Рішення
від 26.01.2022 по справі 580/9924/21
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року справа № 580/9924/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АЛЬЯНС-ТРАНСБУДСЕРВІС до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ :

23.11.2021 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АЛЬЯНС-ТРАНСБУДСЕРВІС (18015, Черкаська обл., місто Черкаси, провулок Корнійчука, будинок 17, офіс 5; код ЄДРПОУ 38161784) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ ВП №44131663) (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 22.09.2021 форми В4 №7313/2300070110, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість (далі - ПДВ), що зараховано у зменшення суми податкового боргу на 173834,00грн.

Додатково просив присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування зазначено, що вказані у спірному рішенні розрахунки математично не підтверджуються з відомостями в акті податкової перевірки. У висновках акту податкової перевірки (п.п. 3, 4) щодо неправильного визначення від`ємного значення ПДВ вказано про виявлення податковим органом завищення (на суму 173834,00грн) та заниження (на суму 147099,00грн). Вважає, що спірне рішення прийняте за відсутності фактів податкових порушень.

29.11.2021 суд постановив ухвалу про прийняття її до розгляду та відкриття спрощеного провадження.

08.12.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог до вказаного відповідача (далі - Заява), в якій просить визнати протиправними та повністю скасувати ППР:

№7311/2300070110 від 22.09.2021 у сумі 350248,00грн,

№7313/2300070110 від 22.09.2021 у сумі 173834,00грн,

№7312/2300070110 від 22.09.2021 у сумі 310013,00грн,

№7203/2300071316 від 20.09.2021 у сумі 1020,00грн;-

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача всі понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи зазначив, що вказані ППР прийняті на підставі одного акту податкової перевірки та взаємопов`язані правовими наслідками. Стверджує про неповноту податкової перевірки та порушення відповідачем вимог закону під час донарахування спірних податкових зобов`язань. Зокрема, вважає, що в акті перевірки не деталізовано зміст виявлених порушень та допущено помилки в нарахуваннях.

Ухвалою від 09.12.2021 суд прийняв Заяву до розгляду, продовжив судовий розгляд з урахуванням збільшених підстав і предмета спору. Також установив відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали для надіслання: суду - відзиву на позовну заяву та всіх письмових і електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності); позивачу - копії відзивів та доданих до них документів. Зобов`язав відповідача надати в обґрунтування своїх доводів відповідні докази, у т.ч. у вказаний строк надати суду засвідчені копії: наказів про призначення податкової перевірки та направлень на її проведення; деталізовані розрахунки спірних зобов`язань у розрізі видів, дат та сум порушень; податкової звітності позивача, щодо якої встановлені податкові порушення, за які прийняті спірні ППР; докази вчинення податкових порушень, за які донараховані спірні податкові зобов`язання, у т.ч. всі документи, використані під час податкової перевірки. Попередив, що у разі ненадання відзивів у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи або оцінено, як визнання позову. Крім того вказаною ухвалою встановив позивачу строк тривалістю 5 днів з дня отримання відзиву для подання суду відповіді та запропонував надати суду засвідчені копії податкових накладних, щодо яких виникли спірні правовідносини, договорів з ТОВ «КОНТРОЛАЙТ» , актів прийому-передачі робіт, товарів (послуг), їх оплати, докази необхідності замовлення робіт у вказаного підприємства (договори генерального підряду, використання (власності) об`єкта, щодо якого замовлені роботи), докази результату отриманих робіт тощо.

29.12.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Стверджує, що спірні рішення виніс з дотриманням вимог закону за допущені позивачем податкові порушення: заниження податку на прибуток підприємств, ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, завищення від`ємного значення ПДВ та помилки у звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО), - про що детально вказано в акті перевірки від 30.07.2021. Подані позивачем первинні документи з ПП Контро Лайт не містять виду та обсягу операцій, виду транспорту, ціну одиниці виконуваних робіт, атакож встановлено неспівставність вказаних обсягів робіт із терміном їх виконання. Вказаний контрагент позивача не міг виконати правочинів, оскільки має інший зареєстрований вид діяльності, анульоване свідоцтво платника ПДВ і-за неподання податкових декларацій (остання з ПДВ - за червень 2019року, з податку на прибуток - за 2018 рік, фінансовий звіт за 2018 рік) і його засновник і керівник одночасно є директором ПП БАРГЕН-ДОТ , ПП РЕТАЛ ТРЕЙД , ТОВ ПРОДО-ЗБУТ , ТОВ ГРЕГОРІ ГРУП . Також вказане підприємство не подало повідомлення про прийняття працівників на роботу, за згідно зі звітами за грудень 2018 році працювало в штаті 0осіб, за 4 квартал2018 року дохід отримали 2 особи (керівник і головний бухгалтер), а взаємовідносини з фізичними особами-підприємцями відсутні. У письмових поясненнях під час податкової перевірки позивач не вказав відомостей про осіб, які фактично надали послуги. Отже, позивач документально оформив операцію для безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ за 2018 рік. Також виявлено взяття податкового кредиту без реєстрації податкових накладних у відповідному Єдиному реєстрі та помилки в звітності з ПДФО: невірно відображені податкові номери за ІІ і ІV квартали 2018 року (14305909, 538720083, 2341319058, 24942675), ІV квартал 2019 року (14305909), допущено помилку в даті звільнення/прийняття працівника на роботу за ІІ квартал 2018 року (звільнено 04.04.2018, а прийнято особу з ідентифікаційним номером 1685704859 - 04.06.2018 та з 3499611359 - 19.06.2018), не відображено інформацію про надані та повернуті фізичній особі суми поворотної фінансової допомоги (мала бути з ознакою 153 ), не відображено інформацію про нараховані та виплачені суми дивідендів.

Позивач правом надати відповідь на відзив не скористався.

Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів справи як докази.

Оскільки обґрунтованих клопотань про судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін суду не надійшло, зважаючи на відсутність доцільності виклику для допиту свідків, призначення експертизи, враховуючи запроваджені в Україні антипандеміологічні заходи, суд дійшов висновку спір вирішити правилами спрощеного письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи та аргументи учасників, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову з огляду на таке.

