Постанова

від 08.02.2022 по справі 640/18611/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18611/20 Суддя першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Чаку Є.В. та Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, за участю третьої особи - Головного управління ДПС у м. Києві, про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2020 року КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправною відмову Офісу великих платників податків ДПС (процесуальним правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків) щодо повернення надміру сплачених коштів, викладену у формі листа від 04 лютого 2020 року № 4938/10-28-10-45-0-13;

- зобов`язати Офіс великих платників податків ДПС вчинити певні дії, а саме - зарахувати надміру сплачені кошти у розмірі 10500000 грн 00 коп з бюджетного рахунку НОМЕР_1 на рахунок КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО в системі електронного адміністрування податку на додану вартість НОМЕР_2.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року вказаний адміністративний позов було задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві висновку про повернення надміру сплачених КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО коштів у розмірі 10500000 грн 00 коп.

- зобов`язано Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подати до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві висновок про повернення надміру сплаченого КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО у розмірі 10500000 грн 00 коп з бюджетного рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Офіс великих платників податків ДПС, який не є учасником справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що згідно зі ст. 43 Податкового кодексу України з бюджету на електронний рахунок платника в СЕА можливе повернення сум ПДВ, що рахуються як зайво сплачені, за виключенням сум ПДВ, зарахованих до бюджету з поточного рахунка платника податків. Скаржник зазначає, що для повернення коштів до електронного кабінету позивачу необхідно подати електронну заяву. Без такої заяви виконати процедуру повернення коштів неможливо.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наголосив на тому, що неодноразово звертався до контролюючого органу із заявами про повернення коштів, однак у їх задоволенні було відмовлено. КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО просить врахувати, що відповідачем фактично визнається факт надмірної сплати грошових зобов`язань платника податків, а відмова вчинити дії щодо повернення переплати обґрунтована лише технічними причинами.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням, у якому просив здійснити процесуальне правонаступництво у справі, замінивши Офіс великих платників податків ДПС на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою суду від 08 лютого 2022 року.

Від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відзив на апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС не надходив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року - без змін, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО на підставі платіжних доручень від 26 червня 2019 року № 11691, від 29 липня 2019 року № 12645, від 28 серпня 2019 року № 13308 сплачено попередньо визначене податкове зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за травень-липень 2019 року на загальну суму 41600570 грн 00 коп.

У подальшому внаслідок подання уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань за травень-липень 2019 року сума грошового зобов`язання зменшилася, а в інтегрованій картці платника ПДВ станом на 29 листопада 2019 року за КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО обліковувалася переплата у сумі 11393529 грн 31 коп.

На час проведення відповідних платежів позивач перебував на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, а з січня 2020 року - в Офісі великих платників податків ДПС.

Позивач неодноразово (10 вересня 2019 року, 12 листопада 2019 року, 19 листопада 2019 року, 10 січня 2020 року, 30 січня 2020 року, 07 квітня 2020 року) звертався до контролюючого органу із заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені.

Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 19 вересня 2019 року № 919/10/26-15-04-0118 підтверджено, що станом на 19 вересня 2019 року обліковується переплата з податку на додану вартість в сумі 11397762 грн 55 коп та повідомлено про відсутність підстав для повернення переплати ПДВ у розмірі 1000000 грн 00 коп з бюджетного рахунку на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ. Крім того роз`яснено, що переплата, яка виникла у 2019 році внаслідок зменшення суми ПДВ, що сплачувалась до державного бюджету, потребує проведення контрольно-перевірочних заходів.

Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 13 листопада 2019 року № 4498/10/26-15-04-01-18 підтверджено, що станом на 13 листопада 2019 року обліковується переплата з податку на додану вартість в сумі 1144384 грн 80 коп та повідомлено про відсутність підстав для повернення переплати ПДВ у розмірі 1050000 грн 00 коп з бюджетного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. Додатково повідомлено, що станом на 13 листопада 2019 року триває судове оскарження податкового повідомлення рішення від 26 грудня 2018 року № 0975461213 на суму 6077 грн 17 коп (судова справа № 7960/19).

Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 20 листопада 2019 року № 48714/10/26-15-04-01-18 підтверджено, що станом на 20 листопада 2019 року обліковується переплата з податку на додану вартість в сумі 11393529 грн 31 коп та повідомлено про відсутність підстав для повернення переплати ПДВ у розмірі 1050000 грн 00 коп з бюджетного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. Також повторно повідомлено, що станом на 20 листопада 2019 року триває судове оскарження податкового повідомлення рішення від 26 грудня 2018 року № 0975461213 на суму 6077 грн 17 коп (судова справа № 7960/19).

Листом Офісу великих платників податків ДПС від 17 січня 2020 року № 2390/10/28-10-45-04-13 було повідомлено, що при переведенні на обслуговування платника податків з одного органу ДПС до іншого відбувається автоматична передача інформаційної картки платника (далі - ІКП) з попереднього місця обліку платника шляхом зміни реквізитів. Проте у зв`язку з технічними причинами ДПС України автоматична передача ІКП відсутня та станом на 17 січня 2020 року Офісом великих платників податків ДПС не отримана від Головного управління ДПС у м. Києві (попереднє місце обліку). У зв`язку з цим неможливо встановити факт наявної надмірної сплати ПДВ для здійснення повернення/перерахунку коштів.

Листом Офісу великих платників податків ДПС від 04 лютого 2020 року № 4938/10/28-10-45-04-13 повідомлено, що уточнюючі розрахунку з ПДВ у 2019 році, які подані за попереднім місцем обліку, мають ознаку не пройдено камеральну перевірку , тобто їх дані не підтверджені. Також повідомлено, що на адресу Головного управління ДПС у м. Києві направлено запит щодо результатів проведення камеральної перевірки та причини встановлення ним такої ознаки.

Листом Офісу великих платників податків ДПС від 10 квітня 2020 року № 14812/10/28-10-45-04-13 повідомлено, що інформація по ІКП та результатах перевірки уточнюючих розрахунків від Головного управління ДПС у м. Києві станом на 10 квітня 2020 року не надходила.

Не погоджуючись із бездіяльністю контролюючих органів щодо повернення надміру сплачених коштів, КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО звернулося до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО , суд першої інстанції виходив з того, що наявність в інтегрованій картці позивача переплати з ПДВ в сумі 11393529 грн 31 коп станом на 29 листопада 2019 року відповідачем не заперечується та підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податку. Посилання відповідача на необхідність застосування п. 43.4 1 ст. 43 Податкового кодексу України, а не загальних правил, визначених п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України, суд першої інстанції визнав безпідставними, оскільки помилкову сплату податкового зобов`язання з ПДВ було здійснено з поточного рахунку платника та переплата з ПДВ обліковувалася не на електронному рахунку, а в інтегрованій картці платника податків. Суд першої інстанції також зазначив, що жодних доказів на підтвердження існування податкового боргу у позивача відповідачем не надано. При цьому із заявою про повернення надміру сплачених сум податку позивач звернувся до контролюючого органу в межах строку, визначеного п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України, що також не заперечується відповідачем.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем підтверджено своє право на повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ та дотримано передбачений Податковим кодексом України порядок і строк звернення до податкового органу із відповідною заявою. Разом із тим відповідачем не було вжито заходів щодо підготовки та подання до органу казначейської служби висновку щодо повернення позивачу спірних сум надміру сплаченого грошового зобов`язання.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначені у ст. 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 43.1-43.3 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Положеннями п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Особливості повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) визначені в п. 43.4 1 ст. 43 Податкового кодексу України.

Вказана норма права передбачає, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1 .5 статті 200 1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Порядок дій контролюючого органу у разі отримання заяви платника податків про повернення належних сум коштів визначений в п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, який передбачає, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО зверталося до контролюючого органу із заявами про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 10500000 грн 00 коп з бюджетного рахунку НОМЕР_1 на рахунок КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО в системі електронного адміністрування податку на додану вартість НОМЕР_2.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідні заяви були подані позивачем у межах строку, встановленого п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України.

Так, надмірна сплата грошового зобов`язання з ПДВ була здійснена на підставі платіжних доручень від 26 червня 2019 року № 11691, від 29 липня 2019 року № 12645, від 28 серпня 2019 року № 13308. У свою чергу заяви про повернення надмірно сплачених коштів були подані КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО 10 вересня 2019 року, 12 листопада 2019 року, 19 листопада 2019 року, 10 січня 2020 року, 30 січня 2020 року, 07 квітня 2020 року, тобто у межах 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відмова контролюючого органу в задоволенні вимог позивача була обґрунтована фактично двома обставинами: необхідністю проведення камеральної перевірки податкової звітності - уточнюючих розрахунків з податку на додатну вартість, якими зменшено раніше задекларовані та сплачені грошові зобов`язання та наявністю незакінченої процедури судового оскарження податкового повідомлення рішення від 26 грудня 2018 року № 0975461213 на суму 6077 грн 17 коп (судова справа № 7960/19).

Перевіряючи правомірність таких підстав для відмови в поверненні надміру сплачених коштів, колегія суддів враховує, що відповідно до п.п. 49.8, 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).

Згідно з п.п. 3, 4 вказаного Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

У свою чергу п. 2 Порядку № 422 визначає, що первинні показники - це показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску, а первинні документи - це документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (до них, серед інших, віднесені уточнюючі розрахунки).

За змістом листів Головного управління ДПС у м. Києві від 19 вересня 2019 року № 919/10/26-15-04-0118, від 13 листопада 2019 року № 4498/10/26-15-04-01-18, від 20 листопада 2019 року № 48714/10/26-15-04-01-18 уточнюючі розрахунки (внаслідок подання яких зменшилася сума раніше задекларованого ПДВ та виникла переплата) були прийняті контролюючим органом, а внесені до них відомості - відображені в інтегрованій картці платника.

Так, контролюючим органом підтверджено, що в інтегрованій картці платника податку КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО обліковується переплата з ПДВ, яка утворилася за рахунок: надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (5948506 грн 55 коп) в погашення нарахованої платником суми податку до сплати; подання 30 липня 2019 року уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за № 9166859325, відповідно до якого зменшено суму ПДВ, яка сплачувалась до державного бюджету, та збільшено в ІКП суму переплати (1464 грн 00 коп); надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (5447792 грн 00 коп) в погашення нарахованої платником суми податку до сплати.

Зазначені обставини вказують на те, що уточнюючі розрахунку, внаслідок подання яких у позивача виникла переплата з податку на додану вартість, були прийняті контролюючим органом, а її показники відображені в інтегрованій картці платника.

Доводи відповідача щодо необхідності проведення камеральної перевірки як обов`язкової передумови для повернення надміру сплачених коштів колегія суддів вважає необґрунтованими, адже вони не узгоджуються з приписами ст. 43 Податкового кодексу України.

Крім того колегія суддів враховує, що відповідно до абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п.п. 76.1, 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Враховуючи обсяг питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, а також строки її проведення (30 календарних днів), колегія суддів вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на необхідність проведення як на підставу для відмови в задоволенні заяв позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що уточнюючі розрахунки були подані позивачем у червні 2019 року - за травень 2019 року, у липні 2019 року - за травень-червень 2019 року. У свою чергу заяви про повернення надмірно сплачених коштів подавалися позивачем неодноразово у період з вересня 2019 року до квітня 2020 року, тобто після закінчення строку для проведення камеральної перевірки податкової звітності (уточнюючий розрахунків).

Наявність процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2018 року № 0975461213 на суму 6077 грн 17 коп також не може бути підставою для відмови в поверненні КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО надмірно сплачених коштів.

Як раніше зазначалося, відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України перешкодою для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання є наявність у платника податків податкового боргу.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зазначені норми права вказують на те, що наявність податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2018 року № 0975461213, щодо якого триває процедура судового оскарження, не свідчить про наявність у КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО податкового боргу на суму 6077 грн 17 коп.

