Рішення

від 14.01.2022 по справі 420/10390/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10390/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Аві Трейд Імпекс» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Аві Трейд Імпекс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000058/2 від 01 квітня 2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00213.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним додатково до митного органу на забезпечення митного оформлення було надано усі необхідні на момент митного оформлення документи (експортну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову № 021720210000049679, рахунок-фактуру щодо транспортно-експедиційних послуг №РФ-1159 від 30.03.2021р.). Однак, за результатами розгляду поданих документів, митний орган відмовив позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, одночасно надавши засобами електронного зв`язку: повідомлення до документу МД № UA500020/2021/011535 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000058/2 від 01.04.2021р. При цьому, окрім формального посилання на п.2 ст.58 МК України, оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів не містить ані жодного обґрунтування, ані жодного посилання на те, які саме використані декларантом відомості не підтверджені документально та/або які саме відомості не визначені кількісно і достовірно та/або яка саме складова митної вартості відсутня, яка є обов`язковою при її обчисленні. Також, позивач не погоджується з оскаржуваним Рішенням про коригування митної вартості та Карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через їх протиправність, безпідставність, необґрунтованість, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам й нормам діючого законодавства України, що призвело до безпідставної надмірної сплати позивачем митних платежів у вигляді мита та податку на додану вартість, оскільки не наведення відповідачем в Рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/10390/21 за позовом Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Аві Трейд Імпекс» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 р. розгляд справи №420/10390/21 за позовом Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Аві Трейд Імпекс» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

13.09.2021 року до суду від відповідача - Одеської митниці Держмитслужби надано відзив на позовну заяву (вхід. №50211/21), там наголошено, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500020/2021/011535, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів від 01.04.2021 №UA500020/2021/000058/2 діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України, не порушуючи права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 22.10.2021 р. відмовлено у задоволенні клопотання Одеської митниці Держмитслужби (від 10.09.2021 р. вхід. №50145/21) про залучення до участі у справі №420/10390/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Одеської митниці Держмитслужби, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України. Залучено до участі у справі №420/10390/21 в якості другого відповідача Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 р. закрито підготовче провадження по справі №420/10390/21, призначено справу №420/10390/21 за позовом Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Аві Трейд Імпекс» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці про визнання протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, до судового розгляду по суті на 15.12.2021 - 14 год. 40 хв.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 06.12.2020р. між ППІІ Аві Трейд Імпекс (Покупець) та GUANGZONG COUNTY HENGWEI BICYCLE CO., LT (Продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт № AVI21-1, на виконання умов котрого на митну територію України надійшов, придбаний ППІІ Аві Трейд Імпекс , товар - сідла для велосипедів; частини та пристрої для велосипедів: корзина, дитяче крісло пластикове, пластиковий кронштейн лампи, трос перемикання передач; частини кривошипно-шатунного механізму велосипеда: клин шатуна 9,8 мм, набір каретки 902, клин шатуна 9,5 мм, набір каретки 203; частина гальм велосипеда: ролик гальмівної втулки, присутній напис NAS, трос гальмівний; пробки, ковпачки та кришки, що загвинчуються: ковпачок ніпеля, металевий; частини велосипедів: втулка передня; кривошипно-шатунні механізми для велосипедів: шатун; гальма для велосипедів: втулка задня гальмівна.

Поставку товару здійснено на умовах: FOB - Тянцзинь, Китай (Міжнародні правила Інкотермс редакція 2010 р.) (п.п. Базисні умови поставки Контракту). Валюта розрахунку: долари США. Вартість товару вказується в Специфікаціях (п.п. Умови платежу Контракту). Загальна вартість Контракту на дату його підписання становить 200000 дол. США і двісті тисяч доларів США) і складається із сум вартості підписаних обома сторонами по даному Контракту Специфікацій (п.п. Ціна і загальна вартість Контракту Контракту). Ціна включає в себе вартість транспортування і страхування до завантаження на борт судна. Тара безповоротна і входить в вартість продукції (п.п. Ціна і загальна вартість Контракту Контракту).

