Постанова

від 12.05.2022 по справі 700/49/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/157/22 Справа № 700/49/22 Категорія: ч.4 ст.172-6 КУпАПГоловуючий у І інстанції Пічкур С. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2022 року м.Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі прокурора Гречаника Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Лисянської об`єднаної територіальної громади,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП , -

в с т а н о в и в:

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4ст.172-6КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи в період з 04.010.2019 по 07.12.2020 депутатом Лисянської об`єднаної територіальної громади Черкаської області та відповідно до п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п.2, 9 ч.1 ст.46 Закону, за результатами перевірки декларації органом НАЗК відобразив недостовірні відомості на суму 773148 грн. 00 коп., що становить розмір понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, вважаючи її постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Лисянського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року, оскаржувану постанову скасувати, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, закривши провадження у даній справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Зазначає, що він не визнавав своєї вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення, надавши пояснення-заперечення. При цьому зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 7122882800:01:001:0071 належить не йому, а ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення №20/2022 від 11.01.2022 не вказано час вчинення правопорушення, не зазначено прізвища, адреси свідків, не зазначено чи вони залучалися, не додано пояснення особи, яка притягається до відповідальності, відсутній запис про її відмову від підписання у протоколі, не роз`яснено права і обов`язки, передбачені ст.ст.29, 63 Конституції України та ст.ст.267, 268 КУпАП, відмітка про що у протоколі відсутня, протокол не вручався.

Вказує, що відповідно до п.5 Інструкції протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами протягом трьох календарних днів з дати його складання надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення. Тоді як згідно звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями, протокол з матеріалами було надіслано до суду лише 24.01.2022, який складений 11.01.2022, тобто строки надсилання протоколу суттєво порушено.

Вважає, що інформацією про правопорушення, яке йому інкримінується, спеціально уповноважені органи у сфері протидії корупції володіли вже 04.03.2021, а тому на момент розгляду місцевим судом даної справи строки, передбачені ч.3 ст.38 КУпАП, закінчилися.

Зазначає, що кандидат у депутати місцевої ради не є суб`єктом декларування і не повинен подавати декларацію до виборів та до отримання відповідних повноважень. Натомість, суб`єктом подання декларації кандидата на посаду є лише особа, що вже обрана депутатом.

В судове засідання, призначене апеляційним судом на 13.05.2022 на 11:30 год. ОСОБА_1 не з`явилися, направивши на електронну адресу Черкаського апеляційного суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка всудове засіданняособи,яка подаласкаргу,інших осіб,які берутьучасть упровадженні усправі проадміністративне правопорушення,не перешкоджаєрозгляду справи,крім випадків,коли єповажні причининеявки абоу судувідсутня інформаціяпро належнеповідомлення цихосіб.

Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити за відсутності ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку прокурора Гречаника Р.І. про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2022 ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні місцевого суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього та який, відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, мав право оскаржити постанову протягом десяти днів з дня її винесення.

Разом з тим, 24.02.2022 Верховною радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи воєнний стан з 24.02.2022, що значно ускладнило в реалізації права на захист ОСОБА_1 , в тому числі на подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови від 14.02.2022 не пропущений.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як зазначено в ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 251КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Відповідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону при винесенні постанови місцевим судом дотримані.

Згідно диспозиції ч.4 ст.172-6 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Висновок суду щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6КУпАП за обставин, викладених в постанові, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування як депутата Лисянської об`єднаної територіальної громади, на порушення вимог, визначених підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», відобразив недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 773 148,00 грн. та які полягають у наступному.

ОСОБА_1 при заповненні декларації не дотримав вимог п.п.2.9 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», зазначивши недостовірні відомості, зокрема: у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації не відобразив відомостей про земельну ділянку, кадастровий номер 7122882800:01:001:0071, загальною площею 0,8701 га, розташовану за адресою: с.Дашуківка Лисянського району Черкаської області, яка належить йому на підставі рішення Лисянського районного суду від 30.11.2015 (справа № 700/3953/15-ц).

За інформацією Київського науково-дослідного інституту судових експертиз вартість вказаної земельної ділянки станом на 30.11.2015 могла становити 120 536,00 грн.

Тобто, недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 120 536,00 грн.

Окрім того, ОСОБА_1 у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» декларації не відобразив відомостей про своє фінансове зобов`язання перед АТ «Державний ощадний банк України» в розмірі 652 612,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, що 16.04.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Саміт Моторз Україна» було укладено договір купівлі-продажу автомобіля Toyota Land Cruizer 150, 2020 року випуску, вартістю 1 305 225, 00 грн., відомості про який відображено у розділі 6 декларації.

22.04.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Державний ощадний банк України» укладено договір про споживчий кредит № 839-0104 (для придбання транспортного засобу). Згідно п.2.2 даного договору кредит надається в загальному розмірі 652 612,00 грн. на строк 12 місяців, який надано для придбання транспортного засобу за договором купівлі-продажу та відповідно до п.3.2.1. якого, банк здійснює надання кредиту одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням кредитних коштів на поточний рахунок продавця транспортного засобу ТОВ «Саміт Моторз Україна».

Тоді як у декларації підлягають відображенню відомості про фінансові зобов`язання, якщо розмір такого зобов`язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

З чого слідує, що недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 652 612,00 грн.