З відомостей в ЄДРПОУ суд установив, що позивач зареєстрований як юридична особа з 25.12.2004 та перебуває на обліку відповідача як платник податків. Зареєстровані види господарської діяльності: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 02.20 Лісозаготівлі, 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 38.11 Збирання безпечних відходів; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

26.05.2021 відповідач видав наказ №1024-п про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з 30.06.2021 тривалістю 10 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 до 31.03.2021 з урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України (далі - ПК України). У разі відсутності відомостей про вручення перевірку провести через 10 календарних днів з дати отримання відомостей про отримання наказу, але не раніше 30.06.2021.Для цього 01.07.2021 виписав направлення головним державним ревізорам інспектору відділу перевірок податкових агентів управління податкового аудиту Л.Євоні та інспектору відділу перевірок у сфері матеріального виробництва, торгівлі, послуг управління податкового аудиту Л.Каптенко, начальнику відділу перевірок у сфері матеріального виробництва, торгівлі, послуг управління податкового аудиту Г.Душці, заступнику начальника відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту Т.Мальченко.

Вказані направлення вручені позивачу 05.07.2021, що підтверджується підписом його керівника - Кузнєцова Р.О.

Наказом від 14.07.2021 №1455-п відповідач продовжив з 19.07.2021 термін перевірки на 5 робочих дні.

30.07.2021 вказані посадові особи відповідача склали акт №5340/23-00-07-0105/38161784 (далі - Акт перевірки), вякому зафіксували виявлені порушення позивача:

підп.5.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.5. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 року №20, п.10. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 19.01.2000 №27/4248, ч.2, си.3, ч.3 ст.8, ст.9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2, п.2.4, п.2.6, 2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.03.2013 №433, підп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.44.1-44.2 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 280198грн ;

п.п.44.1-44.2 ст.44, п.п.198.1-198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.1, 201.7 ст.201 ПК України, підп.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 №21, у результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 371677грн : за березень 2018 року на 827грн, червень 2018 року на 1046грн, вересень 2018 року на 1887грн, грудень 2018 року на 35342грн, лютий 2019 року на 46011грн, грудень 20169 року на 78269грн, січень 2020 року на 4464грн, лютий 2020 року на 8922грн, березень 2020 року на 59884грн, квітень 2020 року на 134818грн, січень 2021 року на 207грн, - а також завищено на загальну суму 123667грн : лютий 2018року на 827грн, травень 2018 року на 96грн, вересень 2019 року на 250грн, грудень 2020 року на 122380грн, лютий 2021 року на 144грн;-

п.п.44.1, 44.2 ст.44, п.п.198.1-198.3 198.6 ст.198, п.п.201.1, 201.7 ст.201 ПК України, підп.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 року №21, в результаті чого занижене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за березень 2021 року на суму 147099грн ;

вимог п.51.1 ст.51 та п.176.2 б ст.176 ПК України, в результаті чого подано податковий розрахунок за формою №1-ДФ за 1 квартал 2018 року, 2 квартал 2018 року, 3 квартал 2018 року, 4 квартал 2018 року, 1 квартал 2019 року, 2 квартал 2019 року, 3 квартал 2019 року, 4 квартал 2019 року, 1 квартал 2020 року, 2 квартал 2020 року, 3 квартал 2020 року, 4 квартал 2020 року, 1квартал 2021 року, з неповними даними та помилками .

На його підставі відповідача виніс спірні ППР:

1) від 22.09.2021:

№7311/2300070110 про збільшення податку на прибуток підприємств у сумі 350248,00грн (280198,00грн - основний платіж, 70050,00грн - штрафна санкція (25%);

№7313/2300070110 про зменшення суми від`ємного значення ПДВ на 173834,00грн;

№7312/2300070110 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 310013,00грн (248010,00грн - основний платіж, 62003,00грн - штрафна санкція (25%);

2) від 20.09.2021 №7203/2300071316 про нарахування штрафної санкції з ПДФО у розмірі 1020,00грн.

Тому позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку заявленим доводам учасників суд урахував вимоги абзацу другого ст.19 Конституції України щодо обов`язку органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень підп.75.1.2 вказаного пункту ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначений нормами ст.77 ПК України.

Серед іншого вона передбачає заборону проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (п.77.3).

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

В Акті перевірки (стр.1-2) зазначено про вручення позивачу наказу №1024-п про проведення документальної перевірки рекомендованим листом 23.06.2021, наказу №1455-п - 15.07.2021. Отже, враховуючи, що наказ №1024-п передбачав початок проведення перевірки з 30.06.2021 тривалістю 10 робочих днів, позивач мав 7 календарних дні для безпосередньої підготовки.

Відповідно з окремими вимогами ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджений наказом Мінфіну 20.08.2015 №727.

Відповідно до пунктів 4-5 розділу ІІ вказаного Порядку в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку встановлено, що Описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

…у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки;

3) виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта документальної перевірки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою);…

Перевіряючи дотримання відповідачем дотримання вказаних загальних вимог до оформлення результатів перевірки в контексті заявлених доводів учасників, суд врахував.

У розрахунку до ППР від 20.09.2021 №7203/2300071316 про нарахування штрафної санкції з ПДФО у розмірі 1020,00грн вказано про його прийняття за неповноту та недостовірність відображення інформації в податковому розрахунку форми 1-ДФ за 1кв. 2018 року, 2кв. 2018 року, 3кв. 2018 року, 4кв. 2018 року, 1кв. 2019 року, 2кв., 2019 року, 3кв. 2019 року, 4 кв. 2019 року, 1кв. 2020 року, 2кв. 2020 року, 3кв. 2020 року, 4кв. 2020 року, 1кв. 2021 року.

В Акті перевірки вказано про виявлення наступних помилок у звітності:

у заповненні граф 2 податковий номер або серія та номер паспорта заповнено неправильні дані у звітності: за ІІ кв. 2018 року вказано 14305909 , IVкв. 2018року - 538720083 , ІІІ кв. 2019 року - 14305909 , IVкв. 2018 року - 2341319058 , IVкв. 2018 року - 24942675 . Водночас не зазначено, які саме є правильними та вказано невідомо ;

у датах прийняття на роботу, оскільки вказана дата прийняття на роботу перевищує дату звільнення: ІІ кв. 2018 року - прийнято 04.06.2018 особу з ідентифікаційним номером 1685704859, а звільнено її 04.04.2018, так само - 3499611359 - прийнята 19.06.2018, звільнена 04.04.2018;

не відображено інформацію про надані та повернуті фізичній особі суми поворотної фінансової допомоги;

не відображено інформацію про нараховані та виплачені суми дивідендів.