Згідно до інвойсу № AVI21-1 від 06.12.2020 р., який є невід`ємною частиною даного контракту, банківського платіжного документу, що стосуються товару (Swift) від 02.03.2021 р., Позивачу було поставлено та оплачено ним товар за переліком, на загальну суму 48095,60 доларів США. Умови оплати товару визначено згідно п.п. Умови платежу Контракту № AVI21- 1 від 06.12.2020 р., шляхом 100% передоплати від вартості Товару, яка вказана в Специфікації.

З метою митного оформлення придбаних товарів та випуску їх у вільний обіг, 31.03.2021 року Позивачем через декларанта подано електрону митну декларацію № UA500020/2021/011535, разом із відповідними супровідними документами, згідно яких митна вартість товару була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей щодо митної вартості ввезеного товару, з вказаною митною декларацією ППІІ Аві Трейд Імпекс через митного брокера подано наступні документи:

- пакувальний лист (packing list) № AVI21-1 від 06.12.2020 р.;

- рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) № AVI21-1 від 06.12.2020 р.;

- коносамент (bill of lading) № WMS21014168A від 10.02.2021 р.;

- навантажувальний документ (bordereau) № 00007657 від 30.03.2021 р.;

- сертифікат про походження товару (certificate of origin) № 21С1305А0054/00007 від 23.02.2021р.;

- банківський платіжний документ, що стосується товару (Swift) від 02.03.2021 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 300321/19 від 06.12.2021р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 1 від 27.01.2020 р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № AVI21-1 від 06.12.2020 р.;

- договір про надання послуг митного брокера № 77 від 02.05.2019 р.:

- договір транспортного експедирування 0205/19/02 від 02.05.2019 р.;

- інші некласифіковані документи (Вагова) № РК-31705247 від 30.03.2021 р.;

- інші некласифіковані документи (Заява на фіз.огляд) від 31.03.2021 р.

Проте, митним органом було відмовлено позивачеві в митному оформленні (випуску) товарiв за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформлено Карту відмови у митному оформленні випуску, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00213, з підставн винесення згiдно зі ст. 55 МКУ Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000058/2 вiд 01.04.2021 р.

Зокрема, у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів митним органом, у тому числі, зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Декларантом для підтвердження витрат на транспортування було надано Довідку від 30.03.2021 № 300321/19. Електронним повідомленням 01.04.2021 декларантом було надіслано електронну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову, рахунок фактуру щодо транспортно-експедиційних послуг від 30.03.2021 №РФ-11592, яка не містить посилання на зовнішньоекономічний договір/інвойс, що унеможливлює встановлення зв`язку зазначеного платіжного документу з поставкою оцінювання товару. Інші перелічені документи для підтвердження витрат на транспортування декларантом не надано. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач - Приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Аві Трейд Імпекс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного Кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для з`явлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З`явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з`явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже, з системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Зокрема, аналізуючи наведені у оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000058/2 від 01 квітня 2021 року, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, в їх сукупності, суд акцентує на наступне.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів, навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Натомість, як з`ясовано судом, у п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено лише посилання на митні декларації, в порівняння з якими співставлялась вартість товару. Визначити який саме товар переміщувався через митний кордон за вказаною декларацією, та на підставі яких документів визначалась вартість товару, відповідно не є можливим.

Окрім того, у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

Також, в оскаржуваному рішенні митним органом, серед іншого, зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації в поданих доказах.

До того ж, посилання контролюючого органу у рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних АСМО «Інспектор» , ЄАІС Держмитслужби України не заслуговують на увагу суду також і тому, що означені відомості у жодному разі не можуть слугувати підставою для заниження митної вартості товарів, у разі наявності у декларанта всіх необхідних документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Крім того, варто зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію, а також в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, та інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, а тому така інформаційна база не містить усіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховним Судом у відповідних постановах неодноразово акцентовано, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України, не передбачено

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Судом, при цьому, враховано, що до митного оформлення позивачем надавались документи на підтвердження митної вартості товару, що переміщувався через митний кордон України, а також на вимогу митного органу додатково надано пояснення, відповідно до яких документи на вантаж, на наступну адресу ППІІ Аві Трейд Імпекс , відповідно до Інвойсу №AVI21-1, коносамента #WMS21014168A, на вантаж (вело запчастини) були надані декларантом у повному обсязі.

