просило визнати протиправним та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення від 17.03.2021 року:

- №00059510705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 107232,00 грн.;

- №00059520705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального у розмірі 500000,00 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем за результатами фактичної перевірки позивача, результати якої відображені в акті від 15.02.2021 року №2185/15/21/РРО/35999631, з висновками якого позивач не погоджується. Позивач вважає помилковим висновок вказаного акту перевірки про порушення ним законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального по операціям, зазначаючи, що він придбавав нафтопродукти від свого імені, однак за рахунок та на користь іншого суб`єкта господарювання ТОВ ОРЛАН ЗТ , з яким він уклав договір комісії. Позивач вважає, що отримане ним пальне у межах договору комісії не вважається реалізацією товару, оскільки обов`язковою умовою для визнання факту реалізації є перехід права власності, і позивач не здійснював купівлю пального з метою подальшого постачання кінцевому споживачу, а тому в нього відсутній обов`язок зареєструватися платником акцизного податку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення повних вимог.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року апеляційний розгляд було призначено у відкритому судовому засіданні на 02.02.2022 року о 10.00 год..

У судове засідання 02.02.2022 року з`явився представник відповідача Тарановський Р.В., а від представника позивача - адвоката Чорного О.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якій зазначено, що даний представник не має змоги бути присутнім на засіданні через хворобу та підозрою на захворювання коронавірусом COVID-19, а також повідомлено про замовлення цим представником послуги з діагностування коронавірусної інфекції методом ПЛР, результат якого буде відомо лише 03.02.2022 року.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що наведена представником ТОВ ЗАВХОЗ інформація щодо причин його неявки в судове засідання не викликає необхідності у відкладенні апеляційного розгляду, оскільки ТОВ ЗАВХОЗ було завчасно повідомлено про час та місце судового засідання, та мало можливість забезпечити участь свого представника в судовому засіданні, і законодавство не обмежує учасників справи у кількості представників, які мають право представляти його інтереси в суді. При цьому, представником ТОВ ЗАВХОЗ , крім посилань на хворобу, не надано підтверджень факту захворювання, а замовлення ним послуги з діагностування коронавірусної інфекції не підтверджує факт захворювання.

Крім того, представник ТОВ ЗАВХОЗ мав можливість звернутися до суду з заявою про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що не було зроблено останнім.

З цих підстав колегія суддів відхилили клопотання представника ТОВ ЗАВХОЗ про відкладення апеляційного розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту фактичної перевірки від 15.02.2021 року №2185/15/21/РРО/35999631 (надалі - акт перевірки), за висновками якого позивачем допущені порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 року Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (надалі - Закон №81/95-ВР), пп.215.3.4 п.215.3 ст.215, п.85.2 ст.85 ПК України.

За змістом акту перевірки, вказані порушення були допущені позивачем внаслідок реалізації палива дизельного (об`ємом 8000 літрів на загальну суму 107232,00 грн. з ПДВ) за кодом УКТ ЗЕД 2710194300, яке згідно з ст.215 ПК України належить до підакцизних товарів, без наявності відповідної ліцензії на правої оптової торгівлі пальним.

Судом також встановлено, що 07.05.2020 року позивач (Комісіонер) уклав з ТОВ Орлан ЗТ (Комітент) договір комісії №0705/2020 (а.с.19).

Відповідно до даного договору Комітент доручає Комісіонерові, а Комісіонер зобов`язується за комісійну винагороду від свого імені та за рахунок Комітента укласти договори на придбання нафтопродуктів, прийняти придбані нафтопродукти та передати Комітентові.

З умовами п.3.1.2 договору комісії: Грошові кошти для виконання доручення за цим Договором Комітент повинен перерахувати на рахунок Комісіонера протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від Комісіонера рахунку постачальника нафтопродуктів за укладеним правочином, наданим на підтвердження виконання зобов`язань, у розмірі, вказаному у такому рахунку постачальника .

Згідно з договором постачання нафтопродуктів від 12.05.2020 року №2957 та згідно з акцизною накладною від 18.05.2020 року №2994, ТОВ МОЗИР УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 41692853) ( Постачальник ) відвантажило ТОВ ЗАВХОЗ ( Покупець ) важкі дистиляти (газойли) у кількості 7960,44 л на загальну суму 107232,00 грн..

На підставі платіжного доручення від 13.05.2020 року №178, ТОВ ЗАВХОЗ здійснило оплату за зазначене пальне на рахунок ТОВ МОЗИР УКРАЇНА у сумі 107 232 грн.

Надалі, згідно з платіжним дорученням від 28.07.2020 року №75, ТОВ ОРЛАН ЗТ (Комітент) перерахувало кошти на адресу позивача у сумі 107232,00 грн., з призначенням платежу Паливо дизельне рах СФ-0000533 від 30.06.2020 року, в т.ч. ПДВ 20,00% - 17872,00 (а.с.27).

Факт виконання договору комісії підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів-дизельного палива ДП-Л-ЄВРО5 ВО у кількості 8000 л на загальну суму 107232,00 грн. від 01.12.2020 року, звітом комісіонера від 01.12.2020 року, платіжним дорученням про сплату винагороди №123 від 15.12.2020 року (а.с.24-26).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що проведення позивачем, як комісіонером, вказаних операцій з пальним, не звільняло його від обов`язку зареєструватися платником акцизного податку та отримати відповідну ліцензію.

Апелянт заперечує проти таких висновків суду першої інстанції та наводить доводи, які за змістом відповідають його доводам в позовній заяві.

Колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Дизельне пальне за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 відповідно ст.2І5 ПК України належить до підакцизних товарів.

Відповідно до ст.1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального :

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Визначення терміну реалізація пального надається в пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно з яким реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Отже, з наведених правових норм слідує висновок, що платником акцизного податку є особа, яка здійснює будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального незалежно від передачі права власності на таке пальне.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, при здійсненні операцій з пальним передача на нього права власності не є визначальною умовою для визнання факту реалізації та встановлення обов`язку для особи зареєструватися платником акцизного податку.

Дійсно, при передачі товару від комітента (довірителя) до комісіонера (повіреного) у межах договору комісії (доручення) не передбачено переходу права власності на такий товар, тому така операція не вважається продажем, однак, як вірно зауважив суд першої інстанції, в розумінні наведених вище положень Податкового кодексу України продаж та реалізація пального не є тотожними поняттями, оскільки, як вже зазначено вище, реалізація пального не вимагає передачі права власності на нього, а передбачає будь-які операції з фізичної передачі пального, у тому числі і передачу пального в рамках договору комісії.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що проведення позивачем, як комісіонером, вказаних операцій з пальним, не звільняло позивача від обов`язку зареєструватися платником акцизного податку та отримати відповідну ліцензію.

Відповідно до п.117.3 ст.117 ПК України, здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Згідно з абз.9 ч.2 ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції за оптову торгівлю пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000,00 гривень.

Отже, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача цілком правомірно застосовані штрафні санкції на суму 107 232,00 грн. та на суму 500 000,00 грн., відповідно, а тому підстави для скасування таких рішень відсутні, що також вірно встановив і суд першої інстанції.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВХОЗ - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 04 лютого 2022 року

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.