Дослідивши зміст Акту перевірки, суд встановив обґрунтованість доводів позивача про відсутність зазначення детального змісту порушень, а саме кому (якій фізичній особі) та яку суму позивач не відобразив у звітності форми 1-ДФ. Водночас в Акті вказано (стр.46-51), що податковою перевіркою виплати заробітної плати найманим працівникам, достовірності та повноти включення доходів, бази оподаткування ПДФО під час нарахування доходів, розміру ставок тощо за період 01.01.2018 до 31.03.2021, сплати військового збору порушень не виявлено, виконана функція податкового агента в повному обсязі, випадків неповернення фізичним особам поворотної допомоги не встановлено. Отже, Акт перевірки містить взаємовиключні неузгоджені висновки щодо одних обставин.

Висновки Акту про неправильність зазначених ідентифікаційних даних передчасний, оскільки перевіркою не встановлено, які є вірними. Загальна кількість вказаних вище позивачем у звітності форми 1-ДФ цифр - 8-10. Зазначення 10 цифр відповідає вимогам п.2 XII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1147, Додатку 1до Положення про порядок видачі довідки з ідентифікаційним номером Державного реєстру фізичних осіб, затвердженого наказом ДПА України від 08.04.99 №191, Додатку 6 до Положення про картку фізичної особи - платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2001 №12.

Розрахунок до вказаного ППР містить відомості про порушення, яких в Акті перевірки (підпункт 3.1.4 Податок на доходи фізичних осіб ) не зазначено, а саме про неповноту на недостовірність інформації в податковому розрахунку за формою 1-ДФ 3кв. 2018 року, 1кв. 2019 року, 2кв. 2019року, 4кв. 2019року, Ікв. 2020 року, 2кв. 2020 року, 3кв. 2020 року, 4кв. 2020 року, 1кв. 2021 року. Отже, в цій частині відповідач порушив вимоги ПК України, притягуючи до відповідальності за факти, що не були виявлені податковою перевіркою.

Відомостями звітів 1-ДФ підтверджується зазначення позивачем дат прийняття на роботу осіб,що перевищує дату звільнення: ІІ кв. 2018 року - прийнято 04.06.2018 особу з ідентифікаційним номером 1685704859, а звільнено її 04.04.2018, так само - 3499611359 - прийнята 19.06.2018, звільнена 04.04.2018.

Платниками ПДФО відповідно до вимог ст.162 ПК України є:

фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов`язання;

фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

податковий агент.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

Об`єктом оподаткування резидента згідно зі ст.163 ПК України є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до вимог ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету врегульовано нормами ст.168 ПК України.

Так, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35 -1 цього Кодексу.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Зважаючи, що спірне ППР стосується відповідальності за формування звітності і підтверджені помилки позивача стосуються виключно 2018 року, суд урахував.

У вказаному ППР відповідач застосовує п.51.1 ст.51 ПК України в редакції на дату його винесення у редакції Закону №116-IX від 19.09.2019: Платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

До 19.09.2019 її встановлювала, що платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків. У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді.

Також у спірному рішенні відповідач застосував пункт б п.172.2 статті 172 ПК України в редакції, чинній з 19.09.2019, щодо порушення 2018-2019 років, згідноз яким особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Підпункт б пункту 176.2 у редакції до 19.09.2019, що регулював правовідносини декларування ПДФО у періоді, щодо якого підтверджені помилки звітності, встановлював обов`язок осіб, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

За вказані порушення відповідач притягнув до відповідальності керуючись підп.4.3.1 п.54.3 ст.54, п.119.1 ст.119 ПК, які вказані в ППР, за чинною в період винесення ППР редакцією: Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

В Акті перевірки констатовано правильність обліку бази, ставок ПДФО. Тобто, правові підстави застосування вказаної статті до зазначеного виду податку в спірних правовідносинах відсутні.

Застосований відповідачем підпункт 119.1 у чинній редакції передбачає відповідальність за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, у формі накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Така редакція діє на підставі Закону № 116-IX від 19.09.2019. Зазначена конструкція норми передбачає умову застосування штрафу, а саме наслідок від допущених порушень повинен бути саме у формі зменшення або збільшення податкових зобов`язань платника або зміни платника податків. Таких наслідків податковою перевіркою не встановлено. Помилки у датах призначення/звільнення двох фізичних осіб до таких наслідків не призвели, що підтверджується відомостями Акту перевірки щодо належного виконання позивачем обов`язків податкового агента.

У період допущення позивачем помилки у звітності з ПДФО стаття 119 ПК Україні діяла в редакції до Закону №116-IX від 19.09.2019, а саме згідно з Законом №71-VIII від 28.12.2014. Відповідальність за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку , передбачена п.119.2 ПК України у формі тягнуть накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу. Підпунктом 119.3 передбачалося за оформлення документів, які містять інформацію про об`єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.2 цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

Отже, на дату допущення позивачем помилок у звітності з ПДФО розмір відповідальності був меншим. Водночас як на момент допущення помилок, так і на дату їх виявлення та винесення спірного ППР умовою притягнення до відповідальності є встановлення не лише фактів помилок, а й встановлення їх наслідку - заниження ПДФО та/або зміни платника податків. Оскільки податковою перевіркою не встановлено відомості про осіб, щодо яких допущені помилки в ідентифікаційних номерах, для висновків про зміну платника податку, не встановлено згідно з Актом перевірки порушень у декларуванні ПДФО, єдиного внеску та військового збору та констатовано дотримання позивачем вимог податкового агента, суд дійшов висновку про неповноту в цій частині податкової перевірки та формування передчасних і необґрунтованих висновків щодо її результатів в частині ПДФО.

Оскільки відповідач не довів обґрунтованості наявності умов для застосування диспозиції ст.119 ПК Україні, посилання позивача на порушення вимог закону під час притягнення його до відповідальності обґрунтовані. Отже, спірне ППР про нарахування штрафу з ПДФО протиправне та підлягає скасуванню.

Щодо решти ППР суд урахував взаємопов`язаність визначних ними податків і стверджуваних відповідачем порушень, за які вони винесені.

Так, згідно з деталізованим розрахунком до решти ППР, поданим суду відповідачем на виконання вимог ухвали, спірні донарахування стосуються:

1) №7312/2300070110 з податку на прибуток: основна сума - 248010,00грн - ПДВ із операцій позивача з ПП Контро Лайт (код ЄДРПОУ 42388360) у грудні 2018 року, у зв`язку з чим нараховано штрафну санкцію у розмірі 62003,00грн (усього 310013,00грн);

2) №7313/2300070110 про зняття завищеної суми від`ємного значення ПДВ:

основна сума завищеного від`ємного значення ПДВ - 173834грн:

62462,00грн ПДВ із операцій позивача з ПП Контро Лайт (код ЄДРПОУ 42388360) у грудні 2018 року,

41406,00грн у грудні 2018 року, 55688грн у березні 2020 року, 14277,00грн у січні 2021 року - за неврахування правила першої події (занижене ПДВ на 7859,00грн), неврахування не зареєстрованих ПН в ЄРПН (завищення ПДВ на суму 124540,00грн), неправильне відображення показників у рядку 14 декларації Коригування податкового кредиту (з від`ємним значенням) - занижено ПДВ на суму 4030,00грн; невірно відображено показники уточнюючих декларацій в рядку 16.2 декларації на суму 224022,00грн);

штрафна санкція - 62463,00грн;-

3) №7311/2300070110 про донарахування ПДВ (основна сума донарахування - 280198,00грн, штрафна санкція 25% - 70050,00грн):

279426,00грн - ПДВ із операцій позивача з ПП Контро Лайт (код ЄДРПОУ 42388360) у грудні 2018 року, у зв`язку з чим нараховано штрафну санкцію у розмірі 69857,00грн;

772,00грн - протягом 2018року за: неврахування правила першої події (занижене ПДВ на 7859грн), неврахування не зареєстрованих ПН в ЄРПН (завищення ПДВ у сумі 124540,00грн), неправильне відображення показників у рядку 14 декларації Коригування податкового кредиту (з від`ємним значенням) - занижено ПДВ у сумі 4030,00грн; невірно відображено показники уточнюючих декларацій в рядку 16.2 декларації у сумі 224022,00грн), у зв`язку з чим нараховано штрафну санкцію - 194грн.

Відповідно п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Отже, умовою для нарахування податкових зобов`язань контролюючим органом є встановлення у встановленому законом порядку фактів їх заниження.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з вимогами ст.133 ПК України суб`єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті є платниками податку на прибуток - резидентами.

Базова (основна) ставка податку становить відповідно до підп.136.1. 18 п.136.1 ст.136 ПК України 18 відсотків.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств та сплати визначений у ст.137 ПК України.

Зокрема, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1 -1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Базою оподаткування вказаним податком відповідно до вимог ст.135 ПК України є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування згідно з підп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Враховані позивачем для формування звітності з податку на прибуток та ПДВ суми коштів від господарських операцій з ПП КОНТРО ЛАЙТ спірними ППР відповідачем не визнані як витрати та знято податковий кредит з ПДВ, донараховані податкові зобов`язання з ПДВ та прибутку. Щодо оцінки таких дій суд урахував.

15 листопада 2019 року позивач, як замовник робіт, уклав із значеним контрагентом, як виконавцем робіт - підрядником, договір підряду №15\11.

Згідно з відомостями в ЄДРПОУ вказане підприємство зареєстроване як юридична особа з 10.08.2018 та діє на час судового вирішення цього спору.

Зареєстровані види господарської діяльності: 6.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, 43.21 Електромонтажні роботи, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.31 Штукатурні роботи, 43.32 Установлення столярних виробів, 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін, 43.34 Малярні роботи та скління, 43.91 Покрівельні роботи, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами, 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 46.34 Оптова торгівля напоями, 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням, 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього, 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у., 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.10 Складське господарство, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку, 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням, 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 69.10 Діяльність у сфері права, 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 71.11 Діяльність у сфері архітектури, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 73.11 Рекламні агентства, 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання, 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання, 33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів, 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів, 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання, 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання, 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів, 41.10 Організація будівництва будівель, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.11 Будівництво доріг і автострад, 42.21 Будівництво трубопроводів, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Отже, вказаний предмет договору відповідає зареєстрованим видам його господарської діяльності.

На дату укладення договору, виконання робіт, підписання первинних документів, їх оплати та відображення в податковому та бухгалтерських обліках контрагенти мали чинний статус платників ПДВ.

Пунктом 1.1. сторони договору визначили, що підрядник на свій ризик зобов`язаний виконати роботи з планування земельної ділянки за адресою: урочище Кленове 3, с.Руська Поляна в адмінмежах Руськополянської сільської ради Черкаського район (за межами населеного пункту), а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та сплатити роботи.

Пунктом 1.3. зазначеного договору сторони узгодили, що підрядник гарантує якість виконаних робіт і можливість безперервної і нормальної експлуатації об`єкту.

Оплата підрядних робіт здійснюється за договірною ціною, що становить 1862839,00грн, у т.ч. ПДВ (пункт 1.3. договору)

Серед обов`язків підрядника, визначених у статті 5 договору, передбачено своїми силами і засобами виконати усі передбачені роботи в обсягах і в строки, передбачені договором, здати роботи замовнику ; в разі необхідності укладати договори та залучати до виконання договору підряду третіх осіб, при цьому нести відповідальність перед замовником, використовувати в ході робіт матеріали належної якості; забезпечити повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації; здати роботу замовнику, ліквідувати недоробки і дефекти, розробити та передати виконавчу документацію, сертифікати і паспорти на використані матеріали. Водночас замовник зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ до місця виконання робіт, оплатити підряднику виконані роботи та підписати відповідні акти виконаних робіт на протязі 5 днів.

Вказані контрагенти підписали акти здачі-прийняття робіт:

01.12.2018 №КЛ-0000067 - щодо планування земельної ділянки виставкового майданчику за адресою урочище Кленове 3, с.Руська Поляна в адмінмежах Руськополянської сільської ради Черкаського район (за межами населеного пункту) на суму 649852,00грн (у т.ч.ПДВ - 108308,67грн);

15.12.2018 №КЛ-0000082 - щодо планування земельної ділянки виставкового майданчику за адресою урочище Кленове 3, с.Руська Поляна в адмінмежах Руськополянської сільської ради Черкаського район (за межами населеного пункту) на суму 598035,00грн (у т.ч.ПДВ - 99672,50грн);

21.12.2018 №КЛ-0000085 - щодо планування земельної ділянки виставкового майданчику на суму 614952,00грн (у т.ч.ПДВ - 102492,00грн).

