Постанова

від 09.02.2022 по справі 420/4430/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/4430/21

Категорія: 109020000 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 25.11.2021 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру в Одеській області про:

- визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 08 лютого 2021 року №15-996/13-21-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (Матроської сільської ради), Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язання ГУ Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 08 лютого 2021 року №15-996/13-21-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (Матроської сільської ради), Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язано ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області (за межами населених пунктів, що надійшла до ГУ Держгеокадастру в Одеській області 01 лютого 2021 року з урахуванням висновків суду наведених у цьому рішенні.

18 листопада 2021 року представником позивача подано заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 18 червня 2021 року №15-2379/13-21-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розробку документації землеустрою", яким було відмовлено гр. ОСОБА_1 "у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (Матроської сільської ради), Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства";

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області (за межами населених пунктів).

В обґрунтування вказаної заяви представником позивача зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року ГУ Держгеокадастру в Одеській області прийнято наказ від 18 червня 2021 року №15-2379/13-21-СГ, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (Матроської сільської ради), Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з підстав того, що бажана земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Так, позивач вважає, що вданому випадку виконуючи рішення суду про зобов`язання повторно розглянути його заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, прийняв протиправне рішення, яким відмовив позивачу у надані такого дозволу без наявних для цього підстав.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у задоволенні заяви представника позивача в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчиненими суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування ухвали в зв`язку з тим, що вона постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до ст. 58 Конституції України закон України зворотної сили не має, а отже на момент звернення позивача з клопотанням до відповідача (20 січня 2021 року), на момент надання відповідачем першого оскаржуваного наказу (08 лютого 2021 року) - в відповідача були зазначені повноваження для надання позивачу відповідного дозволу.

Відповідач і досі взмозі надати зазначений дозвіл, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України), отже, наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 01 липня 2021 року №15-2558/13-21-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розробку документації землеустрою" не узгоджується з Постановою Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі №820/601/17 (провадження №К/9901/43702/18) та з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, від 05 травня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012.

У відзиві ГУ Держгеокадастру в Одеській області на апеляційну скаргу вказується, щооскаржувана ухвала є законною та такою, що не підлягає скасуванню.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

08 лютого 2021 року ГУ Держгеокадастру в Одеській області прийнято наказ №15-996/13-21-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (Матроської сільської ради), Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з підстав: невідповідність місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам чинного законодавства.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №420/4430/21 ГУ Держгеокадастру в Одеській області прийнято наказ №15-2379/13-21-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (Матроської сільської ради), Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з підстав: бажана до відведення земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №420/4430/21, яке набрало законної сили ГУ Держгеокадастру в Одеській області розглянуто клопотання позивача та прийнято відповідне рішення.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77, 370, 382, 383 КАС України, які регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ст.ст. 2, 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Відповідно до положень ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення зумовлює відповідальність, встановлену законом.

Стаття 382 цього КАС України передбачена можливість судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а ст. 383 цього Кодексу визначає право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

За змістом ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №420/4430/21 ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято наказ №15-2379/13-21-СГ, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, але не у зв`язку з невідповідністю місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам чинного законодавства, а з інших підстав - бажана позивачем до відведення земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Тобто, ГУ Держгеокадастру в Одеській області рішення у справі №420/4430/21 виконано у повному обсязі, зокрема, повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності.

Наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області №15-2379/13-21-СГ від 18 червня 2021 року є владним управлінським рішенням суб`єкта владних повноважень, яке може бути оскаржено в адміністративному судочинстві.

Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.

Визначення змісту та обсягу позовних вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно.

Таким чином, повторно відмовляючи у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ГУ Держгеокадастру в Одеській області зазначає інші підстави відмови, що свідчить про різні предмети та підстави позовів та виключає розгляд заявлених в межах цієї справи позовних вимог в порядку ст. 383 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: у справі №540/1311/20 від 03 березня 2021 року, у справі №240/9214/19 від 15 лютого 2021 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.2 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 09 лютого 2022 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.