Постанова

від 09.02.2022 по справі 400/2760/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/2760/20 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,

представників апелянта/відповідача - Кравченка О.А., позивача - Дудченка В.М. та Савіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року (суддя Лісовська Н.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 06.08.2021 ) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-порт" до Миколаївської міської ради, треті особи: Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя та Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання протиправним та недійсним рішення,-

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2020 року ТОВ "Універсал-порт" звернулося до адміністративного суду з позовом до Миколаївської міської ради, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправним та недійсним рішення міськради від 10.07.2019 року №52/18 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва".

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року адміністративний позов товариства задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Миколаївська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову товариства.

На думку апелянта, оспорюване рішення міськради було прийнято обґрунтовано та правомірно, з урахуванням публічного інтересу щодо забезпеченні збалансованості бюджетних надходжень, покращення інвестиційного клімату в м. Миколаєві, для забезпечення ефективної реалізації поточних завдань і функції органів місцевого самоврядування, що не було враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення. Апелянт стверджує, що судова справа не містить належних та допустимих доказів порушень законодавства, яке регулює порядок розроблення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів при розробці технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва, затвердженої рішення від 10.07.2019 №52/18. При цьому апелянт звертає увагу на те, що відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про оцінки земель" розробниками технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України "Про землеустрій" мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою. Зазначена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва була розроблена ДП Український науково-дослідний інститут проектування міста "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя, який має право на здійснення діяльності у сфері землеустрою.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, пояснення представників апелянта/відповідача - Кравченка О.А., позивача - Дудченка В.М. та Савіної О.С., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Універсал-порт" здійснює господарську діяльність на власних та орендованих земельних ділянках у м. Миколаєві.

10 липня 2019 року Миколаївська міська рада прийняла рішення №52/18, яким затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва. Технічна документація розроблена ДП НДІПМ "Діпромісто" на замовлення Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради.

Згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.12.2018 року №3209-18 Технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання (т. І а.с. 76, 78).

Водночас, остання сторінка висновку містить відмітку "Держгеокадастр. Зауваження враховано", відбиток печатки "Для довідок" та підпис без зазначення посади та прізвища підписанта.

25 березня 2019 року на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради в розділі "проекти регулятивних актів" розміщено низка оголошень, серед яких: "Ознайомтесь з Проектом по затвердженню технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Миколаєва"; Аналізом регуляторного впливу до проекту рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Миколаєва" (зворотній бік сторінки).

З 29 грудня 2018 року на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради міститься запис про наявність плану діяльності з підготовки актів регуляторного впливу на 2019 рік (зворотній бік сторінки).

Згідно наданого відповідачем до суду тексту Плану діяльності з підготовки актів регуляторного впливу на 2019 рік, який затверджений рішенням міської ради №49/3 від 20.12.2018 року, серед іншого, пунктом 6 включено до Плану питання Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Миколаєва на 2019 рік.

Вважаючи, що під час прийняття рішення від 10.07.2019 року №52/18 Миколаївська міська рада не дотрималася вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" на кожному етапі відповідної процедури, а також, що при розробленні технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва, затвердженої зазначеним рішенням, був порушений порядок розроблення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, ТОВ "Універсал-порт" звернулося до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Задовольняючи позов товариства та визнаючи протиправним та недійсним рішення міськради від 10.07.2019 року №52/18 суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність Технічної документації НГОЗ нормативно-правовим актам, а саме: неотримання позитивного висновку державної експертизи Техдокументації НГОЗ; незастосування розробником окремих локальних факторів та відповідних коефіцієнтів при розробці Техдокументації НГОЗ; незастосування розробником при розробці Техдокументації НГОЗ Плану встановлення водоохоронних зон м. Миколаєва.

Водночас, посилання позивача на порушення міською радою процедури прийняття рішення №52/18 від 10.07.2018 року суд визнав необґрунтованим через їх спростування висновками, викладеними у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №400/4199/19 та наданими суду відповідачем письмовими доказами.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначено Законом України від 11.12.2003 року №1378-IV "Про оцінку земель" (у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1378-IV).

За визначенням статті 1 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частиною першою статті 15 Закону №1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 18 цього Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил та інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Частинами першою та другою статті 20 Закону №1378-IV визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно зі статтею 23 Закону №1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Згідно частини п`ятої статті 201 ЗК України грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закон №1378-IV.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Згідно із статтею 21 Закону №1378-IV технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Як передбачено частиною 2 статті 7 вищезгаданого Закону, виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Зі змісту статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" вбачається, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

У разі якщо об`єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об`єкта державної експертизи.