В Акті перевірки зазначено про виявлени дефекти первинних документів:

акт виконаних робіт за договіром підряду №29/11 від 29.11.2018 не містить відомостей про ПІП та посада замовника, ПІП біля підпису про затвердження його вказаним підприємством;

акт від 21.12.2018 №КЛ-0000085 не містить відомостей про вид та обсяг операцій, названих як транспортні в сумі 25000грн та додаткові механізми в сумі 18000грн (не вказано вид транспорту, що виконував роботу, вид та обсяг виконуваних робіт, ціну одиниці виконуваних робіт тощо).

Зазначене підтверджено під час їх дослідження судом.

Всі вказані акти є первинними документами для бухгалтерського обліку. Всі підписані керівниками та скріплені печатками. У кожному деталізовані місце та зміст виконаних робіт відповідно до вимог ст.9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно з якою первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

В актах вказано обсяг, ціну і вартість кожного виду робіт:

від 01.12.2018 - виїмка ґрунту з перевезенням (480 м3) на 134400,00грн; планування основи щебенем під тротуарну плитку та бетонне покриття (2254,12м2) на 180332,00грн; використано щебінь (568м3) на 335120,00грн;

від 15.12.2018 - зворотня засипка ґрунту під осі Г (120м3) на 14400,00грн, ущільнення основи механізованим способом (1849,06кв.м.) 64717,00грн, планування основи щебенем під тротуарну плитку на бетонне покриття (2245,85м2) на 179668,00грн; використано щебінь вартістю 339250,00 грн за 575 м3;

від 21.12.2018 - зворотня засипка грунту по осі Г (120м3) на 14400,00грн, встановлення поребрика (41п/м) на 2810,00грн, встановлення бордюра (362м/п) на 54300,00грн, афальтування (465 м2) на 137175,00грн; для цього використано: бетон з доставкою (27м3) вартістю 48600,00грн, поребрик (41м/п) вартістю 3895,00грн, бордюр (362 м/п) вартістю 63350,00грн, асфальт (100,96тон) вартістю 247362,00грн, транспортні витрати - 25000грн, додаткові механізми вартістю 18000грн.

Тому суд дійшов висновку, що вказані вище упущення в двох актах не мають істотного впливу та безпідставно не враховані відповідачем. Акти виконаних робіт містять відомості про учасників правочинів, деталізовані види робіт, їх кількість, ціну та вартість кожного виду, місце вчинення, підписані керівниками підприємств і скріплені їх печатками та дозволяють встановити зміст господарської операції.

Зазначені роботи сплачені позивачем у сумі 1862839грн, у т.ч. ПДВ 20%, платіжними дорученнями від 09.01.2019 №1156 на суму 649852,00грн (акт від 01.12.2018), №1158 на суму 598035,00грн (акт від 15.12.2018), №1157 (акт від 21.12.2018) на суму 614952,00грн.

Висновки Акту перевірки, що посвідчувані ними господарські операції не призвели до зміни майнового стану обох суб`єктів господарювання, не пов`язані з зареєстрованими видами господарської діяльності та не відбувалися реально, ґрунтуються на підставі не доведених сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів обставин і фактів, спростовані відомостями ЄДРПОУ та платіжних документів.

Згідно з відомостями Акту перевірки понесені за їх рахунок витрати позивач відобразив у бухгалтерському та податковому обліку. Зокрема, відніс до складу витрат суму коштів 1552365,93грн (без ПДВ) за грудень 2018року, тобто в періоді, коли позивач отримав результат виконаних робіт та підтверджуючі первинні-бухгалтерські документи, що вплинуло на обчислення податку на прибуток підприємств за 2018 рік, а також за правилом першої події відобразив податковий кредит відповідного періоду у грудні 2018 року. Вказані суми коштів підрядником повністю задекларувано в складі податкових зобов`язань.

В акті податкової перевірки зазначено, що перевіркою встановлено повне перенесення записів до бухгалтерського обліку щодо розрахунків та відсутність заборгованості.

Необхідність замовлення та економічна мета вказаних робіт позивачем підтверджується укладеним ним договором підряду від 22.10.2018 №1067-юр з ТОВ Агроресурс , як замовником вказаних робіт, вартістю 2125000,00грн, специфікаціями та актами виконаних робіт з благоустрою, копії яких долучені до матеріалів цієї справи. Можливість залучення субпідрядників передбачена в підп.5.1.2 п.5.1 ст.5 такого договору.

Згідно з п.44.2 ст.44 ПК України для обчислення об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Отримання результату від виконаних підрядником робіт у грудні 2018 року призвело до зміни майнового стану позивача, що вплинуло на обчислення податку на прибуток приватних підприємств саме за 2018 рік.

Відповідно до ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

У період віднесення до складу валових витрат зазначених сум коштів від правочинів з ПП Контро Лайт діяло Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.12.99 № 318, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248,у редакції з 09.08.2013.

Відповідно до пунктів 5-9 розділу Визнання витрат витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночаснозі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшенняактивів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшеннявласного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталувнаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, щоці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно звизнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певногоперіоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, вякому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягомкількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у виглядіамортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту профінансові результати :

платежі за договорами комісії, агентськими угодами таіншими аналогічними договорами на користь комітента, принципалатощо;

попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

погашення одержаних позик;

інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що невідповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення(стандарту);

витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

балансова вартість валюти.

Податковою перевіркою не було встановлено невідповідність сум перерахованих позивачем вказаному контрагентів коштів вказаним витратам, що не повинні були бути включені до звіту про фінансові результати.

На дату вказаних правочинів діяло Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України 29.11.99 № 290 у редакції з 09.08.2013.

Пунктом п`ятим передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно з пунктом 7 згаданого стандарту визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 10 передбачено, що Дохід, пов`язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

можливості достовірної оцінки доходу;

імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;

можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;

можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Відповідно до пунктів 11-14 Стандарту Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться:

вивченням виконаної роботи;

визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв`язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг).

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазнаних витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою.

Оскільки результат замовлених робіт передано позивачу у грудні 2018 року, він обґрунтовано врахував їх для формування податкової звітності з податку на прибуток за 2018 рік та звітності з ПДВ. Відповідно задекларував загальний дохід в сумі 146188402грн, прибуток в сумі 932228грн, податок у сумі 167801грн. За правилом першої події задекларував за грудень 2018 року податковий кредит за рахунок вказаних правочинів у сумі 310473,17грн. Аналогічно задекларовані податкові зобов`язання з ПДВ контрагентом.