Таким чином, обставини, на які посилався контролюючий орган як на підставу для відмови в задоволенні заяв позивача про повернення надмірно сплачених коштів, є необґрунтованими.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі Офіс великих платників податків ДПС послався на нову підставу для відмови в задоволенні заяви КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО , а саме - недотримання вимог п. 43.4 1 ст. 43 Податкового кодексу України та п. 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної Казначейської служби її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60 (далі - Порядок № 60), яке полягає у неподанні заяви в електронній формі.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам контролюючого органу, суд першої інстанції визнав необґрунтованими посилання відповідача на застосування в даному випадку п. 43.4 1 ст. 43 Податкового кодексу України, а не загальних правил, визначених п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України, оскільки помилкову сплату позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2020 року здійснено з поточного рахунку платника та переплата з ПДВ обліковувалася не на електронному рахунку, а в інтегрованій картці платника податків.

Такі висновки суду першої інстанції не узгоджуються з матеріалами справи та нормами матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як раніше зазначалося, відповідно до п. 43.4 1 ст. 43 Податкового кодексу України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1 .5 статті 200 1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Положення п. 200 1 .5 ст. 200 1 Податкового кодексу України передбачають, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти, зокрема, до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.

Позивач зазначає, що переплата з ПДВ, повернення якої є предметом спору, утворилася внаслідок сплати податку за наслідками звітних податкових періодів: травень-липень 2019 року згідно з платіжними дорученнями від 26 червня 2019 року № 11691, від 29 липня 2019 року № 12645, від 28 серпня 2019 року № 13308.

Дослідивши копії вказаних платіжних доручень (подані разом з позовною заявою), колегія суддів встановила, що КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО здійснило перерахування коштів на рахунок Казначейства України, призначений для електронного адміністрування податку. Кожне із вказаних платіжних доручень містить таке призначення платежу: Перераховано до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування .

Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Згідно з п. 20 Порядку № 569 для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

Зазначені обставини та норми права вказують на те, що кошти, повернення яких є предметом спору, були перераховані КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО на сплату податкових зобов`язань з поточного рахунка на електронний рахунок в СЕА ПДВ, а з електронного рахунка позивача Казначейство здійснило перерахування сум податку до бюджету.

Можливість сплати податку на додану вартість з поточного рахунка платника податку безпосередньо до відповідного бюджету передбачена лише у разі сплати податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом, а також штрафних санкцій і пені, що передбачено п. 25 Порядку № 569.

Згідно з вказаною нормою права сплата податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до пп.пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

За таких обставин твердження позивача про те, що повернення надмірно сплачених позивачем коштів можливе лише в порядку, визначеному п. 43.4 1 ст. 43 Податкового кодексу України та п. 1 розділу ІІ Порядку № 60, є правильними.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить із того, що визначений позивачем спосіб повернення коштів - на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість НОМЕР_2, відповідає тому порядку повернення коштів, що встановлений п. 43.4 1 ст. 43 Податкового кодексу України.

Заяви КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО від 10 вересня 2019 року, 12 листопада 2019 року, 19 листопада 2019 року, 10 січня 2020 року, 30 січня 2020 року, 07 квітня 2020 року про повернення коштів відповідають вимогам п. 43.4 1 ст. 43 Податкового кодексу України.

У свою чергу правило щодо подання заяв в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, встановлена в п. 1 розділу ІІ Порядку № 60, є загальною і поширюється на всі випадки звернення до контролюючих органів з вимогами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені.

Водночас порушення порядку звернення з відповідними заяви не було визначене контролюючим органом як підстава для відмови в поверненні КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО надмірно сплачених коштів.

Доводи скаржника про те, що Порядок № 60 передбачає автоматичне опрацювання заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені в електронній формі колегія суддів вважає необґрунтованими.

Підставою для звернення до суду з цим позовом стало те, що контролюючий орган заперечує наявність підстав для повернення КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО коштів у розмірі 10500000 грн 00 коп з бюджетного рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 в СЕА ПДВ, а відмова контролюючого органу розглянути заяви про повернення надмірно сплачених коштів з підстав порушення порядку їх подання.

За таких обставин, встановивши відсутність перешкод для повернення позивачу надмірно сплачених коштів у зазначений спосіб, колегія суддів приходить до висновку про те, що запропонований позивачем та обраний судом першої інстанції спосіб захисту прав платника податків є правильним.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції ухвалив в цілому законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО .

Доводи апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДПС не спростовують висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді Є.В. Чаку

Л.Т. Черпіцька