Постанова

від 24.01.2022 по справі 320/4103/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4103/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Кузьменко до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство Кузьменко із позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Київській області, Державної податкової служби України, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 06.02.2020 № 1451132/41295904 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.12.2019 № 1;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 18.12.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваними рішеннями було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 18.12.2020 № 1, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України (надалі - ПК України). При цьому, оскаржувані рішення ДФС України не містить жодної інформації щодо невідповідності цих накладних законодавчо встановленій нормі або щодо порушення законодавства при їх складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН. Також позивач зауважив, що всупереч вимогам п.п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.1 ст. 201 ПК України квитанція, видана відповідачем платнику податків під час первинної реєстрації податкових накладних, не містить жодного переліку документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних в ЄРПН та витребовуються у позивача з цією метою. На підставі цього позивач вважає, що оскаржуване рішення було прийнято з грубим порушенням процедури, встановленої ст. 201 ПК України, та всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 і постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, оскільки рішення по своїй суті не відображає фактичні обставини справи, не ґрунтується на первинних документах, складених позивачем та ТОВ "Сонячний настрій" для підтвердження господарських операцій між ними, а базується на доказово і юридично непідтверджених суб`єктивних припущеннях членів комісії ДПС України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) від 06.02.2020 № 1451132/41295904 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.12.2019 № 1;

- зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну від 18.12.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- стягнуто на користь Фермерського господарства "Кузьменко" (код ЄДРПОУ - 41295904) сплачений судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що під час перевірки реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній, поданої позивачем на реєстрацію, контролюючим органом встановлено відсутність первинних документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Відповідачем наголошено, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а зміст вказаних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій, з огляду на що оскаржуване рішення є обґрунтованим та не підлягає скасуванню. Також, відповідачем наголошено, що внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства як суб`єкта господарювання, оскільки за позивачем залишається право доведення реальності здійснення господарських операцій.

Так, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі.

Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" від 30 вересня 2020 року № 893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС у Київській області).

Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом Державної податкової служби України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 30 вересня 2020 року № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких Головне управління ДПС у Київській області.

Наказом Державної податкової служби України "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" від 24 грудня 2020 року №755 розпочато з 1 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови №893.

Враховуючи викладене, колегія суддів допускає процесуальну заміну Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 43141377) відповідно до частини 1 статті 52 КАС України з на Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Апелянтом заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні (без обґрунтування) за участю представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів , та у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що дана справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Отже, враховуючи вище викладене колегія суддів доходить висновку що клопотання апелянта є необґрунтованим та безпідставним і не підлягає задоволенню.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суд прийнято у відповідності до вимог законодавства, а скарга апелянта є необґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Фермерське господарство "Кузьменко" (код ЄДРПОУ 41295904) має статус юридичної особи (дата державної реєстрації 24.04.2017 року№ 1356102 0000 004600).

Основними видами діяльності ФГ "Кузьменко" є (код КВЕД 01.11) вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); (код КВЕД 33.12) ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; (код КВЕД 46.11) діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; (код КВЕД 01.63) післяурожайна діяльність; (код КВЕД 01.61) допоміжна діяльність у рослинництві; (код КВЕД 46.21) оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

На виконання своїх господарської діяльності між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Сонячний настрій" 10.12.2019 року було укладено договір поставки № 10/12-2019 (щодо поставки соняшника, квасолі, сорго суданського), згідно з умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язувався передати у власність, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Безпосередня реалізація сільськогосподарської продукції, яка була предметом вказаного договору, відбулася 18.12.2019 року на підставі рахунку на оплату № 1 від 17.12.2019 року та видаткової накладної № 1 від 18.12.2019 року.

Загальна сума, на яку було поставлено продукції склала 182026,86 грн, в тому числі сума ПДВ 30337,81 грн.

Відповідно до вимог чинного податкового законодавства, зокрема, ст. 201 ПК України щодо поставки вказаного товару позивачем було складено податкову накладну від 18.12.2019 № 1.

Як вбачається з квитанцій, податковим органом повідомлено позивачу, що документ доставлено до ДФС та прийнято, але реєстрація ПН/PK 18.12.2019 № 1в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена у відповідності до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки остання відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Разом із цим, підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено.

Однак рішенням комісії ГУ ДПС від 06.02.2020 № 1451132/41295904 відмовило у проведенні реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 18.12.2019 № 1 з підстав ненадання платником податку копій документів.

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 передбачено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку(додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку №1165 передбачено можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216 (набрав чинності 14.12.2019), яким визначено, зокрема, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (пункт 2).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (пункт 5).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (пункт 6).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів (пункт 8).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11).

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, що після зупинки реєстрації податкової накладної ФГ Кузьменко № 1 від 18.12.2019 року, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії первинних документів, якими підтверджується вирощування сільськогосподарської продукції ФГ Кузьменко (договори з пайовиками, наявність власної земельної ділянки, договір інвестування) та подальша реалізація ним придбаного товару контрагенту.

Так, підставою для відмови в реєстрації податкових накладних ФГ Кузьменко № 1 від 18.12.2019 року є ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Проте, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, що контролюючим органом не виконано.

Також, під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено факт надання позивачем відповідачу відповідних пояснень та документів, в тому числі розрахункових документів (платіжні доручення, банківські виписки) на підтвердження зазначеної у податкових накладних інформації, яких, за висновком суду, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних № 1 від 18.12.2019 року.

Колегія суддів звертає увагу, що ФГ КУЗЬМЕНКО надано на пропозицію контролюючого органу пояснення та копії документів, які в повному та достатньому обсязі підтверджували реальність здійснення господарської операції.

Не містить посилання на відсутність конкретних документів і рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної ФГ Кузьменко від № 1 від 18.12.2019 року.

Разом з тим, всупереч визначеній у рішенні підставі його прийняття, податковим органом не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, як і не зазначено причини та мотиви, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Отже, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Так, судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на надання позивачем документів, складених із порушенням вимог законодавства, оскільки вказані обставини є окремою підставою для відмови у реєстрації податкової накладної та, як вбачається зі спірного рішення, не були покладені в основу прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Так, на переконання судової колегії, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

У розрізі наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування" не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної та віднесення Фермерського господарства Кузьменко до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, прийняті відповідачем без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком № 1165 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що останні підлягають скасуванню.

Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення № 1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

У зв`язку з цим судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав Фермерського господарства Кузьменко є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної податкові накладні.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі №0940/1240/18).

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі № 560/391/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України , підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Допустити заміну в порядку процесуального правонаступництва відповідача у справі з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 43141377) на Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 44096797).

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан