Рішення

від 07.02.2022 по справі 580/4575/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року справа № 580/4575/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі - відповідач) в якому з урахуванням клопотання від 30.07.2021 просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 19.03.2021 №6-41/VIII «Про розгляд заяв громадян» в частині, що стосується позивача;

- зобов`язати відповідача розглянути повторно подане позивачем клопотання та прийняти рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що звернулась до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням сесії VIII Шрамківської сільської ради у задоволенні заяви позивача відмовлено. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує її права.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що рішенням Шрамківської сільської ради від 19.13.2021 №6-23/VIII задоволено клопотання третіх осіб щодо надання їм дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду для городництва земельних ділянок, які мала намір отримати у власність позивач. Вказаним фактично розпочато процедуру отримання третіми особами земельних ділянок у користування. Отже, у вказаних осіб виникає обґрунтоване сподівання, що у разі проходження ними усіх визначених законом стадій цієї процедури (розробки, погодження і затвердження проекту землеустрою) бажана земельна ділянка, за умови дотримання усіх приписів закону, буде їм надана у користування. За вказаних обставин просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

25.01.2021 позивач звернулася до відповідача із клопотанням про надання їй дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земель державної власності, які знаходяться у розпорядженні Демківської сільської ради Драбівського району Черкаської області. До клопотання позивач надала копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та графічний матеріал на якому зображене бажане місце розташування земельної ділянки.

Рішенням Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 19.03.2021 №6-41/VIII «Про розгляд заяв громадян» відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання у зв`язку з тим, що на дану земельну ділянку наданий дозвіл іншим громадянам на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для городництва за межами населеного пункту с. Демки відповідно до рішення Шрамківської сільської ради від 19.13.2021 №6-23/ VIII.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Спірні відносини регулюються Земельним кодексом України № 2768-III від 25.10.1991 (далі - ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2. ст. 116 ЗК України).

Частинами 6, 7 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з тим, що на дану земельну ділянку наданий дозвіл іншим громадянам на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для городництва за межами населеного пункту с. Демки відповідно до рішення Шрамківської сільської ради від 19.13.2021 №6-23/ VIII.

Вказана у рішенні від 19.03.2021 №6-41/VIII підстава для відмови не передбачена положеннями ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі 654/1613/16-а.

З пояснень відповідача слідує, що земельні ділянки, дозвіл на які мала намір отримати позивач на час розгляду даної справи належать до земель комунальної власності Шрамківської сільської ради.

За вказаних обставин, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що на зазначену земельну ділянку вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки надання дозволу не є передачею земельної ділянки у власність.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 19.03.2021 №6-41/VIII у частині відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 в справі №580/1881/19.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Аналізуючи норми земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

В свою чергу, повторна відмова за відсутності підстав, визначених частиною 7 статті 118 ЗК України свідчать про відсутність наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Проте, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Зважаючи на протиправну поведінку відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 25.01.2021 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки.

Такий спосіб захисту порушеного права відповідає положенням п. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, є належним та ефективним, забезпечує позитивне вирішення його питання без невиправданих зволікань.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 24.01.2019 у справі № 806/2978/17, від 16.05.2019 у справі № 812/1312/18 та від 14.08.2019 у справі №640/4434/18.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За вказаних обставин, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908, 00 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 19.03.2021 №6-41/VIII «Про розгляд заяв громадян» в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки.

Зобов`язати Шрамківську сільську раду Золотоніського району Черкаської області (вул. Незалежності, 16, с. Шрамківська, Золотоніський район, Черкаська область, 19812, код ЄДРПОУ 34238355) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (с. Демки, Черкаська область, 19822, РНОКПП НОМЕР_1 ) від 25.01.2021 та надати дозвіл їй на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (вул. Незалежності, 16, с. Шрамківська, Золотоніський район, Черкаська область, 19812, код ЄДРПОУ 34238355) на користь ОСОБА_1 (с. Демки, Черкаська область, 19822, РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