В Акті перевірки (стр.24) вказано, що Система співставлення підсистеми Аналітична система системи Податковий блок ДПС України не містить розбіжностей між податковими зобов`язаннями продавця та податковим кредитом покупця. Тобто, всі податкові зобов`язання учасники господарської операції виконали.

Засвідченою копією рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2020 №26289підтверджується віднесення ПП Контро Лайт до категорії ризикових у зв`язку з виявленням з інформації в ЄРПН реалізації товарів, відмінних від придбаних.

Анульоване свідоцтво платника із-за відсутності поставок і неподання декларації (остання за червень 2019 року) виникли після 2018 року, в якому відображені правочини з позивачем. Зокрема, свідоцтво платника контрагента анульовано 26.05.2020 - через 2 роки після виконання робіт для позивача. На дату операцій з позивачем подавало податкову звітність у встановленому законом порядку, у тому числі відзвітувало про правочини з позивачем.

Договірні умови з позивачем не передбачали заборони використання субпідрядників.

Матеріали податкової перевірки позивача не містять доказів безпосереднього аналізу відповідачем відомостей податкової звітності ПП КОНТРО ЛАЙТ , у т.ч. 1-ДФ, ПДВ та податку на прибуток, не запитувалися його заяви форми 20-ОПП. Отже, посилання в Акті перевірки та відзиві на відсутність у нього трудових ресурсів та основних засобів, відсутність випадків залучення інших суб`єктів господарювання для виконання вищевказаних робіт безпідставні. Твердження відповідача про відсутність власних і орендованих засобів для виконання робіт, не доведене жодним доказом. Зважаючи, що відносно вказаного підприємства звірка або перевірка внаслідок перевірки позивача не проведені, відповідні висновки є недоведеними припущеннями.

Перебування засновника підприємства на посаді керівника в інших юридичних особах з огляду на їх невелику кількість без з`ясування чисельності безпосередньо виконуваних ним правочинів не доводить обґрунтованості сумнівів у реальності виконання господарських операцій для позивача.

Європейський суд з прав людини в п.71 Рішення у справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03) зауважує, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Також у Рішенні Інтерсплав проти України (заява № 803/02) серед іншого констатує, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Врахування відповідачем для висновків податкової перевірки належності вказаного підприємства до категорії ризикових, у т.ч. посилання на факти неподання звітності не обґрунтоване, оскільки такі обставини та факти виникли значно пізніше та не стосувалися правочинів з позивачем. Крім того на дату судового вирішення спору відсутні обвинувальні вироки щодо його посадових і службових осіб, осіб, причетних до його створення або діяльності, пов`язаної з фіктивним підприємництвом, ухиленням від сплати податків. То ж незаконність мети вчинення правочинів з позивачем не підтверджена сукупністю належних і допустимих доказів.

Згідно з відомостями Акту перевірки висновки щодо безтоварності ґрунтуються на неспівставності визначених обсягів робіт з терміном їх виконання. Зважаючи на дату укладення договору, дата актів не є достатньо віддаленою в часі. Однак, оскільки податковою перевіркою не було встановлено дату початку фактичного виконання таких робіт, не обґрунтовано отожнювати її з датою підписання договору. В межах проведеної перевірки не підтверджено запиту контролюючого органу до позивача щодо мети замовлення таких робіт та не з`ясовано необхідність дотримання відповідних строків виконання з метою завершення проекту та можливості його реального використання. Зазначення в Акті перевірки розриву ланцюга постачання, підміну номенклатури , не деталізовано для розуміння та доказами не підтверджено.

Сукупність наявних у позивача документів, на підставі яких сформовані витрати та податковий кредит, а саме договір, акти здачі-прийняття робіт (первинні бухгалтерські документи), платіжні документи, які підтверджують повний розрахунок та відсутність будь-якої заборгованості, зв`язок господарських операцій із зареєстрованими видами господарської діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, факт реєстрації платниками ПДВ та відсутність будь-яких вироків, факти повного декларування податкових зобов`язань та податкового кредиту відповідно, реєстрації податкових накладних, перебування всіх суб`єктів господарювання за зареєстрованими адресами місцезнаходження, свідчить про недоведеність висновків податкового органу щодо безтоварності таких операцій.

Контролюючий орган під час податкової перевірки не встановив відсутності фактично отриманого позивачем внаслідок відповідних операцій результату робіт. Крім того в Акті перевірки (стр.29), аналізуючи відомості зареєстрованих податкових накладних ПП КОНТРО ЛАЙТ , встановив факти реалізації у т.ч. будівельних матеріалів, ремонтних і монтажних будівельних робіт, транспортних та інших послуг.

Сума донарахованого всього основного зобов`язання з податку на прибуток відповідає розміру віднесених позивачем на витрати коштів за рахунок вказаних робіт ПП КОНТРОЛАЙТ , помноженого на ставку податку (1556656,00грн (без ПДВ) *18%=280198,00грн). Водночас у деталізованому розрахунку, як вказано вище, у структуру донарахувань ввійшли: суми коштів від правочинів з ПП Контро Лайт - 279426,00грн (з неїобчислено штраф - 69857,00грн) та не врахування правил першої події тощо - 772грн (з неї обчислено штраф - 194грн).

В Акті перевірки відсутні посилання на будь-які виявлені порушення, сума яких би становила 772грн. Натомість у ньому зазначено про виявлене за 2018 рік завищення інших доходів на суму 4290,00грн. При формуванні зазначеного ППР таке завищення безпідставно не враховане для обчислення податку.

Оскільки висновки Акту відповідача про завищення позивачем показника собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за грудень 2018року в результаті придбання робіт/послуг у ТОВ КОНТРО ЛАЙТ на підставі договору підряду від 15.11.2019 №15/11 не підтверджені та спростовані, враховуючи відсутність в Акті фактів порушення щодо сплати податку на прибуток на суму 772грн, донарахування зобов`язання з податку на прибуток ППР №7311/2300070110 як на основну суму, так і на штрафну санкцію не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Тому наявні обґрунтовані підстави визнати його протиправним і скасувати в повному обсязі.

