Постанова

від 24.01.2022 по справі 640/21129/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21129/18 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБЕЗПЕКА ГРУП" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергобезпека Груп звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2018 №4792615147 та №4782615147.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій контролюючого органу з винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року в позов задоволено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки відповідача не ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства, у зв`язку з чим рішення, прийняте на підставі таких висновків, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати його та постановити нову постанову, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства проводилась на підставі ухвали, постановленої в рамках кримінального провадження, тому посилання суду на порушення відповідачем пункту 78.1.1 ПК України є безпідставним.

Також вказує, що суд першої інстанції не дослідив взаємовідносини позивача з ТОВ МБ Коммерчіо , які свідчать про відсутність реального характеру відповідних операцій.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 20 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №4792615147, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 200 000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 50 000,00 грн за порушення пункту 44.1 статті 44 пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України; та податкове повідомлення-рішення №4782615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 180 000,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45 000,00 грн за порушення пункту 44.1, статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 пункту 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України. Спірні податкові повідомлення-рішення були отримані ТОВ Енергобезпека Груп поштою 21 вересня 2018 року.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Енергобезпека груп з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ МБ Коммерчіо на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, що оформлені у вигляді Акту №208/26-15-14-07-01-10/37269255 від 29.08.2018.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ Енергобезпека груп направило до ДФС України скаргу.

За результатами розгляду даної скарги, 06 грудня 2018 року позивач отримав від Державної фіскальної служби України рішення про результати розгляду скарги від 23 листопада 2018 року за №38105/6/99-98-11-01-02-25, яким залишено без змін спірні рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20.09.2018 року №4792615147 та №4782615147, а скаргу - без задоволення.

ТОВ Енергобезпека груп з податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає, що їх прийнято безпідставно, необґрунтовано та з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 58.1 статті 58 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2018 №752/25255/17 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 Коржа Р.О. та призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток ТОВ Енергобезпека Груп при взаємовідносинах з ТОВ МБ Коммерчіо за 2017 рік.

На виконання цієї ухвали Головне управління ДФС у м. Києві видало оскаржуваний наказ від 02.08.2018 №11858 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Енергобезпека Груп на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного наказу відповідач провів перевірку ТОВ Енергобезпека Груп , за результатами якої склав акт від 29.08.2018 №208/26-15-14-07-01-10/37269255. На підставі акту прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.09.2018 №4792615147 та від 20.09.2018 №4782615147.

Проте, ухвалою Київського апеляційного суду від 04.12.2018 №752/25255/17 скасовано ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2018, якою надано дозвіл на призначення перевірки.

Крім цього, оскаржуваний наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, зокрема допуском посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки ТОВ Енергобезпека Груп , за результатом якої складено акт від 29.08.2018 №208/26-15-14-07-01-10/37269255 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.09.2018 №4792615147 та від 20.09.2018 №4782615147.

Разом з тим, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2021 року №640/21145/18, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021, закрито провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ Енергобезпека Груп до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 02.08.2018 №11858 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пункт 78.5 статті 75 Податкового кодексу України передбачає, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Колегія суддів зауважує, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18.

Отже, обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Платник податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження.

У контролюючого органу є право на оцінку пояснень платника податків і їх документальних підтверджень.

Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Матеріали справи свідчать, що призначення та проведення перевірки контролюючим органом здійснено з порушенням підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу позивач надав пояснення та їх документальні підтвердження в строк, передбачений зазначеною нормою, що відповідачем не заперечується, проте відповідач не надав доказів того, що ним проводилась будь - яка оцінка та аналіз наданих позивачем пояснень та їх документального підтвердження, і за їх результатами, контролюючий орган дійшов висновку, що такі пояснення та документи не усувають сумніви щодо можливих порушень допущених позивачем.

Також, з акту перевірки вбачається, що копія наказу контролюючого органу та направлення на право проведення перевірки вручено 17.08.2018 керівнику ТОВ Енергобезпека груп , а відповідно до наказу про проведення перевірки, перевірка проводиться з 15.08.2018 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів. Тобто, наказ про проведення перевірки та направлення на перевірку отримано позивачем 17.08.2018 саме в день проведення перевірки. Отже, позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки протиправним та скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що висновки відповідача не ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства, у зв`язку з чим рішення, прийняте на підставі таких висновків, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає з підстав, наведених вище.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2022 року.

Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко Я.М. Собків