Постанова

від 09.02.2022 по справі 580/5452/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5452/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Бабич А.М., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства ДОБРОБУТ-АГРО на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року в справі за адміністративним позовом Фермерського господарства ДОБРОБУТ-АГРО до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство ДОБРОБУТ-АГРО (далі по тексту - позивач, ФГ ДОБРОБУТ-АГРО ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області) в якому просило:

- визнати незаконними дій державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Черниша І.П. при проведенні перевірки від 20.07.2021 року, а саме: стану щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності дотримання вимог земельного законодавства на території Гельм`язівської сільської ТГ (с.Коврай) Золотоніського району Черкаської області;

- скасувати припис від 20.07.2021 року №331-ДК/0 ПР/03/01/-21 про усунення порушень вимог земельного законодавства, винесений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Чернишем І.П.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року в задоволенні значеного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ФГ ДОБРОБУТ-АГРО на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги .

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФГ ДОБРОБУТ-АГРО зареєстровано як юридична особа, починаючи з 03.02.2006 ( ідентифікаційний код 33978143).

Згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки:

- від 12.11.2012 серія ЯМ №131629 директору ФГ ДОБРОБУТ-АГРО - ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 7121585500:05:001:0011 площею 3,0359 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область Золотоніський район (за межами населеного пункту);

- від 27.01.2012 серія ЯЛ №675357 директору ФГ ДОБРОБУТ-АГРО - ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 7121585500:05:001:0012 площею 3,1105 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область Золотоніський район;

- від 27.01.2012 серія ЯЛ №675358 дружині директора позивача - ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 7121585500:05:001:0014 площею 3,0359 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область Золотоніський район;

- від 12.11.2012 серія ЯМ №131627 дружині директора позивача - ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 7121585500:05:001:0500 площею 3,0667 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область Золотоніський район (за межами населеного пункту).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.12.2017 року №107192939 підтверджується, що ФГ ДОБРОБУТ-АГРО на праві оренди належить земельна ділянка з кадастровим номером 7121585500:05:001:0522 площею 26,7236га, строк дії до 30.01.2026 року.

Згідно з наказом від 03.02.2021 року №1 ОСОБА_1 , починаючи з 03.02.2021 року, призначено головою ФГ ДОБРОБУТ-АГРО .

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 12.07.2021 року №331-ДК призначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земель сільськогосподарського призначення, переданих у комунальну власність в адміністративних межах Гельмязівської сільської ТГ (с. Підствки, с. Коврай) Золотоніського району, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами: 7121588600:05:001:0508, 7121585500:03:002:0504, 7121585500:05:001:0531.

За результатами здійсненої перевірки, посадовими особами відповідача складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 20.07.2021 №331-ДК/407/АП/09/01/-21, в якому зазначено що державний інспектор Черниш І.П у присутності диркетора позивача ОСОБА_1 провів перевірку.

Під час проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, що станом на 20.07.2021 року земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності площею 11,7495 га з кадастровим номером 7121585500:05:001: 0531 в адміністративних межах Гельмязівської сільської ТГ (с. Коврай) Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту використовує позивач для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування кукурудзи. Документи, які підтверджують право власності або право користування вказаною земельною ділянкою, відсутні, що є порушенням ст.ст. 125,126 ЗКУ, абз.16 ст.1 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель №963.

Також, відповідачем зазначено, що в діях посадових осіб ФГ ДОБРОБУТ-АГРО вбачається порушення земельного законодавства, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки, відповідальність за що передбачена ст.53-1 КУпАП.

За наслідками обстеження земельної ділянки, відповідачем складено акт обстеження земельної ділянки від 20.07.2021 року №331-ДК/142/АО/10/01/-21.

Того ж дня - 20.07.2021 року посадовою особою відповідача складено:

- розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за адресою: за межами населеного пункту, а саме с.Коврай Золотоніського району Черкаської області, згідно з яким розмір шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення складає 54682,00 грн.;

- припис №331-ДК/0 Пр/03/01/-21, згідно з яким прописано у 30-денний термін усунути виявлені порушення (далі по тексту - оскаржуваний припис);

- протокол про адміністративне правопорушення №331-ДК/0 П/07/01/-21, в якому зазначено, що правопорушення вчинив ОСОБА_1 - директор ФК ДОБРОБУТ-АГРО ;

- постанову про накладення адміністративного стягнення №331-ДК/0 По/08/01/-21, згідно з якою директора ФГ ДОБРОБУТ-АГРО визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн.

- повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), в якому зазначено, що позивач має у 15-ти денний термін сплатити розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу у розмірі 54 682,00грн, шляхом перерахунку коштів на вказаний рахунок.

Не погоджуючись з діями відповідача та оскаржуваним приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний припис відповідає нормам чинного законодавства, оскільки державним інспектором виявлено порушення ФГ ДОБРОБУТ-АГРО земельного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.2 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до ст.187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Відповідно до підп. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України від 19.06.2003 №963-IV Про державний контроль за використанням та охороною земель (далі - Закон №963-IV), спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до ст.4 Закону №963-IV об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Стаття 6 Закону №963-IV визначає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до ст.9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема шляхом проведення перевірок.

Так, ст. 10 Закону №963-IV встановлено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Отже, контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

Щодо змісту порушення, з приводу якого винесено спірний припис, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Пунктом б ч. 1 ст. 211 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, використання особою землі без отримання правовстановлюючих документів є адміністративним правопорушенням.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону №963-IV самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , є самовільним заняттям земельної ділянки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з оскаржуваним приписом ФГ ДОБРОБУТ-АГРО вирощував кукурудзу на земельній ділянці з кадастровим номером 7121585500:05:001:0531, яка належить до комунальної власності площею 11,7495га.

Разом з тим, документи, які би підтверджували право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою з кадастровим номером 7121585500:05:001:0531, у ФГ ДОБРОБУТ-АГРО відсутні.

У свою чергу, докази наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 7121585500:05:001:0531 у ФГ ДОБРОБУТ-АГРО відсутні, натомість факт її використання - не заперечувався.

Наданими позивачем державними актами підтверджується право власності на земельні ділянки загальною площею 12,249 га. При цьому, доводи позивача про утворення вказаної вище земельної ділянки шляхом невірного поділу землі, площею 50га, що перебувала в оренді ФГ ДОБРОБУТ-АГРО , не підтверджені доказами та спростовуються відомостями Державного земельного кадастру (https://e.land.gov.ua/back/cadaster/).

З огляду на вказані обставини справи та наявні докази, вимога ГУ Держгеокадастру у Черкаській області у 30-денний термін звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан відповідає вимогам закону, відповідно, оскаржуваний припис не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст.144 ЗК України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складає протокол про адміністративне правопорушення, накладає на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення та видає цій особі припис про його усунення у 30-денний строк.

У разі якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку припис державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.

В акті перевірки зазначено, що під час здійснення перевірки та обстеження вказаної вище земельної ділянки присутній голова у ФГ ДОБРОБУТ-АГРО - ОСОБА_1 , що підтверджується його особистими підписами на вказаних вище документах.

Доводи апелянта щодо зазначення його посади як директора, а не голови фермерського господарства, не є грубим порушенням процедури перевірки, яка би могла вплинути на законність висновків та обґрунтованість підстав її проведення, з`ясування факту наявності правопорушення. Зауважень та заперечень акти перевірки та обстеження не містять.

Твердження позивача про відсутність прізвища та ініціалів державного інспектора у оскаржуваному приписі також не спростовують встановленого під час перевірки порушення у ФГ ДОБРОБУТ-АГРО норм земельного законодавства.

Доводи про складання Акту перевірки та акту обстеження земельної ділянки без виїзду та безпосередньо в приміщенні відповідача не підтверджені належними доказами та не заслуговують на увагу суду, у зв`язку з тим, що у вказаних документах міститься підпис ОСОБА_1 і не міститься зауважень.

Також, скасування в судовому порядку постанови №331-ДК/0 По/08/01-21 від 20.07.2021 року, згідно з якою директора ФГ ДОБРОБУТ-АГРО визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн., не підтверджує протиправність оскаржуваного припису та не може бути підставою для його скасування, відповідно і дії посадової особи відповідача в цій частині є правомірними.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 т. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства ДОБРОБУТ-АГРО - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Л.О. Костюк

А.Г. Степанюк

Повний текст виготовлено 09.02.2022 року