З приводу податкових зобов`язань з ПДВ суд урахував наступні законодавчі вимоги.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК Україні об`єктом оподаткування є операції платників ПДВ з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до ст.188 ПК Україні база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов`язань відповідно з пунктом 187.3. у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

Підпунктом 201.1 ст.201 ПК України передбачено обов`язок платника на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порушень позивачем дотримання правила першої події щодо правочинів з ТОВ Контро Лайт податкова перевірка та суд не встановили.

В Акті перевірки зазначено про наявність зареєстрованих податкових накладних щодо вказаних правочинів з ПП КОНТРО ЛАЙТ і відсутність розбіжностей системою співставлення підсистеми Аналітична система системи Податковий блок ДПС України, а в декларації з ПДВ за грудень 2018 року та додатку №5 позивач вказав податковий кредит за рахунок операцій зі вказаним контрагентом у сумі 310473,17грн.

Згідно з підпунктом 3.1.2.2. Акту податковою перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.01.2018 по 31.03.2021 в т.ч. за червень 2018 року на суму 1046грн, за грудень 2018року на суму 188360грн, січень 2019 року на 85575грн, лютий 2019 року на 48441грн, за січень 2020 року на 361624грн, лютий 2020 року на 287879грн, за березень 2020 року на 201862грн, квітень 2020 року на 141978грн, та заниження за березень 2018року на 19173грн, за травень 2018року на 96грн, за листопад 2018року на 23173грн, квітень 2019 року на 315012, за листопад 2019 року на 5462грн, за травень2020року на 45438грн, за червень 2020 року - 44276грн, за липень 2020 року на 46587грн, за серпень 2020 року на 52472грн, за вересень 2020 року - 118812грн, за жовтень 2020року - на 119412грн, листопад 2020року - 134776грн, грудень 2020 року - на 122380грн, січень 2021 року - 6710грн, лютий 2021 року на 1946грн, березень 2021 року - 31389грн.

Вказана в ППР №7312/2300070110 сума донарахованого податкового зобов`язання 310473,00грн та в Акті податкової перевірки (стр.33) стосується виключно правочинів з ПП КОНТРО ЛАЙТ , які відповідач вважає безтоварними. Оскільки, як встановлено вище, такі висновки безпідставні, суд дійшов висновку визнати протиправним і скасувати зазначене ППР у повному обсязі.

Зі вказаних мотивів протиправне та підлягає скасуванню ППР №7313/2300070110 в частині зменшення від`ємного значення ПДВ за рахунок знятого податкового кредиту щодо вказаних вище правочинів на підставі виписаних податкових накладних для ПП Контро Лайт . Зокрема, враховуючи деталізований розрахунок, ППР №7313/2300070110 протиправно зменшено частину від`ємного значення за грудень 2018 року в сумі 62463,00грн.

Решта коригувань від`ємного значення ПДВ відповідно до деталізованого розрахунку для суду стосується грудня 2018 року - 41406,00грн, березня 2020 року - 55688,00грн , січня 2021 року - 14277,00грн (усього 111371,00грн). Згідно з розрахунком для платника вони стосуються відомостей декларацій: від 18.02.2019 №9024673060 за грудень 2018року, від 14.07.2020 №9166318141 за березень 2020 року, від 20.04.2021 №9091765974 за січень 2021 року.

Дослідивши Акт перевірки щодо вказаного періоду порушень, суд встановив на стр.17-19, 35-44, що перевіркою задекларованого від`ємного значення ПДВ , а саме відображеного показника за період з 01.01.2018 до 31.03.2021 у сумі з від`ємним значенням 805738,00грн встановлено завищення задекларованих позивачем показників у сумі 463434,00грн (у т.ч. за лютий 2018 року - 20000,00грн, березень 2019 року - 315012,00грн, червень 2020 року - 580,00грн, за листопад 2020 року - 1478,00грн, за березень 2021 року на 126364,00грн) та заниження на суму 338894,00грн (у т.ч. за березень 2018 року на суму 20000,00грн, вересень 2018 року - 2404,00грн, квітень 2019 року - 315012,00грн, жовтень 2020 року на 1478,00грн), що виникли за рахунок відображення розрахунків коригування до податкових накладних в частині зменшення податкових зобов`язань у додатках Д1 до декларацій відповідних періодів, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. У восьмому абзаці стр.17 Акту зазначено, що сума заниження (зі знаком плюс) становить 380177,00грн, тобто наявна розбіжність у відповідному висновку контролюючого органу.

Відповідач в Акті (стр.17) зазначає, що в Єдиному реєстрі податкових накладних платник в період з 01.01.2018 до 31.03.2021 зареєстрував розрахунки коригування до податкових накладних (далі - ПН) в частині коригування (зменшення/збільшення) податкових зобов`язань і в додатках Д1 до декларацій різних періодів відобразив дані, які не відповідають зареєстрованим в такому Єдиному реєстрі розрахункам коригування, в результаті чого показник рядка 7 декларацій Коригування податкових зобов`язань завищено (зі знаком мінус) на загальну суму 463434грн, та занижено (зі знаком плюс) на загальну суму 380177грн.

Аналізу та детального змісту порушення відомостей від`ємного значення ПДВ декларації за грудень 2018 року, причин такого висновку описова частина Акту перевірки не містить. Отже, в цій частині ППР враховує факти, що не були встановлені в передбаченому законом порядку.

Щодо березня 2020 року згідно з відображеним від`ємним значенням ПДВ у декларації від 14.07.2020 №9166318141 в Акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог підп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України, в результаті чого завищено показник рядка 7 декларації на суму 315012,00грн щодо правовідносин:

з ТОВ Агрохімрост розрахунки коригування: №13 на -103619грн до ПН №22, №12 -85574,88грн доПН №21, №11 -81920,00грн до ПН №20, №14 -43898,18грн до ПН №23;

з ПАТ Миронівський хлібопродукт розрахунки коригування: №11 -992,55грн до ПН №202, №12 -72,00грн до ПН №370, №10 -229,90грн до ПН №370;-

у додатку Д1 відображено -3253,00грн.

Зазначена в розрахунку до ППР сума коригування від`ємного значення ПДВ за березень 2020 року - 55688,00грн не описана та не підтверджена доказами.

