Постанова

від 20.02.2022 по справі 320/4103/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4103/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 рокум. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого суддіПарінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Фермерського господарства «Кузьменко» про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Кузьменко до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство Кузьменко із позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Київській області, Державної податкової служби України, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 06.02.2020 № 1451132/41295904 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.12.2019 № 1;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 18.12.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваними рішеннями було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 18.12.2020 № 1, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України (надалі ПК України). При цьому, оскаржувані рішення ДФС України не містить жодної інформації щодо невідповідності цих накладних законодавчо встановленій нормі або щодо порушення законодавства при їх складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН. Також позивач зауважив, що всупереч вимогам п.п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.1 ст. 201 ПК України квитанція, видана відповідачем платнику податків під час первинної реєстрації податкових накладних, не містить жодного переліку документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних в ЄРПН та витребовуються у позивача з цією метою. На підставі цього позивач вважає, що оскаржуване рішення було прийнято з грубим порушенням процедури, встановленої ст. 201 ПК України, та всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 і постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, оскільки рішення по своїй суті не відображає фактичні обставини справи, не ґрунтується на первинних документах, складених позивачем та ТОВ Сонячний настрій для підтвердження господарських операцій між ними, а базується на доказово і юридично непідтверджених суб`єктивних припущеннях членів комісії ДПС України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) від 06.02.2020 № 1451132/41295904 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.12.2019 № 1;

- зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну від 18.12.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- стягнуто на користь Фермерського господарства "Кузьменко" (код ЄДРПОУ - 41295904) сплачений судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що під час перевірки реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній, поданої позивачем на реєстрацію, контролюючим органом встановлено відсутність первинних документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Відповідачем наголошено, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а зміст вказаних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій, з огляду на що оскаржуване рішення є обґрунтованим та не підлягає скасуванню. Також, відповідачем наголошено, що внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства як суб`єкта господарювання, оскільки за позивачем залишається право доведення реальності здійснення господарських операцій.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Фермерського господарства «Кузьменко» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи не вирішено питання щодо витрат на правничу допомогу. Так, в обґрунтування заяви позивач зазначає, що гонорар Адвоката за надання правової допомоги щодо супроводження в суді апеляційної інстанції судової справи № 320/4103/20 за позовом Фермерського господарства «Кузьменко» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Київській області від 06.02.2020 № 1451132/41295904 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.12.2019 № 1, зобов`язання вчинити певні дії визначається з розрахунку 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп.) за 1 годину роботи Адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції розглянуто справу в порядку письмового провадження, отже і заява про ухвалення додаткового рішення підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідачем відзиву (заперечень) щодо ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надходило.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076 визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076).

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом позивача надано до суду копії наступних документів: договір про надання правової допомоги від 21 квітня 2020 року між Адвокатським об`єднанням «Юрімекс» та Фермерським господарством «КУЗЬМЕНКО»; додатку №2 до договору про надання правової допомоги від 21 квітня 2020 року; акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 21 квітня 2020 року; рахунку на оплату № 1 від 04.01.2022 року; виписки по рахунку ФГ «Кузьменко» за 04.01.2022 року, що підтверджує факт оплати позивачем послуг на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 гривень.

Щодо співмірності розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги у зв`язку з розглядом даної справи, колегія суддів зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, чинне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що дана справа розглядалась судом апеляційної інстанції у порядку письмового провадження.

Також, колегія суддів звертає увагу, що предмет спору у даній справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому суд вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу за подання відзиву є сума 3000,00 гривень, оскільки ця категорія справ є справами незначної складності та по ним є стала судова практика, а тому написання відзивів на апеляційні скарги, які є ідентичними відзиву на позовну заяву, не потребувало додаткових зусиль, як наслідок - сума витрат на її написання є завищеною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою частково та підлягає задоволенню, а понесені судові витрати за правову допомогу в розмірі 3000,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 252, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву представника Фермерського господарства «Кузьменко» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Кузьменко» (адреса: вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, оф. 67, м. Київ, 01024; код ЄДРПОУ 41295904) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса: вул. Народного ополчення, буд.5а,м. Київ,03151; код ЄДРПОУ 44096797) понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддяА.Б. Парінов

Судді:О.О. Беспалов

І.О. Грибан