Постанова

від 25.01.2022 по справі 620/3131/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3131/21 Головуючий у І інстанції - Соломко І.І.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадженняапеляційну скаргуГоловного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Праця Стольне 1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Праця Стольне 1 звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.03.2021 № 2453848/41224351 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 21.01.2021 до податкової накладної №1 від 19.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №1 від 21.01.2021 до податкової накладної №1 від 19.05.2020 датою його фактичного подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування №1 від 21.01.2021 до податкової накладної №1 від 19.05.2020 позивачем до контролюючого органу надіслано письмові пояснення та копії первинних документів,проте комісією в оскаржуваному рішенні не наведено мотиви неврахування чи відхилення наданих ним пояснень та документів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, тобто винесено без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії), непропорційно, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а отже є протиправним та підлягає скасуванню. Також суд першої інстанції зазначив, що ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунки коригування в ЄРПН.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління ДПС у Чернігівській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального правата невідповідність висновків суду обставинам справи,просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої доводи обґрунтовує тим, що платником податку не надано письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинена, а саме: відсутні первинні документи, які підтверджують дату виникнення податкових зобов`язань відповідно до ст. 187 Податкового кодексу України, а тому вважає, що оскаржуване рішення є правомірним.Крім того, наголошує, що в даному випадку суд першої інстанції, задовольнивши позов, втрутився в його дискреційні повноваження, оскільки виключно на комісію покладено обов`язок дослідження наданих платником документів для реєстрації спірного РК/ПН на предмет їх достатності та обґрунтованості задекларованої господарської діяльності і прийнятті відповідних рішень.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установленоі підтверджується матеріалами справи, що ТОВ Праця Стольне 1 є юридичною особою з 17.10.2011, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності якого є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

Згідно витягу з реєстру платників податку на додану вартість № 1725124500008, ТОВ Праця Стольне №1 з 01.09.2012 зареєстровано платником податку на додану вартість.

12.05.2020 між ТОВ Праця Стольне 1 (далі - постачальник) та ТОВ Кернел-Трейд (далі - покупець) укладено Договір поставки № ПЛТ-Ф-172 (далі по тексту - договір), предметом якого визначено поставку товару українського походження врожаю 2020 року на умовах, зазначених у Договорі.

Пунктом 1.2 Договору визначена характеристика, ціна, кількість та вартість товару, зокрема Постачальник зобов`язується поставити 2 670 т +/- 2% кукурудзи, попередня ціна за одну метричну тонну становить 1 500, 00 грн, в тому числі ПДВ 250,00 грн. Попередня загальна вартість товару за договором складала 4005000,00 грн, у тому числі ПДВ 667500,00 грн .

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони погодили, що покупець сплачує за товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника у такий спосіб: 4 005 000, 00 грн з ПДВ в якості попередньої оплати перераховуються впродовж 3-х банківських днів після підписання цього договору, різниця між остаточною сумою коштів за товар та отриманою попередньою оплатою сплачується покупцем після узгодження сторонами остаточної ціни та підписання додаткової угоди до цього договору.

Згідно п.п. 2.2. та 2.3. Договору, поставка товару здійснюється до 31.12.2020 за правилами Інкотермс -2010 , EXW франко-склад Покупця (місце поставки: ТОВ ДП Зернятко , розташований за адресою: Чернігівська обл., Менський р-н, м. Мена, вул. Гастелло, 4А).

На виконання умов договору 19.05.2020 покупцем перерахована на поточний рахунок постачальника попередня оплата у сумі 4005000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1110973 від 19.05.2020, та позивачем складена податкова накладна № 1 від 19.05.2020, яка зареєстрована в ЄРПН.

13.07.2020 між ТОВ Праця Стольне1 (далі - поклажодавець) та ТОВ ДП Зернятко (далі - зерновий склад) укладено договір про надання послуг з приймання, сушіння, очищення, зберігання та відвантаження зерна № 05/20-ЗБ (далі - договір зберігання), умовами якого передбачено, що поклажодавець передає, а зерновий склад приймає на зберігання сільськогосподарську продукцію.

На підтвердження зберігання товару позивачем надано реєстри товарно-транспортних накладних, а саме: № 3 від 16.10.2020, № 4 від 17.10.2020, № 5 від 21.10.2020, № 6 від 22.10.2020, № 7 від 23.10.2020, № 8 від 24.10.2020, № 9 від 26.10.2020, № 10 від 27.10.2020, № 11 від 28.10.2020, № 15 від 29.10.2020, № 16 від 30.10.2020, № 26 від 04.11.2020, № 27 від 05.11.2020, № 28 від 06.11.2020, № 29 від 07.11.2020, № 30 від 08.11.2020, № 31 від 09.11.2020, № 32 від 10.11.2020, № 33 від 11.11.2020, № 36 від 12.11.2020.

12.11.2020 між (поклажодавець), ТОВ Кернел-Трейд (далі - новий власник) та зерновим складом укладено трьохсторонній акт приймання-передачі зерна при переоформленні № 9, в якому зазначено, що зерновий склад передає, а поклажодавець прийняв на зберігання, та переоформив на нового власника зерно з характеристиками, вказаними в акті.

12.11.2020 ТОВ Праця Стольне 1 та ТОВ Кернел-Трейд на кукурудзу у кількості 2617 т, на суму 3 925 500, 00 грн, в т.ч. ПДВ 654 250,00 грн складено та підписано видаткову накладну № 22 від 12.11.2020.

21.01.2021 сторони уклали додаткову угоду № ПЛТ-Ф-172/3 від 21.01.2021 до Договору поставки № ПЛТ-Ф-172 від 12.05.2020, умовами якої домовились про кількість товару, яка підлягала поставці за Договором. На підставі додаткової угоди, ТОВ Праця Стольне 1 виписано рахунок на оплату № 1 від 21.01.2021, який ТОВ Кернел-Трейд оплачено частково, що підтверджується платіжними дорученнями № 1199532 від 22.01.2021, № 1200004 від 25.01.2021, № 1200634 від 26.01.2021.

21.01.2021 позивачем на суму різниці передоплати (попередньої вартості товару) і фактичної вартості поставленого товару (остаточної вартості товару), що становить 12 248 750,09 грн, ПДВ - 2 449 750, 02 грн, складений розрахунок коригування № 1 від 21.01.2021 до податкової накладної № 1 від 19.05.2020 та направлений до ЄРПН.

10.02.2021 позивачем отримано квитанцію №9020191714, в якій вказано, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог, вказаних у наведеній квитанції, 04.03.2021 позивачем направлено до податкового органу письмові пояснення №6 та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в РК від 21.01.2021 №1, що підтверджується відповідним повідомленням.

09.03.2021 комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку (далі-комісія) прийнято рішення № 2453848/41224351, яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №1 від 21.01.2021 до податкової накладної №1 від 19.05.2020 з підстав ненадання письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме: відсутні первинні документи, які підтверджують дату виникнення податкових зобов`язань відповідно до ст. 187 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із такими рішеннями контролюючого органу та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, положеннями п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Так, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200 1 .3 і 200 1 .9 ст. 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Дане положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, та в якій зазначається, зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (п. 11 Порядку №1165).

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України Порядком №520.

Так, відповідно до п. 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Кодексу.

Згідно п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, закріплено у п. 5 Порядку №520, і може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

За правилами п. п. 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

При цьому, згідно п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог чинного законодавства позивачем засобами електронного документообігу відповідачубули направлені повідомлення разом з поясненнями щодо фактичного здійснення господарських операцій.

Однак, всупереч наданих документів, відповідачем прийняті рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим,як вірно зауважив суд першої інстанції, рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Крім того, рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: відсутність первинних документів, які підтверджують дату виникнення податкових зобов`язань

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації розрахунків коригування не зазначено, які саме документи позивачем не було надано до контролюючого органу. Тобто, відповідачем не зазначено мотивів та підстав прийняття оскаржуваних рішень.

У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування до неї. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

В свою чергу, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування з підстав надання документів, скаредних з порушенням законодавства без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Така позиція узгоджується також із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2020 у справі № 560/391/19.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування спірногорішення податкового органу.

Верховний Суд у постанові від 06.04.2021 у справі № 805/696/18-а зазначив, що дискреційне повноваження надає суб`єкту владних повноважень певний ступінь свободи при прийнятті рішення, тобто, у межах, які визначені законом, цей суб`єкт має можливість самостійно (на власний розсуд) обирати один з кількох варіантів рішення. Разом з тим повноваження суб`єкта владних повноважень не є дискреційними, якщо законом встановлено тільки один варіант рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У постанові від 06.03.2019 у справі № 1640/2594/18 Верховний Суд зауважив, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. п. 2, 3, 4, 10 ч. 2, ч. 3-4 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п. 4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд в аналогічній справі підкреслив, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача у межах спірних правовідносин, є зобов`язанняДержавної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1до податкової накладної від 21.01.2021 №1 від 19.05.2020 датою його фактичного подання, що було помилково не враховано судом першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України- залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

А.Г. Степанюк