Об`єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об`єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених норм і правил.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи.

Абзацом 5 Підпункт 3.5.3 пункту 3.5 глави 3 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 03.12.2004 р. №391 (у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі - Методика) передбачено, що об`єкт експертизи, який повернуто на доопрацювання, оцінюється позитивно та погоджується після внесення змін і доповнень до нього в порядку, передбаченому цією Методикою, з урахуванням зауважень та пропозицій, зазначених у висновку державної експертизи.

Підпунктами 3.5.8 та 3.5.9 Методики унормовано, що усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб`єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об`єкта державної експертизи або його окремих складових частин.

Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники територіальних органів Держгеокадастру. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.12.2018 року №3209-18 Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельні міста Миколаїв не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання (т. І а.с. 76, 77).

Водночас, остання сторінка висновку містить відмітку "Держгеокадастр. Зауваження враховано", відбиток печатки "Для довідок" та підпис без зазначення посади та прізвища підписанта (т. І а.с. 77).

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, залучена до розгляду справи в якості третьої особи письмово пояснила, що висновок державної експертизи землевпорядної документації від 04.12.2018 року не є негативним висновком. Розробник Технічної документації у січні 2019 року усунув зауваження, про що свідчить відповідний запис на висновку "Держгеокадастр. Зауваження враховано", посвідчений печаткою Держгеокадастру. Після усунення зауважень та врахування пропозицій до землевпорядної документації Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва вважається такою, що позитивно оцінена і погоджена, а відтак, висновок від 04.12.2018 року є законною підставою для прийняття Радою оскаржуваного рішення. Висновок від 04.12.2018 року не скасований Держгеокадастром чи судом і є чинним (т. І а.с. 226-236).

Колегія суддів критично ставиться до таких пояснень, адже, як зазначалося вище, відмітка про врахування зауваження має бути посвідчена відповідним записом керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи (пункт 3.5.9 Методики), а не печаткою, як вважає Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Твердження апеляційної скарги про те, що письмові пояснення Держгеокадастру підтверджують, що запис на висновку "Держгеокадастр. Зауваження враховано", посвідчений підписом керівника експертної підрозділу Ольги Лахматової, не відповідає дійсності та спростовуються матеріалами справи.

При цьому колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність зазначеного напису про усунення порушень і вимогам Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. №55, пунктом 5.23 якої встановлено, що підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.

До того ж, як вірно відзначив суд першої інстанції, відповідна відмітка виконавців експертизи має бути датована. Проте висновок не містить дати його затвердження. Ця обставина має юридичне значення, адже з дати затвердження висновки державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи (стаття 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

Варто також зауважити, що пунктом 2 розділу 10 "Зауваження та пропозиції до землевпорядної документації" Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 04.12.2018 року №3209-18 зазначено (т. І а.с. 76, 77), що технічна документація підлягає доопрацюванню: в довідці структура земель м. Миколаїв вказати площу земель під кладовищами та зеленими насадженнями загального користування; обґрунтувати відсутність відновної вартості кладовищ, при наявності їх на графічних матеріалах; в вихідних даних вулично-дорожня мережа (житлові вулиці загальною шириною 25 м) вказати виконавця, назву організації, що надала інформацію.

Проте, колегія суддів констатує, що затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва не містить відомостей стосовно врахування зазначених зауважень експертизи.

Щодо застосування локальних факторів та відповідних коефіцієнтів до земельних ділянок про розробці техдокументації, слід наголосити наступне.

Так, відповідно до положень Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.11.2016 року №489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 р. за №1647/29777 (далі - Порядок), інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів здійснюється за формулою:

В х Нп

Цн = ------- х Кф х Км, де

Нк

Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

Вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно- геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко- планувальної зон за формулою:

Цн = Цнз х Кф х Км3

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Згідно згаданого додатку 7 до Порядку до групи локальних факторів - Інженерно-інфраструктурні фактори входять локальні фактори як незабезпечення/забезпечення централізованим водопостачанням із засновуванням коефіцієнтів локальних факторів 0,90-0,95 у разі незабезпечення та 1,00 у разі забезпечення.