Таким чином ОСОБА_1 свідомо подав недостовірні відомості у декларації на загальну суму 773 148,00 грн, яка перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2020 рік, тобто на 04.03.2021, чим порушив вимоги п.2, 9 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції».

Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується іншими доказами, яким суд надав належну правову оцінку, а саме:

- копією декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 (а.с.35-41);

- копією послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 (а.с.42-44);

- копіює відповіді ВК Лисянської селищної ради Черкаської області від 13.08.2021 № 1190 про набуття та припинення повноважень ОСОБА_1 , як депутатом місцевої ради (а.с.45);

- копією рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 30.11.2015 (справа № 700/3953/15-ц) (а.с.50, 51);

- копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру забороно відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.65-72);

- копією договору купівлі-продажу автомобіля №0541/04/20 від 16.04.2020, укладеного між ТОВ «Саміт Моторз Україна» та ОСОБА_1 з додатками до нього (а.с.74-82);

- копією договору про споживчий кредит № 839_0104 (для придбання транспортного засобу) від 22.04.2020, укладеного між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 (а.с.97-101).

Враховуючи те, що правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-6 КУпАП, є правопорушенням, яке полягає в поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації, факт подання недостовірних відомостей у декларації утворює в діях ОСОБА_1 об`єктивну сторону правопорушення.

Тобто ОСОБА_1 , маючи можливість володіти повною інформацією, яку необхідно вносити до декларації, та знаючи про наявність такої інформації, допустив подання завідомо недостовірних відомостей у декларації за 2020 рік, чим вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

Крім того, перед підписанням декларації особистим кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування, здійснює підтвердження ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі. Отже ОСОБА_1 був обізнаний щодо наслідків за подання недостовірних відомостей у декларації, що свідчить про його свідоме неподання достовірних відомостей.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення №20/2022 від 11.01.2022 не вказано час вчинення правопорушення, не зазначено прізвища, адреси свідків, не зазначено чи вони залучалися, не додано пояснення особи, яка притягається до відповідальності, відсутній запис про її відмову від підписання у протоколі, не роз`яснено права і обов`язки, передбачені ст.ст.29, 63 Конституції України та ст.ст.267, 268 КУпАП, відмітка про що у протоколі відсутня, протокол не вручався.

Тобто, доводи щодо недопустимості даних протоколу з огляду на те, що його було складено, на думку апелянта, всупереч вимогам закону, є необґрунтованими та не свідчать про неналежність чи недопустимість вказаного доказу.

При цьому, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім під час його складання та яким не подавалися пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, відповідно до вимог ч.2 ст.256 КУпАП.

З чого слідує, що матеріали справи не містять жодних доказів про порушення законодавства уповноваженої особи НАЗК (оскарження дій, рішення суду, тощо), на підставі яких можливо було б зробити висновок про недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення, як доказу по справі.

Тоді як невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного адміністративного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини не спростовують факт, що ОСОБА_1 допустив подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Неспроможними є доводи ОСОБА_1 про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 7122882800:01:001:0071 належить не йому, а ОСОБА_2 , оскільки наявні у матеріалах справи докази свідчать протилежне. Зокрема, рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 30.11.2015 (справа № 700/3953/15-ц) встановлено, що батько ОСОБА_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого, відкрилася спадщина, зокрема, на зазначену вище земельну ділянку.

Неприйнятними є доводи апелянта, що кандидат у депутати місцевої ради не є суб`єктом декларування і не повинен подавати декларацію до виборів та до отримання відповідних повноважень, тоді як суб`єктом подання декларації кандидата на посаду є лише особа, що вже обрана депутатом, оскільки із копії відповіді ВК Лисянської селищної ради Черкаської області від 13.08.2021 № 1190 вбачається, що ОСОБА_1 04.01.2019 набув повноважень депутата місцевої ради та яким, 07.12.2020, припинено повноваження. Тобто, ОСОБА_1 був суб`єктом декларування за 2020 рік.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 також посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений 11.01.2022, тоді як згідно звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями, протокол з матеріалами було надіслано до суду лише 24.01.2022, тобто строки надсилання протоколу суттєво порушено.

Вважаю зазначені доводи апелянта безпідставними, оскільки вини спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що протокол №20/2022 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією складено 11.01.2022 та який, згідно супровідного листа від 11.01.2022 № 99/55/122/03-2022, направлено на розгляд до Лисянського районного суду Черкаської області (а.с.127).

Неспроможними на думку апеляційного суду є доводи апелянта щодо закінчення на момент розгляду місцевим судом даної справи строків, передбачених ч.3 ст.38 КУпАП, з врахування того, що інформацією про правопорушення, яке йому інкримінується, спеціально уповноважені органи у сфері протидії корупції володіли вже 04.03.2021, а тому на момент розгляду місцевим судом даної справи строки, передбачені ч.3 ст.38 КУпАП, закінчилися, оскільки із матеріалів справ вбачається, що станом на 11.01.2022, день складання протоколу про адміністративне правопорушення, були зібрані усі необхідні докази по справі та які, цього ж дня, направлені до місцевого суду для розгляду.

Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи місцевий суд повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які були б підставою для скасування постанови. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ,

п о с т а н о в и в:

Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба