Рішення

від 09.02.2022 по справі 380/12530/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12530/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

за участю:

від позивача Ульчак Б.І.,

від відповідача Рибак Н.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Максимус Центр до Галицької митниці Держмитслужби, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю Максимум Центр (далі - позивач, ТзОВ Максимус Центр ) із позовною заявою до Галицької митниці Держмитслужби (далі - відповідач) з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.05.2021 за №0000063/7.4-19 та №0000064/7.4-19 винесені Галицькою митницею Держмитслужби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Центр» ;

- судові витрати у даній справі покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ТзОВ «Максимус Центр» не вчинило порушення норм митного чи податкового законодавства, оскільки розмитнення товару, згідно митних декларацій проводилось під час коли рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь» не було чинним, дія такого рішення була зупинена згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2020 №640/6762/20. Тобто, даний підзаконний нормативний акт до спірних правовідносин не міг бути застосований. Позивач не ініціював такого судового спору, а опинився в заручниках судового процесу третіх осіб із обов`язковими наслідками для невизначеного кола суб`єктів. Жодної недобросовісності в діях позивача не спостерігається, оскільки саме така господарська діяльність є предметом та метою діяльності підприємства. З огляду на викладене, позивач вважає, що спірні рішення контролюючого органу винесені за порушення зафіксовані в акті від 05.02.2021 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Максимус Центр» законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями є незаконними та безпідставними.

Ухвалою від 02.08.2021 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві. Вказує, що за результатами проведеної перевірки, на підставі виявлених порушень, керуючись пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях та відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI проведено розрахунок митних платежів, які підлягають доплаті ТзОВ «Максимус Центр» до бюджету. Твердження позивача про те, що в період проведення митного оформлення рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь» відповідач вважає безпідставними, оскільки тимчасове зупинення дії нормативного-правового акту чи окремих його положень не припиняє чинності такого акту. Після закінчення строку, на який зупинено їх дію, ця дія поновлюється автоматично.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві.

Суд заслухав доводи сторін, дослідив фактичні обставини, надав оцінку поданим доказам та,-

в с т а н о в и в :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Максимус Центр зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основний вид економічної діяльності підприємства за КВЕД: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Під час здійснення господарської діяльності відповідно до контракту №187/20-КМП-0 від 07.07.2020 укладеного між позивачем та ТОВ «КварцМелпром» , відбулась поставка блоків з легкого ніздрюватого бетону.

22.10.2020 між позивачем та ВАТ «Березовський комбінат силікатних виробів» укладено контракт №18, відповідно до якого відбулась поставка блоків стінових із легкого ніздрюватого бетону.

Перерахування коштів ТОВ «КварцМелпром» відбулось відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті: №36 від 11.12.2020; №38 від 21.12.2020; №33 від 19.11.2020; №26 від 03.11.2020.

Перерахування коштів ВАТ «Березовський комбінат силікатних виробів» відбулось відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті: №32 від 19.11.2020; №30 від 04.11.2020.

Митні платежі відповідно до вищезазначених поставок здійснені позивачем за митними деклараціями: від 29.10.2020 №UA209140/2020/101905; від 30.10.2020 №UA209140/2020/102495; від 16.11.2020 №UA209140/2020/108520; від 16.11.2020 №UA209140/2020/108521; від 04.12.2020 №UA209140/2020/116261; від 05.12.2020 №UA209140/2020/116394; від 16.12.2020 №UA209140/2020/120581; від 15.12.2020 №UA209140/2020/120583.

Відповідно до наказу Галицької митниці Держмитслужби від 21.01.2021 №26 працівниками відділу митного аудиту проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та митних платежів за зазначеними митними деклараціями.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 05.02.2021 №7/7.4- 19/37775960 про порушення ТзОВ «Максимус Центр» законодавства України з питань митної справи, Рішень Міжвідомчих комісій та листом від 08.02.2021 №7.4-1/19/13/2979 відповідно до якого виявлено наступні порушення:

- вимог ч. 1 ст. 257, ст. 278, ст. 280, ч. 1 ст. 286, ст.289, Митного кодексу України, п. 8 ст.16, ст. 28 Закону України від 22.12.1998 №330-ХІV "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 №АД-437/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь» в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті антидемпінгового мита на загальну суму 568343,82 грн.;

- підпункту в) п. 185.1. ст. 185, п. 187.8 ст.187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 113668,78 грн.

Позивач подав заперечення на акт перевірки.

Відповідь ТзОВ «Максимус Центр» надана листом від 02.03.2021 №7.4-1-19/13/4691.

Надалі, на підставі виявлених порушень контролюючий орган виніс податкові повідомлення-рішення, щодо позивача про застосування штрафних санкцій від 04.03.2021 №0000037/7.4-19 та №0000038/7.4-19.

Позивач подав скаргу на вищезазначені рішення.

За результатами розгляду скарги прийнято рішення про часткове її задоволення від 15.03.2021 №03115/1 яким зменшено суму грошових зобов`язань визначених підприємству та зобов`язано Галицьку Митницю Держмитслужби прийняти нові повідомлення-рішення.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2021 №0000063/7.4-19 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання в сумі 568343,82 грн.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2021 №0000064/7.4-19 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів за основним зобов`язанням 113668,78 грн. та за штрафними санкціями 366,88 грн.

Не погодившись з винесеними рішеннями позивач подав на них скаргу в адміністративному порядку протягом строку визначену законом.

За результатом розгляду такої скарги Держмитслужба винесла рішення від 17.06.2021 №08-1/10-06/13/6143 про залишення скарги без розгляду.

Вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправними, ТзОВ Максимус Центр звернулося до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 275 Митного Кодексу України (МК України), у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито; додатковий імпортний збір.

Згідно з визначенням ст. 271 МК України, митом є загальнодержавний податок, встановлений ПК України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В Україні застосовуються такі види мита:

1) ввізне мито;

2) вивізне мито;

3) сезонне мито;

4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Згідно з ч. 4 ст. 275 МК України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту , Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення №АД-437/2020/4411-03 від 21.02.2020 Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походження з Республіки Білорусь", яким вирішено застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: будівельні блоки з ніздрюватого конструкційно-теплоізоляційного бетону (газобетонні блоки) густиною у твердій формі не більше як 1700 кг/м3 білого або світло-сірого кольорів (у сухому стані) або сірого кольору ( в мокрому стані), що класифікується згідно з УКТЗЕД за кодом 6810111000, походженням з Республіки Білорусь.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою 34,19%.

Остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару та стягується митними органами незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів). Імпорт на митну територію України товару, що є об`єктом застосування антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення позову від 05.10.2020 у справі №640/6762/20 зупинено дію зазначеного вище рішення міжвідомчої комісії.

Судом з`ясовано, що ТзОВ Максимус Центр в період з 29.10.2020 по 16.12.2020 здійснювало декларування товару: Будівельні стінові блоки, з легкого ніздрюватого бетону, автоклавного тверднення, неармовані, теплоізоляційні найменування експортерів ОАО Березовський КСМ та СЗАО КварцМелПром , Республіка Білорусь, УКТЗЕД за кодом 6810111000.

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №640/6762/20 скасовано. Наслідком чого стало нарахування митним органом антидемпінгового мита товариству.

З огляду на викладене, оцінюючи правомірність дій суб`єкта владних повноважень при нарахуванні податкових зобов`язань суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Водночас за своєю суттю інститут забезпечення позову, як в адміністративному судочинстві, так і в інших його видах, є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Зупинення дії нормативно-правового акта, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише як один із способів судового захисту тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов`язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі № 21-421а14 та від 11.12.2020 у справі №813/4122/13-а.

На переконання суду, оскільки дію рішення Міжвідомчої комісії №АД-216/2009/4402-37 було зупинено у період з 05.10.2020 по 16.12.20020, в цей період дійсно були відсутні підстави для сплати товариством антидемпінгового мита. Проте, цей обов`язок не зник та відновився після скасування ухвали про забезпечення позову та, відповідно, відновлення дії рішення Міжвідомчої комісії.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із позицією відповідача щодо наявності правових підстав для нарахування позивачу суми грошового зобов`язання з антидемпінгового мита відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 №АД-437/2020/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походження з Республіки Білорусь" за період жовтень-грудень 2020, коли здійснювалось ввезення товару на митну територію України.

Отже, висновки щодо заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість є обґрунтованими, оскільки, в силу п. 190.1 ст. 190 ПК України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При цьому, враховуючи, що податкові зобов`язання з антидемпінгового мита та ПДВ нараховані саме митним органом, а не обчислено та сплачено самостійно товариством, відповідачем обґрунтовано застосовано штрафну санкцію.

При цьому, формуючи такі висновки щодо правомірності нарахування й штрафних санкцій, суд керується таким.

Відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1. ст.41 ПК України, контролюючими органами є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п. 5 45.3 ст. 54 ПК України).

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При цьому, суд зауважує, що мораторій на застосування санкцій у цьому випадку не застосовується в силу п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, відповідно до якого встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже, при визначені за результатами проведення документальних перевірок грошових зобов`язань підприємств по сплаті митних платежів за митними деклараціями, митне оформлення яких проведено з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину встановленого КМ України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби, застосовуються визначені ст. 123 ПК України штрафи за платежем податок на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, на думку суду, підстави вважати, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством відсутні.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд висновує, що відповідач вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність своєї бездіяльності виконав.

Ба більше суд враховує, що за результатами розгляду скарги ТзОВ Максимус Цетр , відповідно до рішення від 13.05.2021 №08- 1/10-06/13/4936 зменшено суму грошових зобов`язань визначених товариству у податкових повідомленнях-рішеннях від 04.03.2021.

Сума зобов`язань залишилася незмінною, сума штрафних санкцій, нарахована на податкові зобов`язання з податку на додану вартість зменшена та застосована в розмірі 10% суми визначеного податкового зобов`язання, а сума штрафних санкцій, нарахована на податкові зобов`язання з антидемпінгового мита скасована в повному обсязі у зв`язку з відсутністю умислу в діях позивача.

Даючи оцінку спірній поведінці відповідача на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач в межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено, тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294,295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текс рішення складений 11.02.2022.

Суддя Кравців О.Р.