Щодо січня 2021 року згідно з декларацією від 20.04.2021 №9091765974 в Акті зазначено про зменшення суми від`ємного значення, яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1) на 789грн, що призвело до збільшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту (рядок 21) на 789грн. Водночас детального опису змісту порушення не вказано. Вказана в розрахунку до ППР сума від`ємного значення ПДВ за січень 2021 року - 14277,00грн не підтверджена доказами.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Статею 192 ПК України передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.п.199.1-191.2 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Пункт 199.5 вказаної статті визначає, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 ст.99 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов`язань, зазначених у п.99.1 ст.99 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов`язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Як зазначено вище, вказані в деталізованому розрахунку до ППР №7313/2300070110 суми завищення від`ємного значення ПДВ за грудень 2018 року не відповідають зафіксованим в Акті перевірки місяцям звітності, зміст порушень за березень 2020 року та січень 2021 року всупереч вказаних вимог пункту 4 розділу ІІІ Порядку не розкрито та без зазначень доказів , що підтверджують наявність факту порушення, у т.ч. переліку відсутніх документів, внаслідок чого не доведено порушень на вказані в розрахунку суми від`ємного значення ПДВ.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, аналізуючи відомості декларацій платника, якими скориговано звітність внаслідок виявлення помилок, контролюючий орган для повноти перевірки повинен одночасно давати оцінку обґрунтованості сплачених штрафів для вірного адміністрування відповідного податку. У спірних правовідносинах відповідач не враховуючи відомості платника про коригування такого аналізу не проводив.

Зважаючи на зміст Акту перевірки та відомості розрахунку до вказаного ППР суд дійшов висновку про порушення повноти податкової перевірки та коригування від`ємного значення ПДВ за невстановленими та неповно встановленими нею фактами. Тому таке рішення не відповідає принципу обґрунтованості.

Оскільки відповідач не довів жодним доказом правомірності зазначеної частини зменшення суми від`ємного значення ПДВ, відповідне ППР протиправне та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд урахував.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, підтверджені платіжним дорученням від 26.11.2021 №4778 судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою у сумі 12526,73 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат.

З приводу професійної правничої допомоги суд установив, що 20.10.2021 позивач уклав з Адвокатським бюро БУНЯКІН ТА ПАРТНЕРИ , в особі керуючого Черниша Олександра Васильовича договір №10/2 про надання адвокатських послуг, предметом якого є надання юридичних та адвокатських послуг (послуги з юридичного консультування та юридичного представництва код 79110000-8 за ДК 021:2015), Адвокатське бюро зобов`язується надати послуги в порядку та на умовах, визначених вказаним договором, а клієнт зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх. У підп.1.3 договору зазначено, що найменування послуг, що має надати Адвокатське бюро, встановлюється згідно із Специфікацією (Додаток 1), підписаною сторонами, що є невід`ємною частиною договору. Згідно з підп.2.1. договору загальна вартість послуг за вказаним договором становить 43154,00грн без ПДВ. Підпунктом 5.4. договору визначено, що при розрахунку вартості послуг, вказаних у п.1 та п.3 договору, враховується час, витрачений Адвокатським бюро, його партнерами та співробітниками. Співробітники надають послуги, передбачені умовами договору замовнику в робочий час. Робочим часом у вказаному випадку є час з 9-00 години до 18-00 години у робочі дні, визначені згідно з чинним трудовим законодавством України. За результатами надання послуг складається акт з урахуванням підп.2.2 договору.

Згідно із долученою до матеріалів адміністративної справи Специфікацією, яка зазначена Додатком 1 до вказаного договору, його сторони погодили послуги:

аналіз та підготовка документації, розробка стратегії направленої на вирішення спору, подача документів до суду щодо кожного з ППР: №7311/2300070110 від 22.09.2021, №7313/2300070110 від 22.09.2021, №7312/2300070110 від 22.09.2021, №7203/2300071316 від 20.09.2021, ціною без ПДВ за годину роботи 850,00грн;

вивчення судової практики стосовно матеріалів справи ціною без ПДВ за годину роботи 850,00грн;

відшкодування витрат на канцелярські товари ціною без ПДВ - 654,00грн.

08 грудня 2021 року позивач та Адвокатське бюро склали Акт №22/12/21-1-1-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг), назви та вартість яких відповідає вказаним у Специфікації:

на аналіз та підготовку документації, розробку стратегії направленої на вирішення спору, подачу документів до суду у розрізі ППР:

№7311/2300070110 від 22.09.2021 затрачено 16 год., вартість 13600,00грн (без ПДВ);

№7313/2300070110 від 22.09.2021 затрачено 14 год., вартість 11900,00грн (без ПДВ);

№7312/2300070110 від 22.09.2021 затрачено 13 год., вартість 11050,00грн (без ПДВ);

№7203/2300071316 від 20.09.2021 затрачено 3 год., вартість 2550,00грн (без ПДВ);-

на вивчення судової практики стосовно матеріалів справи затрачено 4 год., вартість 3400,00грн (без ПДВ);

відшкодування витрат на канцелярські товари - 654,00грн (без ПДВ).

Отже, загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 43154,00грн.

Оплата позивачем вказаному Адвокатському бюро за надання адвокатських послуг згідно з договором від 20.10.2021 №10/2 у сумі 43154,00грн підтверджується платіжним дорученням від 24.01.2022 №5071.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд врахував, що відповідач не подав клопотання щодо зменшення витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію: "Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху , у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Позовна заява позивача, заява про збільшення підстав та предмета спору підписана та подана адвокатом вказаного бюро. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Предмет та деталі спірних донарахувань потребували належного опрацювання представником (адвокатом) позивача. Отже, вказаний розмір обгрунтований.

Зважаючи на результат вирішеного спору такі витрати пділягають стягненню за рахунок відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АЛЬЯНС-ТРАНСБУДСЕРВІС задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ ВП №44131663) від 20.09.2021 №7203/2300071316, від 22.09.2021 №7311/2300070110, №7312/2300070110 №7313/2300070110.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ ВП №44131663) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АЛЬЯНС-ТРАНСБУДСЕРВІС (18015, Черкаська обл., місто Черкаси, провулок Корнійчука, будинок 17, офіс 5; код ЄДРПОУ 38161784) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою в сумі 12526,73грн (дванадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень сімдесят три копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 43154,00грн (сорок три тисячі сто п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене в повному обсязі та підписане 26.01.2022.


Дата ухвалення рішення	26.01.2022
Оприлюднено	16.02.2022

Анжеліка БАБИЧ

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 26.01.2022 по справі 580/9924/21ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —580/9924/21

Рішення від 26.01.2022

Рішення
від 26.01.2022 по справі 580/9924/21
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД