Постанова

від 14.02.2022 по справі 700/49/22

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 700/49/22

Провадження № 3/700/54/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року суддя Лисянського районного суду Черкаської області Пічкур С.Д., за участю секретаря судового засідання Кравець І.О., прокурора Панченка М.О., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Дашуківка Лисянського району Черкаської області, проживає в АДРЕСА_1 , депутат Лисянської об`єднаної територіальної громади ( на час вчинення правопорушення), за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 20/2022 від 11 січня 2022 року, ОСОБА_1 , будучи в період з 04.010.2019 по 07.12.2020 депутатом Лисянської об`єднаної територіальної громади Черкаської області та відповідно до п.п. б п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п.2, 9 ч.1 ст.46 Закону, за результатами перевірки декларації органом НАЗК відобразив недостовірні відомості на суму 773,148 грн. 00 коп., що становить розмір понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, визнав частково та пояснив, що всю необхідну інформацію щодо придбання транспортного засобу та земельних ділянок він вказав у декларації, однак через технічні проблеми не всі заповнювані ним відомості збереглися. Крім того, його не було обрано депутатом сільської ради, він як кандидат в депутати місцевої ради не був суб`єктом декларування і не повинен подавати декларацію, а тому він не був зобов`язаним взагалі подавати декларацію після звільнення так і до виборів.

Прокурор просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6, КУпАП та накласти штраф вважаючи його вину доведеною,

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та думку прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, слід прийти до наступного.

Вимогами ст. 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 2 ст.4 Закону України Про статус депутатів місцевих рад зазначає, що повноваження депутата місцевої ради починаються від дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

На підставі інформації Виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області № 1190 від 13.08.2021 року, 04 січня 2019 року є датою набуття повноважень депутата місцевої ради ОСОБА_1 , а датою припинення повноважень є 07.12.2020 року.

Таким чином, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюються дія цього Закону, оскільки він уповноважений на виконання функцій органів місцевого самоврядування.

За результатами перевірки встановлено, що при заповненні декларації ОСОБА_1 не дотримав вимог, передбачених п.п.2.9 ч.1 ст.46 Закону України Про запобігання корупції , зазначивши недостовірні відомості, зокрема: у розділі 3 Об`єкти нерухомості декларації ОСОБА_1 не відобразив відомостей про земельну ділянку, кадастровий номер 7122882800:01:001:0071, загальною площею 8701 кв. м, розташовану за адресою: с. Дашуківка Лисянського району Черкаської області, яка належить йому на підставі рішення Лисянського районного суду від 30.11.2015 у справі № 700/3953/15-ц.

Згідно з інформацією Київського науково-дослідного інституту судових експертиз вартість вказаної земельної ділянки станом на 30.11.2015 року могла становити 120 536,00 грн.

Таким чином ОСОБА_1 у розділі 3 декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 120 536,00 грн.

У розділі 13 Фінансові зобов`язання декларації ОСОБА_1 не відобразив відомостей про своє фінансове зобов`язання перед АТ Державний ощадний банк України в розмірі 652 612,00 грн. Встановлено, що 22.04.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ Саміт Моторз Україна укладено договір купівлі-продажу автомобіля Toyota Land Cruizer 150, 2020 року випуску, вартістю 1 305 225, 00 грн., відомості про який відображено у розділі 6 декларації. 22.04.2020 року між ОСОБА_1 та АТ Державний ощадний банк України укладено договір про споживчий кредит № 839-0104 (для придбання транспортного засобу). Відповідно до п.2.2 вказаного договору кредит надається в загальному розмірі 652 612,00 грн. на строк 12 місяців. Кредит надано для придбання транспортного засобу за договором купівлі-продажу. Як вбачається, із п.3.2.1 банк здійснює надання кредиту одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням кредитних коштів на поточний рахунок продавця транспортного засобу. Так у декларації підлягають відображенню відомості про фінансові зобов`язання, якщо розмір такого зобов`язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 652 612,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 13 декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 652 612,00 грн.

Крім того, під час перевірки встановлено, що суб`єкт декларування здійснив видатки на придбання автомобіля Toyota Land Cruizer 150, 2020 року випуску, відомості про який відображені у розділі 6 декларації, 17.04.2020 року в розмірі 613 363,00 грн. та 22.04.2020 року у розмірі 652 612,00 грн., що підтверджується наданими ТОВ Саміт Моторз Україна виписками з електронної системи клієнт-банк про надходження коштів за автомобіль. Водночас у межах здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1 пояснив, що оплата за автомобіль здійснена за рахунок кредитних коштів (договір про споживчий кредит від 22.04.2020 №839-0104, відомості про який зазначено у п.5 цього розділу) та власних заощаджень (щодо видатку у розмірі 613 363,00 грн.)

Проте такі пояснення викликають обґрунтовані сумніви, оскільки розмір отриманих ОСОБА_1 та членом сім`ї (дружиною) доходів за період із січня по квітень 2020 року не давав змоги заощадити кошти в розмірі 613 363,00 грн. Водночас грошові активи у ОСОБА_1 та члена сім`ї (дружини) станом на 31.12.2019 не перевищують порогу декларування, що підтверджується його декларацією за 2019 рік.

Відповідно до Форми на початку заповнення декларації суб`єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка.

Після заповнення всіх розділів декларації суб`єкт декларування ознайомлюється із внесеними до неї відомостями та проставляє відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подає декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Згідно ч.4 ст.45 Закону у редакції, чинній на дату подання декларації, упродовж семи днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію. ОСОБА_1 при поданні декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей, право подати виправлену декларацію не скористався.

Згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 становив 2270,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 подав недостовірні відомості у декларації на загальну суму 773 148,00 грн. або від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2020 рік.

Поважних причин, які б перешкодили подати декларацію з достовірними відомостями, під час судового розгляду не встановлено.

Відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Станом на день складення протоколу згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, тобто подання завідомо неправдивих відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а його дії за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП кваліфіковано вірно.

Вирішуючи питання притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суддя враховує обставини вчиненого адміністративного правопорушення, особу що притягується до адміністративної відповідальності, який факт вчинення адміністративного правопорушення визнав частково, та приходить до висновку що до нього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 172-6, 247, 283, 284 КУпАП, Законом України Про запобігання корупції ,суддя,-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністратвного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та призначити йому стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення .

Суддя С. Д. Пічкур