Також, судом встановлено, що у спірному Рішенні про коригування митної вартості товарів контролюючим органом зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Декларантом для підтвердження витрат на транспортування було надано Довідку від 30.03.2021 № 300321/19. Електронним повідомленням 01.04.2021 декларантом було надіслано електронну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову, рахунок фактуру щодо транспортно-експедиційних послуг від 30.03.2021 №РФ-11592, яка не містить посилання на зовнішньоекономічний договір/інвойс, що унеможливлює встановлення зв`язку зазначеного платіжного документу з поставкою оцінювання товару. Інші перелічені документи для підтвердження витрат на транспортування декларантом не надано. Отже, декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Проте, суд не погоджується з означеною позицією контролюючого органу, з урахуванням наступного.

Як з`ясовано судом, та зазначено вище, 06.12.2021 року між позивачем - ППІІ Аві Трейд Імпекс та GUANGZONG COUNTY HENGWEI BICYCLE CO., LTD (Продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт № AVI21-1, предметом якого є поставка велозапчастин в кількості та за ціною, зазначених у Специфікаціях, котрі є невід`ємними частинами даного контракту. Поставка товару здійснюється на умовах: FOB - Тянцзинь, Китай (Міжнародні правила Інкотермс редакція 2010 р.) (п.п. Базисні умови поставки Контракту). Валюта розрахунку: долари США. Вартість товару вказується в Специфікаціях (п.п. Умови платежу Контракту). Загальна вартість Контракту на дату його підписання становить 200000 дол. США і двісті тисяч доларів США ) і складається із сум вартості обумовлених сторонами по даному Контракту Специфікацій (п.п. Ціна і загальна вартість Контракту Контракту).

Ціна включає в себе вартість транспортування і страхування до завантаження на борт судна. Тара безповоротна і входить до вартості продукції (п.п. Ціна і загальна вартість Контракту Контракту).

Відповідно до інвойсу № AVI21-1 від 06.12.2020 р., який є невід`ємною частиною вказаного контракту, банківського платіжного документу, що стосуються товару (Swift) від 02.03.2021 р., Позивачу було поставлено та ним оплачено товар за переліком, на загальну суму 48095,60 доларів США.

Умови оплати за товар визначені згідно п.п. Умови платежу Контракту № AVI21- 1 від 06.12.2020 р., шляхом 100% передоплати від вартості Товару, вказаної у Специфікації.

Так, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності ) такі додаткові документи :

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою , оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Судом встановлено, та зазначено вище, що позивачем до митного органу надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Натомість, відповідач не підтвердив належними, аргументованими доводами/доказами наявність у поданих позивачем документах, розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

На виконання положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі № 809/784/16 (адміністративне провадження № К/9901/17149/18).

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та зважаючи, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд дійшов висновку, що Приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Аві Трейд Імпекс» , з метою підтвердження митної вартості товару до Одеської митниці Держмитслужби надано у повному обсязі документи, котрі містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено належними, та достатніми доказами, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару, свідчать про її заниження, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та як наслідок необхідність застосування додаткового методу.

Вищевикладене спростовує твердження Одеської митниці Держмитслужби, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Аві Трейд Імпекс» про визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000058/2 від 01 квітня 2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00213, є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню, з вищеокреслених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Аві Трейд Імпекс» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000058/2 від 01 квітня 2021 року.

3. Визнати протиправною та скасування та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00213.

4. Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Аві Трейд Імпекс» (вул. Куйбишевська, буд.2, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 31384479) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят)грн.00коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

Адміністративний позов Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Аві Трейд Імпекс» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, задовольнити.

14.01.2022р.