ДП "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору по справі у письмових поясненнях зазначило, що у зв`язку із тим, що централізоване опалення в Миколаїв здійснюється лише для об`єктів соціальної сфери, а саме середніх загальноосвітніх шкіл, лікарень, дитячих садків, та органів державного та місцевого самоврядування, які не є платниками податків, локальний фактор забезпеченості/незабезпеченості міста централізованим теплопостачанням вирішено не застосовувати (т. І а.с. 144-146). Зазначене відповідає поясненню, наведеному на сторінці 27 пояснювальної записки техдокументації (т. І а.с. 23 зворот).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність таких дій, адже з формули Цн = Цнз х Кф х Км3, де для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, вбачається, що неврахування будь-якого локального фактору, наведеного в додатку 7, по замовчанню відповідна факторна оцінка (коефіцієнт) становить "1".

Разом з тим, із додатку 7 вбачається, що "1", як коефіцієнт локальних факторів застосовується при забезпечені централізованим водопостачанням, а за його відсутності - 0,90-0,95.

Враховуючи, що ДП НДІПМ "Діпромісто" та Миколаївська міська рада стверджують, що в м. Миколаїв централізоване опалення в Миколаїв не здійснюється платниками податків, неврахування такого локального фактору призводить до застосування відповідного коефіцієнту "1,00" "по замовчанню", замість "0,90-0,95" "по факту", що призводить до того, що позивачу як землекористувачу розраховується розмір земельного податку у завищеному розмірі.

При цьому колегія суддів констатує, що здійснення визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що незабезпечена централізованим водопостачанням як для земельної ділянки яка забезпечена централізованим водопостачанням не узгоджується з приписами Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та повністю спростовує твердження апеляційної скарги міської ради про те, що оспорюване рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва прийнято обґрунтовано з урахуванням публічного інтересу щодо забезпеченні збалансованості бюджетних надходжень, покращення інвестиційного клімату в м. Миколаєві.

Також колегія суддів погоджується в висновками суду першої інстанції в частині того, що застосуванню локальних факторів за знаходження земельних ділянок "в водоохоронній зоні" передує визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них на підставі розробленого проекту землеустрою та затвердження його органом місцевого самоврядування. Проте застосування локальних факторів за знаходження земельних ділянок "в водоохоронній зоні" без визначення меж водоохоронних зон в порядку, встановленому законодавством, також є порушенням зазначених норм законодавства.

Так, відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим значенням поділяються на такі категорії, у тому числі: є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Поряд з цим, статтею 65 Земельного кодексу України визначено, що землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Згідно ст. 70 Земельного кодексу України до земель річкового юрту належать землі під: портами, спеціалізованими причалами, пристанями і затонами з усіма технічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують річковий транспорт; пасажирськими вокзалами, павільйонами і причалами; судноплавними каналами, судноплавними, енергетичними та гідротехнічними спорудами, службово-технічними будівлями; берегоукріплювальними спорудами й насадженнями; вузлами зв`язку, радіоцентрами і станціями, будівлями, береговими навігаційними знаками та іншими спорудами для обслуговування водних шляхів, судноремонтними заводами, ремонтно-експлуатаційними базами, майстернями, судноверф`ями, відстійно-ремонтними пунктами, складами, матеріально-технічними базами, інженерними мережами, службовими та культурно-побутовими будівлями, іншими об`єктами, що забезпечують роботу річкового транспорту.

Як вбачається з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, долученого до матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:07:001:0013, землекористувачем якої є ТОВ Універсал-Порт , віднесено до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. При цьому в зазначеному витягу застосовано локальний фактор розташування земельних ділянок у водоохоронній зоні 1,05.

Оскільки,як стверджує Апелянт, встановлення прибережної захисної смуги, як елемента природоохоронної зони можливе виключно в землях водного фонду без розроблення землевпорядної документації щодо визначення меж водоохоронних зон водних об`єктів у межах міста Миколаїв, застосування локального фактору - знаходження земельних ділянок у водоохоронній зоні 1,05 категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення є протиправним.

Ураховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ "Універсал-порт", оскільки матеріали справи безспірно свідчать, що оспорюване рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 року №52/18 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва" не відповідає Технічної документації НГОЗ нормативно правовим актам.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, у даній справі відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.

У зв`язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Миколаївської міськради від 10.07.2019 року №52/18 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва" не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте без урахування усіх фактичних обставин, з порушенням прав позивача, користувача землі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-порт".

Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги Миколаївської міської ради відсутні.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов

Повне судове рішення складено 10 лютого 2022 року.